Ухвала

від 18.04.2024 по справі 9901/413/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа №9901/413/21

адміністративне провадження № П/9901/413/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів: Блажівська Н.Є., Дашутіна І. В., Желтобрюх І.Л., Яковенка М. М.

за участі:

секретаря судового засідання Івченка М.В

представника відповідача Басай В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у передбачений Законом строк;

- зобов`язати Президента України видати указ на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, внесеного рішенням Вищої ради правосуддя від 24 грудня 2020 року № 3653/0/15-20 «Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області»;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 відкрито провадження у справі №/9901/413/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що судовою повісткою про виклик від 21 січня 2024 року, Верховний Суд викликав ОСОБА_1 для участі в судовому засіданні з розгляду адміністративної справи. Судове засідання призначено на 29.02.2024 о 15:00 за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.

Про дату, час та місце вказаного судового засідання повідомлено представника позивача, позивача (особисто), відповідача (відомості про вручення їм повістки наявні у матеріалах справи).

У судове засідання, призначене на 29 лютого 2024 року о 15:00 год., позивач та його представник не прибули. Поважних причин відсутності представника позивача та позивача не встановлено.

За таких обставин судовий розгляд справи відкладено через неявку в судове засідання позивача.

Верховний Суд направив на адресу ОСОБА_1 судову повістку для участі в судовому засіданні з розгляду адміністративної справи, яке призначене на 18 квітня 2024 року о 15:00 за адресою: АДРЕСА_1 .

Про дату, час та місце вказаного судового засідання повідомлено позивача то його представника.

У судове засідання, призначене на 18 квітня 2024 року о 15:00 год., позивач та його представник не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Суд уважає повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин. Позивач не заявляв про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У свою чергу, згідно з частинами 1-2 статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктами 1-2 частини 3 цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, мало місце повторне неприбуття позивача, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, у судові засідання, призначені на 29 лютого 2024 року о 15:00 год. та 18 квітня 2024 року о 15:00 год., без повідомлення ними причин такого неприбуття, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) визначено, що "Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру ...".

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі "Руїз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі "Діліпак та Каракайя проти Туреччини" (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах "Авотіньш проти Латвії" [ВП] () [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів" (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року) (пункт 6 рішення у справі "Харченко проти України" (заява №37666/13) від 03.10.2019).

Зважаючи на обставини цієї адміністративної справи, колегія суддів дійшла висновку про дотримання закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції принципу рівності сторін під час її розгляду.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, слід залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складений 18 квітня 2024 року.

Керуючись статтями 205, 240, 255, 262, 266, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду .

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її складення у повному обсязі.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді: Н.Є. Блажівська

І. В. Дашутін

І.Л. Желтобрюх

М.М. Яковенко