Ухвала

від 17.04.2024 по справі 320/8933/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2024 року м. Київ № 320/8933/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києві подання про повернення позивачці сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування у розмірі 51239,40 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, а саме: у розмірі 51239,40 грн.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.07.2023, ОСОБА_1 було відмовлено у складенні подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування за придбання нерухомого майна, однак до суду з позовною заявою позивачка звернулася лише 15.02.2024р., подавши її нарочно через канцелярію Київського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Натомість, відповідного клопотання позивачкою заявлено не було.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено у позові дві вимоги немайнового характеру, таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).

Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В той же час, позивач звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи його складним матеріальним становищем.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі Закон N 3674-VI).

Положеннями пункту першого частини першої статті 8 вказаного Закону визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами частини один статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною один статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального стану позивачка надала довідку про рух коштів по картці з 01.01.2023 по 22.08.2023, виданої АТ КБ «Приват Банк» від 22.08.2023.

Водночас, методом арифметичного обчислення, судом вирахувано, що сума судового збору, який необхідно сплатити (1211,20 грн) не перевищує 5 % доходу позивачки за вказаний період (67424,39 грн * 0,05= 3371,22 грн.)

Суд зауважує, що норма, встановлена статтею 8 Закону України « Про судовий збір» має імперативний характер, а тому не може бути застосована інакше, ніж це передбачено процесуальним законодавством.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору.

Згідно частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У порушення вказаних вимог, матеріали справи не містять копій позовної заяви з усіма доданими документами для відповідача та для третьої особи.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. за звернення з даним позовом до суду;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду ;

- копії позовної заяви з усіма доданими матеріалами у кількості, відповідно до учасників справи.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.