Рішення

від 11.03.2024 по справі 752/22854/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22854/23

Провадження № 2/752/2277/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 березня 2024 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря - Давиденко С.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Дом Сервіс» (далі - ТОВ «Дом Сервіс») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7769,58 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 180,22 грн, 3 % річних у розмірі 49,02 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «ДОМ СЕРВІС» є організацією, яка надає послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Акту приймання-передачі в управління житлового будинку (групи будинків).

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 29.09.2017 року, акту прийому - передачі квартири від 29.09.2017 року.

Позивач вказує, що наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджуються діями сторін: виконавець надавав послуги, надсилав споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач мав здійснювати оплату виставлених рахунків. Зазначає, що свої зобов`язання відповідач не виконує внаслідок чого виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 6 листопада 2023 року відкрито провадження в справі у порядку позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 87).

На адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 у якому вона вважає позовні вимоги ТОВ «ДОМ СЕРВІС» безпідставними та необґрунтованими і просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що у 2017 році від забудовника отримала квартиру № 161 в стані не придатному для постійного проживання. Будівельні роботи по приведенню квартири до належного стану відповідачем не проводились. Наголошує, що не укладала договору із ТОВ «Дом Сервіс», тому зобов`язання між сторонами не виникали. ОСОБА_1 не проживає і ніколи не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а тому не є споживачем послуг, наданих позивачем. Не погоджується з розрахунком заборгованості і стверджує, що позовна заява не містить переліку послуг, відсутні ціна та тариф на такі послуги.

Зазначає, що набула право власності на квартиру 161 , здійснивши державну реєстрацію, лише 10 листопада 2021 року, а тому нарахування за комунальні послуги позивачем за період з квітня 2021 по жовтень 2023 року вважає незаконними.

У відповіді на відзив позивач ТОВ «ДОМ СЕРВІС» зазначив, що у відповідача є обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг оскільки вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Товариство звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за обслуговування житлового будинку, а не за комунальні послуги як вважає відповідач.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно з копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.08.2017 ТОВ «Дом Сервіс» зареєстровано як юридична особа 19.08.2017, номер в реєстрі 1 068 102 000 046914 і має основний вид економічної діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об`єктів (а.с. 80).

У розділі 3 статуту ТОВ «Дом Сервіс», затвердженого протоколом № 1 загальних зборів його учасників від 18 серпня 2017 року, визначені мета (цілі) та предмет діяльності товариства, якими, зокрема, є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна; виконання функцій замовника та виконавця житлово-комунальних послуг; забезпечення експлуатації житлових будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами

ТОВ «ДОМ СЕРВІС» надає послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений житловий будинок був переданий на баланс ТОВ «ДОМ СЕРВІС» на підставі Акту приймання-передачі житлового будинку (групи будинків) за адресою: АДРЕСА_5 -Є ТОВ «УМК» від 01.03.2021.

29.09.2017 року між ТОВ «УМК» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, згідно з яким продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм ЦПК України. Сторони домовились, що об`єктом нерухомості є об`єкт, розташований в об`єкті капітального будівництва - житловий будинок № 3 , третій пусковий комплекс, другої черги будівництва житлового комплексу з об`єктами обслуговування населення по АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_5 ) (а.с. 64). Об`єкт нерухомості передається продавцем покупцю на підставі Акта прийому-передачі Об`єкта нерухомості (п. 3.3). продавець за рахунок покупця здійснює державну реєстрацію речових прав за покупцем на об`єкт нерухомості або покупець самостійно та за власний рахунок здійсню державну реєстрацію речових прав на об`єкт нерухомості у порядку , встановленому чинним законодавством України (п. 3.5). Після реєстрації свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомості, у порядку встановленому чинним законодавством України, покупець має право володіти, користуватись та розпоряджатись об`єктом нерухомості без обмежень (п.3.6 договору).

Розпорядженням Державної адміністрації Голосіївської районної ради в місті Києві від 22.07.2021 № 386 присвоєно житловому будинку № 3 у складі будівництва житловому комплексу з об`єктами обслуговування по АДРЕСА_5 . Коригування ІІ черги будівництва, 3-й пусковий комплекс поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 48).

Відповідно до акту від 21 жовтня 2021 року прийому-передачі квартири, її огляду та прийняття за якістю до Договору купівлі - продажу майнових прав на квартиру від 29 вересня 2017 року відповідно до якого продавець в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передав у власність покупцеві, а покупець в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняв у власність квартиру в будинку № 3 другої черги будівництва (а.с. 60).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартира, яка складається з однієї кімнати загальною площею 38,6 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована 10.11.2021 року та на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Згідно з Рішенням Київської міської ради від 10 листопада 2022 року №5598/5639 вул. Ломоносова в Голосіївському районі м. Києва перейменована на вул. Юлії Здановської .

10 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (Закон), яким регулюються відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Як визначено у ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: - утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (пункт 1 та пункт 5 частина 2 статті 7 Закону), а обов`язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором ( п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону).

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, що між сторонами у справі договір не укладено, однак через те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг у повному обсязі.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18), який, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

В силу положень п.10 ч.1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.12 Закону, невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відсутність договору між сторонами щодо витрат на утримання будинку та прибудинкової території не звільняє власника квартири від обов`язку по сплаті за надані житлово-комунальні послуги з утримання майна в багатоквартирному будинку.

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: виконавець надає послуги, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, або ж надання їх не в повному обсязі, так само як і звернень у спірний період до позивача щодо неналежного надання послуг з утримання будинку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зазначені обставини дають підстави для висновків про те, що між відповідачем, що є власником квартири АДРЕСА_1 і позивачем склалися фактичні договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з обслуговування житловим будинком.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що відповідач оплату за житлово-комунальні послуги не вносить, але фактично ними користується.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги перед ТОВ «ДОМ СЕРВІС», яка станом на 31.10.2023 року становить 7769,58 грн. Позивач також розрахував 3 % річних у розмірі 49,02 грн та інфляційну складову боргу у розмірі 131,20 грн (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві заперечує проти розрахунку заборгованості, вважаючи безпідставним нарахування боргу з квітня 2021 року, оскільки набула право власності на квартиру лише в листопаді 2021 року.

Щодо цього суд зазначає наступне.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Згідно зі статтями 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, порядок набуття права власності на об`єкт нерухомого майна після прийняття такого об`єкта в експлуатацію визначений законом.

Оскільки право власності позивачем зареєстровано 10 листопада 2021 суд погоджується з відповідачем, що стягнення позивачем з відповідача заборгованості з 01.04.2021 по 01.11.2021 є безпідставним.

Разом з тим з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою у період з 01.11.2021 по 31.10.2021 року було частково сплачено борг у розмірі 3496,53 грн, що доводить факт визнання нею заборгованості у цей період.

Таким чином з відповідача на користь позивача ТОВ «ДОМ СЕРВІС» підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 5 474,24 грн (7769,58грн-2295,34 грн).

Відповідно до змісту ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч. 2ст. 625 ЦК України.

Так, з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню розраховані судом інфляційні втрати та 3% річних, які становлять: 149,07 грн (5 474,24 x 1.02723062 - 5 474,24 ) та 41 грн відповідно.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач як споживач вказаних послуг має обов`язок оплатити позивачу їх вартість. Суд відзначає, що власник квартири у багатоквартирному будинку повинен усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на нього обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману послугу.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати не надав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2684 грн за подання позову до суду у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 287-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , власниця квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ СЕРВІС» (м. Київ, вул. М.Максимовича, б. 3-Д, оф. 528, код ЄДРПОУ 41532263) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 5474,24 грн, 3 % річних та інфляційну складова боргу у розмірі 190,07 грн, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 8348 (вісім тисяч триста сорок вісім) гривень 31 копійка.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом три Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк