Постанова

від 16.04.2024 по справі 300/6464/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Микитин Н.М.

16 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6464/23 пров. № А/857/2927/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Юник А.А.

представників апелянта:Бабій Т.С., Гавадзина М.В.

представників позивач:Кіт Р.С., Тепак Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 300/6464/23 за адміністративним позовом Благодійної організації "Благодійний Фонд "ЧИСТІ СЕРЦЕМ" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2023 №006216/0707,-

ВСТАНОВИВ:

19.09.2023р. позивач, Благодійна організація "Благодійний Фонд "ЧИСТІ СЕРЦЕМ"(далі - БО "БФ "ЧИСТІ СЕРЦЕМ") звернувся з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії щодо організації та проведення перевірки і оформлення її результатів;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023р. №006216/0707.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023р. позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023р. № 006216/0707.

У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.

Також суд першої інстанції вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Представники апелянта, Бабій Т.С., Гавадзин М.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених.

Представники позивача, Кіт Р.С., Тепак Л.В. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно ст.20 розділу І, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, на підставі наказу від 22.05.2023р. №871-п, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку БО "БФ "ЧИСТІ СЕРЦЕМ" з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.03.2018р. - 30.04.2023р.

31.05.2023р. контролюючий орган за результатами перевірки склав акт перевірки від №6351 /09 19-07-02/38554782.

Із змісту висновків акту перевірки видно, що контролюючий орган встановив порушення БО "БФ "ЧИСТІ СЕРЦЕМ":

- cт.13 Закону України Про валюту і валютні операції при здійсненні розрахунків по імпортному контракту № TQ20220316 від 16.03.2022р. з нерезидентом Airblend Medical Devices Manufacturing JSC (Туреччина), в частині порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України (далі НБУ), за операціями БО БФ Чисті Серцем з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 16.03.2022 № TQ20220316-1, за що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

09.06.2023р. не погодившись із висновками акту перевірки БО "БФ "ЧИСТІ СЕРЦЕМ" подав заперечення на такий акт, які за результатами розгляду 22.06.2023р. Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишено без змін .

23.06.2023р. на підставі висновків акту перевірки та виявлених порушень податкового законодавства податковий орган виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми С №006216/0707, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 158 327 гривень.

06.07.2023р не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням БО "БФ "ЧИСТІ СЕРЦЕМ" оскаржив таке в адміністративному порядку.

01.09.2023р. Рішенням ДПС України №25607/6/99-00-06-01-02-06 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми С №006216/0707 - без змін

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

пп.14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

В пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, видно, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про валюту і валютні операції № 2473 (надалі Закон № 2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5(далі Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. № 7 (далі Інструкція).

ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019р. №5 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

В пп.2 п.7 Інструкції, видно, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

пп.3 п.9 Інструкції, передбачено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

ч.3 ст.3 Закону України Про валюту і валютні операції визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Отже, з наведеного видно, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Із змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2023 року № 006216/0707 видно, що податковий орган за порушення ст.13 Закону № 2473 до позивача застосував суму пені за порушення строку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 158327 грн.

Згідно додатку 4 до акту перевірки від 31.05.2023р. пеня до БО БФ ЧИСТІ СЕРЦЕМ застосована (нарахована) за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції за імпортним контрактом № TQ2022316 від 16.03.2022р. укладеним з Airblend Medical Devices Manufacturing JSC (Туреччина) на суму контракту 35200 євро за період з 21.03.2023р. - 30.04.2023р.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що спірним у даній справі є правомірність дій контролюючого органу щодо застосування до позивача пені відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», що на думку позивача не відповідає п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. При цьому, позивач заперечує факту порушення строків розрахунків по вищезазначеному зовнішньоекономічному контракту з підстави відсутності оформлення митної декларації, оскільки факт поставки придбаного товару відбувся за участю посадової особи посольства України в Турецькій Республіці.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України запроваджується з 5:30 24.02.2022р. воєнний стан строком на 30 діб, дія венного стану в Україні була продовжена відповідними указами Президента України і воєнний стан в України тривав на момент проведення перевірки позивача та на момент розгляду справи судом першої інстанції і триває на момент розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції.

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану (тобто, виникнення форс-мажорних обставин) ПП «САРМАТ» не мав об`єктивної можливості виконати умови контракту і виконання контракту було зупинене у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, існування яких початково засвідчено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1, згідно якого Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стадо підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Додержання термінів імпортних операцій регламентується ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» і у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В п.21 розділу II Постанови Національного банку України №5 від 02.01.2019р. «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», видно, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст.ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Положеннями ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який покликаться на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.02.2022р. у справі № 922/2897/21, від 04.06.2022р. у справі № 922/2394/21.

Приймаючи до уваги наведене колегія суддів вважає, що дії, обставини, які мають місце на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин, та Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022р. загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що 16.03.2022р. БО БФ ЧИСТІ СЕРЦЕМ (Покупець) та Airblend Medical Devices Manufacturing JSC (Туреччина) (Продавець) уклали Контракт №TQ20220316.

Предмет контракту: ПРОДАВЕЦЬ продає, Покупець купує елементи персонального захисту (далі Продукція) відповідно до опису, кількості та ціни , які вказані в специфікації, наведеної в Додатку 1 до цього контракту, який є невід`ємною його частиною.

п.2.1. Контракту ціна Продукції фіксована у USD. Відповідно до п. 3.1. Контракту всі в рамках цього контракту здійснюються в USD і розуміється на умовах поставки, що вказано в Додатку 1 до цього Контракту, відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2010. Оплата продукції Покупцем виконується авансовим платежем у сумі 100% від вартості Продукції на підставі інвойсу Продавця(п.3.3). п.7.1 Контракту встановлено, що він набирає чинності після його підписання та скріплення печатками обома Сторонами.

З метою виконання договірних зобов`язань відповідно до Контракту від 16.03.2022р. №TQ20220316-1, сторони склали Додаток № 1 від 16.03.2022р. в якому встановлено ціну турнікетів тактичних Lifetime TQ-1 - 32 000,00 доларів США у кількості 3200 за ціною 10 USD за штуку; ціна відвантаження - 3 200,00 доларів США; кінцевий пункт - вул. Гаркуші, 31, м. Івано-Франківськ.

Також нерезидентом Airblend Medical Devices Manufacturing JSC (Продавець) на вказаний товар оформлено інвойс від 16.03.2022р. № SQ22-010003 .

21.03.2022р. на підставі Контракту № TQ20220316-1 від 16.03.2022р., БО БФ Чисті Серцем (Покупець) здійснено оплату нерезиденту Airblend Medical Devices Manufacturing JSC (Продавець), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 25.

30.03.2022р. листом № 80/1 БО БФ Чисті Серцем звернувся до Надзвичайного і Поважного Посла України в Турецькій Республіці Василя Боднара, у зв`язку з нагальною потребою у доставці до нашої держави засобів тактичної медицини (кровоспинних турнікетів), які благодійною організацією надаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, розглянути можливість доставки в Україну придбаних БО в компанії Airblend Medical Devices Manufacturing JSC турнікетів Lifetime TQ-1 за Контрактом від 16.03.2022р. №TQ20220316-1 (інвойс від 16.03.2022 № SQ22-010003) в кількості 3200 шт.

Позивач БО БФ Чисті Серцем в ході проведення перевірки та в процесі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.06.2023 №006216/0707, на підтвердження доставки товару в Україну через Посольство України в Турецькій Республіці надав наступні копії документів:

- акт приймання-передачі від 06.05.2023р. б/н (надано під час здійснення процедуру адміністративного оскарження), яким нерезидент Airblend Medical Devices Manufacturing JSC передало, а Посольство України в Турецькій Республіці прийняло турнікети тактичні Lifetime TQ-1 у кількості 3 200,00 штук;

- лист Посольства України в Турецькій Республіці від 05.05.2023р. № 61310/213-930/1-350 про підтвердження доставки турнікетів Lifetime TQ-1 в кількості 3200 шт. придбаних БО БФ Чисті Серцем у компанії Airblend Medical Devices Manufacturing JSC за Контрактом від 16.03.2022р. №TQ20220316-1 (інвойс від 16.03.2022р. № SQ22-010003) в Україну транспортним засобом Посольства України в Турецькій Республіці Volkswagen CRAFTER, дипломатичний номер 06 CD 6582, водій спеціаліст з господарських питань ОСОБА_1 в межах планової доставки дипломатичної пошти в Україну. Пункт перетину українського кордону Рені 10.05.2022р. в`їзд та 21.05.2022р. виїзд з України. Турнікети передані за актом приймання передачі від 09.05.2022р. БО БФ Чисті Серцем;

- акт приймання-передачі від 09.05.2022р. б/н, яким Посольство України в Турецькій Республіці передало, а БО БФ Чисті Серцем прийняв турнікети тактичні Lifetime TQ-1 у кількості 3 200,00 штук.

Контролюючий орган, в акті перевірки, надаючи оцінку вказаним документам, зазначив про не подання благодійною організацією документального підтвердження переміщення турнікетів тактичних Lifetime TQ-1 через митний кордон України з відповідними відмітками митниці.

У рішенні про результати розгляду скарги яке прийняте Державною податковою службою України 01.09.2023р. за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення вказано на недоліки поданих документів про перевезення турнікетів Посольством України в Турецькій Республіці. Зокрема, зазначено, що разом з тим, акт приймання-передачі від 06.05.2023р. б/н не містить інформації щодо контракту на підставі якого Посольство України в Турецькій Республіці отримав турнікети тактичні Lifetime TQ-1. Також не надано документ, який підтверджує повноваження ОСОБА_2 на отримання товару від нерезидента Airblend Medical Devices Manufacturing JSC в рамках виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 16.03.2022р. № TQ20220316.

Крім того, дата складання деяких документів не узгоджується з інформацією, яка міститься в інших наданих документах: лист Посольства України в Турецькій Республіці від 05.05.2022р. № 61310/213-930/1-350 про підтвердження доставки товару в Україну складено раніше акту приймання-передачі від 06.05.2023р. б/н про отримання товару від нерезидента Airblend Medical Devices Manufacturing JSC; акт приймання-передачі від 09.05.2022р. б/н про отримання БО БФ Чисті Серцем турнікетів тактичних Lifetime TQ-1 складено раніше чим доставлено дипломатичну пошту в Україну (10.05.2022р.).

Стосовно доводів апелянта про відсутність документального підтвердження переміщення турнікетів тактичних Lifetime TQ-1 через митний кордон України з відповідними відмітками митниці придбаних БО "БФ "ЧИСТІ СЕРЦЕМ" у нерезидента Airblend Medical Devices Manufacturing JSC (Туреччина) по контракту № TQ20220316-1 від 16.03.2022,р. суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

10.05.2022р. товар перетнув кордон України транспортним засобом Посольства України в Турецькій Республіці Volkswagen CRAFTER, дипломатичний номер 06 CD 6582, водій спеціаліст з господарських питань ОСОБА_1 в межах планової доставки дипломатичної пошти в Україну через пункт перетину українського кордону Рені 10.05.2022р. в`їзд та 21.05.2022р. виїзд з України.

Колегія суддів також звертає увагу апелянта і на те, що незважаючи на відсутність оформлення митної декларації, відбувся перехід права власності на придбаний імпортований товар, а тому відсутні підстави для висновку, що імпортна операція повинна бути завершена саме в момент оформлення митної декларації.

Закон України «Про валюту і валютні операції» не передбачає тлумачення терміну день митного оформлення продукції, що імпортується. Це питання регулюється митним та валютним законодавством.

В абз.14 ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність встановлено, що Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, моментом здійснення імпорту/експорту відповідно до абз.38 ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Верховний Суд у Постанові від 04.09.2018р. у справі № 810/2937/17 зазначив, що моментом вчинення імпортної (експортної) операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, є момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

Отже, момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а відповідно до ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність визначальним є момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

З огляду на зазначене, висновки податкового органу стосовно того, що датою початку періоду, за який нараховується пеня за порушення строку повернення валютної виручки, є дата оформлення митної декларації, є помилковими, оскільки моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.13 Закону Про валюту і валютні операції є момент фактичного перетину товаром митного кордону України, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2023р. у справі № П/811/72/16, від 04.09.2018р. у справі № 810/2937/17.

Тобто, визначальним є саме момент фізичного перетину товаром митного кордону держави, а не з момент оформлення митної декларації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи, а зокрема в листі та актах приймання-передачі Посольства України в Турецькій Республіці зазначено інформацію про підтвердження перетину митного кордону України - 10.05.2022р. в межах планової доставки дипломатичної пошти в Україну через пункт перетину українського кордону Рені.

Отже, доводи апелянта про те, що визначальним для висновку про наявність порушення строку розрахунків за операцією резидента з імпорту товару є оформлення митної декларації, колегія суддів відхиляє, оскільки моментом вчинення імпортної (експортної) операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.13 Закону Про валюту і валютні операції є момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

Також, матеріалами справи БО БФ Чисті Серцем підтверджено момент імпорту - момент переходу права власності на товар, що імпортується, від продавця до покупця з огляду на наступне.

ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

ч.ч.1,2 ст.334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Позивач довів факт отримання придбаного майна турнікетів тактичних Lifetime TQ-1, та як наслідок перехід права власності на товар від продавця - нерезидента Airblend Medical Devices Manufacturing JSC (Туреччина) до покупця відповідно до контракту по контракту № TQ20220316-1 від 16.03.2022р., який відбувся 10.05.2023р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що контролюючий також орган підтвердив та погодився з доводами та доказами БО БФ Чисті Серцем про факт подальшої передачі придбаних турнікетів до ЗСУ та ГО відповідно до актів приймання-передачі гуманітарної допомоги від 20.05.2022р., від 05.06.2022р., від 16.06.2022р., від 08.07.2022р., від 17.08.2022р., від 16.09.2022р., від 22.10.2022р., якими БО БФ Чисті Серцем передало, а військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та громадська організація Нескорена Нація отримали турнікети тактичні Lifetime TQ-1 загальною кількістю 3 200,00 штук(а.с. 84-91).

Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів зазначає, що за даними бухгалтерського обліку БО БФ Чисті Серцем станом на 31.05.2022р., заборгованість з проведених операцій з нерезидентом за контрактом № TQ20220316-1 від 16.03.2022р. відсутня.

Отже, колегія суддів вважає, що наявність підтверджених Торгово-Промисловою палатою України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України та ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють позивача від відповідальності, яка передбачена ч.5 ст.13 цього ж Закону, за порушення вимог ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», тому податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023р. №006216/0707, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 158327грн є протиправним.

ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З роз`яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», видно, що у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 300/6464/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 19.04.2024р.