Рішення

від 18.04.2024 по справі 140/2879/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2879/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Волинської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (далі ТзОВ «ДОК-АГРО») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205140/2023/000595/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2023 №UA205140/2023/006589.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.09.2023 ТзОВ «ДОК-АГРО» подало на Волинську митницю електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA205140074733U5 на товар:

«поверхнево - активні речовини: продукт кокамідо пропіл бетаїн CAB-35 (Cocamido propil Betaine CAB-35) до складу якого входить поверхнево - активна речовина з кокосової олії, склад: значення РН (1% водний розчин 25 гр.С) - 6,35, вільний амін - 0,1%, хлористий натрій - 5,12%, активна речовина - 29,92%, монохлороцтова кислота (ррм) менш.20, вільна кислота 0,3%, гліколева кислота 0,15% являє собою прозору рідину від безбарвного до світло-жовтого кольору, вага - 4000 кг, дата виробництва - 03.07.2023, кінцевий термін використання - 02.07.2025 партія №YS230703А. Продукт кокамідо пропіл бетаїн CAB-45 (Cocamido propyl Betaine CAB-45) до складу якого входить поверхнево-активна речовина з кокосової олії, склад: значення РН (5% водний розчин 25гр.С)-6,38, вільний амін-0,18%, хлористий натрій-6,1%, вміст твердих речовин-44,43%, монохлороцтова кислота (ррм) менш.20, активна речовина - 38,15%, являє собою прозору рідину від безбарвного до світло-жовтого кольору, вага нетто 2000 кг. Дата виробництва - 07.07.2023, Кінцевий термін використання - 06.07.2025 партія №YS230707D. Призначення: є звичайним інгредієнтом у багатьох рідких очищувальних засобах для шкіри також для виробництва догляду за волоссям та догляду за шкірою, у багатьох пральних продуктах, особливо підходить для вживання м?яких продуктів догляду для дітей. Не в аерозольній упаковці, не розфасований для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: нема даних, Виробник: MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS IMPORT AND EXPORT CORPORATION, CN Упаковка 30шт. пластикових бочок вагою 200 кг кожна.

Продукт Кокамід ДЕА CDEA 85% (Cocamide DEA CDEA 85%), до складу якого входить суміш поверхнево-активної речовини неіоногенної природи (кокосової олії), склад: активна речовина - 85%, допоміжні компоненти: значення РН -10,26, амінне число (мгКОН/г) 26,04 вологість-0,09%, гліцерин - 8,62%, у вигляді в?язкої прозорої рідини світло-жовтого кольору, тип поверхнево-активних речовин-неіоногенні, вага нетто-10000 кг, Призначення: виконує роль емульгатора, загусника та піноутворювача, підсилює піноутворення та покращує якість самої піни, підвищує в?язкість кінцевого продукту. В основному використовується у виробництві миючих, косметичних та поліруючих засобах. Не в аерозольній упаковці, не розфасований для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: нема даних, Виробник: MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS IMPORT AND EXPORT CORPORATION, CN. Дата виробництва - 12.07.2023, Кінцевий термін використання - 11.07.2025 партія №YS230712B, Упаковка 50 пластикових бочок вагою 200 кг кожна».

При цьому, для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: митна декларація 23UA205140074733U5 від 14.09.2023; контракт купівлі - продажу №14/03/2023 від 14.03.2023; специфікація №10 від 05.07.2023 до контракту купівлі-продажу №14/03/2023 від 14.03.2023; проформа-інвойс №FDF23198 від 05.07.2023; комерційний інвойс №FDF23198 від 17.07.2023; прайс-лист б/н від 01.07.2023; swift №2307120002242939 від 12.07.2023 на суму 151 121,80 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №14/03/2023 від 14.03.2023, специфікацією №10 від 05.07.2023); коносамент №229298743 25.07.2023; договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д від 10.01.2023; рахунок №TG070923017 від 07.09.2023; довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №12167 від 07.09.2023р.; договір - заявка перевезення вантажів №144-Д від 05.09.2023; довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №1 від 14.09.2023р; CMR №0907 від 07.09.2023; довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №11/250 від 15.09.2023.

19.09.2023 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи; транспортні (перевізні) документи.

Декларант ознайомився із вказаним повідомленням відповідача і у відповідь на запит надав повторно запитувані та наявні документи, а також додаткові пояснення: додаткові пояснення №19/09 від 19.09.2023р; swift №2307120002242939 від 12.07.2023 на суму 151 121,80 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №14/03/2023 від 14.03.2023, специфікацією №10 від 05.07.2023) повторно; довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №11/250 від 15.09.2023 повторно.

Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205140/2023/000595/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2023 №UA205140/2023/006589.

З оскаржуваними рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки окрім платіжних банківських документів для здійснення розмитнення товару митниці було надано ряд документів, які чітко дають можливість ідентифікувати товар, а також визначають та підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а саме: прайс-лист від 01.07.2023 компанії MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS import and export Corporation (Китай), проформу інвойс №FDF23198 від 05.07.2023, специфікація №10 від 05.07.2023 до контракту купівлі - продажу №14/03/2023 від 14.03.2023, комерційний інвойс FDF23198 від 17.07.2023, однак вище перелічені документи жодним чином, із невідомих причин не дали змоги митному органу підтвердити заявлену конкретну складову митної вартості товару.

Позивач зауважив, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Декларантом було подано повний пакет документів, що необхідний для підтвердження заявленої митної вартості, які в своїй сукупності повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову обґрунтовуючи тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- відповідно банківського платіжного документу б/н від 12.07.2023 сума оплати за товар згідно контракту 14/03/2023 від 14.03.2023, специфікації 9 від 30.06.2023, 10 від 05.07.2023 становить 151 121,80 дол.США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, специфікація 09 від 30.06.2023 не подана до митного оформлення.

- відповідно коносаменту №229298743 від 25.07.2023 порт завантаження товару NANSHA Китай, порт розвантаження KLAIPEDA, Литва. Надані рахунки про транспортно-експедиційне обслуговування №TG070923017 від 07.09.2023, довідки про перевезення №12167 від 07.09.2023, б/н від 01.09.2023, №1 від 14.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

- рахунок про надання транспортних витрат №12167 від 07.09.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн, однак вони не були включені до митної вартості. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;

- висновок державного підприємства «Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (ДП Держзовнішінформ) не містить повного аналізу та причин падіння цін заявленого товару. Експерт зробив лише аналіз товаросупровідних документів та заявленої вартості товару. Прайс-лист №б/н від 01.07.2023 містить цінову пропозицію на заявлений товар, що імпортується, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

Представник відповідача щодо неможливості ідентифікації банківського платіжного документу вказав наступне.

Пункт 1 контракту передбачає, що покупець зобов`язується купити і оплатити хімічні речовини, що далі називається «Товар». Найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в додатках/специфікації і/або доповненнях, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 4 розділу «Умови оплати» контракту №14/03/2023 від 14.03.2023 передбачено, що оплата товару за цим договором здійснюється покупцем за кожну відвантажену партію товару. Продавець виставляє на покупця інвойс з розрахунком його вартості на основі ціни згідно Розділу 3 Контракту. Оплата за партію товару проводиться покупцем на умовах 100% передоплати.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до МД №23UA205140074733U5 від 14.09.2023 було долучено лише банківський платіжний документ б/н від 12.07.2023 на суму 151 121,60 дол. США, про що свідчить інформація із графи 44 вищезазначеної МД.

В графі 70 платіжного документу б/н від 12.07.2023 «Призначення платежу» зазначений контракт №14/03/2023 від 14.03.2023 та специфікація №10 від 05.07.2023.

Відповідно до п. 3 контракту №14/03/2023 від 14.03.2023, загальна сума цього контракту погоджується на кожну партію товару окремо і відображається Доповненнях/Специфікаціях і/або Додатках до цього Контракту.

Тобто даний контракт не є одноразовим, по ньому можлива невизначена кількість поставок, а отже й наявність невизначеної кількості платіжних доручень про оплату різних партій товару.

Подана разом із митною декларацією Специфікація №10 від 05.07.2023 виставлена на загальну суму 18 370,00 дол. США.

Вищезазначене не дає моє можливості ідентифікувати, за яку поставку була здійснена оплата, та з огляду на різні числові значення у банківському платіжному документі б/н від 12.07.2023 та Специфікація №10 від 05.07.2023 призводить до сумнівів щодо дійсної вартості товару.

Щодо відсутності усіх відомостей у транспортних документах.

Відповідно до гр. 20 «Умови поставки» МД №23UA205140074733U5 від 14.09.2023, а також наданих декларантом товаро-супровідних документів, поставка товару здійснювалося на умовах поставки CIF (LT, KLAIPEDA) згідно правилам Інкотермс 2020.

Відповідно до цих правил, термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають із моменту, коли товар уже знаходиться на борту судна в порту відвантаження, переходять із продавця на покупця.

Тобто вартість перевезення товару морським шляхом до порту відвантаження (Литва, Клайпеда) включена у вартість товару. Проте вартість транспортування товару із Клайпеди до кордону України автомобільним транспортним засобом, як і вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, включаються до митної вартості товару як окремі складові, а тому мають бути документально підтверджені на основі об`єктивних даних.

Так, згідно поданої заявки №12167 від 05.09.2023 на надання транспортно- експедиторських послуг, укладеної між ТзОВ «Таніт Груп» та ТзОВ «ДОК-АГРО» Клієнт зобов`язується відшкодувати Експедитору додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормованого простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у Експедитора при виконанні цього Договору, якщо такі витрати не виникли з вини Експедитора.

Наведені умови свідчать про наявність обов`язку позивача по оплаті додаткових витрат по розвантаженню товару з судна.

Проте, зважаючи на неподання до митного оформлення контракту №10.01.2022/9310Д від 10.01.2022, на підставі якого і була сформована заявка від №12167 від 05.09.2023, неможливо достовірно встановити повноту декларування позивачем обов`язкової складової митної вартості товару - витрат на навантаження та розвантаження товару (ч. 10 ст. 58 МК України).

Декларантом також на підтвердження заявленої митної вартості був наданий прайс-лист б/н від 17.07.2023, який містить цінову пропозицію на заявлений товар, що імпортується, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Тому згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно ст. 53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи; транспортні (перевізні) документи.

Декларант надав додаткові документи: лист 19/09 від 19.09.2023 імпортера ТОВ «ДОК-АГРО» щодо поданих документів. Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомлено листом 19/2023 від 19.09.2023.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що на виконання умов Контракту, Специфікації, здійснювалося на підставі проформи інвойсу №FDF23198 від 05.07.2023, а саме ТзОВ «ДОК - АГРО» було здійснено через АТ «КРЕДОБАНК» (що підтверджується відмітками банку) наступний платіж: 151 121,80 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 12.07.2023 (в даному платежі також здійснено оплату товару за інший товар - SLES70, який визначений Специфікацією №9 і немає жодного відношення до даної поставки. В платіжному документі позивача чітко вказано посилання на контракт купівлі - продажу №14/03/2023 від 14.03.2023 та специфікацію №10 від 05.07.2023, що в повній мірі дає змогу ідентифікувати за який товар здійснено оплату.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа для широкого кола осіб, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару.

Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданому до митного оформлення рахунку.

Щодо відомостей у транспортних документах вказав наступне.

10.01.2022 між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) та ТОВ «ДОК - АГРО» (Клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д відповідно до умов якого Експедитор взяв зобов`язання організовувати послуги, пов`язані прийманням, накопиченням, складуванням, сортуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів (п.п.2.2.3 п. 2.3. Договору).

На підставі наведеного та в рамках виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором Експедитором було надано Клієнту рахунок №TG070923017 від 07.09.2023 та довідку про транспортні витрати по доставці вантажу №12167 від 07.09.2023 щодо наданих послуг за межами України з вантажно - розвантажувальних робіт у порту Клайпеда (Литва) за коносаментом TEMU2137889 складає: 37 533,48 грн, яка надалі декларантом була включена до митної вартості товару.

Зокрема, вартість завантаження транспортного засобу: BK0547IC/BK5633XF.

А також експедиторська винагорода на суму 2 400,00 грн була визначена за надання послуг на території Україна, як наслідок й не включалася до визначення митної вартості товару за відсутності будь-яких правових підстав для її включення.

Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більшою чи меншою заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Представник позивача також враховуючи наведене у позовній заяві просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2023 між ТзОВ «ДОК - АГРО» (Україна) - Покупець та MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS import and export Corporation (Китай) - Продавець було укладено Контракт купівлі продажу №14/03/2023, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити і оплатити хімічні речовини, що надалі називається «Товар».

Найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та Інші необхідні умови поставки обумовлюються Сторонами в Додатках/Специфікаціях/або Доповненнях, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Під партією Товару розуміється кількість Товару, вказана в відповідному Додатку/Специфікації /або Доповненнях до цього Контракту. Остаточна сума контракту, буде визначена за результатами поставки Товару Протягом терміну дії Контракту.

Умови оплати за товар було визначено наступним чином: за кожну відвантажену партію Товару Продавець виставляє на Покупця інвойс з розрахунком його вартості на основі ціни згідно Розділу 3 Контракту. Оплата за партію Товару проводиться Покупцем на умовах 100% передоплети. Після відвантаження товару. Продавець разом з Товаром передає наступний набір експортних документів: Оригінал підписаного Контракту/Специфікації, Інвойс, Пакувальний лист, Коносамент/Авіа-накладна, COA, MSDS, сертифікат походження, страховка. Всі податки, мита, збори і тому подібні витрати, які пов`язані з виконанням цього Контракту, які стягуються на території Покупця, сплачує Покупець, а ті з них, що стягуються на території Продавця, сплачує Продавець.

Надалі між сторонами було укладено Специфікацію №10 від 05.07.2023 щодо поставки товару - кокамідопропілбетаїн САВ-35, кокамідопропілбетаїн САВ-45, кокамід ДЕА CDEA 85% на умовах поставки: CIF (INCOTERMS 2020), Клайпеда, Литва загальною вартістю 18370,00 доларів США, умови оплати визначено - 100% передоплата.

Як слідує з матеріалів справи, Продавцем було надіслано Покупцю проформу інвойс №FDF23198 від 05.07.2023 щодо здійснення оплати за товар в сумі 18 370,00 доларів США.

На виконання умов Контракту, Специфікації та на підставі проформи інвойсу №FDF23198 від 05.07.2023 ТзОВ «ДОК - АГРО» було здійснено через АТ «КРЕДОБАНК», що підтверджується відмітками банку, наступні платежі: 151 121,80 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 12.07.2023 (в даному платежі також здійснено оплату товару за інший товар - SLES70, який визначений Специфікацією №9). В платіжному документі позивача вказано посилання на контракт купівлі - продажу №14/03/2023 від 14.03.2023 та специфікацію №10 від 05.07.2023.

Крім цього, на підтвердження вартості товару компанією MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS import and export Corporation (Китай) було надіслано на адресу покупця прайс - лист від 01.07.2023, яким визначено, що сторонами зафіксовано ціну на: кокамідопропілбетаїн САВ-35 USD 750/MT, кокамідопропілбетаїн САВ-45 USD1010,00/МТ, кокамід ДЕА CDEA 85% - USD1335,00/MT.

Відповідно до пункту 3 контракту №14/03/2023 встановлено, що ціна товару, що поставляється за даним контрактом, погоджується на кожну партію товару окремо і відображається у відповідних доповненнях/специфікаціях або додатках до цього контракту. Загальна вартість контракту складається з сум усіх підписаних сторонами додатків/Специфікацій або доповнень. Валюта контракту долар США. Товар, що купується за даним контрактом, буде транспортований в Україну, для митного очищення і використання на території України.

ТзОВ «ДОК-АГРО» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA205140074733U5 на товар:

«поверхнево - активні речовини: продукт кокамідо пропіл бетаїн CAB-35 (Cocamido propil Betaine CAB-35) до складу якого входить поверхнево - активна речовина з кокосової олії, склад: значення РН (1% водний розчин 25 гр.С) - 6,35, вільний амін - 0,1%, хлористий натрій - 5,12%, активна речовина - 29,92%, монохлороцтова кислота (ррм) менш.20, вільна кислота 0,3%, гліколева кислота 0,15% являє собою прозору рідину від безбарвного до світло-жовтого кольору, вага - 4000 кг, дата виробництва - 03.07.2023, кінцевий термін використання - 02.07.2025 партія №YS230703А. Продукт кокамідо пропіл бетаїн CAB-45 (Cocamido propyl Betaine CAB-45) до складу якого входить поверхнево-активна речовина з кокосової олії, склад: значення РН (5% водний розчин 25гр.С)-6,38, вільний амін-0,18%, хлористий натрій-6,1%, вміст твердих речовин-44,43%, монохлороцтова кислота (ррм) менш.20, активна речовина - 38,15%, являє собою прозору рідину від безбарвного до світло-жовтого кольору, вага нетто 2000 кг. Дата виробництва - 07.07.2023, Кінцевий термін використання - 06.07.2025 партія №YS230707D. Призначення: є звичайним інгредієнтом у багатьох рідких очищувальних засобах для шкіри також для виробництва догляду за волоссям та догляду за шкірою, у багатьох пральних продуктах, особливо підходить для вживання м?яких продуктів догляду для дітей. Не в аерозольній упаковці, не розфасований для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: нема даних, Виробник: MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS IMPORT AND EXPORT CORPORATION, CN Упаковка 30шт. пластикових бочок вагою 200 кг кожна.

Продукт Кокамід ДЕА CDEA 85% (Cocamide DEA CDEA 85%), до складу якого входить суміш поверхнево-активної речовини неіоногенної природи (кокосової олії), склад: активна речовина - 85%, допоміжні компоненти: значення РН -10,26, амінне число (мгКОН/г) 26,04 вологість-0,09%, гліцерин - 8,62%, у вигляді в?язкої прозорої рідини світло-жовтого кольору, тип поверхнево-активних речовин-неіоногенні, вага нетто-10000 кг, Призначення: виконує роль емульгатора, загусника та піноутворювача, підсилює піноутворення та покращує якість самої піни, підвищує в?язкість кінцевого продукту. В основному використовується у виробництві миючих, косметичних та поліруючих засобах. Не в аерозольній упаковці, не розфасований для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: нема даних, Виробник: MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS IMPORT AND EXPORT CORPORATION, CN. Дата виробництва - 12.07.2023, Кінцевий термін використання - 11.07.2025 партія №YS230712B, Упаковка 50 пластикових бочок вагою 200 кг кожна».

Код товару згідно УКТЗЕД 3402490000 (графа 33 МД) з рівнем митної вартості 5020,00 доларів СШA та код товару 3402420000 з рівнем митної вартості 13350,00 доларів СШA.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений Митним Кодексом України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: митна декларація 23UA205140074733U5 від 14.09.2023; контракт купівлі - продажу №14/03/2023 від 14.03.2023; специфікація №10 від 05.07.2023 до контракту купівлі-продажу №14/03/2023 від 14.03.2023; проформа-інвойс №FDF23198 від 05.07.2023; комерційний інвойс №FDF23198 від 17.07.2023; прайс-лист б/н від 01.07.2023; swift №2307120002242939 від 12.07.2023 на суму 151 121,80 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №14/03/2023 від 14.03.2023, специфікацією №10 від 05.07.2023); коносамент №229298743 25.07.2023; договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д від 10.01.2023; рахунок №TG070923017 від 07.09.2023; довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №12167 від 07.09.2023р.; договір - заявка перевезення вантажів №144-Д від 05.09.2023; довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №1 від 14.09.2023р; CMR №0907 від 07.09.2023; довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №11/250 від 15.09.2023.

Позивачем обрано перший (основний) метод визначення митної вартості, тобто за ціною товару.

Декларанту, 19.09.2023, було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи; транспортні (перевізні) документи.

Декларант ознайомився із вказаним повідомленням відповідача і у відповідь на запит надав повторно запитувані та наявні документи, а також додаткові пояснення: додаткові пояснення №19/09 від 19.09.2023р; swift №2307120002242939 від 12.07.2023 на суму 151121,80 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №14/03/2023 від 14.03.2023, специфікацією №10 від 05.07.2023) повторно; довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №11/250 від 15.09.2023 повторно.

Проте, уповноважений орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205140/2023/000595/1.

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2023 №UA205140/2023/006589, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів «а» і «b» дозволяє стороні визначати вартість і цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,06 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/52179 від 03.07.2023, товар №2 1,64 дол. США за МД №UA205140/2023/52606 від 03.07.2023.

Таким чином, спірний товар було випущено у вільний обіг згідно МД №23UA205140076356U0 від 19.09.2023, з наданням гарантій, передбачених ст.55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із даними рішеннями митного органу, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: митна декларація 23UA205140074733U5 від 14.09.2023; контракт купівлі - продажу №14/03/2023 від 14.03.2023; специфікація №10 від 05.07.2023 до контракту купівлі-продажу №14/03/2023 від 14.03.2023; проформа-інвойс №FDF23198 від 05.07.2023; комерційний інвойс №FDF23198 від 17.07.2023; прайс-лист б/н від 01.07.2023; swift №2307120002242939 від 12.07.2023 на суму 151 121,80 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №14/03/2023 від 14.03.2023, специфікацією №10 від 05.07.2023); коносамент №229298743 25.07.2023; договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д від 10.01.2023; рахунок №TG070923017 від 07.09.2023; довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №12167 від 07.09.2023; договір - заявка перевезення вантажів №144-Д від 05.09.2023; довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №1 від 14.09.2023; CMR №0907 від 07.09.2023; довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №11/250 від 15.09.2023.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 14.03.2023 №14/03/2023 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до інвойсу №FDF23198 від 05.07.2023 вартість товару становить 18370,00 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати.

Ціна товару в інвойсі №FDF23198 від 05.07.2023 відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 в МД 23UA205140074733U5.

Банківський платіжний документ swift №2307120002242939 від 12.07.2023 на суму 151121,80 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №14/03/2023 від 14.03.2023, специфікація №10 від 05.07.2023) свідчать про здійснення оплати за товар.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому, товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Як вбачається з специфікації №10 до контракту купівлі-продажу №14/03/2023 від 14.03.2023 умови поставки товару: CIF, Клайпеда, Литва (INCOTERMS).

Відповідно до цих правил, термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця.

В спірному рішенні відповідачем зазначено, що «- рахунки про транспортно - експедиційне обслуговування №TG070923017 від 07.09.2023, довідки про перевезення №12167 від 07.09.2023, б/н від 01.09.2023, №1 від 01.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару. - Рахунок про надання транспортних витрат №12167 від 07.09.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400,00 грн, однак вони не були включені до митної вартості...».

10.01.2022 між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) та ТзОВ «ДОК АГРО» (Клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д відповідно до умов якого Експедитор взяв зобов`язання організовувати послуги, пов`язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів (п.п. 2.2.3. п.2.3. Договору).

В свою чергу Клієнт зобов`язувався оплачувати послуги Експедитора, а також відшкодовувати додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у Експедитора при виконанні цього Договору, якщо такі витрати не виникли з вини Експедитора (п.п. 2.4.13. п. 2.4. Договору).

На підставі наведеного та в рамках виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором Експедитором було надано Клієнту рахунок TG070923017 від 07.09.2023 та Довідку про транспортні витрати по доставці вантажу №12167 від 07.09.2023 щодо наданих послуг за межами України з вантажно - розвантажувальних робіт у порту Клайпеда (Литва) за коносаментом №229298743 вантажу в контейнері ТЕМU2137889 складає: 37 533,48 грн, яка надалі декларантом була включена до митної вартості товару. Зокрема, була й включена вартість завантаження транспортного засобу: ВК05471С/BK5633XF.

А також експедиторська винагорода на суму 2 400,00 грн була визначена за надання послуг на території Україна, як наслідок й не включалася до визначення митної вартості товару.

Крім цього, між ТОВ «ДОК-АГРО» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір-заявка перевезення вантажів №144-Д від 05.09.2023. Перевізником було надано Довідку №1 від 14.09.2023 щодо вартості транспортних послуг з перевезення до кордону України та вже безпосередньо по самій території України.

Враховуючи позицію Верховного суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 варто звернути увагу на те, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відтак, суд вважає, що у рішенні відповідачем не обґрунтовано підстав для можливого заниження позивачем транспортних витрат та наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

Щодо зауваження митного органу, що висновок державного підприємства «Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (ДП Держзовнішінформ) не містить повного аналізу та причин падіння цін заявленого товару. Експерт зробив лише аналіз товаросупровідних документів та заявленої вартості товару.

ТзОВ «ДОК - АГРО» під час розмитнення товару було надано митному органу Довідку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 15.09.2023 за №11/250 в якій зазначено, що: «Аналіз наявної інформації щодо ринкового рівня цін на аналогічну подібну продукцію, зокрема, на ринку Китаю, та відповіді компанії MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS import and export Corporation (Китай) свідчить, що ціни на товар (кокамідопропілбетаїн САВ-35, кокамідопропілбетаїн САВ-45, кокамід ДЕА CDEA 85%), що постачається згідно з комерційним інвойсом №FDF23198 від 17.07.2023 до контракту купівлі - продажу №14/03/2023 від 14.03.2023 між компанією MUDANJIANG FENGDA CHEMICALS import and export Corporation (Китай) та ТзОВ «ДОК - АГРО» (Україна), відповідає цінам компанії-постачальника при поставках в Україну на умовах CIF, Klaipeda, Литва та може становити: кокамідопропілбетаїн САВ-35 -750,00 дол. США/МТ (метричну тонну), кокамідопропілбетаїн САВ-45 - 1010,00 дол. США/МТ, кокамід ДЕА CDEA 85% - 1335,00 дол.США/МТ».

Твердження митного органу, що експерт зробив лиш аналіз товаросупровідних документів до заявленої вартості товару не відповідає дійсності, так як із довідки чітко вбачається, що інформація була отримана з мережі інтернет щодо цін на подібну продукцію із схожим хімічним складом на ринку Китаю. Як наслідок, відповідачу було надано довідку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» щодо належності та прийнятності ціни товару.

Стосовно зауваження про те, що прайс-лист товару б/н від 01.07.2023 містить цінову пропозицію для ТзОВ «ДОК-АГРО» на товар, що імпортується, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Суд зазначає, що інформація з прайс- листів не є публічною офертою. Це надає можливість продавати товари за іншими цінами, ніж вказані в прайс-листі, у разі здорожчання чи здешевлення товару або досягнення сторонами інших домовленостей (наприклад, придбання великої партії товару, що відповідно може вплинути на вартість товару). В той же час, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа для широкого кола осіб, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару. Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданому до митного оформлення рахунку. З огляду на вище викладене, сам лише факт надання прайс-листа, виданого експортером не для загального кола покупців, на думку суду, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціальними експертними організаціями; банківські (платіжні) документи; транспортні (перевізні) документи, а також відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів. Декларант не надав усіх додаткових документів, про що повідомив відповідача листом 19/2023 від 19.09.2023. З цього приводу суд зазначає, що декларантом було додатково надано відповідачу пояснення, що каталоги, прейскуранти виробника товару у нього відсутні.

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД 23UA205140074733U5 від 14.09.2023, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 19.09.2023 №UA205140/2023/000595/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №520/3246/20, від 19.08.2020 у справі №140/754/19).

Оскільки картка відмови в митному оформленні (випуску) товару №UА205140/2023/006589 від 19.09.2023 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205140/2023/000595/1, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205140/2023/000595/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2023/006589 від 19.09.2023 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 6 056, 00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №3100 від 14.03.2024.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205140/2023/000595/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UА205140/2023/006589 від 19.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (45516, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, 2-а, РНОКПП 40955973) судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук