Постанова

від 19.04.2024 по справі 300/7515/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7515/23 пров. № А/857/2868/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іспанза ІФ» до Івано-Франківської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Кафарський В.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 05.01.2024р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 05.01.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

01.11.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Іспанза ІФ» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем Івано-Франківською митницею:

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2023/000403 від 03.10.2023р.;

рішення № UA206020/2023/000058/2 від 03.10.2023р. про коригування митної вартості товарів (а.с.1-8).

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.34-35).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані прийняті відповідачем Івано-Франківською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2023/000403 від 03.10.2023р. та рішення № UA206020/2023/000058/2 від 03.10.2023р. про коригування митної вартості товарів; стягнуто на користь ТзОВ «Іспанза ІФ» за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці витрати на сплату судового збору в розмірі 5368 грн. (а.с.79-91).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Івано-Франківська митниця, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.95-103).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за поданою митною декларацією /МД/ № 23UA206020018631U0 від 03.10.2023р., встановлено, що вони не містять всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Зокрема, за вказаною декларацією відбулося спрацювання системи АСАУР, при цьому згенеровано наступні форми митного контролю за кодами:

« 105-2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

« 106-2. Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

« 107-3. Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»;

« 108-3. Витребування документів які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД».

Враховуючи той факт, що був ймовірний ризик заниження митної вартості та ухилення від сплати платежів у повному обсязі по задекларованому товару, зокрема за даними митних оформлень, та необхідність ретельно перевірити характеристики товару, які впливають на визначення митної вартості - перелік індикаторів ризику, інспектором митного оформлення відправлено запит для здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами вказаних дій встановлено, що заявлена митна вартість ввезених товарів є нижчою від подібних і аналогічних товарів. Декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, однак такі надані не були.

Таким чином, підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також неусунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, передбачених Митним кодексом /МК/ України.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом, рівень митної вартості встановлений згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, оскільки подані до митного оформлення документи не підтверджують заявлену митну вартість товарів, а на вимогу посадової особи митниці не надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Отже, спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

Окрім цього, представлені митному органу документи складені на іноземній (російській) мові.

Позивач ТзОВ «Іспанза ІФ» скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.128-131).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, 02.10.2023р. ТзОВ «Іспанза ІФ» через представника було подано електронну МД № 23UA206020018631U0 щодо наступних товарів:

абрикос сушений/курага, 2 сорт, з кісточкою і без кісточки, без додавання цукру, без консервантів, без хімічних добавок і підсолоджуючих матеріалів необроблений, урожаю 2023 року в картонних коробках по 5-10 кг та поліетиленових мішках по 20 кг, в непервинній упаковці. Торгова марка: відсутня. Виробник: ООО «ISHTIHAN FRUKT», країна походження Узбекистан;

виноград сушений: 2 сорт, ізюм, без кісточки, без додавання цукру, без консервантів, без хімічних добавок і підсолоджуючих матеріалів необроблений, урожаю 2023 року в картонних коробках по 5 кг в непервинній упаковці. Торгова марка: відсутня. Виробник: ООО «ISHTIHAN FRUKT», країна походження Узбекистан;

чорнослив сушений, 3 сорт, без кісточки, без консервантів, без хімічних добавок і підсолоджуючих матеріалів необроблений, урожаю 2023 року в картонних коробках по 5 кг, в непервинній упаковці. Торгова марка: відсутня. Виробник: ООО «ISHTIHAN FRUKT», країна походження Узбекистан;

ядро кісточки абрикоса, насмажене, без додавання цукру, без консервантів, без хімічних добавок і підсолоджуючих матеріалів необроблене, урожаю 2023 року, в п/п мішках, по 20 кг в непервинній упаковці. Торгова марка: нема даних. Виробник: ООО «ISHTIHAN FRUKT», країна походження Узбекистан;

диня сушена, без додавання цукру, без консервантів, без хімічних добавок і підсолоджуючих матеріалів необроблена, урожаю 2023 року в картонних коробках по 12 кг в не первинній упаковці. Торгова марка: відсутня. Виробник: ООО «ISHTIHAN FRUKT», країна походження Узбекистан (а.с.45-46).

Відповідно до граф 22-23 вказаної МД позивачем заявлено фактурну вартість 19075,50 USD, курс валюти 36,5686 грн./дол.США.

Загальна сума митної вартості товару становила 697564 грн. 33 коп. згідно із графою 12 МД № 23UA206020018631U0.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення її вартості за основним методом (ціною договору) позивач долучив до митної декларації наступні документи: сертифікат якості № 12/09/2023/1 від 12.09.2023р.; рахунок-фактура (інвойс) № 19/UZ від 12.09.2023р.; автотранспортна накладна № 423862 від 12.09.2023р.; книжка МДП № АХ.851862076 від 12.09.2023р.; платіжне доручення в іноземній валюті № 10 від 25.09.2023р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 27.05.2023р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 07.06.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт); договір про надання послуг митного брокера № 18 від 18.04.2016р.; заява декларанта № 12/09/20023/1 від 12.09.2023р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № UZUA310010964901 від 12.09.2023р.; копія митної декларації країни відправлення № 18005/12.09.2032/0021501 від 12.09.2023р. (а.с.11-24).

За результатами аналізу вказаних документів відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості.

03.10.2023р. Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2023/000403, за яким митну вартість товарів визначено за другорядним (резервним) методом (а.с.25-26).

Відповідно до графи 33 вказаного рішення митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів, згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу /МК/ України (електронна відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості товару заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Згідно із вимогами ч.6 ст.54 МК України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів, що підтверджуючи числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, є підставою для відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МК України. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості, не підтверджені документально, застосовуються другорядні методи. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості товару: методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/ аналогічний асортимент), методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненадання декларантом документів, які б уможливили визначення митної вартості за згаданими методами. У зв`язку із викладеним, митна вартість товарів визначена за резервним методом. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 (абрикос сушений) слугувала МД № UA807200/2023/12677 від 21.09.2023р.; визначена митна вартість 1,21 дол. США/кг; товару № 2 (виноград сушений) МД № UA209230/2023/96250 від 11.09.2023р.; визначена митна вартість 1,20 дол. США/кг; товару № 3 (чорнослив сушений) МД № UA807200/200/2023/12422 від 18.09.2023р.; визначена митна вартість 1,51 дол. США/кг; товару № 4 (ядро кісточки абрикоса) МД № UA209230/2023/102420 від 26.09.2023р.; визначена митна вартість 1,79 дол. США/кг; товару № 5 (диня сушена) МД № UA209230/2023/98926 від 18.09.2023р.; визначена митна вартість 2,01 дол. США/кг.

Із урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2023/000403 від 03.10.2023р. Івано-Франківською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2023/000403, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД № 23UA206020018631U0 від 02.10.2023р. У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подати митну декларацію згідно із рішенням № UA206020/2023/000403 від 03.10.2023р. (а.с.67).

Розглядуваний спір стосується правомірності картки відмови та рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів, а саме: останній виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою ТзОВ «Іспанза ІФ» під час митних процедур були подані документи, що за своїм змістом відповідають вимогам ч.2 ст.53 МК України, містять відомості, що підтверджують митну вартість товарів та обраний метод її визначення.

Суд звернув увагу на те, що митний орган за наявності підстав повинен витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком ст.53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Водночас, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):

ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

ч.2 ст.52 - декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

ч.ч.1, 2 ст.54 контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

ч.3 ст.54 за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

ч.6 ст.54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Пунктом 2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу документи, які містять достатні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Із змісту представлених документів можна встановити вартість придбання ввезеного товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Так, поставка товарів здійснювалася на підставі контракту № UZUA-2 від 27.05.2023р., відповідно до п.3.2 якого ціна товару вказана у додатках до даного контракту включає в себе вартість упаковки та інші витрати, що відповідають умовам поставки (а.с.56-57).

Оскільки за умовами контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, то згідно з положеннями пп.«в» п.1 ч.10 ст.58 МК України ці витрати не потребують окремого документального підтвердження.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 06.02.2020р. № 520/10709/18.

Водночас, вартість товару за кілограм, вказана у рахунку-фактурі № 19/UZ від 12.09.2023р., корелює із вартістю товару за кілограм, що вказана у прайс-листі (а.с.48, 71).

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

Під комерційною пропозицією (офертою), зазвичай, розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. У випадках, коли між сторонами раніше вже було укладено аналогічний договір, комерційна пропозиція (оферта) може містити лише деякі умови. Відносно решти умов робиться посилання на раніше укладений договір. Комерційна пропозиція (оферта) може мати персональні умови і персональні знижки, які зазвичай не розповсюджуються на необмежену кількість потенційних покупців.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

З наданого позивачем до митного оформлення прайс-листа вбачається, що останній містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну та інші відомості.

Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листі та рахунку-фактурі, відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиції поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.09.2019р. в справі № 820/859/17.

Декларантом не заявлено як складову митної вартості товару витрати на транспортування, оскільки договірними погоджені умови поставки СРТ.

Згідно з правилами Інкотермс умови поставки СРТ означають, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення, що не суперечить положенням контракту № UZUA-2 від 27.05.2023р.

Тобто, умови поставки СРТ передбачають, що продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення.

Щодо аргументів відповідача про те, що позивачем на вимогу посадової особи не подано додаткових документів, то суд першої інстанції підставно висновував, що первинно наданих ТзОВ «Іспанза ІФ» документів було достатньо для підтвердження митної вартості товару.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст.58 МК України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У той же час, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас, відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.10.2019р. у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Крім того, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Також відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, є недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Подані документи не містили розбіжностей, ознаки підробки документів відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, яка підлягає сплаті за товар, є наявними в документах.

Водночас, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, вказаної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Викладене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за встановлених обставин позивачем надано достатніх для митного оформлення імпортованого товару документів, аргументи відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, є необґрунтованими та могли вплинули на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Водночас, окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару.

Згідно зі ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України.

Так, відповідно до вказаної норми, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Матеріалами справи стверджується, що позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи. При цьому, надані документи не містили розбіжностей, а їх відомості підтверджували ціну товару в повній мірі.

Звідси, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім цього, аналіз фактичних обставин свідчить, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не зазначено, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові.

Оскільки оскаржуване рішення не містить зрозумілого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому вказане рішення митного органу не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.55 МК України.

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також згідно з п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Між тим, як вбачається із рішення № UA206020/2023/000058/2 від 03.10.2023р. про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості через відсутність достатньої інформації про ідентичні товари.

Отже, в наданих декларантом документах немає розбіжностей, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та щодо ціни, яка підлягала сплаті за цей товар.

Звідси, позивач одночасно з МД в повному обсязі надав до митного органу документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу згідно з ч.2 ст.53 МК України.

Водночас, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Отже, на підставі наведених норм, у зв`язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та куртку відмови.

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови є необґрунтованими та не відповідають вимогам митного законодавства.

За таких обставин визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Окрім цього, під час судового розгляду позивачем представлено переклад поданих митному органу документів; водночас, вказана обставина не слугувала підставою для відмови у митному оформленні ввезених товарів (а.с.13, 15).

Таким чином, прийняті відповідачем картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2023/000403 від 03.10.2023р., рішення № UA206020/2023/000058/2 від 03.10.2023р. про коригування митної вартості товарів не ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірних рішень, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про підставність заявленого позову та наявність підстав для його задоволення, із вищевказаних мотивів, обравши при цьому правильний спосіб правового захисту порушеного права позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Івано-Франківську митницю.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. в адміністративній справі № 300/7515/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Івано-Франківську митницю (утворену як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 19.04.2024р.