Рішення

від 19.04.2024 по справі 500/1742/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1742/24

19 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.03.2024 у виконавчому провадженні №73251731 про накладення штрафу у розмірі 5100,00грн під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/3613/23.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.03.2024 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду №500/3613/23 та вимог державного виконавця.

Зазначає, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі №500/3613/23, яке набрало законної сили 28.09.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 01.12.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення, у грудні 2023, проведено перерахунок пенсії без обмеження з 01.12.2021 і її розмір склав 20988,72 грн. Нараховано доплату пенсії в сумі 15839,28 грн за період з 01.12.2021 по 30.11.2023, яка облікована в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі).

Вказує, що індексацію базового ОСНП 2022 у сумі 3643,14 грн та індексацію базового ОСНП 2023 у сумі 1500,00 грн не нараховано при обчисленні пенсії та жодних зобов`язань рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі №500/3613/23 стосовно її врахування для обчислення пенсії не розглядалось.

Тому рішення виконане позивачем в добровільному порядку в межах повноважень до відкриття виконавчого провадження, про що було поінформовано державного виконавця.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.04.2024, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду. Постановлено розгляд справи проводити з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України.

15.04.2024 від Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що згідно рішення суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.12.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без її обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше проведених виплат.

Зі змісту перерахунку, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області слідує, що перерахунок пенсії проведено з 01.12.2023, підсумок пенсії з надбавками становить 32052,72 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії становить 20988,72 грн.

Отже, після перерахунку пенсії до пенсії знову застосовано обмеження максимальним розміром, тому твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про те, що рішення суду виконано, не відповідає дійсності (арк. справи 19-20).

Інших заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі №500/3613/23 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2021 максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 01.12.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.

Дане рішення набрало законної сили 28.09.2023 та на його виконання 18.10.2023 Тернопільський окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

07.11.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73251731, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів (арк. справи 24).

На вказану постанову та вимоги державного виконавця від 12.03.2024, 23.02.2024 (арк. справи 26, 29) Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листами від 25.03.2024, 26.01.2024 (арк. справи 7 зворот-8, 24 зворот-25, 27-28) повідомило відповідача, що в результаті виконання рішення суду розмір пенсії склав 20988,72 грн. Нараховано доплату пенсії в сумі 15839,28 грн за період з 01.12.2021 по 30.11.2023. Індексацію базового ОСНП 2022 у сумі 3643,14 грн та індексацію базового ОСНП 2023 у сумі 1500,00 грн не нараховано при обчисленні пенсії та жодних зобов`язань рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі №500/3613/23 стосовно її врахування для обчислення пенсії не розглядалось. Суми пенсії донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі в автоматизованій базі даних у підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, з датою набрання законної сили включно по 20.09.2020.

12.03.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про накладення штрафу №73251731, якою за невиконання рішення суду, з примусового виконання виконавчого листа у справі №500/3613/23 від 18.10.2023, на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Зокрема, відповідач дійшов висновку, що станом на 12.03.2024 боржником не надано документального підтвердження повного виконання рішення суду (арк. справи 6, 26 зворот).

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №1404 передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону №1404).

Таким чином, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі №500/3613/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Так згідно вказаного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 встановлено без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для працездатних осіб станом на дату, з якої судом зобов`язано провести перерахунок, тобто з 01.12.2021 і її розмір склав 20988,72 грн.

Нарахована доплата пенсії за період з 01.12.2021 по 30.11.2023 становить 15839,28 грн та облікована в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі), однак фактично не виплачена з підстав відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.

Суд зазначає, що приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення №28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Пунктом 3 Положення №28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до пункту 4 Положення №28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

З аналізу наведених вище норм, суд дійшов висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначено вище, що ОСОБА_1 проведено з 01.12.2021 перерахунок його пенсії та нараховано доплату до пенсії, яка облікована в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі).

Суд зауважує, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у розглядуваному випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічні праві висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20, у справі №360/4708/20, від 31.05.2022 у справі №360/940/20.

Щодо покликання відповідача на те, що після перерахунку пенсії до неї знову застосовано обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Як слідує з протоку перерахунку пенсії від 17.11.2023 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2021 встановлено без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для працездатних осіб у сумі 20988,72 грн.

Крім цього на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" позивачу нараховано 3643,14 грн та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" позивачу нараховано 1500,00 грн.

Проте, оскільки пенсійна виплата ОСОБА_1 перевищує максимальний розмір пенсії, тому виплата індексації Головним управлінням Пенсійного фонду України не проводиться.

Суд зауважує, що предметом розгляду справи №500/3613/23 було обмеження з 01.12.2021 пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність у відповідності до ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ.

Поряд із цим, спору щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", як станом на момент розгляду справи №500/3613/23 так і станом на момент проведення перерахунку - з 01.12.2023 не існувало.

Вказані правовідносини (нарахування індексації у 2022-2023 роках) не охоплені рішенням суду у справі №500/3613/23, а правомірність таких дій пенсійного органу може бути лише предметом нового спору за зверненням позивача, шляхом подання до суду окремої позовної заяви.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області фактично вчинено всі необхідні дії, спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення суду від 28 серпня 2023 року у справі №500/3613/23, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.

При цьому, суд зауважує, що у даному випадку старший державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови від 12.03.2024 №73251731 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області фактично надав оцінку результату здійснення перерахунків пенсії позивача у 2022 та 2023 роках, що не було предметом рішення суду.

Однак такі дії не входять до його повноважень, оскільки відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", виконавець лише перевіряє виконання рішення та у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що постанова про накладення штрафу від 12.03.2024 №73251731 за невиконання рішення суду від 28 серпня 2023 року у справі №500/3613/23 є протиправною та підлягає скасуванню, в зв`язку із чим позов необхідно задовольнити.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Також, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.03.2024 ВП №73251731 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769);

відповідач:

- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження/місце проживання: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76019, код ЄДРПОУ 43316386).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.