Рішення

від 12.04.2024 по справі 906/101/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/101/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Анісова О.І. - паспорт НОМЕР_1 ;

від відповідача: Валько О.Я. - керівник;

Вірьовкін О.І. - ордер АМ № 1079712 від 22.02.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, згідно якого просить визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "ЖИТИЧИ", оформлене протоколом №3 від 27.09.2017.

Ухвалою від 26.01.2024 позовну заяву позивача було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

31.01.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному з 07.02.2024 по 12.02.2024, питання щодо розгляду зазначеної заяви у вказаний період не вирішувалось.

Ухвалою від 13.02.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 07.03.2024.

26.02.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

01.03.2024 на адресу суду надійшли:

- відповідь на відзив на позовну заяву;

- клопотання, відповідно до якого позивачка просить:

- відмовити відповідачу у стягненні з позивача витрат на професійну правничу допомогу;

- не допустити адвоката Вірьовкіна О.І. до участі у розгляді справи, так як він не наділений повноваженнями представляти інтереси ОСББ "ЖИТИЧИ" у суді;

- витребувати у відповідача Договір про надання правничої допомоги та протокол засідання правління з прийнятим і підписаним рішенням щодо виділення коштів у сумі 12000,00 грн. на надання професійної правничої допомоги ОСББ "ЖИТИЧИ";

- витребувати у відповідача протокол загальних зборів з додатками, в тому числі результати голосування, на яких було обрано правління ОСББ "ЖИТИЧИ" у діючому складі;

- витребувати у відповідача протокол загальних зборів з додатками, в тому числі результати голосування із затвердженим і розписаним кошторисом, а саме витратна і дохідна частини кошторису згідно кожної статті витрат на 2023-2024 рр.

В судовому засіданні 07.03.2024 позивач підтримала клопотання від 01.03.2024 та надала пояснення щодо нього, а представник відповідача заперечив щодо задоволення зазначеного клопотання.

Ухвалою від 07.03.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача від 01.03.2024 в частині не допуску адвоката та витребування доказів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 08.04.2024.

Протокольною ухвалою від 08.04.2024 суд на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів по справі оголосив перерву до 12.04.2024 для надання відповідачем для огляду у засіданні суду оригіналів документів.

12.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 11.04.2024.

Позивач у засіданні суду просила долучити до матеріалів справи подане клопотання та додані до нього документи.

Представники відповідача заперечили стосовно задоволення вказаного клопотання, оскільки воно подано з порушенням вимог ст.80 ГПК України.

Згідно з ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст.118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 11.04.2024 подано позивачем після початку розгляду справи по суті та без обґрунтування неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, суд залишив його без розгляду.

У судовому засіданні 12.04.2024 оглянуто судом оригінали протоколу загальних зборів учасників ОСББ "ЖИТИЧИ" №3 від 27.09.2017 та додатків до нього (результати голосування).

Позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зробив заяву, згідно ч.8 ст. 129 ГПК України, про намір подати докази на підтвердження понесених судових витрат, після ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири загальною площею 55,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ", ідентифікаційний код юридичної особи - 40607112, адреса місцезнаходження юридичної особи: 10000, Житомирська область, м. Житомир, вул. Небесної Сотні, буд. 13,15, проведена 30.06.2016 (а.с.56).

Згідно з п.1 статуту ОСББ "ЖИТИЧИ", останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, що розташовані за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

27.09.2017 відбулись загальні збори учасників ОСББ "ЖИТИЧИ", оформлені протоколом №3 від 27.09.2017 (а.с.33-44).

Згідно з вказаним протоколом на загальних зборах співвласників будинку, які проводилися 27.09.2017 за адресою: АДРЕСА_2 о 12.00 були присутні 47 співвласників (в т.ч. в особі їх уповноважених представників) будинку, що разом складає 40,5% усіх співвласників, додатково проведено письмове голосування співвласників ОСББ "ЖИТИЧИ", охоплено 95 квартир, що складає 81,8% від загальної кількості співвласників.

Під час підрахунку голосів були враховані голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Всі співвласники будинку були вчасно повідомлені у письмовому вигляді про порядок денний, час, місце та порядок проведення цих зборів та не мають жодних претензій з даних питань.

На збори були запрошені головний спеціаліст управління муніципального розвитку Житомирської міської ради, власник нежитлового приміщення-магазин "Тюльпан", представник Житомирської філії ПАТ "Укртелеком".

Порядок денний:

1. Внесення змін в склад правління ОСББ "ЖИТИЧІ"

Прийнято рішення: затвердити правління в наступному складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

2. Підведення підсумків проведення капітальних та поточних ремонтів багатоквартирних будинків ОСББ "ЖИТИЧИ".

Прийнято рішення: завершити роботи по капітальному ремонту будівель в ОСББ "ЖИТИЧИ" за підтримки уряду України шляхом участі в програмі енергоефективності замінити вікна в під`їздах будинків. Надати необхідні документи в філію АТ "Ощадбанк" м. Житомира для отримання кредиту.

3. Вирішення питання щодо встановлення домових лічильників на тепло і воду, підготовка до зимового періоду.

Прийнято рішення: встановити домові лічильники на тепло та провести всі необхідні роботи по підготовці до зимового періоду (утеплення та часткова заміна труб, забезпечення піском на зимовий період на випадок ожеледиці та інше).

4. Затвердження переліку та розміру внесків і платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень.

Прийнято рішення: з метою забезпечення належного рівня та своєчасності надання послуг, встановити тариф для житлових квартир у розмірі 5,00 грн та нежитлових у розмірі 8,00 грн.

5. Інформація про зміни в нарахуванні субсидій.

Прийнято рішення: прийняти до уваги інформацію голови ОСББ Валько О.Я. про зміни в нарахуванні субсидії та в разі необхідності звернутися в місцеві органи соцзабезпечення.

6. Розгляд різних організаційних питань, пов`язаних з управлінням та користуванням спільним майном ОСББ "ЖИТИЧИ".

Прийнято рішення: підготувати необхідні документи для отримання кредиту по програмі енергоефективності.

Позивач просить визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "ЖИТИЧИ", оформлені протоколом №3 від 27.09.2017, оскільки вважає, що вказані рішення загальних зборів є незаконними, порушують її права та охоронювані законом інтереси.

Зазначає, що їй стало відомо про наявність протоколу загальних зборів №3 від 27.09.2017 лише 07.06.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи у Богунському районному суді м. Житомира за заявою ОСББ "ЖИТИЧИ" про видачу судового наказу про стягнення з неї заборгованості. Вказує, що до цього на неодноразові звернення до ОСББ "ЖИТИЧИ" щодо надання для ознайомлення документів, які стосуються діяльності ОСББ, позивач отримувала відмову у наданні будь-яких документів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що її не було під розписку та/або рекомендованим листом, як це передбачено статутом ОСББ "ЖИТИЧИ", повідомлено про час, місце та порядок проведення загальних зборів ОСББ "ЖИТИЧИ" 27.09.2017, що позбавило її можливості бути присутньою на зборах і брати участь в роботі та управлінні ОСББ, реалізувати свої права як співвласника будинку та здійснити вплив на результати голосування.

Позивач вказує на наявність виправлень у протоколі загальних зборів учасників ОСББ "ЖИТИЧИ" №3 від 27.09.2017 та додатках до нього та інших недоліків у оформленні вказаних документів (протокол підписаний лише на одній сторінці; не містить підписів, прізвищ та ініціалів осіб, що склали протокол, на кожній сторінці; додатки до протоколу не містять дати голосування, питань голосування, номеру протоколу, за який проводилось голосування та інші), не відповідність вказаного протоколу формі, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015.

Не погоджуючись із внесеними змінами в склад правління ОСББ "ЖИТИЧИ", позивач вказує на те, що лише співвласники квартир ОСББ "ЖИТИЧИ" можуть бути обрані в правління ОСББ.

Вказує, що рішення по питанню 4 порядку денного стосовно розміру внесків учасників ОСББ вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, тобто 88 співвласників від загальної кількості 117 співвласників; до протоколу внесені та голосували не співвласники ОСББ, а особи, які проживають в ОСББ, що впливає на результат голосування, а окремі підписи у протоколі №3 від 27.09.2017 виконані іншими особами, ніж зазначені у протоколі.

Позивач зазначає, що всупереч положенням статуту ОСББ "ЖИТИЧИ", відповідач не повідомив її про рішення зборів під розписку та/або рекомендованим листом, у визначений у статуті 10-денний строк після його прийняття.

На переконання позивача, наведені порушення позбавили її можливості реалізувати свої права та здійснити вплив на результат голосування, тому, не погоджуючись з вказаними вище рішеннями, які прийняті на загальних зборах ОСББ "ЖИТИЧИ", позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.74-76) просить у задоволенні позову відмовити, у зв`язку з відсутністю у позивача порушеного відповідачем суб`єктивного права, а також просить застосувати строки позовної давності з підстав спливу трирічного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався чи міг дізнатися про порушене право, перебіг якого розпочався з наступного дня після 27.09.2017. Зазначає, що позивач приймала участь в голосуванні з питань порядку денного загальних зборів та голосувала "за": внесення змін в склад правління ОСББ "ЖИТИЧИ", підведення підсумків проведення капітальних та поточних ремонтів, затвердження переліку та розмірів внесків і платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень, прийняття до відома інформації про зміну в нарахуванні субсидії, розгляд різних організаційних питань, пов`язаних з управлінням та користуванням спільним майном, голосувала "проти" вирішення питання щодо встановлення домових лічильників на тепло і воду, підготовку до зимового період, що підтверджується додатком до протоколу (результати голосування).

Акцентує, що позивач до 01.10.2021 сплачувала внески (виконувала рішення загальних зборів, оформлене протоколом №3 від 27.09.2017) у повному обсязі, а у період з 01.10.2021 по 31.03.2023 - частково, у зв`язку з чим відповідач звернувся до Богунського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Судовий наказ був виданий Богунським районним судом м. Житомира 12.04.2023 по справі №295/3953/23, але 09.03.2023 Богунський районний суд м. Житомира скасував цей судовий наказ у зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 з відповідною заявою. Відповідач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира по справі №295/8279/23 від 27.06.2023, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06.12.2023, позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "ЖИТИЧИ" борг зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Стверджує, що виправлення в протоколі та додатках до нього не можуть слугувати підставою для скасування рішень ОСББ.

Вказує, що рішення загальних зборів підтримані більшістю співвласників та позивачем. Звертає увагу, що статутом ОСББ "ЖИТИЧИ" не визначено, що членом правління може бути виключно співвласник.

У відповіді на відзив (а.с.80-84) позивач наводить аргументи аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Спеціальним законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, яким визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Згідно зі ч. 1 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом) (ч. 2-6 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 10 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", до компетенції правління відноситься, зокрема, скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Як передбачено ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Отже, нормою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20.

Окрім того, порядок скликання та проведення загальних зборів визначається у статуті об`єднання (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до п.2 статуту ОСББ "ЖИТИЧІ" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п.3 статуту).

У п. 5 статуту передбачено, що загальні збори скликаються і проводять правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника (п.6 статуту).

Кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (п.7 статуту).

Відповідно до п.8 статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів.

З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").

Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Згідно з п.9 статуту, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.10 статуту).

Відповідно до п.11 статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.

Рішення загальних зборів не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Суд враховує, що у статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а у статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Також суд враховує, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.01.2020 у справі № 924/641/17, та постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/3631/20.

Порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у постанові від 21.03.2023 у справі №914/2565/21.

Слід зазначити, що порушення права позивача на його належне повідомлення і участь у спірних загальних зборах співвласників, навіть у випадку його доведення, може використовуватись виключно для обґрунтування порушення цього права, а не порушення прав позивача рішеннями, прийнятими на цих зборах.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню, суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №918/964/20.

Судом достовірно не встановлено факт повідомлення відповідачем позивача про проведення 27.09.2017 загальних зборів ОСББ "Житичі", у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів на спростування чи підтвердження вказаних обставин, проте, позивач брала участь голосуванні з питань порядку денного загальних зборів та проголосувала "за" по 1, 2, 4, 5, 6 питаннях, а по питанню 3 (вирішення питання щодо встановлення домових лічильників на тепло і воду, підготовка до зимового періоду) - "проти", та її позиція була врахована при визначенні кількості голосів, що підтверджується додатками до протоколу (результати голосування) та нею не заперечується, тому суд вважає, що позивач реалізувала свої права на участь у зборах та на голосування з питань порядку денного загальних зборів.

Твердження позивача про те, що протокол загальних зборів учасників ОСББ "ЖИТИЧИ" та додатки до нього (результати голосування) містять виправлення та інші недоліки (протокол підписаний лише на одній сторінці; не містить підписів, прізвищ та ініціалів осіб, що склали протокол, на кожній сторінці; додатки до протоколу не містять дати голосування, питань голосування, номеру протоколу, за який проводилось голосування та інші), а також про те, що вказаний протокол не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015, суд відхиляє, оскільки недоліки в оформленні цих документів є несуттєвими, не призвели до порушення прав позивача, не впливають на законність рішення загальних зборів та не є підставою для визнання рішень загальних зборів недійсним.

Також покликання позивача на те, що у додатку до протоколу загальних зборів (результати голосування) містяться підписи не співвласників ОСББ "ЖИТИЧИ", зокрема ОСОБА_7 , чоловіка Луцюк В., та підпис ОСОБА_8 замість ОСОБА_9 є лише припущеннями позивача, до того ж неврахування голосів вказаних осіб не вплине на результати голосування в цілому та не змінить їх.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суд, викладеної у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22, ОСББ є неприбутковою організацією, яка, на відміну від господарських товариств, при проведенні зборів, у тому числі шляхом письмового опитування, як правило, не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Ураховуючи, що права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, у таких спорах суд повинен приділяти увагу дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ та з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом. До того ж суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Щодо доводів позивача щодо можливості виключно співвласника бути обраним до складу правління ОСББ, то вони спростовуються п.1 розділу V статуту ОСББ "ЖИТИЧИ", у якому визначено, що обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання є одним із прав співвласника. В той же час, Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" також не містить обмежень щодо того, хто може бути членом правління.

Також суд враховує наведене у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 тлумачення застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки співвласників багатоквартирного будинку, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що особа, яка голосувала за відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо прийняття відповідного рішення), не може в подальшому заперечувати у суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи.

Враховуючи те, що позивач: - до 01.10.2021 сплачувала внески на утримання будинку та прибудинкової території у повному обсязі у розмірі, визначеному згідно із затвердженим рішенням загальних зборів співвласників ОССББ "ЖИТИЧИ", оформлених протоколом №3 від 27.09.2017, не оскаржуючи прийняте рішення; - голосувала "за" затвердження переліку та розмірів внесків і платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень, що підтверджується додатком до цього протоколу (результати голосування), а звернулася до суду з цим позовом лише після звернення відповідача до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості та ухвалення судом рішення про стягнення з неї заборгованості, суд вважає, що позивач фактично намагається уникнути обов`язку щодо сплати заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території, що є свідченням недобросовісних та таких, що не відповідають її попередній поведінці, дій.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах № 914/2547/21 від 20.04.2023, № 902/45/20 від 02.11.2023 вбачається, що визнаватися недійсними мають лише ті рішення загальних зборів, якими безпосередньо порушено конкретні права позивача, про які ним зазначено, також слід враховувати, що визнання недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені права одного співвласника, зачіпає права інших співвласників та, відповідно, порушує баланс інтересів, має наслідком непропорційність втручання у правовідносини загальної більшості співвласників та створеного ними об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та фактично є втручанням у діяльність останнього.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі незгода позивача із прийнятими рішеннями загальних зборів не є підставою для визнання таких рішень недійсними або скасування таких рішень.

Одночасно суд звертає увагу на те, що позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "ЖИТИЧИ", оформлене протоколом №3 від 27.09.2017, однак, не конкретизує, яке саме з шести рішень, які були прийняті за результатами розгляду питань порядку денного слід визнати недійсним та скасувати, у випадку, якщо позивач вважає, що всі прийняті рішення слід визнати недійсними та скасувати - не наводить які конкретно її права були порушені окремо кожним з цих рішень.

Крім того, суд вважає, що право на оскарження рішення загальних зборів не повинно реалізовуватися позивачем всупереч волевиявленню решти співвласників ОСББ "ЖИТИЧИ".

Так, Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Враховуючи викладене вище, суд не встановив порушення прав позивача відповідачем та з урахуванням усіх встановлених обставин у їх сукупності дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Згідно зі статтями 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, то питання позовної давності у даному випадку не розглядається.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 29 квітня 2024 р. об 11:00 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 201.

3. Докази для вирішення питання про судові витрати можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду - до 17 квітня 2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.04.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2 - позивачу - рек. з пов. про вруч.;

- відповідачу (через електронний кабінет ЄСІТС).