Постанова

від 18.04.2024 по справі 620/13855/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/13855/23 Головуючий у 1 інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області п`ятнадцятої сесії восьмого скликання від 20.04.2023 року про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі;

- стягнути з Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області за рахунок бюджетних асигнувань понесені позивачем судові витрати в сумі 6073,60 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що стаття 134 Земельного кодексу України не визначає додаткових підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Додаткова підстава відмови у наданні такого дозволу передбачена частиною 5 статті 136 Земельного кодексу України, відповідно до якої, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів. Отже, заборона державним органам та органам місцевого самоврядування відчужувати та надавати у користування земельні ділянки розпочинає свою дію з моменту, коли конкретна земельна ділянка або права на неї вже виставлені на земельні торги. Водночас, апелянт наголошує, що жодних підготовчих дій для продажу з аукціону прав на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:004:0042 відповідач не вчиняв.

29 січня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області із заявою від 27 березня 2023 року про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі.

Ріпкинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області розглянула вказану заяву на п`ятнадцятій сесії восьмого скликання та прийняла рішення від 20 квітня 2023 року про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, у зв`язку з тим, що відповідно до статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки комунальної власності передаються в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 2 статті 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

В силу вимог частини 3 статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Ріпкинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області рішенням від 20 квітня 2023 року відмовила громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі (а.с. 6).

Підставою відмови відповідач вказав, що, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки комунальної власності передаються в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача, та зазначив, що передача земельних ділянок в оренду для садівництва не підпадає під виключення, наведені у частинах 2 та 3 статті 134 ЗК України, а отже має відбуватися на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що невключення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону не створює для позивача передумов для передачі їй земельної ділянки поза земельними торгами.

Разом з тим, апелянт наголошує, що жодних підготовчих дій для продажу з аукціону прав на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:004:0042 відповідач не вчиняв.

Апелянт вважає, що лише теоретична можливість продажу прав на земельну ділянку на конкурентних засадах не є самостійною підставою для органу місцевого самоврядування для заборони її відчужувати або надавати у користування (оренду).

Колегія суддів, надаючи оцінку вищевказаним доводам, зазначає наступне.

Згідно статті 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;

передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу;

надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення;

надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

Статтею 136 ЗК передбачено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 ЗК України свідчить про те, в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Матеріали справи містять рішення Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області восьмої сесії восьмого скликання від 21 грудня 2021 року «Про включення земельних ділянок сільськогосподарського призначення до Переліку земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону» (а.с. 10-15).

Колегія суддів зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7424482800:01:001:004:0042 до вищевказаного Переліку земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах у форм аукціону не включена.

Таким чином, на момент розгляду відповідачем клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га, вказана земельна ділянка не була включена до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги окремими лотами, що, в силу приписів статті 136 ЗК України, не є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 22 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.001555.

Враховуючи вищезазначене, рішення Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області від 20 квітня 2023 року в частині відмови громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, позивач просить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу, а саме, під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн. та під час апеляційного розгляду в розмірі 3 000,00 грн.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 140/2131/19 зазначив наступне: «...Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року, укладений між позивачем та адвокатом Марченко Ніною Іванівною; акт приймання-передачі правових послуг (опис послуг) від 09 вересня 2023 року до Договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року; квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 08 вересня 2023 року на суму 5000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року, правовими послугами, що надаються Адвокатом Клієнту по даному договору є:

- підготовка позову Клієнта до Ріпкинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення сесії Ріпкинської селищної ради п`ятнадцятої сесії восьмого скликання про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном 10 років, на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042 площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі;

- представництво інтересів Клієнта у Чернігівському окружному адміністративному суді при розгляді вказаної справи;

- за необхідності - підготовка та подання адвокатських запитів, заяв по суті та з процесуальних питань, письмових пояснень, заяв, заперечень, клопотань у справі за вказаним позовом.

Пунктом 3.1 Договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року визначено, що вартість зазначених послуг за цим договором (гонорар) встановлюється у фіксованій сумі 5000,00 (п`ять тисяч) грн., тобто не залежить від обсягу таких послуг та часу, затрачене Адвокатом на їх виконання.

Згідно акту приймання-передачі правових послуг (опис послуг) від 09 вересня 2023 року, позивачу були надані наступні послуги:

1. Вивчення документів, які є підставою для підготовки позову Клієнта до Ріпкинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Ріпкинської селищної ради п`ятнадцятої сесії восьмого скликання 20.04.2023 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку за кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі;

2. Підготовка позову Клієнта до Ріпкинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення сесії Ріпкинської селищної ради п`ятнадцятої сесії восьмого скликання від 20.04.2023 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі;

3. Виготовлення копій та роздруківок документів, що є додатком до позову.

На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги від 30 листопада 2023 року, укладений між позивачем та адвокатом Марченко Ніною Іванівною; акт приймання-передачі правових послуг (опис послуг) від 26 грудня 2023 року до Договору про надання правничої допомоги від 30 листопада 2023 року; квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 26 грудня 2023 року на суму 3000,00 грн.

Пунктом 1.2 Договору про надання правничої допомоги від 30 листопада 2023 року передбачено, що правовими послугами, що надаються Адвокатом Клієнту по даному договору є:

- підготовка апеляційної скарги Клієнта на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі № 620/13855/23 за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення сесії Ріпкинської селищної ради п`ятнадцятої сесії восьмого скликання про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном 10 років, на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042 площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі;

- представництво інтересів Клієнта у Шостому апеляційному адміністративному суді у справі № 620/13855/23;

- за необхідності - підготовка та подання адвокатських запитів, заяв по суті та з процесуальних питань, письмових пояснень, заяв, заперечень, клопотань у справі № 620/13855/23.

Приписами п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги від 30 листопада 2023 року визначено, що вартість зазначених послуг за цим договором (гонорар) встановлюється у фіксованій сумі 3000,00 (три тисячі) грн., тобто не залежить від обсягу таких послуг та часу, затрачене Адвокатом на їх виконання.

Відповідно до акту приймання-передачі правових послуг (опис послуг) від 26 грудня 2023 року, позивачу були надані наступні послуги:

1. Підготовка апеляційної скарги Клієнта на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2023р. у справі №620/13855/23 за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення сесії Ріпкинської селищної ради п`ятнадцятої сесії восьмого скликання від 20.04.2023 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі;

2. Виготовлення копій та роздруківок документів, що є додатком до апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».

Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 зазначив, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто, не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 560/12697/21 дійшов до висновку про те, що «…розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг».

Колегія суддів, визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що: дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява є необ`ємною; справа розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження; під час апеляційного розгляду правова позиція позивача у справі не змінювалася.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, зважаючи на предмет позову, фактичний об`єм виконаної роботи, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанцій, які підлягають компенсації позивачу в загальному розмірі 5 000,00 грн.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області від 20 квітня 2023 року в частині відмови громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва терміном на 10 років на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7424482800:01:001:0042, площею 0,1113 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області (15000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н., смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, буд. 85, код ЄДРПОУ 04412583) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в загальному розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.