Рішення

від 18.04.2024 по справі 520/2308/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 р. справа № 520/2308/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення прийняте стосовно ОСОБА_1 про призначення службового розслідування, а саме: наказ "Про призначення службового розслідування" від 23.11.2022 №232;

- визнати протиправним та скасувати рішення прийняте стосовно ОСОБА_1 про накладення дисциплінарного стягнення - "сувора догана", позбавлення премії у повному обсязі за листопад 2022 року, позбавлення додаткової винагороди за листопад 2022 року, а саме: наказ "Про результати проведення службового розслідування" від 30.12.2022 №102;

- визнати протиправним та скасувати рішення прийняте стосовно ОСОБА_1 про ОСОБА_2 премії за листопад - грудень 2022 року, та додаткової винагороди, а саме: наказ № 1, № 2 від 05.01.2023 (в зазначеній частині).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, відповідачем протиправно притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому останній зазначив, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, права позивача не порушено.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Солдат ОСОБА_1 проходить службу у Збройних силах України та перебуває на посаді водія евакуаційного взводу в/ч НОМЕР_1 .

Т.в.о. в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 22.11.2022 було видано наказ № 330 (по стройовій частині) згідно якого вважати такими, що вибули у відрядження до в/ч НОМЕР_4 , у т.ч. солдат ОСОБА_1

23.11.2022 було призначено службове розслідування згідно наказу № 232 т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 «Про призначення службового розслідування» (по стройовій частині) по факту відмови ОСОБА_1 від виконання наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 330 від 22.11.2022 року щодо вибуття до навчального центру (в/ч НОМЕР_4 ).

В ході проведеного службового розслідування ОСОБА_1 було надано письмові пояснення, що причиною невиконання наказу про відрядження є перенесена хвороба та незадовільний стан здоров`я, негайне виконання наказу було неможливим в силу необхідності перебування під наглядом лікарів.

Згідно копії довідки гарнізонної військово-лікарської комісії № 3130 від 16.12.2022 в/ч НОМЕР_5 солдат ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби. Діагноз: деформуючий артроз правого колінного суглобу ІІ стадії, вторинний рецидивуючий синовиїт з больовим синдромом та помірним порушенням функцій; грижу дисків, протрузії міжхребцевих дисків з больовим синдромом та незначним порушенням функцій; вертебогенна цервікоторакаглія І стадії, 2 ступеню ризик2, дифузійний кардіосклероз, короткозорість обох очей, ангіопатія сітківки обох очей за гіпертонічним типом. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. Непридатний до служби у високомобільних, десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах; придатний до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

За результатами службового розслідування був складений акт службового розслідування від 29.12.2022 року.

30 грудня 2022 року було т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 було прийнято наказ № 102 «Про результати проведення службового розслідування», котрим за порушення статей 11, 37, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» та вирішено позбавити премії та додаткової винагороди у повному обсязі за листопад 2022.

Наказом т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 № 1 від 05.01.2023 року «Про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати служби за грудень 2022 року», солдата ОСОБА_1 позбавлено премії за листопад 2022 року.

Наказом т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 № 2 від 05.01.2023 року «Про виплату додаткових винагород» солдата ОСОБА_1 позбавлено додаткової винагороди за листопад 2022 року.

Не погоджуючись з наказами № 232 т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 «Про призначення службового розслідування», № 1 від 05.01.2023 року «Про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати служби за грудень 2022 року» у частині позбавлення премії та № 2 від 05.01.2023 року «Про виплату додаткових винагород» в частині позбавлення додаткової винагороди, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими приписами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Дисциплінарний статут).

Відповідно ст.ст. 1 та 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, у тому числі, неухильно виконувати накази командирів (абзац другий статті 4 Дисциплінарного статуту).

Згідно ст.. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Згідно з статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Так, згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Статтями 84, 85 цього ж Статуту установлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок № 608).

Згідно пункту 1 розділу II Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Дослідивши обставини справи та спірний наказ від 23.11.2022 року № 232 т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 «Про призначення службового розслідування» (по стройовій частині) прийнятого по факту відмови ОСОБА_1 від виконання наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 330 від 22.11.2022 року щодо вибуття до навчального центру (в/ч НОМЕР_4 ) суд встановив те, що його було прийнято у межах повноважень, на підставах, в порядку та у спосіб, що встановлені вищезазначеними нормативно-правовими актами, котрі визначають підстави, врегульовують порядок призначення службового розслідування. Матеріали матеріали не містять належних та допустимих, достатніх та достовірних у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів зворотнього. Тому для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу № 232 від 23.11.2022 року «Про призначення службового розслідування» суд підстав не вбачає.

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення прийняте стосовно ОСОБА_1 про накладення дисциплінарного стягнення - "сувора догана", позбавлення премії у повному обсязі за листопад 2022 року, позбавлення додаткової винагороди за листопад 2022 року, а саме: наказ "Про результати проведення службового розслідування" від 30.12.2022 №102, суд зазначає таке.

Згідно абзацу 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України ( пункт 3 розділу ІV Порядку № 608).

Відповідно пунктів 1-6 Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частину.

Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку № 608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Аналізуючи наказ № 102 від 30.12.2022 «Про результати проведення службового розслідування» в частині, що стосуються притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, в тому числі і в частині позбавлення позивача премії та додаткової винагороди за листопад 2022 р., та процедуру проведення службового розслідування, суд дійшов висновку, що така процедура не дотримана відповідачем, а права позивача були грубо порушені.

Виходячи із змісту правопорушення, яке ставиться позивачу у провину, при вирішенні питання про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку обов`язково мають встановлюватись обставини щодо видання наказу, доведення його до відома позивача та відмови останнього виконати такий наказ.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що при його проведенні не дотримано положень абзацу 4 пункту 2 розділу I, пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу II, пунктів 1, 3, 8, 9 розділу III Порядку №608.

Зі змісту акту службового розслідування від 29.12.2022 вбачається, що мета і завдання службового розслідування належним чином не досягнуті, а процедура його проведення порушена.

Так, доказів ознайомлення позивача з наказом т.в.о. в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 від 22.11.2022 р. № 330 (по стройовій частині) згідно якого вважати такими, що вибули у відрядження до в/ч НОМЕР_4 , зокрема солдата ОСОБА_1 , у матеріалах дисциплінарного провадження відсутні. Також не зазначено й причини, які б перешкоджали це зробити.

З матеріалів справи взагалі не вбачається, що позивач був повідомлений про проведення службового розслідування відносно нього, а відтак він був позбавлений усіх основоположних прав передбачених пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608.

Відтак, суд вважає, що наказ № 102 від 30.12.2022 «Про результати проведення службового розслідування» в частині, що стосуються притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно абзацу 3 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.

Відповідно до пунктів 1, 2, 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої зазначеною постановою, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, підпунктом 9.7 пункту 9 якого установлено до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. та 30000 грн. не включати військовослужбовців, які: відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошене наказом командира (начальника).

Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Легальне визначення поняття «Бойовий наказ (розпорядження)» міститься, зокрема, у Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Управління державної охорони України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого Наказом Управління державної охорони України від 11.07.2016 № 201.

Аналогічне визначення міститься і в Порядку здійснення деяких виплат військовослужбовцям Служби безпеки України під час дії воєнного стану затвердженого Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 31 січня 2023 року № 37.

Відтак, суд вважає, для загального розуміння дефініції, використання нормативних актів споріднених інститутів є доцільним та допустимим.

Відтак, бойовий наказ (розпорядження) - рішення начальника підрозділу про виконання підрозділом бойових завдань, яке доводиться усно (в тому числі технічними засобами зв`язку) з подальшим занесенням у відповідні документи, письмово або графічно на карті, з можливістю уточнення під час їх виконання.

Відповідно до положень Наказу СБУ «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» від 12.08.2005 №440, оперативне (бойове) завдання - завдання, поставлене вищим командувачем (командиром) об`єднанню, з`єднанню військовій частині або підрозділу для досягнення визначеної мети в операції (бою) до встановленого терміну, визначається у залежності від складу і стану угруповання противника, замислу операції (бою), складу і бойових можливостей об`єднання, з`єднання військової частини (підрозділу), характеру місцевості та інших умов обстановки.

Відповідно до положень Інструкції з діловодства у ЗСУ, затвердженої Наказом Головнокомандувача Збройних сил України від 31.01.2024 №40, відрядження службове поїздка військовослужбовця, працівника за розпорядженням командира (керівника) військової частини (установи) для виконання службового завдання.

Відтак, враховуючи, що позивач відмовився виконувати наказ відповідача, котрий не є бойовим, а стосується відрядження на навчання, та, як наслідок, позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди за листопад 2022 року та щомісячної премії за листопад-грудень 2022 є незаконним, через що суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Суд, для ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вирішив вийти за межі позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу № 102 від 30.12.2022 «Про результати проведення службового розслідування» в частині позбавлення позивача премії за листопад-грудень 2022 та додаткової винагороди за листопад 2022 року, котрий став підставою для прийняття оскаржуваних наказів №1 та №2 від 05.01.2023.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 № 102 від 30.12.2022 р. «Про результати проведення службового розслідування» про накладення дисциплінарного стягнення - «сувора догана», позбавлення премії у повному обсязі за листопад 2022 року, позбавлення додаткової винагороди за листопад 2022 року стосовно ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 № 1 від 05.01.2023 р. «Про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати служби за грудень 2022 року» в частинах зменшення та позбавлення за листопад та грудень місяці 2022 року премії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 № 2 від 05.01.2023 р. «Про виплату додаткових винагород» в частині позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцями особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за листопад 2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов