Ухвала

від 15.04.2024 по справі 160/21631/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 квітня 2024 рокуСправа №160/21631/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В.

розглянувши заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень старшого державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №160/21631/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

18 березня 2024 до суду звернувся Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень старшого державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №160/21631/23, у якій просить:

-змінити спосіб і порядок виконання постанови суду на підставі якої видано виконавчий 160/21631/23 виданий 24.11.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до призначеної пенсії у розмірі 2 000.00 грн Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області нараховану суму доплати у розмірі 46000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що у даному випадку значення слів «виплатити» та «стягнути» має однакове правове навантаження і не зміню при цьому суть постановленого рішення, а лише визначає порядок і спосіб за яким можливо призвести його до фактичного виконання.

Ухвалою від 25 березня 2024 року розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 04 квітня 2024 року о 11:10 год..

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату,час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

13.03.2024 року судом зареєстровані заперечення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в яких відповідач (боржник) заперечує проти задоволення заяви державного виконавця про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та зазначає наступне. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету. Невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Також слід звернути увагу що при вирішенні цього питання необхідно враховувати інформаційний лист Вищого адміністративного Суду України від 13.06.2012 року №1483/12/13-2 та враховувати позицію Верховного Суду України, викладену в постанові суду від 28 жовтня 2008 року, де зазначено, що відповідно до статей 21,105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов`язання його вчинити певні дії, відшкодовувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням , дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 85450386), від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054) та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 71834551) дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Розглянувши заяву про встановлення способу або порядку виконання рішення суду та відстрочення виконання судового рішення суду, суд встановив таке.

Рішенням суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 160/21631/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні та здійсненні щомісячної доплати до призначеної пенсії у розмірі 2 000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до призначеної пенсії у розмірі 2 000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з місяця припинення такої доплати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 22 листопада 2023 р.

Виконавчі листи отримані позивачем 24 листопада 2023 року.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Постановою від 06.02.2024 на боржника накладено штраф у розмірі 5100 три. з наданням повторного 10-дешюго строку для виконання. Копія постанови про Накладення штрафу із супровідним листом № 6393 від 06.02.2024 направлена на адреси сторін виконавчого провадження поштовим зв`язком.

Державним виконавцем 20.02.2024, за невиконання рішення суду без поважних причин, в порядку встановленому ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі у сумі 10 200,00 грн, копія зазначеної постанови, згідно із супровідним листом 20.02.2024 за вих. № 8651 направлена на адресу боржника.

Боржник не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мечу. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення в виконання рішень суду.

Однак суд зазначає, що суд під час прийняття рішення у цій справі не досліджував питання та не визначав розмір перерахованої пенсії. А тому задоволення заяви у такий спосіб не узгоджується з приписами статті 378 КАС України.

Суд зауважує, що враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо здійснення розрахунку на виконання рішення суду в цій справі, зміна застосованого судом способу захисту (зобов`язання вчинити вказані дії без визначення сум виплат) на фактично стягнення конкретних сум (які хоча і були розраховані відповідачем при проведенні нарахування допомоги на виконання судового рішення в цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалися у конкретних розмірах), не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій Суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Отже у контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення заяви старшого державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Хоменка позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №160/21631/23.

Керуючись статтями 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву старшого державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Хоменка позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №160/21631/23- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 19.04.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук