Постанова

від 17.04.2024 по справі 640/22004/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22004/22 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області, Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" про визнання протиправними та скасування рішень та постанов, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Броварської міської територіальної виборчої комісії, Київської обласної організації політичної партії "Удар (український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка", Політичної партії "Удар (український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка", третя особа Броварська міська рада Броварського району Київської області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення з`їзду Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 09.12.2022 про відкликання депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову Броварської міської територіальної виборчої комісії № 250 від 12.12.2022 "Про визнання Дейнеки Надії Олексіївни обрану депутатом Броварської міської ради Броварського району Київської області";

- визнати протиправною та скасувати постанову Броварської міської територіальної виборчої комісії № 251 від 12.12.2022 "Про реєстрацію депутатом Броварської міської ради Броварського району Київської області, наступну за черговістю, обрану депутатом у єдиному територіальному виборчому окрузі на повторних виборах депутатів Броварської міської ради Броварського району Київської області від 17.01.2021 Дейнеки Надії Олексіївни ";

- визнати протиправною та скасувати реєстрацію від 12.12.2022 депутатом Броварської міської ради Броварського району Київської області, наступну за черговістю, обрану депутатом у єдиному територіальному виборчому окрузі на повторних виборах депутатів Броварської міської ради Броварського району Київської області від 17.01.2021 Дейнеки Надії Олексіївни .

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" про визнання протиправним та скасування рішення з`їзду Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 09.12.2022 про відкликання депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 .

Роз`яснено позивачу, що розгляд зазначених позовних вимог має здійснюватися у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та підстави звернення з даним позовом до суду, а тому визначені оскаржуваною ухвалою підстави для відмови у відкритті провадження у справі, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України в межах даного спору - відсутні, а спірна ухвала підлягає скасуванню.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що однією з вимог ОСОБА_1 до Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" є визнання протиправним та скасування рішення з`їзду Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 09.12.2022 про відкликання депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі виходив з того, що позовні вимоги у цій справі не передбачають оскарження дії чи бездіяльності партії в частині порушення виборчих прав або інтересів громадян щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму, а питання створення політичної партії, затвердження її найменування, символіки, програми та статуту, членства в партії, скликання і проведення з`їздів, програми з`їздів відносяться до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії, відтак повинні розглядатися в порядку, передбаченому ЦПК, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 9901/787/18, від 13 березня 2019 року у справі № 9901/947/18, від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, від 13 травня 2020 року у справі № 9901/527/19, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/485/19, від 23 березня 2021 року у справі № 761/3540/20.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи та дослідивши підстави звернення ОСОБА_1 до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 №2365-III (далі також - Закон № 2365-ІІІ) право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону № 2365-ІІІ).

Частиною третьою статті 4 Закону № 2365-III передбачено, що втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Отже, політична партія є добровільним об`єднанням громадян, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій.

При цьому рішення, що приймаються на з`їздах партії, віднесені до її внутрішньої діяльності.

Також суд вказує, що порядок відкликання депутата місцевої ради регламентується нормами Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93-IV від 11.07.2002 (далі - Закон № 93).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 38 Закону № 93 право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) надано місцевій організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадянам України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 Закону № 93 рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Водночас норми Закону не передбачають можливість оскарження таких рішень в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону № 93 у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення. Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду. Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону № 93 вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу (ч. 8 ст. 41 Закону № 93).

Нормами ч. 9 ст. 41 Закону № 93 передбачено, що на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

На підставі проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про відкликання депутата міської ради Політична партії не здійснює будь-які публічно-владні управлінські функції в розумінні положень КАС України, а тому в даному випадку не є суб`єктом владних повноважень. У зв`язку з цим, також не можна розглядати вказане рішення з`їзду політичної партії в якості індивідуального акту суб`єкта владних повноважень в розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж положеннями ст. 48 Закону № 93 гарантований захист прав депутатів при розгляді питання стосовно їх відкликання шляхом можливості бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийняте рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що спори щодо дій та рішень політичної партії стосовно вирішення питання про відкликання депутата не є публічно-правовими, відтак юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

Окрім того, спірні правовідносини виникли поза межами виборчого процесу.

Під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення. Пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів) не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України.

Позовні вимоги у цій справі не передбачають оскарження дії чи бездіяльності партії в частині порушення виборчих прав або інтересів громадян щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 березня 2021 року у справі № 761/3540/20, політична партія є добровільним об`єднанням громадян, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій. При цьому до органів, які відповідно до закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, в тому числі і щодо дотриманням політичною партією вимог її статуту, суди не належать (...) Відтак ні громадські організації, ні політичні партії не наділені владними управлінськими функціями, а тому не є суб`єктами владних повноважень в розумінні КАС України (...) Відповідач не є суб`єктом владних повноважень, оскільки не здійснював у спірних правовідносинах публічно-владних управлінських функцій та не приймав владне управлінське рішення стосовно позивача.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому контексті, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вказаний висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 9901/787/18, від 13 березня 2019 року у справі № 9901/947/18, від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, від 13 травня 2020 року у справі №9901/527/19, від 27 травня 2020 року у справі №9901/485/19, від 23 березня 2021 року у справі № 761/3540/20.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачкою в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.

В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення з`їзду Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 09.12.2022 про відкликання депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 повинна розглядатися в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, а не в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують мотиви суду першої інстанцій, який дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі в згаданій частині позовних вимог.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено колегією суддів у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварської міської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області, Політичної партії "Удар (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" про визнання протиправними та скасування рішень та постанов - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови складено 19.04.2024.