Рішення

від 19.04.2024 по справі 380/28081/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/28081/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України ЄДРПОУ НОМЕР_3 , щодо відмови у звільненні стрільця-помічника гранатометника військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 , з військової служби через сімейні обставини на підставі абзацу 8 підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за його хворою бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновками лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства Висоцький центр первинної медико-санітарної допомоги МОЗ Висоцької сільської ради Сарнинського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 41075706, від 01 лютого 2023 року № 14 та від 21 липня 2023 року № 109, має порушення функцій організму, через які вона, як невиліковно хвора особа не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з постійного стороннього догляду на непрофесійній основі, без терміну, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України прийняти рішення про звільнення стрільця-помічника гранатометника військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 , з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за його хворою бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновками лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства Висоцький центр первинної медико-санітарної допомоги МОЗ Висоцької сільської ради Сарнинського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 41075706, від 01 лютого 2023 року № 14 та від 21 липня 2023 року № 109, має порушення функцій організму, через які вона, як невиліковно хвора особа не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з постійного стороннього догляду на непрофесійній основі, без терміну, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Ухвалою від 04.12.2023 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 12.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_4 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою бабусею ОСОБА_2 ). На підтвердження чого до рапорту долучив всі необхідні документи щодо родинних відносин, медичний висновок лікарської комісії медичного закладу, відповідно до якого ОСОБА_2 (бабуся) за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Проте, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у звільненні з військової служби.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відсутні підстави до звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, оскільки до рапорту не долучено медичний висновок медико-соціальної експертної комісії.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

16.09.2023 позивачем подано командиру Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби відповідно до абзацу 8 підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за сімейними обставинами в зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 , яка за висновком лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Висоцький центр первинної медико-санітарної допомоги Висоцької сільської ради Дубровицього району Рівненської області від 01.02.2023 № 14 потребує постійного стороннього догляду.

На рапорт позивача про звільнення, Тво командира Військової частини НОМЕР_1 надано відповідь від 04.10.2023, в якій вказано про відсутність підстав для зільнення позивача з військової служби. Зазначено, що датою народження ОСОБА_2 є 10.10.1939 року, тобто вказана особа є повнолітньою особою, а тому необхідність постійного сторонного догляду за такою особою не може встановлювати лікарсько-консультативна комісія.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон України № 2232-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються вказаним та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;

- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

У подальшому, строк загальної мобілізації продовжувався і така тривала на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з підпунктом г частини четвертої статті 26 Закону України № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Частиною сьомою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.

Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

За приписами пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Суд втановив, що 16.09.2023 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею. До рапорту долучив серед іншого, висновок лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Висоцький центр первинної медико-санітарної допомоги Висоцької сільської ради Дубровицього району Рівненської області від 01.02.2023 № 14.

Тво командира Військової частини НОМЕР_1 відмовив позивачу у задоволенні його рапорту, про що повідомив його листом від 04.10.2023. Вказана відмова обгрунтована тим, що ОСОБА_2 є повнолітньою особою, а тому необхідність постійного сторонного догляду за такою особою не може встановлювати лікарсько-консультативна комісія.

Спірним у цій справі є питання допустимості висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я від 01.02.2023 № 14 на підтвердження необхідності здійснення позивачем постійного догляду за бабусею та його звільнення із військової служби за сімейними обставинами.

Перевіряючи вищенаведені доводи та оцінюючи питання щодо допустимості висновку лікарсько-консультативної комісії для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за бабусею позивача, як підстави для його звільнення зі служби за сімейними обставинами, суд зазначає таке.

Зміст правової норми на підставі, якого позивач просив звільнити його зі служби, дає підстави для висновку, що доказом на підтвердження таких обставин може бути або відповідний медичний висновок медико-соціальної експертної комісії або відповідний або медичним висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Водночас норма не містить вказівок на те, за яким критерієм слід обирати один із названих варіантів в конкретній правозастосовній ситуації. Разом із тим, юридичну визначеність в цьому питанні забезпечує підзаконний нормативно-правовий акт, прийнятий на реалізацію положень статті 26 Закону № 2232-XII.

Так, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу", відповідно до якої необхідність постійного стороннього догляду підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Отже, Уряд встановив чіткий критерій для визначення суб`єкта видачі медичного висновку, що підтверджує необхідність постійного догляду за особою, що його потребує, як підставу його звільнення зі служби для особистого здійснення такого догляду, а саме вік особи, що потребує постійного догляду:

- для неповнолітньої особи (до 18 років) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я;

- для повнолітньої особи (понад 18 років) - медико-соціальної експертна комісія.

Оскільки ОСОБА_2 - бабуся позивача є повнолітньою ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), то повноваження видати медичний висновок на підтвердження необхідності постійного догляду за нею внаслідок захворювання для цілей звільнення позивача з військової служби має медико-соціальна експертна комісія, а не лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я.

Оскільки позивач разом із рапортом про звільнення з військової служби не подав керівництву висновку медико-соціальної експертної комісії про те, що його бабуся потребує постійного догляду через хворобу, то позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

З цих же мотивів безпідставними є похідна позовна вимога про спонукання військової Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України прийняти рішення про звільнення стрільця-помічника гранатометника військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 , з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за його хворою бабусею, що підтверджується відповідним медичним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.