Постанова

від 18.04.2024 по справі 400/10163/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10163/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Фермерського господарства "ЛАГУНА" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2023 року (суддя Устинов І.А., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 08.08.2023) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Фермерського господарства "ЛАГУНА" про застосування заходу реагування,-

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2021 року ГУ ДСНС України у Миколаївській області звернулося до адміністративного суду з позовом до ФГ "ЛАГУНА", в якому просило застосувати заходи реагування у виді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою Миколаївська область, Первомайський район, с. Тридуби, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення суду, яким позовні вимоги ГУ ДСНС залишити без задоволення.

На думку апелянта, позивачем не було надано належних доказів підтвердження наявності встановлених актом порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Водночас в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не обґрунтовано наявність на час ухвалення судом рішення реальної загрози життю та здоров`ю людей. При цьому захід реагування у виді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної га техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 08.12.2020 №496 та посвідчення на проведення перевірки від 04.10.2021 №366 посадові особи ГУ ДСНС України у Миколаївській області з 04.10.2021 по 08.10.2021 здійснили планову перевірку об`єкта ФГ "ЛАГУНА, розташованого за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Тридуби, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 08.10.2021 №375, в якому зафіксовані порушення, зокрема, і такі, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Акт перевірки підписаний головою ФГ "ЛАГУНА" Зелененьким В.Г. без зауважень. Примірник акта надіслано вручений відповідачу 08.10.2021.

За повідомленням позивача (заява від 26.07.2023), неусунутими залишаються всі порушення.

Посилаючись на те, що виявлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту створюють небезпеку для життя та здоров`я осіб, що там перебувають, ГУ ДСНС України у Миколаївській області звернулося до суду з даним позовом про застосування до ФГ "ЛАГУНА" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Суд першої інстанції, застосовуючи до ФГ заходи реагування виходив з того, що виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки усунуті не були та є такими, що можуть призвести до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За приписами частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі Закон №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно статті 47 КЦЗ України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону №877-V обумовлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

За змістом пунктів 1-3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями ДСНС є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Статтею 66 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

За правилами пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частина друга статті 68 КЦЗ України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 КЦЗ України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Визначення небезпечного чинника надано в пункті 26 статті 2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Частиною третю статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ГУДСНС до суду є виявлені під час проведення планової перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ФГ "ЛАГУНА" за адресою Миколаївська область, Первомайський район, с. Тридуби, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей:

1. У приміщеннях будівель: їдальні, будинку механізаторів, сторожової, насіннєвого складу, відгалужу вальні коробки не закриті кришками з негорючого, або важкогорючого матеріалу; (порушено пункт 1.7 розділу IV ППБУ, згідно якого в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів).

2. У приміщеннях будівель: зерносховища, зерноскладів №1,2,3 допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, (порушено пункт 1.8 розділу IV ППБУ, згідно якого улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються).

3. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електромережі у приміщеннях будівель: їдальні, будинку механізаторів, сторожової, насіннєвого складу, зерносховища здійснено методом скрутки, а не за допомогою опресування, зварювання, паяння, або затискачів; (порушено пункт 1.6 розділу IV ППБУ, згідно якого з`єднання, відгалуження, окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння, або затискачів).

4. У приміщеннях будівель: сторожової, їдальні, будинку механізаторів, допускається влаштування та експлуатація електророзеток та вимикачів на горючих основах без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, (порушено пункт 1.17 розділу IV ППБУ, згідно якого електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на негорючі основи (конструкції), або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра).

5. У приміщеннях будівель:. їдальні, будинку механізаторів допускається встановлення електросвітильників на горючу основу стелі, без підкладання під них негорючого теплоізоляційного матеріалу, або матеріалу групи горючості Г1. (порушено пункт 1.11 розділу IV ППБУ, згідно якого у разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи їх облицювання з матеріалів груп горючості ГЗ, Г4 місця прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1).

6. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання у приміщеннях об`єкту, (порушено пункт 1.20 розділу IV ППБУ, згідно якого замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення мають проводитися 1 раз на 2 роки).

7. Не виконано захист будівель: зерносховища, ЗАВ-20, сторожової, будинку механізаторів, насіннєвого складу, зерноскладів №1,2,3, автозаправної станції, їдальні від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, (порушено пункт 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого будівлі повинні обладнуватися захистом від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів).

8. Територія об`єкту не забезпечена 4 пожежними щитами (стендами) з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищувальної площі, (порушено пункт 3.11 розділу V ППБУ, згідно з яким для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі).

9. Територія підприємства, будинки, споруди, приміщення не забезпеченні первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, котрі використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, (порушено пункт 3.6 розділу V ППБУ, згідно з яким територія підприємства, будинки, споруди, приміщення повинні бути забезпеченні первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, котрі використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку).

10. Склад ПММ (паливно-мастильних матеріалів) не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою, (порушено пункт 31 "Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування, та реалізації нафтопродуктів, згідно з яким АЗС забезпечуються розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою).

11. Водонапірна вежа не забезпечена під`їздом з твердим покриттям "та не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою у будь-яку пору року. На корпус водонапірної вежі не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забору води пожежно-рятувальною технікою, (порушено підпункт 10 пункту 2.1 розділу V ППБУ, згідно з яким водонапірні вежі повинні бути забезпеченні під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної вежі слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою).

12. Дерев`яні елементи горищних покриттів (кровки, лати) складської будівлі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, (порушено пункт 2.5 розділу II ППБУ, згідно якого дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності).

13. Під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення будівель: зерноскладів №1,2,3, ЗАВ-20, сторожової, їдальні, будинку механізаторів, складської будівлі, насіннєвого складу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття), (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ, згідно з яким приміщення будівель повинні обладнуватися автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту").

Варто зазначити, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування (правова позиція Верховного Суду, яка викладена в постанові від 26.06.2018 у справі №823/589/16).

Отже, ураховуючи те, що Акт перевірки підтверджує факт вчинення наглядових дій та їх результатів і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а також те, що відповідачем не надано до суду доказів усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а порушення, яке залишилось неусунутими, створює загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів не вбачає правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ГУДСНС, та відповідно, задоволення апеляційної скарги.

Слід додати, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ФГ "ЛАГУНА" виявлених порушень.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Також, колегія суддів зауважує, що застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях Товариства.

Висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі №2340/2816/18, від 26 червня 2019 року у справі №2240/2768/18, від 21 серпня 2019 року у справі №809/671/16.

У вказаних постановах Верховний Суд констатував, що навіть одне з порушень, яке створює загрозу життя та здоров`ю людей є достатнім для застосування до підконтрольного суб`єкта заходів реагування у виді зупинення його роботи.

Колегія суддів вважає неаргументовані доводи апеляційної скарги відповідача про те, що рішення суду першої інстанції не містить безпосереднього обґрунтування і підтвердження того, що виявлені порушення вже створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ЛАГУНА" залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов