Рішення

від 19.04.2024 по справі 320/8793/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року Київ№ 320/8793/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" (далі також позивач/ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також відповідача/ГУ ДПС у м.Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 18.01.2024 року №3262/6/26-15-07-05-07-07, видане Головним управлінням ДПС у м.Києві;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" встановлені підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди за період 2016-2021 роки, та винести відповідне рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом протиправно фактично відмовлено у застосуванні пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України до переліку документів, зазначеному у повідомленні про втрату первинних документів. Також позивач доводив, що існують підстави для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, оскільки первинна документація перебуває на території, яка по теперішній час знаходиться у зоні ведення бойових дій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивачем не подавалось до податкового органу повідомлень за формою 20-ОПП щодо наявності приміщення за адресою: м.Лиман, вул. вулиця Переїзна, будинок 1 «В».

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 26.08.2016 року, ідентифікаційний код 40777092, перебуває на обліку ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДПС у м. Києві, місцезнаходження: вулиця Хоткевича Гната, будинок 12, офіс 177, м. Київ, 02094. Основний вид економічної діяльності за КВЕД: 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель.

З метою здійснення господарської діяльності підприємством було укладено з ТОВ «ЛЕМАН БЕТОН» (код ЄДРПОУ 34843832) договір суборенди нежитлових приміщень від 03.01.2020 № 301/20-cсб за адресою: Донецька обл., місто Лиман, вулиця Переїзна, будинок 1 «В», загальною площею 85,72м2. (з правом пролонгації).

Так, як зазначає позивач з січня 2020 року здійснював свою господарську діяльність як за основним місцезнаходженням (м. Київ) так і Донецькій області на певних ділянках роботи, тому за вказаною адресою у м. Лиман частково зберігалася, а починаючи з 24.02.2022 року, після повномасштабного вторгнення рф та активних бойових дій поблизу м. Києва, зберігалася вся первинна бухгалтерська документація товариства. Також, наказом ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» від 06.01.2020 № 01/20-к було передбачено зберігання первинних документів в архіві за вказаною адресою, саме тому у м. Лиман зберігалась вся документація та важливе майно щодо господарської діяльності Товариства після введення воєнного стану. Правовою підставою користування вказаними офісними приміщеннями у м. Лиман є договір суборенди нежитлових приміщень від 03.01.2020 № 301/20-cсб, акт приймання-передачі від 03.01.2020. Доказом користування приміщеннями також є акти надання послуг № 3622 від 29.11.2021, № 234 від 29.04.2022, платіжне доручення № 4176 від 29.11.2021 із супроводжуючим листом від 29.11.2021 № 323/2911, податкова накладна від 29.11.2021 № 2190 та розрахунок коригування до неї від 29.11.2021 № 113.Факт транспортування та передачі Позивачем з м. Києва до м. Лиман для зберігання у приміщенні м. Лиман первинних документів підтверджується товарно-транспортними накладними № РПБС41 від 16.12.2020, № ПБС56 від 30.07.2021, № ПБС6 від 28.01.2022, які збереглися у м. Києві.

У зв`язку із вище викладеним, 15.01.2024 ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» було подано до Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення у формі заяви від 15.01.2024 № 06/1501 про відсутність доступу та неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з військовою агресією російської федерації за податкові (звітні) періоди: з 2016 2021 роки, відповідно п.п. 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Проте, 17.01.2024, в порушення п.п. 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до Товариства звернулись співробітники ГУ ДПС у м. Києві з наказом на проведення планової документальної перевірки та була розпочата призупинена в 2022 році планова документальна перевірка.

Товариство звернулось до відповідача із заявою від 22.01.2024 № 14/2201, де зазначено, що відповідно до п.п. 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів. Тому попередньо у Повідомленні зазначено контролюючому органу, що вимоги про проведення планової документальної перевірки ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» не відповідають вимогам діючого законодавства України.

У відповідь ГУ ДПС у м. Києві надіслано на адресу позивача лист «Рішення про результати розгляду повідомлення про втрату первинних документів» від 18.01.2024 року № 3262/6/26-15-07-05-07-07, в якому повідомлено позивача про відсутні підстав для застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.

Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 69.28 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на 15.06.2022 року, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі, якщо платник податків позбавлений можливості вивезти первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, у зв`язку з їх знаходженням на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема, такий суб`єкт господарювання зобов`язаний повідомити про ці обставини податковий орган. Контролюючий орган в свою чергу розглядає таке повідомлення та відповідно приймає вмотивоване рішення про мораторій на проведення перевірок або відмову у задоволенні повідомлення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Згідно з пунктом 45.2. статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на момент виникнення спірних правовідносин, між позивачем та ТОВ «ЛЕМАН-БЕТОН» укладено договір №301/20-ссб від 03.03.2020 про суборенду нежитлових приміщень. Відповідно до якого ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» орендувало нежитлові приміщення загальною площею 85,72 кв.м. за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Переїздна, буд.1 «В». Відповідно до наданих позивачем платіжних документів ним здійснювалася плата за оренду вказаного приміщення, що підтверджується платіжним дорученням №4176 від 29.11.2021, №2523 від 16.08.2023, актом наданих послуг від 29.11.2021 №3622, від 29.04.2022 №234. Крім того, позивачем також подавалася податкова звітність щодо оренди вказаного приміщення.

Наказом від 06.01.2020 №01/20-к «Про зберігання первинної бухгалтерської та іншої документації» доручено головному бухгалтеру зберігання первинної бухгалтерської та іншої документації за закриті періоди за адресою: м.Лиман, вул. Переїздна, буд.1 «В» згідно договору №301/20-ссб від 03.01.2020р. Товаро-транспортними накладними №РПБС41 від 16.12.2020, №ПБС56 від 30.07.2021, №ПБС6 від 28.01.2022 підтвердження перевезення бухгалтерських документів до орендованого приміщення в м.Лиман.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (із змінами). Наказ від 22 грудня 2022 року № 309 набрав чинності з 27 грудня 2022 року.

Згідно з підпунктом 2.2 Донецька область пункту 2 Території активних бойових дій розділу І Території, на яких ведуться (велися) бойові дії Переліку № 309 (із змінами) до території активних бойових дій віднесені деякі селища та територіальні громади Краматорського району: м.Лиман.

Як вбачається з матеріалів справи м.Лиман, розташоване в районі проведення воєнних (бойових) дій та перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) російською федерацією.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2022 до указаного реєстру було внесено запис про порушення кримінального провадження №12022052420000085 за ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України, зокрема, за епізодом пошкодження приміщень в АДРЕСА_1 , де знаходилося майно та документація власника, орендарів та суборендаря ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС».

Доводи відповідача, викладенні у оскаржуваному рішенні про те, що позивач в наданому додатку до листа зазначив перелік первинних документів, на підставі яких здійснювався облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування, але не зазначив податкові (звітні) періоди цих документів, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог підпункту 69.28 повідомлення подається в довільній формі, що свідчить про те, що відсутня жодна затверджена форма такого повідомлення.

При цьому, відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України не зазначення звітного періоду окремо по кожному документу не є підставою не застосування положення зазначеної норми Кодексу.

Зі змісту п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України випливає запровадження законодавцем двох окремих та самостійних процедур, ініціювання яких зацікавленою особою платником податків призводить до виникнення або тимчасової перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість предявлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів зумовлює виникнення мораторію на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів), або до виникнення постійної перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість предявлення первинних документів через втрату первинних документів зумовлює виникнення абсолютної у часі заборони на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів).

При цьому, прямо визначеною законом наслідком обох згаданих причин є неможливість предявлення первинних документів.

У силу спеціального застереження п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.

Суд відмічає, що у процитованій частині положення п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України прямо кореспондують положенням ч.2 ст.77 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із тим, такий підхід законодавця до регламентування спірних правовідносин не сприяє виконанню судом завдання за ч.1 ст.2 та ч.4 ст.9 КАС України в частині з`ясування об`єктивної істини у спорі і вирішення справи на підставі вичерпно і повно установлених справжніх обставин фактичної дійсності.

Водночас із цим, застосування судом сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 стандартів доказування, згідно з якими: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування; у спірних правовідносинах обмежено як визначеними п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України вимогами до змісту повідомлення платника податків про втрату первинних документів (рівно як і до змісту повідомлення про неможливість вивезення первинних документів) (у силу яких в повідомленні платник податків зобов`язаний зазначити лише обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, але не обтяжений обов`язком подання доказів у підтвердження цих обставин), так і фізично доступними джерелами здобуття об`єктивних даних про безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між факторами ведення бойових дій та втратою первинних документів, а також надзвичайно істотними і суттєвими правовими наслідками для інтересів держави у сфері податкової справи (незмінна на майбутнє та постійна у часі заборона на проведення документальної перевірки у разі прийняття контролюючим органом рішення (вчинення управлінського волевиявлення) про застосування до платника податків п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України).

Окреслені вище фактори у поєднанні з проголошеним у приписах ст.8 Конституції України верховенством права призводять до виникнення у суб`єкта владних повноважень - контролюючого органу у спірних правовідносинах обов`язку неухильного дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України та доведення поза розумним сумнівом факту фізичної здатності учасника суспільних відносин - платника податків або пред`явити первинні документи через відсутність обставин втрати первинних документів (знищення, викрадення тощо), або пред`явити первинні документи через відсутність обставин неможливості вивезення первинних документів з місця їх зберігання (знаходження тощо).

Суд відмічає, що за змістом п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України обов`язковою кваліфікуючою умовою, зокрема, є неможливість пред`явлення первинних документів через втрату документів унаслідок саме бойових дій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Також суд зауважує, що у силу спеціального застереження п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України до винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Отже, навіть сама по собі лише обставина прийняття адміністративним судом позову платника податків до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі вже унеможливлює здійснення суб`єктом владних повноважень заходу податкового контролю у вигляді документальної перевірки платника податків з приводу дотримання податкової дисципліни в частині достовірності та повноти нарахування і спати податків (зборів).

Вирішуючи даний спір суд зважає, що відповідно до п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України (п.п.16.1.1. п.16.1 ст.16); вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2. п.16.1 ст.16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3. п.16.1 ст.16); 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4. п.16.1 ст.16).

У розумінні п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилом п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Разом із тим, за приписами п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: 37.3.1. ліквідація юридичної особи; 37.3.2. смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; 37.3.3. втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; 37.3.4. скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Також окремими (не згаданими прямо у п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України) підставами для припинення податкового обов`язку учасника суспільних відносин є збіг визначеного п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (або іншою прямо згаданою у законі нормою права) строку давності на самостійне визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків, процедура списання безнадійного податкового боргу у порядку ст.101 Податкового кодексу України, а також запроваджена п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України заборона на проведення контролюючим органом документальної перевірки у разі складання платником податків повідомлення про втрату первинних документів унаслідок бойовий дій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України після прийняття контролюючим органом про застосування до платника податків п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

У силу правових позицій постанови Верховного Суду від 19.03.2024 по справі №340/11/23: 1) «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації; 2) громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади; 3) Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2019 у справі № 810/2763/17, за загальним визначенням «публічним інтересом» є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації; тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів. В адміністративному праві під поняттям «публічна адміністрація» слід розуміти систему органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші суб`єкти, наділені адміністративно-управлінськими функціями, які діють з метою забезпечення як інтересів держави, так і інтересів суспільства в цілому, а також сукупність цих адміністративно-управлінських дій та заходів, встановлених законом.; 4) В постанові від 27.05.2021 у справі №520/5622/19 Верховний Суд у пункті 55 зауважив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.; 5) Аналіз наведених юридичних позицій Конституційного Суду України та правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що публічний інтерес складається з інтересів держави, її органів і посадових осіб, а також інтересів суспільства, його частин, груп, прошарків, які стосуються невизначеного (широкого кола осіб), тоді як приватний інтерес це завжди інтерес окремих (конкретно визначених) осіб. Тож, на противагу приватним інтересам публічні інтереси поєднують лише ті інтереси, які однаковою мірою є важливими для кожного члена суспільства (певної чітко невизначеної його частини) та які реалізовуються через державно-владні механізми у визначений законодавством спосіб. Натомість, суб`єктивне право являє собою міру можливої поведінки (міру свободи) особи, направлену на реалізацію її приватного інтересу. При цьому захист індивідуально виражених прав та інтересів конкретної особи відбувається за ініціативи самого суб`єкта цього приватного інтересу, оскільки особа самостійно, на власний розсуд вирішує, чи вступати їй в певні відносини, яку дію вчинити, обираючи способи реалізації своїх інтересів, через право, визначене в законодавстві, яке регулює відповідну сферу організації та реалізації певних правовідносин.

Застосовуючи сформульовані Верховним Судом у постанові від 19.03.2024 по справі №340/11/23 ознаки публічного інтересу суспільства, суд доходить до переконання про те, що у спорі про наявність або відсутність підстав для поширення на конкретного учасника суспільних відносин платника податків приписів п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України конкурують між собою публічний інтерес суспільства на здійснення контролю за податковою дисципліною суб`єктів права з метою подальшого формування державних (бюджетних) фінансів та приватний інтерес конкретного платника податків у фактичному виконанні податкового обов`язку за процедурою п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, суть якої полягає у мовчазному погодженні контролюючого органу із правильністю та повнотою обчислення показників документів обов`язкової податкової звітності окремих звітних податкових періодів.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли платник податків не позбавлений можливості викладення у тексті одного повідомлення, поданого до контролюючого органу у порядку п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України як обставин неможливості пред`явлення первинних документів через втрату первинних документів, так і обставин неможливості пред`явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів і не обтяжений обов`язком документального підтвердження згаданих обставин.

Натомість, обов`язок доведення відсутності згаданих п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України факторів та заявлених позивачем обставин фактичної дійсності (неможливість пред`явлення первинних документів через втрату первинних документів, неможливість пред`явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів) прямо покладений законом саме на територіальний контролюючий орган системи ДПС України.

Отже позивачем, виконано всі дії, які передбачені підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення від 18.01.2024 №3262/6/26-15-07-05-07-07, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (платіжна інструкція від 14.02.2024 №4924). Враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2452,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 18.01.2024 року №3262/6/26-15-07-05-07-07, видане Головним управлінням ДПС у м.Києві.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" встановлені підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди за період 2016-2021 роки, та винести відповідне рішення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ:40777092, адреса: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд.12, офіс 177) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2452 (дві тисячі чотириста п`ятдесят дві) гривні 40 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса:04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.