ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/442/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/442/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» в якому просить стягнути 4370,70 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен проводити оплату по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства. За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 4370,70 грн.
Добровільно відповідач заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Оскільки, станом на день звернення до суду відповідач не відшкодував фактично понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, просить суд їх стягнути з відповідача.
Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 15.01.2024 направлено на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві.
12.02.2024 до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд вказує, що згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, належно повідомлений відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 15.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» стоїть на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з розрахунками боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Товариству з обмеженою відповідальністю «Литво», сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню за жовтень-грудень 2023 складає: 4370,70 грн.
Оскільки відповідач не відшкодував понесені позивачем витрати, останній звернувся до суду з цим позовом.
Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача виконувати вимоги чинного законодавства щодо відшкодування сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №1 та Списком №2.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
У відповідності до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список №2).
Згідно з пунктом 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, обов`язок з повного відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-XII, покладений на підприємства.
Саме така правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №820/3678/15 і врахована судом при розгляді даної справи.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з жовтня по грудень 2023 включно здійснено доставку та виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах працівникам відповідача.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Сума заборгованості відповідача перед Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області за жовтень-грудень 2023 з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, складає: 8836,92 грн.
Вищезазначений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем оскаржений не був, а отже є узгодженими та підлягає сплаті.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України судом при ухваленні даного рішення врахована правова позиція в подібних правовідносинах, сформована Верховним Судом у постановах від 10.09.2020 у справі №820/6674/15 та від 28.05.2020 у справі №826/7913/17.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (82300, м. Борислав, пров. Губицький, 1) про стягнення заборгованості, - задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (82300, м. Борислав, пров. Губицький, 1) (ЄДРПОУ 13825089) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період за жовтень-грудень 2023 в сумі 4370,70 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення суду складено у повному обсязі 19.04.2024 року.
Суддя Гавдик З.В.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118490878 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні