Постанова

від 19.04.2024 по справі 400/4792/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 400/4792/19

касаційне провадження № К/990/191/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя - Мельник О.М.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Федусик А.Г.; судді: Бойко А.В., Шевчук О.А.)

у справі № 400/4792/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»

до Головного управління ДПС у Миколаївській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - ТОВ «Батьківщина», позивач, товариство, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2019 року № 00001040502, № 00001050502.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доказам відповідача, зібраним під час перевірки платника, які підтверджують відсутність у товариства частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередні податкові (звітні) роки, яка б дорівнювала або перевищувала 75 відсотків.

Ухвалою від 20 квітня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Батьківщина» за період діяльності з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року, за результатами якої склав акт від 23 серпня 2019 року № 1205/14-29-14-02/03764809.

Відповідно до висновків названого акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог:

підпункту 291.4.4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок неправомірного застосування ТОВ «Батьківщина» протягом 2017 - 2018 років та першого півріччя 2019 року спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, як платником єдиного податку четвертої групи -сільськогосподарським товаровиробником;

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19 653 137,00 грн;

статей 48, 49, 137 ПК України внаслідок нескладання та неподання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2019 року, а саме - за 2017 рік, 2018 рік, перше півріччя 2019 року.

Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган вважав, що позивачем неправомірно застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, внаслідок чого сплачено єдиний податок четвертої групи як сільськогосподарським товаровиробником, оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва товариства за 2016 рік дорівнює 48,77 відсотків, за 2017 рік дорівнює 48,16 відсотків, за 2018 рік дорівнює 39,66 відсотків, тобто є меншою за 75 відсотків, у зв`язку з чим платник повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 18 вересня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 00001040502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 24 566 421,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням 19 653 137,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4 913 284,25 грн;

№ 00001050502, яким платнику нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, судові інстанції виходили з того, що частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача у 2016 - 2018 роках становила більше 75 відсотків, а тому у платника єдиного податку не виникало передбаченого підпунктом 298.8.4. пункту 298.8 статті 298 ПК України обов`язку зі сплати податку на прибуток та подання відповідних декларацій.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).

За приписами пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверту групу - сільськогосподарські товаровиробники, у тому числі, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

За приписами підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 ПК України частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

За приписами пункту 298.8 статті 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Відповідач наполягає, що позивачем неправомірно застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також сплачено єдиний податок четвертої групи як сільськогосподарським товаровиробником, оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва за спірні періоди є меншою за 75 відсотків, у зв`язку з чим платник повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

Податковий орган вважає, що платником не було дотримано вимоги порядку розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства з аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772.

Відповідно до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства з аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, у відстоках, розраховується за формулою: рядок 1/рядок 4 х 100, де: рядок 1 - сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки; рядок 4 - скоригований дохід сільськогосподарського товаровиробника. В свою чергу рядок 4 дорівнює різниці сум рядка 2 та рядка 3, де: рядок 2 - загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, рядок 3 - величина, на яку зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника.

Спростовуючи доводи податкового органу, суди встановили, що позивачем у 2016 році було посіяно озиму пшеницю, з якої зібрано врожай у кількості 1 049,850 тонн, та після очищення пшениці загальна кількість її склала 1 036,500 тонн, з яких 50,500 тонн озимої пшениці залишено для посівного матеріалу, а 75,590 тонн озимої пшениці було видано фізичним особам - орендодавцям в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою.

Іншу частину пшениці у кількості 910,410 тонн поставлено покупцям: Публічному акціонерному сільськогосподарському товариству «Надія» у кількості 198,280 тонн на підставі договору поставки від 31 серпня 2016 року на суму 856 569,60 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю «Фертагріленд Україна» у кількості 379,490 тонн на підставі договору поставки від 02 вересня 2016 року на загальну суму 1 488 894,40 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Трейд» у кількості 332,640 тонн на підставі договору поставки від 01 грудня 2016 року № 03/12.16 на загальну суму 1 629 935,87 грн.

Отже, у 2016 році було реалізовано озимої пшениці власного виробництва на суму 3 975 399,87 грн.

На початок 2016 року товариство мало залишки озимої пшениці з 2015 року в кількості 214,020 тонн. Дану пшеницю було передано на переробку на підставі договору від 01 листопада 2016 року № 6, укладеного з Приватним акціонерним товариством «Засільське хлібоприймальне підприємство». Після переробки позивач отримав 128,870 тонн борошна вищого ґатунку, 30,060 тонн борошна першого ґатунку, 47,615 тонн висівок пшеничних та 7,475 тонн зерновідходів озимої пшениці. Борошно вищого ґатунку у кількості 128,870 тонн та борошно першого ґатунку у кількості 30,060 тонн було реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібзавод №1» па підставі договору поставки від 01 грудня 2016 року на загальну суму 902 894,98 грн; 47,615 тонн висівок пшеничних поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» на підставі договору від 09 грудня 2016 року на суму 119 037,32 грн.

Крім того, у 2016 році платником було посіяно, вирощено насіння соняшника та зібрано врожаю у кількості 5 066,950 тонн, з яких 2,920 тонн було видано фізичним особам - орендодавцям в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою.

Іншу частину насіння соняшника у кількості 5 064,030 тонн було передано на переробку давальницької сировини насіння соняшника на підставі договору від 01 вересня 2016 року № 13/16, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оілпродакшен». Відповідно до умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Оілпродакшен» зобов`язалось виробити з насіння соняшника олію соняшникову при виході олії в середньому 46 відсотків та шроту в середньому 43 відсотки. З переробки соняшника було отримано олії у кількості 2268,915 тонн та шроту у кількості 2120,938 тонн.

Олія та шрот були поставлені контрагентам-покупцям: Публічному акціонерному товариству «Криворіжхліб» на підставі договору поставки від 01 грудня 2016 року № 02/12.16 олію у кількості 198,915 тонн на суму 4 972 850,10 грн; Приватному акціонерному товариству «Юрія» на підставі договору поставки від 01 грудня 2016 року № 01/12.161 олію у кількості 260,000 тонн на суму 6 201 000,00 грн; Приватному акціонерному товариству «Первомайський молочноконсервний комбінат» на підставі договору поставки від 01 жовтня 2016 року олію у кількості 1 178,000 тонн на суму 28 045 300,00 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю «К-Автотранс» на підставі договору поставки від 03 жовтня 2016 року олію у кількості 40,000 тонн на суму 954 000,00 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградспецснаб» на підставі договору поставки від 01 жовтня 2016 року № 01/09.16 олію у кількості 442,000 тонни на суму 10 409 100,00 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібзавод №1» на підставі договору поставки від 03 жовтня 2016 року олію у кількості 150,000 тонн на суму 3 540 000,24 грн; Приватному акціонерному товариству «Юрія» на підставі договору поставки від 01 листопада 2016 року № 04/11.16 шрот соняшниковий у кількості 2120,938 тонн на суму 11 011 858,96 грн.

Загальна сума реалізації продуктів переробки виробленого насіння соняшника склала 65 134 109,30 грн.

Відповідно до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого позивачем від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, склала 70 131 441,47 грн.

Суди встановили, що впродовж 2016 року ТОВ «Батьківщина» не придбавало товари у постачальників та відповідно не здійснювало їх реалізацію. Отже, за 2016 рік частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача склала 100 відстоків.

Щодо обсягу сільськогосподарського товаровиробництва у 2017 році, то суди встановили, що позивачем було зібрано врожай пшениці у кількості 4 807,580 тонн. Товариством самостійно були проведені роботи з очищення пшениці від сміттєвої домішки, після яких загальна кількість пшениці склала 4 761,980 тонн, з яких 198,550 тонн озимої пшениці залишено для посівного матеріалу, 62,080 тонн озимої пшениці було видано фізичним особам - орендодавцям в рахунок орендної плати за користування земельними ділянками.

При цьому, 2 587,791 тонн було поставлено покупцям: Приватному акціонерному товариству «Юрія» озиму пшеницю у кількості 538,191 тонн на підставі договору поставки від 01 серпня 2017 року на суму 2 661 623,00 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібзавод №1» озиму пшеницю у кількості 2 049,600 тонн на підставі договорів поставки від 03 серпня 2017 року на загальну суму 9 904 207,30 грн. Сума реалізації озимої пшениці власного виробництва склала 12 565 830,30 грн.

На кінець 2017 року в залишку у платника перебувало 1 913,559 тонн озимої пшениці урожаю 2017 року.

Крім того, у 2017 році позивачем було посіяно, вирощено насіння соняшника та зібрано врожаю у кількості 4 340,710 тонн, з яких 960,00 кг було видано фізичним особам - орендодавцям в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою, а 79,520 тонн залишено для посівного матеріалу. 1 954,400 тонн соняшника поставлено покупцям: Приватному акціонерному товариству «Юрія» у кількості 1 726,400 тонн на підставі договорів поставки від 01 вересня 2017 року та від 01 жовтня 2017 року на загальну суму 18 330 400,16 грн; Приватному акціонерному товариству «Первомайський молочноконсервний комбінат» у кількості 228,000 тонн на підставі договору поставки від 01 вересня 2017 року на суму 2 394 000,00 грн. Сума реалізації насіння соняшника власного виробництва склала 20 724 400,16 грн.

На кінець 2017 року в залишку у ТОВ «Батьківщина» обліковувалося насіння соняшника власного виробництва врожаю 2017 року в кількості 418,865 тонн.

Крім того, судові інстанції встановили, що 1 886,965 тонн насіння соняшника було передано платником на переробку на підставі договору від 01 вересня 2016 року № 13/16, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оілпродакшен». В результаті переробки насіння соняшника платником отримано олію в кількості 867,993 тонн та шрот в кількості 811,391 тонн. Олія та шрот були поставлені позивачем контрагентам-покупцям: на підставі договору поставки від 01 жовтня 2017 року № 01/10/2017 на адресу «BALMERONІA ENTERPRISES LTD» олію у кількості 588,920 тонн на суму 11 802 555,47 грн; на підставі контракту поставки від 01 листопада 2017 року № 01/11/17 на адресу «BALMERONIA ENTERPRISES LTD» шрот соняшниковий у кількості 60,340 тонн на суму 227 373,12 грн; на підставі договору поставки від 01 грудня 2017 року на адресу Приватного акціонерного товариства «СЕ Надія Нова» шрот соняшниковий у кількості 105,000 тонн на суму 535 500,00 грн; на підставі договору поставки від 01 жовтня 2017 року без номера на адресу Приватного акціонерного товариства «Юрія» шрот соняшниковий у кількості 328,948 тонн на суму 1 380 740,11 грн.

Загальна сума реалізації продуктів переробки, вироблених з насіння соняшника, склала 13 946 168,70 грн.

Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого ТОВ «Батьківщина» від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, склала 47 236 399,16 грн. На кінець 2017 року у позивача залишилось олія з насіння соняшника власного виробництва в кількості 279,073 тонн та шрот в кількості 317,103 тонн.

Також суди встановили, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Оілпродакшен» було передано на переробку позивачу насіння соняшника у кількості 1 089,506 тонн. Після переробки товариство отримало олію у кількості 501,172 тонн, та шрот у кількості 468,493 тонн. Олія та шрот, які отримані з придбаного насіння соняшника, не були предметом поставки або продажу в 2017 році. На кінець 2017 року на залишку у позивача залишалось: 501,172 тонна олії соняшникової з придбаного насіння соняшника, 468,493 тонн шроту з придбаного насіння соняшнику.

За таких обставин суди дійшли висновку, що за 2017 рік сума доходу сільськогосподарського товаровиробництва отриманого від реалізації продукції власного виробництва у тому числі продуктів її переробки склала 47 236 399,16 грн.

Відповідно до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2017 рік частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Батьківщина» склала 100 відсотків.

Щодо обсягу сільськогосподарського товаровиробництва у 2018 році, то суди встановили, що на початок року у позивача обліковувався залишок озимої пшениці врожаю 2017 року в кількості 1 913,559 тонн.

У 2018 році товариство реалізувало озиму пшеницю врожаю 2017 року у загальній кількості 1 889,240 тонн. Зазначену озиму пшеницю поставлено покупцям: Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібзавод №1» озиму пшеницю у кількості 618,000 тонн на підставі договору поставки від 04 липня 2018 року на загальну суму 3 305 315,00 грн; Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» озиму пшеницю у кількості 1016,830 тонн на підставі договору поставки від 14 травня 2018 року № 64 на загальну суму 4 949 808,60 грн; Приватному акціонерному товариству «Криворіжхліб» озиму пшеницю у кількості 254,410 тонн на підставі договорів купівлі-продажу від 11 червня 2018 року та від 16 лютого 2018 року на загальну суму 1 371 392,50 грн. Всього на суму 9 626 516,10 грн. На кінець 2018 року залишок озимої пшениці врожаю 2017 року склав 24,319 тонн.

Також встановлено, що позивачем було посіяно озиму пшеницю, вирощено та зібрано врожаю у кількості 4 372,090 тонн, з яких 58,360 тонн було видано фізичним особам - орендодавцям в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою та 166,320 тонн озимої пшениці залишено для посівного матеріалу. Частину озимої пшениці 2018 року в загальній кількості 3 038,590 тонн поставлено покупцям: Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібзавод № 1» в кількості 3014,790 тонн на підставі договорів поставки від 10 січня 2018 року, 16 лютого 2018 року, 11 квітня 2018 року, 14 червня 2018 року та 04 липня 2018 року на загальну суму 16 271 428,76 грн; Товариству з обмеженою відповідальність «Черкасихліб ЛТД» в кількості 23,800 тонн на підставі договору поставки від 14 травня 2018 року № 64 на суму 136 374,00 грн. У 2018 році сума реалізації озимої пшениці власного виробництва склала 16 407 802,76 грн.

На кінець 2018 року залишок озимої пшениці урожаю 2018 року склав 1108,820 тонн.

Крім того, у 2018 році позивачем було посіяно, вирощено насіння соняшника та зібрано врожаю у кількості 5 331,950 тонн, з яких 0,200 тонн було видано фізичним особам - орендодавцям в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою. Частину насіння соняшника в кількості 1 525,650 тонн було поставлено покупцю Приватному акціонерному товариству «Юрія» па підставі договору поставки від 30 листопада 2018 року на суму 16 629 585,00 грн. Частину насіння соняшника в кількості 2 000,000 тонн та частину залишків врожаю 2017 року в кількості 2 410,585 тонн передано в переробку для виробництва олії та шроту.

Відповідно до умов договору на переробку давальницької сировини насіння соняшника Товариство з обмеженою відповідальністю «Оілпродакшен» зобов`язалось виробити з насіння соняшника олію соняшникову при виході олії в середньому 46 відсотків та шроту в середньому 43 відсотка.

За наслідками переробки насіння соняшника позивачем отримано олію в кількості 1 108,710 тонн та шроту в кількості 938,920 тонн. На початок року залишок олії, виробленої з насіння соняшника власного виробництва, складав 279,073 тонн, шроту - 317,103 тонн. Усього у позивача була наявна олія соняшникова з власновирощеної сировини в кількості 1 387,783 тонн та шрот в кількості 1 256,023 тонн.

На початок 2018 року в залишку у позивача знаходилось придбане у 2017 році насіння соняшника в кількості 922,494 тонни. У 2018 році частину цього насіння соняшника товариство поставило покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «К-Автотранс» на підставі договору поставки від 01 квітня 2018 року у кількості 63,000 тонн на суму 724 500,00 грн.

На кінець 2018 року залишок придбаного у 2017 році насіння соняшника склав 859,494 тонн.

Також суди встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрграндпостач» на адресу позивача поставило насіння соняшника у кількості 630,000 тонн на підставі договору поставки від 10 жовтня 2018 року № 5/10-18. Придбане насіння соняшника в кількості 630,000 тонн на підставі договору від 01 вересня 2016 року № 13/16 було передано на переробку давальницької сировини насіння соняшника до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оілпродакшен».

Після переробки з придбаного насіння соняшника позивач отримав олії в кількості 289,80 тонн та шрот в кількості 240,030 тонн. На початок року залишок олії, виробленої з придбаного насіння соняшника, складав 501,172 тонн, шрот - 468,493 тонн. Загалом у позивача була наявна олія соняшникова з придбаної сировини в кількості 790,972 тонн та шрот в кількості 708,523 тонн.

Олія соняшникова була поставлена позивачем контрагентам-покупцям: на підставі контракту від 01 жовтня 2017 року № 01/10/2017 на адресу «BALMERONIA ENTERPRISES LTD» у кількості 1 895,320 тонн на суму 37 162 415,40 грн (частка цієї олії, яка поставлена з власновиробленої сировини, склала 1 387,723 тонн на суму 27 209 726,37 грн, а частка з придбаної сировини 507,597 тонн на суму 13 795 616,93 грн); на підставі договору поставки від 01 березня 2018 року на адресу Приватного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсерний комбінат» олію у кількості 204,230 тонн на суму 3 842 927,90 грн (з придбаної сировини).

Шрот соняшниковий був поставлений позивачем контрагентам-покупцям: на підставі контракту від 01 листопада 2017 року № 01/11/2017 на адресу «BALMERONIA ENTERPRISES LTD» у кількості 945,677 тонн на суму 4 107 599,65 грн; на підставі договору поставки від 01 жовтня 2018 року на адресу Приватного акціонерного товариства «Юрія» шрот соняшниковий у кількості 260,010 тонн на суму 1 679 464,80 грн; на підставі договору поставки від 01 жовтня 2018 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Хмельницькхліб» шрот соняшниковий у кількості 736,510 тонн на суму 4 282 149,30 грн.

Частка шроту, який поставлений з сировини власного виробництва, склала 1 256,023 тонн на суму 6 511 782,31 грн, а частка з придбаної сировини - 686,174 тонн на суму 3 557 431,44 грн.

Соя та кукурудза, які були придбані ТОВ «Батьківщина» у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» 27 грудня 2018 року, у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» 31 грудня 2018 року, у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» 26 грудня 2018 року та 29 грудня 2018 року, а також у Приватного акціонерного товариства «Черкаський КХІІ» 28 березня 2019 року не були предметом поставки або продажу у 2018 році, тому суми реалізації даних товарів не включались до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік.

За таких обставин, судами встановлено, що сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого позивачем від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та покупної продукції, а також її переробки, склала 76 385 412,54 грн.

Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробництва склала 94 462 960,91 грн.

Скоригований дохід сільськогосподарського товаровиробника склав 94 462 960,91 грн.

Відповідно до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Батьківщина» склала 80,86 відстоків.

З урахуванням викладеного, Суд погоджується з висновками судових інстанцій про безпідставність доводів податкового органу стосовно того, що частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача в охоплені перевіркою періоди складала менш ніж 75 відсотків.

Суд зауважує, що обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова