Ухвала
від 18.04.2024 по справі 500/2196/24
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Справа № 500/2196/24

18 квітня 2024 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юк П.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Приватного малого підприємства "Зорбуд", Великогаївської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до до Приватного малого підприємства "Зорбуд", Великогаївської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, в якому, з урахуванням усунених недоліків (опечаток) просить визнати протиправним та скасувати рішення Великогаївської сільської ради № 590 від 29.02.2024 про надання ПП "Зорбуд" дозволу на складання технічної документації із землеустрою на поділ земельної ділянки комунальної власності площею 0,1476 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, кадастровий номер 6125281700:01:018:0061, яка розташована по АДРЕСА_1 на дві окремі земельні ділянки (площами 0,1163 га та 0,0313 га).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , разом із співвласником ОСОБА_2 , є власницею гаражного комплексу по АДРЕСА_1 загальною площею 633,0 кв.м в рівних частках по 1/2 частині кожен. Даний гаражний комплекс набутий у спільну часткову власність позивачами на підставі мирової угоди затвердженої ухвалою Тернопільського міськрайонного суду № 607/4396/16-ц від 22.06.2016.

До поділу гаражний комплекс належав ОСОБА_1 на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.08.2009 у справі № 3/99-1533 та був зареєстрований на праві власності згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації № 24628278 від 01.12.2009.

Гаражний комплекс розташований на землях Великогаївської сільської ради. Для обслуговування комплексу використовується земельна ділянка площею 0,1467 га кадастровий номер 6125281700:01:018:0061. Дана земельна ділянка з 2005 по 2009 перебувала у користуванні ПМП "Зорбуд" на підставі договору оренди землі від 20.12.2005. Цільове призначення земельної ділянки - земля підприємств іншої промисловості (для будівництва гаражів).

На момент передачі даної земельної ділянки в оренду ПМП "Зорбуд" це були землі відпрацьованого кар`єру. У пункті 1 договору оренди, укладеного 20.12.2005 між Великогаївською сільською радою та ПМП "Зорбуд", вказано мета передачі земельної ділянки в оренду: "для будівництва гаражів с.Великі Гаї за межами населеного пункту". Аналогічне призначення земельної ділянки вказано у Акті приймання-передачі земельної ділянки від 20.12.2005 укладеному на виконання зазначеного договору оренди.

З моменту набуття права власності на гаражний комплекс по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито та добросовісно використовують дану земельну ділянку за її цільовим призначенням.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Великогаївської сільської ради з проханням переоформити на неї договір оренди земельної ділянку площею 0,1467 га кадастровий номер 6125281700:01:018:0061, оскільки формально орендарем даної земельної ділянки продовжував бути відповідач ПП "Зорбуд". Різниця у площі земельної ділянки з одним і тим же кадастровим номером 6125281700:01:018:0061 (у договорі оренди - 0,15 га, а у технічній документації виготовленій ТОВ "Поділляземпрект" у 2022 році - 0,1476 га) виникла за рахунок використання більш точний сучасних вимірювальних приладів, однак мова йде про одну і туж земельну ділянку, оскільки її кадастровий номер не змінювався.

29 серпня 2022 року ОСОБА_1 отримала відмову на своє звернення.

Вважаючи, що вказана відмова у наданні земельної ділянки у користування на умовах оренди є незаконною ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із позовом, в якому просила визнати за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки площею 0,1467 га кадастровим номером 6125281700:01:018:0061 по АДРЕСА_1 згідно договору оренди, який був укладений 20 грудня 2005 року між ПМП "Зорбуд" та Тернопільською районною державною адміністрацією та зареєстрований Тернопільським районним відділом земельних ресурсів згідно висновку № 133.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31.08.2023 у справі №607/154/23 позов задоволено. Визнано за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки площею 0,1467 га кадастровий номер 6125281700:01:018:0061 по АДРЕСА_1 .

На момент подання даної позовної заяви триває апеляційне провадження в Тернопільському апеляційному суді, відкрите за апеляційною скаргою ПП "Зорбуд" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31.08.2023 у справі №607/154/23.

На стадії апеляційного розгляду справи, із документів, які були долучені до справи №607/154/23 апелянтом ПП "Зорбуд", ОСОБА_1 стало відомо, що 29 лютого 2024 року Великогаївська сільська рада ухвалила рішення № 950, яким надала дозвіл на складання технічної документації із землеустрою на поділ земельної ділянки площею 0,1467 га кадастровим номером 6125281700:01:018:0061 по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вважає, що її права на користування земельною ділянкою площею 0,1467 га кадастровий номер 6125281700:01:018:0061 на умовах оренди в зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна неправомірно порушуються рішенням Великогаївської сільської ради № 950 від 29 лютого 2024 року, тому звернулася до суду із відповідним позовом.

Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, правильне визначення юрисдикції є першочерговим при реалізації права на доступ до суду. Ухвалені з порушенням юрисдикції рішення не будуть вважатися прийнятими судом, встановленим законом.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини 1 ст.4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу зазначених норм встановлено, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих ним при здійсненні владних управлінських функцій. Проте помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас слід враховувати, що приватно-правові відносини вирізняються публічно-правових саме наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. При цьому спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Поряд із цим, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа.

Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої зазначеної статті).

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (частина перша статті 393 ЦК України).

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Отже, для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Як зазначає позивач, 20.12.2005 між Тернопільською районною державною адміністрацією, в особі голови Болещука В.М. (орендодавець) та ПМП "Зорбуд" (орендарем) укладено договір оренди землі. Згідно з пунктом 1 договору орендодавець, на підставі розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації від 02.12.2005 №718 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва гаражів в с. Великі Гаї за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,15 га, у тому числі 0,15 га за рахунок земель відпрацьованого кар`єру. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна. Договір укладено на 25 років з 02.12.2005 по 02.12.2030 (пункти 2, 3, 8 Договору). У пунктах 15 та 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва гаражів, цільове призначення землі промисловості.

На підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/4396/16-ц їй з 08.08.2018 належить 1/2 частка гаражного комплексу, загальною площею 633 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6125281700:01:018:0061.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31.08.2023 у справі №607/154/23 за нею визнано право оренди земельної ділянки площею 0,1467 га кадастровий номер 6125281700:01:018:0061 по АДРЕСА_1 .

Тому, у ситуації, що склалась щодо спірної земельної ділянки ПМП "Зорбуд" є "Іншою юридичною особою", оскільки він не є землевласником, або землекористувачем. Земельна ділянка площею 0,1467 га кадастровий номер 6125281700:01:018:0061 по АДРЕСА_1 не є вільною, вона є забудованою та перебуває у користуванні позивачки. Розгляд питання про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою на поділ спірної земельної ділянки не міг бути розглянутий за одноосібним зверненням ПМП "Зорбуд".

Отже, на переконання ОСОБА_1 приймаючи оскаржуване рішення № 590 від 29.02.2024 року про надання ПМП "Зорбуд" дозволу на складання технічної документації із землеустрою на поділ земельної ділянки комунальної власності площею 0,1476 га Великогаївська сільська рада фактично вирішила питання про права та інтереси не тільки суб`єкта звернення, а й інших суб`єктів - реальних користувачів даної земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому їм не була надана можливість представити органу місцевого самоврядування альтернативний містобудівний розрахунок, який доводить технічну неспроможність представленого ПМП "Зорбуд" містобудівного розрахунку.

Тобто ОСОБА_1 оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, яке фактично стосується іншої юридичної особи - ПМП "Зорбуд", з підстав порушення її прав, як власника 1/2 частки гаражного комплексу, загальною площею 633 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та користувача, на праві оренди, земельною ділянкою площею 0,1467 га кадастровий номер 6125281700:01:018:0061.

Таким чином, даний спір стосується не стільки правомірності дій суб`єкта владних повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення, скільки виникнення перешкоди у реалізації цивільного права позивача на володіння, користування та розпоряджання майном внаслідок управлінських дій відповідача.

Тобто, даний спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, відповідно не є публічно-правовим.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 490/13285/13-а, від 04 вересня 2019 року у справі № 564/2064/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 462/5617/16-а,від 05 травня 2020 року у справі № 462/1055/19.

Враховуючи наведене, розгляд даного спору віднесено до юрисдикції цивільного суду.

Пунктом першим частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позов не підсудний Тернопільському окружному адміністративному суду, оскільки його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Приватного малого підприємства "Зорбуд", Великогаївської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала складена і підписана суддею 18 квітня 2024 року.

СуддяБаб`юк П.М.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.04.2024
Оприлюднено22.04.2024
Номер документу118491320
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Судовий реєстр по справі —500/2196/24

Ухвала від 18.04.2024

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Баб'юк Петро Михайлович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні