Рішення

від 11.03.2024 по справі 640/10925/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року № 640/10925/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Розуменко А.Б., розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Стада-Україна" Компанії "Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

за участю:

представник позивача адвокат Ларіонов М.О.;

представник відповідача Гайдай В.М.

Адвокат Ларіонов М.О. в інтересах Дочірнього підприємства "Стада-Україна" Компанії "Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ" звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.02.2022 №00077290702.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 22.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; від 10.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/10925/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду: від 26.04.2023 адміністративну справу №640/10925/22 прийнято до провадження суддею Журавлем В.О., постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання; від 26.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/10925/22 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Донцем В.А., постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії судового розгляду по суті. Заперечень щодо продовження розгляду справи новим складом судом зі стадії судового розгляду справи по суті сторонами не висловлено. У судовому засіданні 11.03.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Підставами позову визначено:

необґрунтованість висновку контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 5688153,00 грн. у зв`язку з використанням маркетингових послуг, оскільки послуги придбавались у дистриб`юторів та аптечних мереж, за наслідками чого складено первинні документи, придбані маркетингові послуги використані позивачем у господарській діяльності з метою отримання прибутку, що також свідчить про наявність ділової мети та розумних економічних причин у придбанні маркетингових послуг;

помилковість тверджень контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1187087,00 грн. у зв`язку з непридатністю до продажу товарів, що за результатами інвентаризації обліковуються як брак та недостача, позаяк відповідні товари обліковуються на балансі позивача, не списувались, не утилізовувались, відповідно в платника податку відсутній обов`язок визначати податкові зобов`язання з податку на додану вартість;

протиправність визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 90502,00 грн. у зв`язку з непридатністю до продажу Активного фармацевтичного інгредієнту "Вітаглутам" через сплив терміну придатності та відсутності цього товару на складі, оскільки речовина "Вітаглутам" в кількості 7,7 кг використана для виробництва лікарського засобу "Інгавірин, капсули по 90 мг" з терміном придатності 3 роки, який також використаний в господарській діяльності позивача (перевірка характеристик), відповідно термін придатності сплинув 25.06.2022, водночас 2,3 кг речовини "Вітаглутам" були списані на підставі акта списання;

порушення контролюючим органом процедури під час проведення перевірки та оформлення її результатів, зокрема, недотримано строків надіслання (вручення) акту перевірки та строк подання запиту №3 щодо надання копій документів, який вручено платнику податків в останній день перевірки, а також недотримано вимог в частині оформлення акту перевірки, бо в акті відсутні посилання на первинні документи, які слугували підставою для формування позивачем податкової звітності.

Відповідачем подано відзив про невизнання позову. Підставами заперечення вказано порушення позивачем пункту 189.1 статті 189, абзацу першого пункту 189.5 статті 189 Податкового кодексу України (ПК України) в зв`язку з завищенням позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за вересень 2021 року на загальну суму 6965742,00 грн., а також порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України через нереєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2021 року.

За твердженням представника відповідача, під час перевірки встановлено включення платником податків з липня 2020 року по вересень 2021 року до складу податкового кредиту маркетингових послуг, отриманих від основних покупців та роздрібних торгівельних мереж, які не є покупцями лікарських засобів на загальну суму 5688153,00 грн. та формування від`ємного значення з податку на додану вартість, однак позивачем не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість на податковий кредит, сформований від постачальників маркетингових послуг за вересень 2021 року на загальну суму 5688153,00 грн. та пропущено граничні строки реєстрації податкових накладних, що розцінено контролюючим органом як створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання ПК України, є свідченням умислу в діях позивача, не зважаючи на багатосторонній контроль фінансово-господарської діяльності.

У відзиві зазначено, що перевіркою встановлено заниження рядка 4.2 декларації з податку на додану вартість на суму 1277589,00 грн. та граничних строків реєстрації податкової накладної на цю суму, оскільки товари, які не використовувались в господарській діяльності позивача (недостача, брак, протерміновані) не були списані.

У відповіді на відзив представник позивача наголосив, що господарські операції з надання маркетингових послуг вчинялись задля досягнення ділової мети, пов`язаної з господарською діяльністю з поставки та збуту лікарських засобів, і як наслідок отримання прибутку, здійснювалось належне оформлення господарських операцій шляхом складання необхідних первинних документів. За твердженням представника, не зважаючи на те, що контролюючий орган не проаналізував надані до перевірки первинні документи, ці документи є достатніми для висновку про реальність відповідних господарських операцій.

До відповіді на відзив представником позивача, на спростування висновку контролюючого органу про заниження податку на додану вартість на суму 1187087,00 грн., додано акти про знищення відходів, оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 та копії податкових накладних, на підтвердження часткового списання відповідних товарів, здійснення їх обліку та нарахування компенсаційних податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 905682,42 грн. При цьому представник звернув увагу, що висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань у зв`язку з несписанням товарів, термін придатності яких закінчився був передчасним, позаяк ці товари обліковувались, що підтверджується фінансовою звітністю.

Представник позивача у відповіді на відзив стосовно заниження, на думку контролюючого органу, податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 90502,00 грн., зазначив про утилізацію 05.10.2021 залишків АФІ "Вітаглутам" (2,3 кг), з урахуванням листа від 13.12.2021 №3382/12-01 Приватного акціонерного товариства "Технолог" (код 14181442), та про нарахування компенсуючих податкових зобов`язань. А щодо лікарського засобу "Інгавірин", виготовленого з 7,7 кг АФІ "Вітаглутам", то представник повторив, що станом на час перевірки термін придатності зазначеного лікарського засобу не закінчився, реалізація цього засобу не здійснювалось, оскільки він був виготовлений з метою дослідно-промислової апробації.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) представником позивача, з дозволу суду, подано додаткові пояснення щодо доцільності та поширеності бізнес-моделі, яку використовує позивач у своїй господарській діяльності. Також судом задоволено клопотання представника позивача про визнання поважними причин подання доказів на підтвердження зазначених у додаткових поясненнях обставин, позаяк саме суд, з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин справи, запропонував позивачу продемонструвати загальновизнаність застосованої підприємством бізнес-моделі.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов не визнав.

Дослідивши докази, суд установив.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Стада-Україна" Компанії "Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ" (код 32110540) з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2021 року, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого в попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.12.2021 №92875/26-15-07-02-03-17/32110540 (акт перевірки), у висновку якого зазначено про встановлення порушення платником податків:

пункту 189.1 статті 189, абзацу першого пункту 198.5 статті 198 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за вересень 2021 року на загальну суму 696574200 грн.;

пункту 201.10 статті 201 ПК України, оскільки не було зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2021 року.

До позову додано першу сторінку заперечення від 31.01.2022 №463 на акт перевірки з відміткою про отримання контролюючим органом 31.01.2022, за наслідками розгляду яких ГУ ДПС у м. Києві листом від 14.02.2022 №3401/1/26-15-07-02-03-09 повідомлено про залишення акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.02.2022 №00077290702, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 6965742,00 грн.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Спірні відносини виникли в сфері справляння податків, порядку їх адміністрування, прав та обов`язків платників податків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальності за порушення податкового законодавства, що врегульовано ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Як убачається зі змісту акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України. Такий висновок зроблено на підставі того, що платником податків не враховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість на податковий кредит, сформований від постачальників маркетингових послуг за вересень 2021 року на загальну суму 5688153,00 грн., унаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2021 року на загальну суму 5688153,00 грн. та порушено граничні строки реєстрації податкових накладних.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

За змістом пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податків внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податків.

Відповідно до статті 189 ПК України:

до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (підпункти "а"- ґ" підпункту 198.1);

датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податків товарів/послуг (абзаци перший- третій підпункту 198.2);

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (підпункт 198.3);

не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзаци перший-другий підпункту 198.6).

Пунктом 44.1 ПК України на платників податків покладено обов`язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Верховним Судом сформовано послідовну правову позицію щодо тлумачення наведених норм ПК України, зокрема в спорах щодо права платника податків формувати податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками здійснення відповідних господарських операцій:

правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування показників податкової звітності наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами;

аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних бухгалтерського, податкового обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Фактично здійснені господарські операції відображаються в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку. Відповідно відображення в податковому обліку результатів господарської операції може відбуватись лише в разі фактичного руху активів, що є передумовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту;

при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи (наприклад, постанови Верховного Суду від 06.03.2024 справа №140/8439/22, від 28.02.2024 справа №280/546/22).

Контролюючим органом під час перевірки встановлено включення платником податків за період з липня 2020 року по вересень 2021 року до складу податкового кредиту за надані маркетингові послуги (ставка податку на додану вартість 20 %), отриманих від основних покупців позивача та роздрібних торгівельних мереж, які не є покупцями лікарських засобів (ставка податку на додану вартість 7%) на загальну суму 5688153,00 грн., формування від`ємного значення податку на додану вартість. У відповідь на запит від 08.12.2021 №2 підприємством надано копії договорів та приклади типових актів виконаних робіт.

В акті перевірки зафіксовано, що згідно з умовами договорів виконавці за плату повинні були надавати маркетингові послуги замовнику протягом терміну дії договорів, у додатках до яких визначався перелік маркетингових послуг.

В акті перевірки проаналізовано, укладення позивачем договори щодо надання контрагентами маркетингових послуг: безпосередніми покупцями продукції та аптечними мережами, які не придбавали в позивача лікарські засоби.

Договір від 01.05.2020 №1, укладений зі Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (код 21642228): включення інформації щодо одного нового лікарського засобу замовника до інформаційних баз продажу виконавця; розміщення текстової інформації (1 товарна позиція) про товари замовника на корпоративному сайті виконавця www.optimapaham.ua згідно з погодженим замовником мінімальним обсягом і змісту такої інформації протягом 1 місяця; розміщення статичної кольорової реклами (1 товарна позиція) про товари замовника на корпоративному сайті виконавця www.optimapaham.ua згідно з погодженим замовником обсязі протягом 1 місяця; розміщення інформації замовника про акції та спеціальні цінові пропозиції на корпоративному сайті виконавця www.optimapaham.ua згідно з погодженим замовником мінімальним обсягом та змістом протягом 1 місяця; щоквартальний звіт за результатами реалізації товарів замовника по всім продуктам та всім регіонам (не пізніше 30 календарних днів з закінчення кварталу); надання інформації про хід реалізації товару замовника в погоджених замовником місцях продажу за 1 місяць (1 аптека); щоденний звіт з залишків (товарного запасу) товарів замовника по всім продуктам та всім складам (не пізніше 1 робочого дня з закінчення тижня).

Службовими особами контролюючого органу під час перевірки не встановлено існування вебсайту та доменного імені www.optimapaham.ua.

Договір від 06.05.2020 №19 про надання маркетингових послуг та послуг із мерчандайзингу, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікал Стріт" (аптечна мережа) (код 37512932): винагорода за якісне представлення найменувань продукції.

Договір від 22.09.2020 №1, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (код 31449860): розробка макету та/або виготовлення рекламних та/або інформаційних матеріалів; розповсюдження реклами та/або інформації в друкованих виданнях, засобах масової інформації, інтернет-ресурсах, аптечних закладах, на/в транспорті, за допомогою електрозв`язку та інші послуги.

Договір від 22.09.2020 №1, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" (код 21947206): розміщення банеру на корпоративному сайті компанії розміщення статті на корпоративному сайті компанії; розповсюдження інформації шляхом надсилання листів клієнтам електронною поштою.

Договір від 06.05.2020 №1 про надання маркетингових послуг та послуг із мерчандайзингу, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекфарм" (аптечна мережа) (код 31449860): досягнення встановленого рівня якісної представленості продукції в точках роздрібного продажу аптечної мережі з метою підвищення рівня пенетрації продукції.

Договір від 25.05.2020 №72, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Подорожник Кропивницький": надання маркетингових послуг та послуг із мерчандайзингу, укладений з ТОВ "Лекфарм" (аптечна мережа) щодо досягнення встановленого рівня якісної представленості продукції в точках роздрібного продажу аптечної мережі з метою підвищення рівня пенетрації продукції.

Контролюючим органом в акті перевірки наголошено, що згідно з цими договорами перехід права власності на товар відбувався в момент відвантаження товару.

На сторінках 9-12 акту перевірки контролюючий орган наводить норми ПК України: підпункти 14.1.36 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, статтю 36, пункт 44.1 статті 44, пункти 198.3, 198.5 статті 198, пункти 201.1, 201.10 статті 201 ПК України; статтю 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 №996-ХІV; пункт 1.2 статті 1, пункт 2.1 статті 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, зазначаючи, що визначальною ознакою господарської операції є спричинення реальні змін майнового стану платника податків, лише господарські операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської операції; будь-яка господарська операція повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що зі змісту акта перевірки не зрозуміло, на підставі чого контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником податків вимог податкового законодавства, відобразивши в податковій звітності результати господарських операцій щодо надання підприємству його контрагентами маркетингових послуг на виконання зазначених договорів. Зокрема, в акті не зазначено про несплату підприємством коштів за послуги, визначені в досліджених службовими особами договорах, не здійснено перевірку первинних документів, які складались за наслідками таких господарських операцій, відповідно не зазначено про недоліки цих документів. Не ставиться контролюючим органом під сумнів і можливість (наявність достатніх людських та матеріальних ресурсів) для виконання контрагентами зобов`язань за договорами про надання маркетингових послуг.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник відповідача пояснила, що господарські операції з придбання позивачем маркетингових послуг не мали наміру отримати позитивний економічний ефект. Наголошено про віднесення позивачем до складу податкового кредиту за період липень 2020 року вересень 2021 року маркетингових послуг від покупців лікарських засобів, а також від торгівельних мереж, які не є безпосередніми покупцями лікарських засобів. За твердженням представника, позивачем придбавались маркетингові послуги на товар, право власності на який перейшло після його відвантаження.

Судом запропоновано представнику позивача пояснити наявність та можливе досягнення ділової мети внаслідок отримання таких маркетингових послу та чи є нормальною така ділова практика, коли маркетингові послуги надають роздрібні аптечні мережі, які безпосередньо не придбавають ліки в компанії, яка їх виробляє чи імпортує.

Надаючи відповіді на ці питання, представник позивача пояснив таке.

Позивач є імпортером лікарських засобів в розумінні Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів та входить до складу міжнародної групи компаній STADA, що спеціалізується на виробництві та реалізації лікарських засобів під цим брендом у різних країнах світу.

Модель господарської діяльності, яку використовує позивач щодо реалізація продукції дистриб`юторам, а не безпосередньо точкам роздрібного продажу або кінцевим споживачам, а також придбання імпортерами, виробниками лікарських засобів маркетингових послуг щодо власної продукції є загальноприйнятою в Україні.

Для цілей провадження господарської діяльності та з метою отримання доходу, позивач протягом спірного періоду здійснював реалізацію імпортованої продукції під брендом STADA контрагентам СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", TОB "Вента. ЛТД" TОB "БаДМ", які здійснювали наступну реалізацію відповідної продукції під брендом STADA точкам роздрібного продажу (аптечним мережам), а ті забезпечували реалізацію продукції кінцевому споживачеві.

З метою збільшення доходів, необхідною умовою чого є збільшення обсягів продажів продукції, позивач здійснював інвестиції у промоцію (просування шляхом придбання маркетингових послуг) власної продукції.

Для цього з дистриб`юторами укладались договори про надання ними маркетингових послуг. Ці договори повинні були мотивувати дистриб`юторів забезпечувати більшу представленість, наявність продукції STADA серед власних клієнтів аптечних мереж. З метою стимулювання аптечних мереж придбавати більше продукції STADA у конкретних точках роздрібного продажу, укладались договори про надання маркетингових послуг з аптечними мережами.

Промоція стосується виключно продукції бренду STADA, що чітко зазначено в укладених позивачем договорах. Просування продукції STADA не була індивідуально визначеною (наприклад, партія товару), а мова йде про певні лікарські засоби під брендом STADA, реалізацію яких здійснює позивач, що спростовує, за твердженням представника позивача, висновки акта перевірки про придбання маркетингових послуг на товар, право власності на який перейшло після його відвантаження. Виконання договорів про надання маркетингових послуг мало наслідком зростання продажів та доходів саме у позивача, який є ексклюзивним виробником/імпортером лікарських засобів під брендом STADA на території України.

Використовувана позивачем бізнес-модель, яка передбачає реалізацію продукції дистриб`юторам, а не безпосередньо точкам роздрібного продажу або кінцевим споживачам, а також методи промоції продукції, зокрема, за рахунок придбання маркетингових послуг як у дистриб`юторів, так і у аптечних мереж, є економічно доцільною та загальноприйнятою в Україні та не суперечить "Ліцензійними умовам провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №929, "Порядку проведення сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 23.08.2005 №42, "Настановам Лікарські Засоби. Належна практика дистрибуції", СТ-Н МОЗУ 42-5.0:2014.

Активи та ресурси позивача не дозволяють йому забезпечувати поставки дрібних об`ємів власної продукції безпосередньо в аптечні мережі, кінцеві точки продажу споживачам, які розташовані по всій території України. Вказаний вид господарської діяльності потребує значної кількості залучених активів, ресурсів та операційних витрат, що спонукало обрати інший тип провадження господарської діяльності реалізація оптових партій власної продукції на користь оптових замовників, якими в розглядуваній справі є контрагенти СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", ТОВ "Вента. ЛТД", ТОВ "БаДМ". Вказані суб`єкти господарювання протягом спірного періоду закуповували в позивача оптові партії відповідної продукції під брендом STADA та здійснювали подальший її продаж на адресу точок роздрібного продажу відповідно до попиту, що підтверджується договорами договорів поставки.

Відповідні договори поставки є рамковими, оскільки ними прямо передбачено, що поставка продукції здійснюється на підставі замовлень покупців. При цьому, остаточна ціна договору складається із суми вартості всіх поставок товару здійснених на підставі замовлень покупців, що підтверджує економічну мету придбання позивачем маркетингових послуг для промотування відповідної продукції, оскільки збільшення попиту на продукцію позивача має наслідком збільшення замовлень зі сторони дистриб`юторських компаній (покупців).

Виконання цих договорів поставки протягом спірного періоду підтверджується належним чином засвідченими реєстрами видаткових накладних за період 01.01.2020 31.12.2021 щодо СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", ТОВ "Вента. ЛТД", ТОВ "БаДМ", відомостями по надходженню грошових коштів від цих контрагентів. За період 01.01.2020-31.12.2021 відвантажено продукції на адресу контрагентів на підставі відповідних договорів поставки на загальну суму 2022225965,76 грн.

На підтвердження наведених доводів представником позивача додано листи від 18.01.20204 №140 (СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД"), від 18.01.2024 (ТОВ "БаДМ"), за змістом яких контрагенти позивача пояснили, що вони є фармацевтичними дистриб`юторами зі значним досвідом, наявністю складських приміщень, трудових ресурсів, транспортних засобів у різних регіонах України, розгалуженої мережі клієнтів з роздрібного продажу лікарських засобів, що спонукає імпортерів лікарських засобів укладати договори з дистриб`юторами, оскільки це дозволяє збільшити продажі. Така модель реалізації лікарських засобів (імпортер, дистриб`ютор, аптека) зумовлена тим, що реалізація лікарських засобів аптекам потребує значних людських та матеріальних ресурсів. Водночас залучення дистриб`юторів дозволяє імпортерам реалізовувати значні об`єми товарів, забезпечує наявність лікарських засобів у значній кількості аптечних закладів по всій території України. З урахуванням описаних ресурсів у дистриб`юторів ними надаються маркетингові послуги (інформаційні, рекламні, послуги з розробки макетів, виготовлення інформаційних матеріалів, тощо) для збільшення обсягів реалізації продукції. Такі маркетингові послуги надаються не лише ДП "Стада-Україна", а й іншим провідним світовим та національним виробникам лікарських засобів.

У листах ТОВ "Подорожник Кропивницький" від 19.01.2024 №34-19/1-2024 та ПП "Осан", від 23.01.2024 адвоката повідомлено, що господарюючі суб`єкти є аптечними мережами, здійснюють закупівлю лікарських засобів у дистриб`юторів, які здатні забезпечити доставку товарів у розгалужену мережу аптек по всій території України. Також компаніями надаються маркетингові послуги та послуги мерчандайзингу щодо продукції під найменуванням відповідних замовників з метою просування такої продукції, підвищення обізнаності споживачів і аптечних мереж щодо такої продукції та розширення доступності продукції для кінцевих споживачів

У листі ТОВ "Проксіма Рісерч Інтернешнл" від 19.01.2024 зазначено, що товариство є визнаним міжнародним експертом у сфері надання інноваційних та експертних рішень в галузі ринкових даних найвищої якості, в тому числі, збору та оброблення інформації, створення, управління та підтримки баз даних. Згідно з цим листом за даними системи Pharmxpiorer проекту Sale In сумарно за період 2019-2023 років склад постачальників в аптеки фармацевтичного ринку України: дистриб`ютори 94,49%; маркетуючі організації імпортери (товари вироблені за кордоном) 3,17%; маркетуючі організації вітчизняні (товари вироблені в України) 2,34%, тобто переважна більшість ліків в аптеки постачається дистриб`юторами.

Проведення подібних досліджень ТОВ "Проксіма Рісерч Інтернешнл" підтверджуються інформацію на вебсторінці товариства (наприклад, https://proximaresearch.com/ua/ua/producty/market-audits-ua-ua/postavky-v-aptechni-merezhi-ua-ua/).

Представник позивача звернув увагу суду на рекомендації Антимонопольного комітету України від 13.09.2018 №8-рк "Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції", де зазначено про сталість та поширеність на фармацевтичному ринку України практик надання аптечними мережами імпортерам та вітчизняним виробникам лікарських засобів маркетингових послуг, включення до ланцюга збуту лікарських засобів виробника, дистриб`ютора та аптек/аптечних мереж. Згідно з матеріалами досліджень Комітету, більшість аптечних мереж, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, під час організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами надають імпортерам та вітчизняним виробникам лікарських засобів маркетингові послуги. Ініціаторами укладення таких договорів на момент здійснення Комітетом дослідження переважно були замовники цих послуг: імпортери, вітчизняні виробники, маркетуючі організації. Разом із цим, за інформацією окремих імпортерів/виробників, ініціатором укладення угод про надання маркетингових послуг є і деякі аптечні мережі. Найбільш популярними маркетинговими послугами, які замовляють аптечним закладам Комітетом виділено: виконання плану закупівлі/реалізації товарів; забезпечення постійної наявності товарів замовника в аптечній мережі; підтримання товарного залишку; викладка товарів замовника (зокрема згідно із затвердженою планограмою); розміщення додаткового торговельного обладнання; розміщення додаткових інформаційно-рекламних матеріалів; оформлення вітрин; надання кінцевим споживачам консультацій, проведення презентацій та ін., або комплекс наведених вище послуг. За наявною в Комітеті інформацією, реалізація лікарських засобів із застосуванням маркетингових послуг для всіх учасників ланцюга у (виробників, дистриб`юторів та аптек/аптечних мереж) є сталою поширеною практикою.

До додаткових пояснень долучено укладені ТОВ "Стада-Україна" договори поставок від 30.03.2018 №2, від 10.06.2021 №1 з СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", від 02.04.2018 №1, від 19.07.2021 №3 з ТОВ "БаДМ", від 02.04.2018 №3 з ТОВ "Вента. ЛТД", від 12.07.2021 №2, предметом яких визначено поставку позивачем лікарських засобів, виробів медичного призначення та інші товари аптечного асортименту. Договорами визначено ціну, яка могла коригуватись в залежності від об`єму поставок. Ціна кожної одиниці товару визначалась в прайслистах, ціна конкретної партії в рахунку-фактурі та видатковій накладній. Представником позивача додано додатки до договорів з прайслистами, умовами постачання, надання знижок чи відтермінувань оплати та логістичних послуг. Зокрема, передбачалось надання знижки в разі здійснення поставки з метою наступного продажу в заклади охорони здоров`я, шляхом зменшення ціни товару у видатковій накладній, якою оформлюються поставки таких товарів.

На підтвердження реалізації товарів зазначеним контрагентам до додаткових пояснень також додано реєстри видаткових накладних, відомість про надходження коштів за період 01.01.2020-30.06.2020.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник відповідача не висловив заперечень щодо досліджених судом доказів (листів, договорів з додатками про поставку позивачем товарів дистриб`юторам, відомостей про оплату дистриб`юторами поставлених позивачу товарів).

Оцінюючи пояснення представника позивача щодо доцільності здійснення реалізації продукції STADA шляхом постачання товарів дистриб`юторським компаніям, які спеціалізуються на реалізації лікарських засобів, інших товарів медичного характеру, мають у своєму розпорядженні достатні людські та матеріальні ресурси для забезпечення поставки продукції позивача в якомога більшу кількість аптечних закладів, суд вважає такі доводи логічними, послідовними та обґрунтованими.

Обрана позивачем бізнес-модель з реалізації продукції STADA очевидно пов`язана з його господарською діяльністю та направлена на отримання економічного ефекту. Зокрема, реалізація продукції дистриб`юторським компаніям зумовлена наявністю у цих компаній ресурсів для постачання товарів в аптечні заклади по всій країні. Та обставина, що позивач не здійснює реалізацію товарів безпосередньо аптечним закладам, які продають ліки кінцевим споживачам, у спірному випадку жодним чином не спростовує наведених доводів, оскільки метою надання маркетингових послуг є збільшення продажів товарів, які реалізує на ринку України позивач. Слушним є зауваження представника позивача про те, що ДП "Стада-Україна" вправі самостійно обирати яким чином здійснювати господарську діяльність, що не суперечить чинному законодавству та направлена на досягнення ділової мети отримання прибутку шляхом реалізації лікарських засобів. Жодного доводу, який ставив би під сумнів наведені представником позивача мотиви представником відповідача під час судового розгляду не наведено, а під час податкової перевірки це питання залишилось поза увагою службових осіб контролюючого органу. При цьому представником позивача продемонстровано, що, наприклад, Антимонопольний комітет України вважає проаналізований ланцюжок поставок лікарських засобів звичайною діловою практикою в Україні. Не виникає питань до такої ділової практики й в органів ліцензування. Поширеність здійснення господарської діяльності з реалізації лікарських засобів із залученням до ланцюжка поставок дистриб`юторів та замовлення маркетингових послуг як в дистриб`юторів так і в аптечних мереж, підтверджується відповідними дослідженнями на ринку продажу лікарських засобів.

Як уже вказувалось, позивачем укладено договори з дистриб`юторами про надання маркетингових послуг від 01.05.2020 №1 з додатками, додаткова угода від 25.09.2020 з СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", від 22.09.2020 з додатками, додаткова угода від 13.10.2020 №1 з ТОВ "Вента. ЛТД", від 22.09.2020 №1 з додатками, додаткова угода від 13.10.2021 №1 ТОВ "БаДМ".

Цими договорами передбачено надання маркетингових послуг, перелік яких визначався в додатках, надання послуг та їх приймання повинно було фіксуватись в актах приймання-передачі, виконавець зобов`язувався складати звіти щодо наданих маркетингових послуг.

За змістом додатків до договорів позивачем придбавались маркетингові послуги: включення інформації щодо одного нового лікарського засобу замовника до інформаційних баз продажу виконавця; розміщення текстової інформації про товари замовника на корпоративному сайті виконавця згідно з погодженим замовником мінімальним обсягом і змістом такої інформації протягом 1 місяця; розміщення статистичної кольорової реклами про товари замовника на корпоративному сайті з погодженим замовником обсязі протягом 1 місяця; розміщення інформації замовника про акції та спеціальні цінові пропозиції на корпоративному сайті виконавця згідно з погодженим замовником мінімальним обсягом та змістом протягом 1 місяця; щоквартальний звіт за результатами реалізації товарів замовника по всім продуктам та у всіх регіонах; надання інформації про хід реалізації товару замовника в погоджених замовником місцях продажу за 1 місяць; щоденний звіт залишків (товарного запасу) товарів замовника по всім продуктам та всім складам; акція аптекам відтермінування платежу; акція цінова пропозиція аптекам; пенетрація першого рівня, 1 упаковка на торгову точку; повернення товару від покупця у випадку нереалізації товару по категорії акція транзитна пенетрація; пенетрація другого рівня, дві або більше упаковок на торгову точку; повернення товару від покупця у випадку нереалізації товару по категорії акція транзитна пенетрація (незалежно від рівня пенетрації); акція пенетрація погодженого об`єму в цільові аптеки; спеціальна акційна ціна Проект дисконт в аптеці (учасник спеціальної програми) для пацієнта, зареєстрованого в спеціальній програмі за наявності картки учасника Проекту дисконт; введення товару в асортименту матрицю виконавця; розміщення текстової інформації про товари замовника на корпоративному сайті виконавця згідно з погодженим замовником мінімальним обсягом і змістом інформації протягом 1 місяця; розміщення статистичної кольорової реклами про товари замовника на корпоративному сайті виконавця згідно з погодженим замовником обсязі протягом 1 місяця; електронна розсилка інформації по базі електронних адрес покупців; центральний банер інформації для клієнтів виконавця в розділі "Акції".

У додаткових угодах визначено маркетингову послугу із забезпечення придбання клієнтами виконавця визначених товарів з можливістю відстрочення платежу в залежності від об`єму.

Представником позивача під час судового розгляду справи підтримано доводи, зазначені в позовній заяві, про надання контрагентами послуг щодо забезпечення доступності товарів на складах виконавця відповідно до сезонного попиту. Така послуга надавалась шляхом забезпечення наявності товарів позивача, перелік яких наведено в додатках/додаткових угодах до договору, на складах виконавця в кількості не менше 30-денного товарного запасу відповідно до рівня попиту на товар протягом аналогічного періоду попереднього року з урахуванням коефіцієнта спаду/приросту продажів протягом поточного року. Кількість придбаних у позивача товарів мала перевищувати кількість товарів, що в середньому реалізовувалася виконавцем протягом аналогічного періоду попереднього року. Надавались також послуги з пенетрації товарів в торгових точках клієнтів виконавця, шляхом забезпечення наявності визначених товарів в цих торгових точках. Маркетингова послуга для забезпечення придбання клієнтами виконавця товарів позивача здійснювалась у спосіб надання виконавцем додаткового відстрочення платежу в разі придбання клієнтами виконавця визначених товарів. Забезпечення виконання замовлень товарів від клієнтів виконавця в рівнях не нижче, ніж погоджено між виконавцем і позивачем, вважалась належним чином наданою, а виконавець отримує винагороду за її надання, якщо кількість реалізованого виконавцем товару перевищує мінімальну кількість, передбачену додатком/додатковою угодою до договору.

На підтвердження здійснення зазначених господарських операцій до позову, крім договорів, додано: додаткові угоди; акти приймання-передачі наданих послуг; звіти до акта приймання-передачі наданих послуг; податкові накладні; платіжні доручення.

Позивачем укладено договори з аптечними мережами про надання маркетингових послуг та послуг з мерчандайзингу від 12.02.2021 №138 з додатками з ПП "Осан", від 06.05.2021 №18 з ТОВ "Лекфарм", від 06.05.2020 №19 з ТОВ "Медікал стріт", від 25.05.2021 №72 з ТОВ "Подорожник Кропивницький", відповідно до яких виконавець зобов`язувався надати маркетингові послуги, послуги з мерчандайзингу з метою просування продукції замовника, підвищення обізнаності споживачів і аптечних мереж щодо продукції та розширення доступності продукції для кінцевих споживачів. Сторони погодились затвердити детальний перелік маркетингових послуг в додатках до договорів, затвердили форму для погодження точок роздрібного продажу. Приймання-передача робіт мала відбуватись на підставі електронної звітності виконавця та після її погодження необхідно було підписати відповідний акт. У договорах визначені відповідні терміни, характер та зміст маркетингових послуг, які мали надаватись. У додатках до договорів вказувались точки продажу (аптечні заклади), найменування лікарських засобів (продукція).

На підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами, крім договорів, додано: додатки до договорів; звіти про надання маркетингових послуг; акти приймання-передачі наданих послуг; податкові накладні; платіжні доручення.

Позивач пояснив, що необхідність в наданні маркетингових послуг аптечними мережами полягала в забезпеченні якісної представленості продукції STADA, яку реалізовував позивач, у точках роздрібного продажу з метою підвищення рівня пенетрації продукції в аптечній мережі. При цьому необхідною умовою для виконання умов договору про надання такої послуги визначалась забезпечення кількості упаковок відповідних товарів у володінні аптечної мережі на кінець звітного місяця на рівні або більше встановленої кількості упаковок продукції (рівень якісної представленості) сукупно за всіма аптеками, що входять до складу аптечної мережі.

Додаткові маркетингові послуги (у тому числі мерчандайзинг) полягали: в організації та/або проведенні презентацій, семінарів, тренінгів просвітницько-інформаційного характеру для фармацевтичних працівників (провізорів) аптечної мережі з метою ознайомлення їх з інформацією стосовно продукції, фармакологічних властивостей, показання до застосування, з інструкціями, дозуванням, тощо; в здійсненні трансляції в точках роздрібного продажу медіа-роликів стосовно продукції позивача, трансляції в точках роздрібного продажу на спеціальному обладнанні позивача рухомого відео-ряду з інформацією про продукцію; в розташуванні продукції в спосіб, найбільш сприятливий для привернення уваги споживача до продукції, зокрема, побудова та підтримка викладки продукції в точках роздрібного продажу відповідно до затвердженої позивачем планограми, включаючи, викладку продукції на основних та додаткових полицях, у прикасовій зоні, а також додаткову викладку продукції, яка була нещодавно введена на ринок України (послуги з мерчандайзингу); в розміщенні бренд-блоків із продукцією на полицях, в касовій та/або прикасовій зоні, торгових залах точок роздрібного продаж; якісної представленості товарів позивача в точках роздрібного продажу з метою підвищення рівня пенетрації продукції в аптечній мережі.

Представник позивача окремо наголосив, що послуга з реалізації акційних програм, яка полягала в проведенні аптечною мережею маркетингових акцій із надання спеціальних акційних умов придбання продукції позивача, в забезпеченні аптечною мережею інформаційного супроводу акційних програм, мала безпосередній вплив на результати господарської діяльності позивача.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом допитано свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_1 пояснив, що займає в ДП "Стада-Україна" посаду менеджера з розвитку бізнесу у відділі по роботі з аптечними мережами, виконує обов`язки зі взаємодії з аптечними мережами, аналізу ринкової ситуації та успішності програм просування, тощо. Свідок підтвердив доводи представника позивача про успішність моделі господарської діяльності, коли імпортер реалізує оптові партії продукції дистриб`ютору, який має представників та контракти з великою кількістю аптечних закладів у багатьох регіонах України та перепродає продукцію цим аптекам.

Свідок підтвердив співпрацю з ПП "Осан", з ТОВ "Лекфарм", з ТОВ "Медікал стріт", з ТОВ "Подорожник Кропивницький", які є великими аптечними мережами й надавали позивачу маркетингові послуги, за наслідками чого складались акти приймання-передачі наданих послуг та звіти про надані маркетингові послуги, навівши приклад послуги забезпечення представлення певного товару в аптечних мереж. За його твердженням, як правило, для просування товару замовляється реклама на телебаченні, наступним кроком є саме забезпечення наявності (присутності) та презентації (візуалізації) цього товару в аптеках (не менше ста закладів), додатково на цей товар пропонуються знижки. Інформація про кількість, вид маркетингових послуг та щодо якої продукції залежить від інформації, яка подається дистриб`юторськими компаніями, зокрема щодо рівнів продажів, залишків, тощо.

На питання відмінності маркетингових послуг дистриб`юторів та аптечних мереж, свідок зазначив, що в аптеці здійснюється реалізація продукції кінцевим споживачам, а дистриб`ютори реалізують продукцію аптекам, відповідно маркетингові послуги направлені на різних суб`єктів, що й зумовлює надання різного виду маркетингових послуг. Свідок повідомив, що контроль за наданням маркетингових послуг здійснюється позивачем. Зокрема, у звіті зазначається інформація про надані послуги, їх надання також фіксується працівниками позивача, які вибірково відвідують аптеки та фіксують надані послуги.

Підтвердив свідок інформацію зазначену в довідці про фінансові показники ДП "Стада-Україна" за господарськими операціями здійсненими у 2020-2021 роках, яка підписана директором товариства станом на 15.07.2022 (додана до позову), зі змісту якої можна зробити висновок про позитивний вплив маркетингових послуг на об`єм реалізації продукції позивачем.

Як убачається зі змісту довідки, в ній наведені показники обсягу реалізації продукції в 2020-2021 роках в розрізі брендів, щодо яких надавались маркетингові послуги та які реалізовувались без промоції. З інформації наведеній довідці можна зробити висновок про залежність обсягу реалізації продукції від обсягу наданих маркетингових послуг. Наприклад, ПП "Осан" реалізувало продукцію позивача на не промобренди у 2020-2021 році з наданням маркетингових послуг у 2021 році на суму 1133225,00 грн, приріст склав мінус 13 %. Водночас реалізація промобрендів у 2020-2021 роках з наданням маркетингових послуг на суми 2570276,00 грн. у 2020 році та 23202324,00 грн. у 2021 році призвели до позитивного приросту в 123 %.

До позову додано наказ ДП "Стада-України" від 29.04.2021 №84/21-к, відповідно до якого ОСОБА_1 обіймає посаду менеджера з розвитку бізнесу відділу по роботі з ключовими клієнтами з 05.05.2021. Згідно з посадовою інструкцією менеджера з розвитку бізнесу відділу по роботі з аптечними мережами, затвердженої директором ДП "Стада-Україна" 09.02.2022, менеджер, зокрема, відповідає за досягнення бізнес-цілей через ефективну взаємодію з аптечними мережами, розширення аптечних мереж, пошук нових каналів збуту, здійснює управління стратегією по роботі з аптечними мережами, шляхом аналізу ринкової ситуації, оцінки ефективності програм просування, забезпечувати встановлення та розвиток довгострокових, взаємовигідних відносин з аптечними мережами з метою формування та розвитку позитивного та конкурентного позиціонування продуктів компанії на ринку, формування стійких каналів просування та продажів, здійснювати управління процесами з торгового маркетингу, по роботі з договорами та документами, які супроводжують роботу з аптечних мереж, проводити звірку дистриб`юторських звітів і звітів від аптечних мереж, тощо.

Свідок ОСОБА_2 , начальник відділу дистрибуції ДП "Стада-Україна", підтвердив співпрацю з СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", ТОВ "Вента. ЛТД" та ТОВ "БаДМ" реалізацію продукції STADA та замовлення маркетингових послуг, така співпраця відбувалась й у 2020 та 2021 роках. Маркетингові послуги, як правило, надавались стосовно переліку товарі (приблизна 140 найменувань) з метою постійного підтримання достатнього залишку визначених товарів (тридцятиденний обсяг). Також пояснив, що в Україні біля 18 тис аптек, тому в залежності від представленості визначеної товарної позиції в більшій кількості точок збуту, залежать продажі позивачем цього товару, відповідно залежить і винагорода дистриб`ютора за такі маркетингові послуги. Свідок зазначив про надання дистриб`юторами такої послуги як відтермінування сплати, що допомагає аптекам закуповувати більшу кількість продукції і як наслідок це впливає на об`єми реалізації відповідної продукції: імпортером дистриб`ютору, дистриб`ютором аптечним мережам, аптечними мережами споживачам. За твердженням свідка, надавались послуги з забезпечення товарів в аптеках в залежності від показників попиту, що забезпечувало наявність достатньої кількості продукції у великій кількості точок продажу та позитивно впливало на об`єми продажу.

Контроль наданих послуг здійснювався на підставі поданих звітів, інформація в яких порівнювалась не лише з інформацією позивача про об`єми поставок, об`єми продажу товарів аптеками, наявність залишків, тощо, а й з урахуванням досліджень профільних компаній, на підставі яких можна дослідити об`єми продажу та залишки в розрізі окремих періодів чи товарів.

Також свідок підтвердив багаторічну співпрацю з дистриб`юторами, які здатні забезпечити наявність продукції STADA в більшості аптек України, відповідно господарські операції у 202-2021 роках можна розцінювати як звичайну ділову практику, яка склалась на ринку продажу лікарських засобів, а також ефективність співпраці з дистриб`юторами як щодо поставки продукції так і в частині надання ними маркетингових послуг, оскільки об`єми поставок у цей період щодо товарів, які промотувалися і щодо яких надавались маркетингові послуги, збільшувались.

Щодо встановлення контролюючим органом під час перевірки неможливості використання зазначеного в договорі СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" сайту для надання маркетингових послуг через його фізичну відсутність, свідок приспустив помилковість назви вебсайту. При цьому він наголосив, що за відповідні послуги СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" не отримувала грошової винагороди від позивача, оскільки такі послуги не були замовлені протягом 2020-2021 роках.

На запитання про доцільність залучення дистриб`юторів для надання маркетингових послуг, коли в позивача є спеціальні підрозділи, які співпрацюють з аптеками, свідок пояснив це наявністю в дистриб`юторів фізичної можливості співпраці з величезною кількістю аптечних мереж та аптек. Така можливість у позивача відсутня в зв`язку з відсутністю відповідних ресурсів.

До позову додано наказ ДП "Стада-України" про прийнята з з 25.08.2020 ОСОБА_2 на посаду начальника відділу дистрибуції. Згідно з посадовою інструкцією начальника відділу дистрибуції, затвердженої наказом директора ДП "Стада Україна" від 09.02.2022 до посадових обов`язків начальника відділу віднесено, зокрема, організовувати та вести співпрацю з покупцями, які здатні забезпечити своєчасну, якісну та безперебійну поставку продукції, організовувати поставки продукції покупцям для наступної реалізації аптечним закладам, контролювати забезпечення покупцями доставки розрахованого переліку і обсягу продукції в цільову кількість торгових точок, вести переговори з покупцями щодо формування та організації заходів, спрямованих на безперебійну наявність продукції у філіалах покупця та в кінцевих точках клієнтів покупця відповідно до прогнозованих потреб ринку, контролювати умови надання знижки, проведення спеціальних акцій, тощо.

Під час дослідження зазначених письмових доказів, складених за наслідками виконання договорів про надання маркетингових послуг, представником відповідача зауважень до них не висловлено, клопотань з цього приводу не заявлено. В акті перевірки не зазначалось про неподання платником податків первинних документів для підтвердження здійснення господарських операцій з отримання від контрагентів маркетингових послуг та не висловлено зауважень до поданих позивачем на запит актів виконаних робіт. Як уже зазначалось, контролюючим органом поставлено під сумнів наявність ділової мети щодо таких господарських операцій.

Відповідно до пункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

За змістом наведеної норми, для наявності ділової мети в здійсненні платником податків тих чи інших господарських операцій потрібно встановити намір платника податків одержати економічний ефект від цих операцій, а в спірному випадку від господарських операцій з отримання маркетингових послуг.

Як уже зазначалось, відсутність розумної економічної причини у господарських операціях з ПП "Осан", ТОВ "Лекфарм", ТОВ "Медікал стріт", ТОВ "Подорожник Кропивницький" відповідач пов`язує з тим, що позивачем не здійснювалась реалізація лікарських засобів відповідним аптечним мережам, водночас надавались маркетингові послуги СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", ТОВ "Вента. ЛТД" та ТОВ "БаДМ". В свою чергу, надані зазначеними дистриб`юторами маркетингові послуги стосувались аптечних мереж.

Суд відхиляє такі твердження контролюючого органу та погоджується з доводами представника позивача про їх необґрунтованість, позаяк маркетингові послуги безпосередньо стосувались продукції STADA, яку реалізовує позивач на ринку України. Метою отримання таких маркетингових послуг від дистриб`юторів та аптечних мереж було збільшення обсягів продажу продукції компанії STADA не лише кінцевим споживачам, які придбавають продукції в аптеках, але й збільшення об`ємів поставок продукції дистриб`юторам. Наслідком чого було зростання кількості реалізованої продукції, що безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю позивача.

На думку суду, контролюючий орган обмежився лише формальними висновками без перевірки первинних документів для встановлення реальності господарських операцій, не здійснивши аналізу господарської діяльності позивача. Суд указував на особливості обраної позивачем бізнес-моделі щодо здійснення ним господарської діяльності з реалізації як імпортером продукції STADA на ринку України, що є нормальною діловою практикою в Україні та визнається державними органами. Суд нагадує, що суть цієї бізнес-моделі полягає в тому, що позивач не здійснює реалізацію лікарських засобів самостійно та не поставляє їх в аптеки для реалізації кінцевим споживачам, позаяк для цього відсутні людські та матеріальні ресурси. Поставка продукції здійснюється дистриб`юторам, у яких є відповідна можливість доставляти продукцію в більшість аптек країни, які продають товари кінцевим споживачам.

Як пояснив позивач, на кожному етапі (дистриб`ютор, аптека) відповідні суб`єкти мають спроможності підвищити об`єми реалізації продукції, зокрема шляхом надання маркетингових послуг. У випадку дистриб`юторів це забезпечення присутності продукції в аптеках, здійснення просування окремих товарів (наприклад, новинок чи сезонної продукції) з наданням преференцій аптекам в оплаті, забезпечення необхідних залишків для спроможності поставляти продукцію в необхідній кількості, облік статистичних даних та інформування аптек про продукцію. В свою чергу, аптеки надавали послуги з вдалого розміщення товарів у торгових залах, оформлювали вітрини, забезпечували інформаційну підтримку, надавали знижки, тощо.

Суд переконаний, що за своїм змістом, зазначені маркетингові послуги покликані забезпечити в першу чергу збільшення об`ємів продажу продукції аптеками кінцевим споживачам, відповідно збільшення об`ємів поставок дистриб`юторам.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Наведене визначення підтверджує можливість надання позивачу проаналізованих маркетингових послуг щодо продукції, яку він реалізовує на ринку України як імпортер, що є його основною господарською діяльністю.

Отже, проаналізовані судом докази з урахуванням наданих представником позивача пояснень, дають підстави для висновку про пов`язаність наданих позивачу маркетингових послуг у 2020-2021 роках дистриб`юторами лікарських засобів СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", ТОВ "Вента. ЛТД" та ТОВ "БаДМ" та аптекарськими мережами ПП "Осан", ТОВ "Лекфарм", ТОВ "Медікал стріт", ТОВ "Подорожник Кропивницький" на виконання відповідних договорів, за наслідками виконання яких складені первинні документи (акти приймання-передачі робіт, звіти виконаних робіт, платіжні доручення) та складені відповідні податкові накладні.

Будь-яких обґрунтованих пояснень на спростування доводів позивача та висновків суду представник відповідача не навів. Як уже зазначено, суд відхилив доводи відповідача щодо відсутності ділової мети та непов`язаності отриманих маркетингових послуг з господарською діяльністю позивача. Не спростовує висновків суду і твердження контролюючого органу про придбання маркетингових послуг на товар, право власності на який перейшло після його відвантаження, оскільки жодним чином не впливає на надання маркетингових послуг з урахуванням проаналізованих судом особливостей поставки позивачем продукції дистриб`юторам, які забезпечували наявність відповідних лікарських засобів в аптеках країни. При цьому поставка товарів здійснювалась на підставі відповідних погоджень з урахуванням реалізації попередніх поставок, наявності залишків, попиту, прогнозованості, тощо.

Представником позивача додано до позову листи СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" від 08.06.2022 №2022-08-05-01, ТОВ "БаДМ" від 15.07.2022 №185/22/0113/002, ТОВ "Вента, ЛТД" від 14.07.2022 №3015, ПП "Осан" від 10.06.2022, ТОВ "Подорожник Кропивницький" від 13.07.2022 №1007, ТОВ "Медікал Стріт" від 01.07.2022 №01, у яких контрагенти позивача повідомили про те, що ними були надані відображені в первинних документах, які складені відповідними посадовими особами за результатами господарських операцій та на виконання укладених договорів, маркетингові послуги, за що отримали винагороду. В листах йдеться й про можливість виконання наданих маркетингових послуг в зв`язку з наявністю відповідних людських та фінансових ресурсів. Контрагенти вказали, що метою надання маркетингових послуг є збільшення попиту на відповідну продукцію, що призводить до збільшення продажів та об`ємів поставок.

Щодо реальності зазначених господарських операцій з надання маркетингових послуг, то в акті перевірки взагалі не ставиться під сумнів їх здійснення. Єдине зауваження, яке міститься в акті перевірки та озвучено представником відповідача під час судового розгляду справи стосується вебсайту СП "Оптіма-Фарм" (optimapaham.ua), який зазначено в договорі та додатках, де мала розміщуватись реклама та інформація.

Суд зауважує, що свідок ОСОБА_2 повідомив про незамовлення таких послуг, відповідно кошти за них не сплачувались та припустив допущення помилки, позаяк вебсайт існує. Судом установлено, що за посиланням optimapharm.ua розміщений сайт компанії СП "Оптіма-Фарм", яка протягом 20 років є одним з провідних дистриб`юторів лікарських засобів і товарів медичного призначення на території України, володарем численних нагород і премій за високі досягнення в сфері фармацевтичної дистрибуції. Наведене підтверджує очевидність допущення помилки (optimapaham.ua у договорі, optimapharm.ua вірна адреса).

На думку суду, це зауваження не спростовує подані представником позивача первинних документів, в яких зафіксовано отримання маркетингових послуг. Оскільки контролюючий орган під час перевірки обмежився лише зазначенням відповідної обставини в акті перевірки, не витребувавши первинні документи та не з`ясувавши фактичність надання послуг з розміщення реклами на вебсайті, суд відхиляє такий довід як необґрунтований.

Судом указувалось, що під час судового розгляду справи представник відповідача не висловив зауважень стосовно поданих позивачем первинних документів (актів приймання-передачі робіт, звітів про виконання робіт, платіжних доручень), в яких відображено вид, обсяг наданої маркетингової послуги, ціна. Також ці документи місять інші обов`язкові реквізити місце надання послуг, найменування торгових точок, найменування товару, стосовно якого надавались послуги, визначено показники якості надання послуг, вказано посадових осіб, які підписували первинні документи, зазначено аптечні заклади, де мали надаватись послуги, тощо. Не заперечено відповідачем і сплату позивачем коштів за надані маркетингові послуги й складення податкових накладних.

Враховуючи зроблені судом висновки, необхідно погодитись з доводами представника позивача про необґрунтованість доводів контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 5688153,00 грн. через непов`язаність господарських операцій з отримання від контрагентів маркетингових послуг з господарською діяльністю ДП "Стада-Україна".

Крім того, контролюючим органом зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1709843,48 грн. через заниження позивачем зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з придбанням маркетингових послу в ПП "Осан" на загальну суму податку на додану вартість 3282731 грн.

Представник позивача пояснив, що відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, відповідно до якого в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Станом на податковий (звітний) період вересень 2021 року позивачем правомірно не включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, яких підтверджена податковими накладними: від 31.08.2021 №2923 (жовтень 2021 року); від 30.09.2021 №2723 (листопад 2021 року); від 15.09.2021 №67 (січень 2022 року); від 30.09.2021 №2876 (січень 2022 року); від 15.09.2021 №68 (січень 2022 року), від 30.09.2021 №2844 (січень 2022 року), загальна сума податку на додану вартість 1709843,48 грн.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник відповідача пояснень щодо відповідних висновків акту перевірки не надав.

Відтак необхідно погодитись з доводами представника позивача про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1709843,48 грн, оскільки відповідна сума податку за вказаними податковими накладними не була включена до податкового кредиту станом на звітний період вересень 2021 року, відповідно не могла вплинути на від`ємне значення за вересень 2021 року, який перевірявся.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення від 17.02.2022 №00077290702 у частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5688153,00 грн.

Згідно з актом перевірки платником податків занижено податкові зобов`язання за вересень 2021 року на загальну суму 1187087,00 грн. у зв`язку з виявленням за результатами інвентаризації недостачі на 406,00 грн (податок на додану вартість 28,00 грн.) та браку на суму 16957988,00 грн (податок на додану вартість 1187059,00 грн.).

В акті перевірки зазначено про проведення інвентаризації, за результатами якої складено Інвентаризаційний опис від 03.12.2021 б/н "Недостача" на суму 406 грн., Інвентаризаційний опис від 03.12.2021 року б/н "Брак" на суму 16957988,00 грн.

Представник позивача пояснив, що станом на дату проведення перевірки та станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вказані в інвентаризаційних описах запаси перебували на балансі позивача та не були списаними чи утилізованими, тому не було підстав для нарахування грошових зобов`язань.

На підтвердження своєї позиції представник наводить Індивідуальну податкову консультацію від 06.09.2019 №63/6/99-00-04-07-03-15/ІПК/, відповідно до якої в разі списання та утилізації лікарських засобів у зв`язку із закінченням терміну їх придатності та набуття статусу "відходів", з огляду на положення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 та пункту 198.5 статті 198 ПК України такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку.

Представник позивача також навів висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.06.2020 справа №160/1446/19, за якими утилізація за своєю сутністю зумовлена звичайним перебігом господарської діяльності. Необхідність здійснення таких дій, внаслідок яких лікарські засоби набувають статусу відходів, виникає внаслідок закупівлі, зберігання та реалізації лікарських засобів. Відтак, якщо брак, псування, закінчення строку придатності частини придбаних товарів відбулось за об`єктивних (тобто без проявів недбалості), таких що не перебували в прямій залежності від платника податку на додану вартість причин, сама по собі утилізація частини лікарських засобів в майбутньому та набуття такими статусу відходів не може свідчити про негосподарський характер операції з придбання товарів (лікарських засобів).

За змістом пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Тобто платник податку на додану вартість повинен нарахувати податкові зобов`язання, якщо придбані товари не були використані в господарській діяльності.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про лікарські засоби" від 04.04.1996 №123/96-ВР неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, та інших вимог законодавства.

Отже, позивач зобов`язаний здійснювати утилізацію лікарських засобів, термін придатності яких закінчився або неякісних. При цьому утилізація лікарських засобів та набуття такими статусу відходів не може свідчити про негосподарський характер операції з придбання товарів (лікарських засобів) без установлення недбалості з боку господарюючого суб`єкта, що в такому разі може свідчити про використання товарів не в господарській діяльності.

У спірному випадку всі лікарські засоби визначені відповідачем як брак та недостача обліковувались, на підтвердження чого надано оборотно-сальдові відомості. Крім того, позивачем надано докази про нарахування після проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення компенсаційних податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 905684,42 грн., на підтвердження чого надано податкові накладні, акти знищення відходів.

З огляду на наведене правове регулювання, а також зважаючи на ту обставину, що позивачем не здійснювалась утилізація лікарських засобів та їх списання, суд погоджується з доводами представника позивача про передчасність висновків контролюючого органу про не нарахування відповідних зобов`язань з податку на додану вартість щодо товарів, які не використовувались у господарській діяльності.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом статті 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

В розглядуваній справі обставина наявності протермінованих ліків та недостачі встановлена після проведення інвентаризації, про що складено опис від 03.12.2021, у той час як акт перевірки складено 15.12.2021. При цьому всі товари позивачем обліковувались, а після інвентаризації здійснено часткову утилізацію лікарських засобів та їх списання. На думку суду, за встановлених обставин щодо не здійснення позивачем списання встановлених інвентаризацією товарів та ненарахування податкових зобов`язань не можна розцінювати як цілеспрямоване створення позивачем умов для уникнення від сплати податків та відповідальності. У випадку з недостачею мова йде про грошове зобов`язання в розмірі 28,00 грн., що не може бути розцінене як намір уникнути обов`язку сплатити податок. Крім того, в акті перевірки зазначено про заниження податкових зобов`язань за вересень 2021 року. Іншими словами, контролюючим органом взято до уваги період, щодо якого здійснювалася перевірка. Однак відповідач не вказав, коли саме в платника податків виник обов`язок здійснити списання, встановлених інвентаризацію недостачі та браку.

Наведене дає підстави дійти висновку про обґрунтованість доводів представника позивача щодо протиправності визначення відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податку на додану вартість на суму 1187087,00 грн.

Контролюючим органом встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 90502,00 грн. у зв`язку з непридатністю до продажу АФІ "Вітаглутам" через його протермінованість та відсутність на складі.

Представник позивача з цього приводу пояснив, що АФІ "Вітаглутам" в кількості 10 кг придбаний у нерезидента АТ "Нижфарм" з метою виробництва лікарського засобу "Інгавірин" на підставі договору від 11.07.2018 №2229-Д-НФ. Речовина оприбуткована позивачем 03.12.2018. На підставі договору про підготовку матеріалів для внесення змін в реєстраційне досьє на лікарський засіб Інгавірин капсули 90 мг Р.П. UA/1049/01/01 і про підготовку матеріалів для реєстрації фармацевтичної субстанції від 16.02.2018 №3 АФІ "Вітаглутам" у повному обсязі (10 кг) переміщено до ПАТ "Технолог" (код 14181442), що підтверджується накладною на внутрішнє переміщення, листом ПАТ "Технолог" від 13.12.2021 №3382/12-01.

У цьому листі зазначено про отримання 18.12.2018 ПАТ "Технолог" 10 кг АФІ "Вітаглутам", його використання в загальній кількості 7,7 кг, з них 125 г при проведенні аналізу на вхідний контроль; 7,575 кг при виготовленні 84000 капсул лікарського засобу "Інгавірин". Вироблений лікарський засіб "Інгавірин" (84000 капсул) знаходиться на вивченні показників "Стабільність", "Зберігання". Термін придатності до червня 2022 року. Залишок АФІ "Вітаглутам" в кількості 2,3 кг утилізовано 05.10.2021, що підтверджується актом прийому-передачі відходів від 18.08.2021 №4 та актом про знищення відходів медпрепаратів від 05.10.2021.

Представник наголосив, що станом на 16.12.2021 препарат "Інгавірин" (67500 капсул) використано на аналітичні випробування в процесі виробництва та дослідження стабільності препарату, що відображено в матеріальному балансі досліджуваного препарату "Інгавірин, капсули по 90 мг", а відповідно до інвентаризаційного опису залишок препарату "Інгавірин" (16500 капсул) станом на 16.12.2021 перебував у володінні ПАТ "Технолог". Станом на дату подання розглядуваної позовної заяви залишок препарату "Інгавірин" (16500 капсул) продовжував знаходитись у володінні ПАТ "Технолог" з метою подальшого випробовування стабільності препарату (проведення переконтролю через 36 місяців з дати виробництва).

Представник зауважив на помилковості доводів контролюючого органу щодо спливу строку придатності засобу "Інгавірин", оскільки строк придатності 2 роки обраховувався з урахуванням оприбуткування, переміщення речовини "Вітаглутам". Проте строк придатності засобу "Інгавірин" повинен обраховуватись з дати його виробництва 25.06.2019, на підтвердження чого надано звіти щодо перевірки характеристик препарату "Інгавірин".

Крім цього, відповідно до реєстраційного свідоцтва на препарат "Інгавірин", виданого Міністерством охорони здоров`я України, термін придатності становить 3 роки. Відповідно термін придатності на препарат "Інгавірин", вироблений з використанням АФІ "Вітаглутам", сплинув лише 25.06.2022, тобто після проведення перевірки. При цьому АФІ "Вітаглутам", використаний для виробництва препарату "Інгавірин" в межах терміну придатності.

Представник повідомив, що залишок АФІ "Вітаглутам" обсягом 2,3 кг був списаний на підставі акта списання від 13.12.2021 № СТ-00000156 (після отримання листа від 13.12.2021 №3382/12-01). За результатами списання були нараховані компенсуючі податкові зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України на суму 60225,68 грн., що підтверджується податковою накладною від 13.12.2021 №2001, яка була зареєстрована.

До позову також додано копію сертифіката аналізу від 10.07.2018 №120555 з протоколом аналізу СиМ від 06.08.2018 року № 355/18, копію договору від 11.07.2018 №2229-Д-НФ з додатками та специфікаціями, копію рахунка-проформи від 13.11.2018 № 76149, копію листа-повідомлення Міністерства охорони здоров`я України від 14.11.2018 №181-07/1427, копію вантажної авіанакладної від 29.11.2018 №657-12575076, копію вантажної митної декларації від 03.12.2018 №UA125030/2018/122120, копію рахунка-фактури від 23.11.2018 №91100093, копію товарної накладної від 23.11.2018 №80224059, копію пакувального листа від 23.11.2018, які не надавались під час перевірки та до заперечень на акт перевірки.

За твердженням представника позивача до заперечень на акт перевірки додавались накладної від 23.11.2018 №80224059, якою підтверджується строк придатності АФІ "Вітаглутам" (01.05.2021).

З урахуванням доводів позивача щодо терміну придатності АФІ "Вітаглутам" (01.05.2021) та терміну придатності лікарського засобу "Інгавірин" (червень 2022 року), виробленого 25.06.2019, утилізацію 05.10.2021 залишку АФІ "Вітаглутам" у кількості 2,3 05.10.2021, що підтверджується накладною від 23.11.2018 №80224059, листом ПАТ "Технолог" 18.12.2018, реєстраційним свідоцтвом на препарат "Інгавірин", актом прийому-передачі відходів від 18.08.2021 №4, актом про знищення відходів медпрепаратів від 05.10.2021, актом про знищення відходів медпрепаратів від 25.06.2019. При цьому контролюючим органом не враховано, що препарат "Інгавірин" (67500 капсул) обліковувався в ПАТ "Технолог" з метою проведення аналітичних випробувань.

На думку суду, не здійснення обліку переданого ПАТ "Технолог" не є достатнім для висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 90502,00 грн. Крім того, позивачем за наслідками такої передачі речовини складено накладну на внутрішнє переміщення, оскільки препарат "Інгавірин" було виготовлено з АФІ "Вітаглутам" лише для досліджень, продажу товару не передбачалось та не було здійснено, відповідно він не обліковувався на рахунку 28.

Отже, обґрунтованими є доводи представника позивача про помилковість висновків контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 90502,00 грн.

Щодо доводів представника позивача про порушення контролюючим органом процедури в частині недотримано строків надіслання (вручення) акту перевірки та строку подання запиту №3 про надання копій документів та в частині оформлення акту перевірки через відсутність посилання на первинні документи, які слугували підставою для формування позивачем податкової звітності, то суд зазначає, що судом розглянуто та надано правову оцінку висновкам відповідача, викладеним в акті перевірки. Невчасне вручення акту перевірки не перешкодило позивачу реалізувати можливість подати заперечення на акт, яке було розглянуто по суті. В частині порушення надання запиту №3 про необхідність подання документів щодо АФІ "Вітаглутам", то судом надано оцінку відповідним доказам на їх достатність для підтвердження обліку речовини, її списання, виробництва препарату та його обліку, термінів придатності речовини і виготовленого препарату. Суд зауважує, що представник відповідача зазначені порушення не заперечував.

Щодо строків звернення до суду, то позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, оскільки оскаржуване повідомлення-рішення прийнято 17.02.2022 №00077290702, позов зареєстровано в суді 18.02.2022, тобто в межах зазначеного строку.

Враховуючи все викладене, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення від 17.02.2022 №00077290702, відповідно воно підлягає скасування, а позов задоволенню повністю.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24810,00 грн. за вимогу майнового характеру (платіжне доручення від 13.05.2022 №1). Оскільки позов задоволено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24810,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17 лютого 2022 року №00077290702.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Стада-Україна" Компанії "Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 19 квітня 2024 року.

Суддя Донець В.А.