Рішення

від 17.04.2024 по справі 140/305/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/305/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ескавей до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ескавей (далі ТзОВ Ескавей) звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відділ Укртрансбезпеки) про визнання незаконними дій та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 20 березня 2023 року №357197.

В обґрунтування позову зазначив, що підставою для застосування спірною постановою адміністративно-господарського штрафу стало встановлення посадовими особами відділу Уктрансбезпеки порушення позивачем вимог статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III Про автомобільний транспорт (далі Закон №2344-III): під час надання послуг перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія тахокартами за період з 26 січня 2023 року по 23 лютого 2023 року та тахокартою за 24 лютого 2023 року.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки позивачем не було вчинено порушення, які стали підставою для її прийняття. Так водій був забезпечений необхідною кількістю тахокарт та із ним проведений інструктаж щодо їх використання, а неповідомлення останнім посадовим особам відділу Укртрансбезпеки інформації про їх наявність не може бути підставою для застосування відповідальності до перевізника. При цьому зауважив, що водій не повідомив ТзОВ Ескавей про складення акта від 24 лютого 2023 року №333757, а відповідачем не зроблено жодної відмітки в транспортних документах, що унеможливило інформування перевізника про факт перевірки та позбавило його можливості подати необхідні документи та надати пояснення щодо наявності тахокарт.

Позивач вказав, що за приписами чинного законодавства водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (в цьому випадку охоплює період з 27 січня 2023 року по 23 лютого 2023 року), а відповідач вимагав тахокарти за 30 днів (тобто з 26 січня 2023 року по 23 лютого 2023 року), що не визначено жодним нормативним актом.

Також позивач зауважив, що відповідач своєчасно не повідомив його про розгляд матеріалів.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просив відмовити повністю (а.с.60-67). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що 24 лютого 2023 року під час здійснення працівниками відділу Укртрансбезпеки рейдової перевірки було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт ТзОВ Ескавей, під час якої встановлено, що транспортним засобом (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) перевозився вантаж за відсутності на момент перевірки тахокарт водія ОСОБА_1 за день перевірки та попередні 28 днів. За приписами статті 48 Закону №2344-III у випадку здійснення внутрішніх перевезень транспортним засобом, обладнаним тахографом, водій зобов`язаний надати інспектору для контролю реєстраційні листи за поточний день та попередні 28 календарних днів або бланк підтвердження діяльності. Натомість актом перевірки від 24 лютого 2023 року №333757 зафіксовано, що надана водієм тахокарта не заповнена, а тахокарти за 28 попередніх днів відсутні. При цьому твердження позивача щодо забезпечення водія необхідною кількістю тахокарт (зокрема і за 24 лютого 2023 року) спростовується відеозаписом, який був здійснений на виконання вимог Порядку застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 09 серпня 2022 року №590.

На переконання відповідача, саме ТзОВ Ескавей як автомобільний перевізник та роботодавець повинен нести відповідальність за відсутність тахокарт у водія.

Відповідач також зазначив, що повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт завчасно надіслане позивачу рекомендованим листом, що перебував у поштовому відділення для вручення останньому з 03 березня 2023 року. Тому неприбуття уповноваженого представника суб`єкта господарювання на розгляд справи 20 березня 2023 року не перешкоджало розгляду справи.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи, наведені у позовній заяві (а.с.87-89). Наголошував, що чинним законодавством обов`язок змінювати і заповнювати тахокарти та забезпечувати їх належне зберігання, використовувати тахокарти та надавати посадовій особі Укртрансбезпеки покладено саме на водія, який і повинен нести відповідальність.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав, а у додаткових поясненнях (а.с.94-94) просив відмовити у задоволені позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

ТзОВ Ескавей зареєстроване як юридична особа 08 грудня 2021 року; видами його діяльності є вантажний автомобільний транспорт (основний вид); надання послуг перевезення речей (переїзду), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (одні із додаткових видів), про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.3).

Посадовими особами відділу Укртрансбезпеки відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 20 лютого 2023 року по 26 лютого 2023 року (а.с.70), на підставі направлення від 17 лютого 2023 року №013480 (а.с.69) проводилася рейдова перевірка на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху на території Волинської області. У ході рейдової перевірки 24 лютого 2023 року був перевірений транспортний засіб марки MАN 15.192F, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював внутрішнє перевезення вантажу (алкоголю) з міста Луцьк в селище міського типу Торчин згідно з товарно-транспортною накладною від 24 лютого 2023 року серії П/Н №898 (а.с.12). За змістом цієї товарно-транспортної накладної ТзОВ Ескавей є перевізником.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24 лютого 2023 року №333757 (далі акт перевірки, а.с.68) зафіксовано перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III, а саме тахокарт за період з 26 січня 2023 року по 23 лютого 2023 року та тахокарти за 24 лютого 2023 року. Акт перевірки підписав водій транспортного засобу ОСОБА_1 без зауважень.

Повідомлення від 27 лютого 2023 року за №12186/22/24-23 про призначення на 20 березня 2023 року розгляду справи було направлено ТзОВ Ескавей рекомендованим листом (а.с.73-74) та було повернуте із довідкою відділення поштового зв`язку про причину невручення за закінченням терміну зберігання (а.с.75а).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником відділу Укртрансбезпеки прийнято постанову від 20 березня 2023 року №357197, згідно з якою у зв`язку з відсутністю документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону №2344-III (відсутні тахокарти за період з 26 січня 2023 року по 23 лютого 2023 року) на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III до перевізника ТзОВ Ескавей застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн (а.с.76).

Незгода позивача із вказаною постановою стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон №2344-III, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Як установлено частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктами 12, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

У пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як установлено пунктами 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З акта перевірки слідує, що при здійсненні 24 лютого 2023 року внутрішнього перевезення вантажу транспортним засобом, що належить ТзОВ Ескавей, водій ОСОБА_1 не надав такокарти (за 26 січня 2023 року 23 лютого 2023 року та 24 лютого 2023 року), а підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок щодо надання послуг з перевезення за відсутності документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону №2344-III.

Статтею 48 Закону №2344-ІII визначено вимоги до організації внутрішніх перевезень вантажів.

Згідно з частинами першою та другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Вжите в частині другій статті 48 Закону №2344-III словосполучення інші документи, передбачені законодавством означає, що перелік документів згідно з вказаною нормою не є вичерпним.

Така конструкція норми зумовлена обов`язками, якіЗакон №2344-IIIпокладає на автомобільного перевізника.

Зокрема, статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Частиною другою статті 49 Закону №2344-III передбачено, що при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону №2344-III та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за №811/18106; далі - Положення №340).

Пунктом 1.3 розділу I Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 6.1 розділу VI Положення №340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 24 червня 2010 року №385 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року №946/18241; далі - Інструкція №385), яка була розроблена відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух. Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4розділу І Інструкції №385у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3розділу IІІ Інструкції №385водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.5 розділу IІІ Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до пункту 3.6 розділу IІІ Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Аналіз вказаних положень Інструкції №385 дає підстави для висновку, що водії транспортних засобів, обладнаних тахографами, зобов`язані мати при собі, зокрема, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Суд враховує, що 20 вересня 2010 року набула чинності Поправка №6 до ЄУТР, прийнята Робочою групою з автомобільного транспорту КВТ ЄЕК ООН (S.С.1) на 103-й сесії (м. Женева, 29-31 жовтня 2008 року), яка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (постанова Європейського Союзу від 15 березня 2006 року №561/2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим, щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем правил та безпеку дорожнього руху.

Відповідно до вказаної поправки до ЄУТР, з 20 грудня 2010 року водії мають пред`являти посадовим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, реєстраційні листки за кожен поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.

При цьому законодавець чітко встановив обов`язок водія при перевірці надати посадовим особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті, тахокарти у визначеній кількості (29 штук) або бланк підтвердження діяльності (в разі відсутності тахокарт), а автомобільного перевізника забезпечити їх наявність у водія.

Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-III.

Так відповідно доабзацу третього статті 60 Закону №2344-ІІІза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи слідує, що зупинений 24 лютого 2024 року посадовими особами відділу Укртрансбезпеки транспортний засіб марки МАN 15.192F, номерний знак НОМЕР_1 (згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТзОВ Ескавей) був обладнаний аналоговим тахографом.

Позивач не заперечує, що водій ОСОБА_1 на момент перевірки перебував у трудових відносинах із ТзОВ Ескавей. Актом перевірки від 24 лютого 2023 №333757 посадовими особами відділу Укртрансбезпеки зафіксовано, що перевезення вантажу здійснювалось за відсутності у водія на момент проведення перевірки заповнених тахокарт як за 24 лютого 2023 року, так і за 28 попередніх днів (а.с.68), а водій особисто у графі Пояснення водія про причини порушень зазначив з порушеннями згідний.

При цьому позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що на момент проведення перевірки у водія транспортного засобу були заповнені тахокарти за періоди з 26 січня 2023 року по 23 лютого 2023 року та тахокарта за 24 лютого 2023 року. Таких доказів не надано і суду.

Суд вважає безпідставними доводи позивача, що ТзОВ Ескавей не є суб`єктом вчинення відповідного правопорушення, а належним суб`єктом такого правопорушення є саме водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 , який не заповнював тахокарти.

Суд повторює, що приписами частини першої статті 60 Закону №2344-III чітко визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Тобто, положеннями Закону №2344-III встановлено, що відповідальність за порушення, зокрема, статті 48 цього Закону, несе автомобільний перевізник, а не водій, як помилково вважає позивач.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01 лютого 2024 року у справі №600/3906/22-а.

Разом з тим, вимога про надання тахокарт за 30 днів, а не за 28 днів з дня закінчення зміни відповідно до пункту 6.1 Положення №340 не спростовує факт відсутності у позивача тахокарт за період з 26 січня 2023 року по 23 лютого 2023 року та тахокарти за 24 лютого 2023 року на момент проведення перевірки.

За таких обставин суд визнає обґрунтованими твердження відповідача про те, що позивач здійснював перевезення вантажів без оформлення усіх документів, які передбачені для автомобільного перевізника статтею 48 Закону №2344-ІІІ, а тому допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт і до нього правомірно на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ застосована санкція у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

З приводу доводів позивача про недотримання процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суд зазначає, що за правилами, встановленими пунктами 25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

У цій справі повідомлення від 27 лютого 2023 року №12186/22/24-23 (а.с.73) про розгляд справи 20 березня 2023 року надіслане на адресу позивача рекомендованим листом (а.с.74-75), який у точці видачі перебував з 03 березня 2023 року та повернутий за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.75а).

Тобто, відповідач виконав обов`язок, установлений пунктом 26 Порядку №1567, про інформування перевізника про розгляд справи рекомендованим порядком.

Суд зауважує, що Порядок №1567 не зобов`язує відповідача встановлювати факт отримання позивачем повідомлення про розгляд справи, а тому невручення оператором поштвого зв`язку рекомендованого повідомлення позивачу з незалежним від відповідача причин не свідчить про невиконання останням свого обов`язку щодо повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, за висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростувати вину у суді, та у зв`язку із цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що постанова відділу Укртрансбезпеки від 20 березня 2023 року №357197 про застосування згідно з абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ до перевізника ТзОВ Ескавей адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн прийнята відповідачем правомірно, а тому підстави для її скасування відсутні.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ескавей (43012, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, 29/44, ідентифікаційний код юридичної особи 44486854) до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк