Рішення

від 09.04.2024 по справі 204/649/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №204/649/21

Провадження №2/204/35/24

РІШЕННЯ

іменемУкраїни

09 квітня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Книш А.В.,

секретар судового засідання Малкамова О.С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представників відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах Міністерства оборони України, Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління до Дніпровської міської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариство зобмеженою відповідальністю«ЛУЦЬКИЙ ЗАВОД«ПРОГРЕС» про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону (правонаступником якої є Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони) звернулася до суду з позовом в інтересах Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (правонаступником якого є Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління) до відповідачів, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 31 січня 2018 року №185/29 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність гр. ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»; скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Риженко Марини Сергіївни від 16 лютого 2018 року №39709190 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер 1210100000:07:326:0073), що знаходиться у АДРЕСА_2 (номер об`єкту нерухомого майна 1487128312101); визнати недійсним договір іпотеки від 12 листопада 2018 року №2-1029, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо вказаної земельної ділянки та зобов`язати відповідача ОСОБА_7 повернути за актом приймання-передачі державі в особі Міністерства оборони України зазначену земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначено, що 26 грудня 1969 року виконкомом Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих видано Акт №84 на право користування землею, відповідно до якого Міністерству оборони відведено в постійне користування 23,4 га землі у АДРЕСА_3 (військове містечко № НОМЕР_2 ), де в описі меж земельної ділянки, зокрема, зазначено, що вона межує з вул. Волховською по схематичному зображенню: літери від Г до Д. Вказаний акт не був скасований та діє від цього часу, а тому і військове містечко № НОМЕР_2 до цього часу рахується у КЕВ м. Дніпро на обліку як землі Міністерства оборони України. Відповідно до розпорядження Дніпропетровської міської ради №1151 від 21 грудня 2005 року військовому містечку була присвоєна адреса АДРЕСА_4 . Вказує, що земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 за формою власності належать до державної власності за цільовим призначенням до земель оборони. Водночас Дніпровська міська рада з порушенням вимог закону прийняла рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність відповідача ОСОБА_7 , оскільки вказана земельна ділянка знаходиться в межах земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 , а тому дане рішення є незаконним. Жодних рішень про припинення права користування земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_2 Міністерства оборони України не приймалося. Тому прийняте рішення було фактично прийняте без дозволу землекористувача та власника земельної ділянки, а також без прийняття відповідних рішень про зміну її цільового призначення. З огляду на незаконність прийнятого рішення усі подальші дії, у тому числі, вчинене державним реєстратором спірне рішення, спірний договір іпотеки, предметом якого є спірна земельна ділянка, є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

03серпня 2021року досуду надійшоввідзив представникавідповідача Дніпровськоїміської радиСокол І.В.,в якомупредставник відповідачапросить відмовитиу задоволенніпозовних вимог.В обґрунтуваннявідзиву зазначає,що 01липня 2016року доДніпровської міськоїради звернулася відповідач ОСОБА_7 з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га, що розташована у АДРЕСА_2 . Рішенням Дніпровської міської ради від 28 вересня 2016 року №96/14 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вказаною адресою. За інформацією Відділу у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27 вересня 2017 року №4/180917/03-16 та даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) станом на 01 січня 2016 року спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, відводиться за рахунок земель запасу, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів. Отже, при перевірці проекту землеустрою відповідача ОСОБА_7 було встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та підстав для відмови у погодженні немає. Також в матеріалах проектної документації землеустрою міститься містобудівний висновок від 20 листопада 2017 року зі змісту якого вбачається, що запитувана земельна ділянка розташована на території існуючої садибної житлової забудови, а розміщення жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на зазначеній території відповідає вимогам чинної містобудівної документації. Крім того, вказано, що за результатами розгляду Головне архітектурно-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради погодило проект землеустрою вказаної ділянки. Також вказує, що 15 січня 2018 року до Дніпровської міської ради звернулася відповідач ОСОБА_7 з клопотанням про затвердження проекту землеустрою та передання земельної ділянки у її власність. Враховуючи зазначене, Дніпровською міською радою було прийнято рішення від 31 січня 2018 року, яке є предметом даного позову. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що вказане рішення винесено з порушеннями, а тому жодних підстав для відмови в передачі земельної ділянки відповідачу немає.

06 вересня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Гром Ю., в якому вказано, що спірне майно відноситься до земельної ділянки, що належить Міністерству оборони та визначається як землі оборони. Зазначає, що землі оборони це окрема категорія земель, які не можуть бути передані до комунальної або приватної власності без зміни їх цільового призначення. Крім того, якщо земля надана у постійне користування для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, тощо, строк їх використання не встановлюється, тобто є безстроковим і припинення права власності, права користування або зміна цільового призначення може відбуватися виключно за письмової згоди Міністерства оборони України та рішення Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як розпорядника земель державної власності. Вказані уповноважені органи жодних рішень про припинення права користування та права державної власності на спірну земельну ділянку не приймали, що доводить незаконність прийнятого рішення. Будь-яких доказів відчуження спірної земельної ділянки на користь територіальної громади міста Дніпра не надано.

03грудня 2021року досуду надійшоввідзив напозовну заявувід представникавідповідача ОСОБА_7 адвокатаАбрамова Д.В.,в якомувін вказує,що відповідач ОСОБА_7 повністю невизнає позовнівимоги зогляду нанаступне.Зазначає,що впозовній заявіне наведенообставини тане наданодоказів,що Міністерствооборони Україниабо Квартирно-експлуатаційнийвідділ м.Дніпро незабезпечують представництвоінтересів державиабо нездійснюють ценалежним чином,у тойчас яквони єсамостійними органамивиконавчої владиз повнимобсягом цивільноїпроцесуальної правоздатності.Вважає,що позивачемне дотриманопорядку таумов зверненнядо суду.Крім того,вказує,що згідновідомостей,що містятьсяу листахВідділу умісті ДніпроГоловного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській областівід 23листопада 2018року №31-0.38-5/326-18,Департаменту пороботі зактивами Дніпровськоїміської радивід 26березня 2019року №8/3-1077,отриманих увідповідь наадвокатські запити,Акт №84на правокористування землеювід 26грудня 1969року,виданий виконкомомДніпропетровської міськоїради народнихдепутатів трудящихне оформлявся,не видававсята зареєстрованийне був,внаслідок чоговідсутній вміській раді,її виконавчихорганах тавідділі держгеокадастру,до повноваженьякого належить,зокрема,підготовка,видача тазберігання другогопримірника такогоАкту.Враховуючи викладене,надана прокуроромкопія актувикликає сумнівищодо наявностіоригіналу такогодокументу,а відтаквін неможе бутивзятий доуваги якналежний тадопустимий доказ.Також зазначає,що знаданих прокуроромдокументів тамотивів позовуне вбачається,що позивачамиколи-небудьпроводилась державнареєстрація спірноїземельної ділянкив порядку,встановленому законодавством,а наданідокументи немістять будь-якихданих,ідентифікуючих земельнуділянку,яка нібитовключає всебе спірнуділянку.Звертає увагу,що ваналогічному споріпрокурору булоповернуто позовну заяву на підставі п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України та ці обставини не перестали існувати і до цього часу.

04 лютого 2022 року від представника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Гром Ю. надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_7 , в якій зазначено, що незаконне відчуження земельної ділянки, яка перебуває у користуванні у Міністерства оборони України унеможливлює володіння та розпорядження вказаним майном за призначенням, впливаючи при цьому на рівень матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності Збройних Сил України, внаслідок чого порушуються інтереси держави щодо забезпечення національної безпеки українського суспільства та завдається шкода економічним інтересам держави. Крім того, в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором було повідомлено Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро про необхідність представництва військовою прокуратурою інтересів держави у формі звернення до суду з позовом. Однак останні про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявили, водночас і не спростували твердження прокурора. Наголошує на тому, що навіть у разі відсутності в Державному земельному кадастрі даних про реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру не позбавляє Державу права власності на земельну ділянку та права постійного користування Міністерства оборони України.

09 березня 2022 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора від представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Абрамова Д.В., в якому він вказав, що не погоджується із твердженнями прокурора з огляду на те, що на час вирішення питання міською радою щодо передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідача ОСОБА_7 було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне. Тобто вважає, що відсутність за особою державної реєстрації права не дає такій особі в подальшому претендувати на це майно, адже державна реєстрація введена для всіх без винятку суб`єктів майнових прав.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року клопотання представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Абрамова Д.В. про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи до набрання законної сили судовим рішенням залишено без задоволення.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року клопотання представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Абрамова Д.В. про залишення позовної заяви прокурора без розгляду залишено без задоволення.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року клопотання представника відповідача Дніпровської міської ради про залучення у справі третьої особи задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи Відділ у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року цивільну справу прийнято до провадження судді Книш А.В.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року задоволено клопотання представника відповідача Дніпровської міської ради Семчук Н.В. та залучено до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКИЙ ЗАВОД «ПРОГРЕС».

У судовому засіданні прокурор Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Дрозач К.О. позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління Криштопа Я.В. підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.

Представник позивача Міністерства оборони України Вологжаніна О.Д. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Абрамов Д.В. заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представники відповідача Дніпровської міської ради Семчук Н.В. та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_8 та представник відповідача Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, належним чиномта завчасносповіщені продату ічас розглядусправи,у судовезасідання нез`явилися,відзив неподавали, причини неявки суду не повідомили.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариства зобмеженою відповідальністю«ЛУЦЬКИЙ ЗАВОД«ПРОГРЕС», належним чином та завчасно сповіщені про дату і час розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши представника прокуратури Дрозач К.О., представника позивача Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління Криштопа Я.В., представника позивача Міністерства оборони України Вологжаніну О.Д., представників відповідача Дніпровської міської ради Семчук Н.В. та ОСОБА_5 , представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Абрамов Д.В., а також дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

26 грудня 1969 року виконкомом Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих видано Акт №84 на право користування землею, відповідно до якого Міністерству оборони Дніпропетровської області відведено в постійне користування 23,4 га землі у АДРЕСА_3 (де розташовано військове містечко № НОМЕР_2 ), зокрема, зазначено, що вона межує з житловими будинками по АДРЕСА_5 (т.1 а.с.15-18, том 3 а.с.140-141,).

На підставі розпорядження Міського голови Дніпропетровської міської ради №1151р від 21 грудня 2005 року будівлям та спорудам військового містечка № НОМЕР_2 Дніпропетровського гарнізону Міністерства оборони України по вул. Наримській присвоєно адресу АДРЕСА_4 . Також вказаним наказом відзначено, що присвоєння адреси не підтверджує право власності на нерухоме майно та право на земельну ділянку (т.1 а.с.19-21).

Власником будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 13 вересня 2006 року, є третя особа ТОВ «Луцький завод «Прогрес» (т.3 а.с.136).

З довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), виданою Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 27 вересня 2017 року за вих.№4/180917/03-16, встановлено, що відповідно до даних державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, станом на 01 січня 2016 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , згідно наданої схеми розташована в межах населеного пункту, відводиться за рахунок земель запасу, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів (рядок 93), в т.ч. за рахунок земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населених пунктів (рядок 96), угіддя визначаються проектом землеустрою за матеріалами кадастрової зйомки (т.1 а.с.217).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідачу ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.212-213).

Містобудівним висновком щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого в Головному архітектурно-планувальному управлінні Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 20 листопада 2017 року за №14/27-1367, погоджено за містобудівними вимогами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1000 га гр. ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 1 а.с.234).

З Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21 листопада 2017 року №10138/82-17 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 грудня 2017 року вбачається, що форма власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , комунальна, цільове призначення запроектованої земельної ділянки на момент складення проекту землеустрою землі запасу, обмеження на земельній ділянці відсутні (т.1 а.с.235-237).

Рішенням Дніпровської міської ради №185/29 від 31 січня 2018 року «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) у власність гр. ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ФОП ОСОБА_9 , та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передано земельну ділянку, площею 0,1000 га (кадастровий номер 1210100000:07:326:0073), у власність гр. ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)); віднесено зазначену земельну ділянку за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови» (т.1 а.с.209-210).

16 лютого 2018 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Риженко Мариною Сергіївною прийнято рішення за індексним номером 39709190 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер 1210100000:07:326:0073), що знаходиться у АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1487128312101) (т.3 а.с.137-138).

Позивачами надано суду відомості щодо обліку та наявності площ земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України за КЕВ м. Дніпро станом на 21 березня 2018 року, відповідно до яких за КЕВ рахується земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_6 , площею 18,9447 га (т.1 а.с.22).

Актом обстеження земельної ділянки (№1) військового містечка № НОМЕР_2 , площею 18,9447 за адресою: АДРЕСА_4 , затвердженим 23 серпня 2018 року начальником КЕВ м. Дніпро, здійснено обстеження вказаної земельної ділянки та, зокрема, встановлено, що шляхом порівняння інформації, яка міститься у публічній кадастровій карті України графічне зображення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:07:326:0073 знаходиться у межах земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 Міністерства оборони України, яка обмежується межами АДРЕСА_2 (т.1 а.с.25-30).

12 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_7 в забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у неї на підставі договору позики від 12 листопада 2018 року, передала в іпотеку спірну земельну ділянку відповідачу ОСОБА_8 (т. 1 а.с.31-35).

Актом обстеження земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_7 ), затвердженим 30 грудня 2020 року начальником КЕВ м. Дніпро, також, у тому чмслі, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:07:326:0073, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться на території військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.37-41).

Відповідно до листа Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 28 липня 2021 року за №3/15-382 в матеріалах містобудівного кадастру відсутня інформація стосовного можливого знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:07:326:0073 або її частини в межах земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 Міністерства оборони України (акт постійного користування землею від 26 грудня 1969 року №84) (т.1 а.с.246-247).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року у справі №904/9257/14, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 червня 2015 року залишено без змін, у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «ПРОГРЕС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області про зобов`язання повернути земельну ділянку площею 18,9447 га у АДРЕСА_4 належному користувачу квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України відмовлено (т.2 а.с.240-241, т.3 а.с.177-191).

Зазначеним рішенням,зокрема,було встановлено,що наспірній земельнійділянці заадресою: АДРЕСА_4 , розташовувалось військове містечко, яке було списано та реалізовано Міністерством оборони України ТОВ «Луцький завод «Прогрес», відтак земельна ділянка не підпадала під визначення "земель оборони", тому на виконання умов договорів, укладених між відповідачем та Міністерством оборони, Міністром оборони України на адресу Дніпропетровського міського голови, оскільки на землі Дніпропетровської міської громади було розташовано військове містечко, надіслано листа від 08.11.2006 року за № 220/4424, яким надано згоду на припинення права користування Міністерством оборони України земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_2 АДРЕСА_3 та зміну її цільового призначення з подальшим відведенням в установленому чинним законодавством порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» під будівництво. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» правомірно використовує земельну ділянку у АДРЕСА_3 , на якій розташована його власність (об`єкти нерухомості), а Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ у м. Дніпропетровськ не може бути належним землекористувачем спірної ділянки.

Крім того, зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі №904/9257/14 було встановлено, що 28 липня 2006 року між Міністерством оборони України, як сторона-1, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький завод "Прогрес", як сторона-2, діючи на підставі рішення Міністра оборони України від 24.07.2006 року, було укладено договір про спільну діяльність у будівництві житла (без об`єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-15СПЗ. Предметом договору визначено спільну діяльність сторін щодо будівництва комплексу житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення орієнтовною загальною площею квартир 43668 кв.м, що підлягали будівництву на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 19,6 га, яка розташована по АДРЕСА_8 ) (п. 2.1. договору).

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з частинами шостою-дев`ятою статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з частиною першою статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Особливості правового режиму земель оборони визначені статтею 77 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за частинами першою та другою якої землями оборони визнаються землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 84 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю, у тому числі в результаті передачі територіальній громаді землі державної власності.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року у справі №904/9257/14, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 червня 2015 року залишено без змін, у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «ПРОГРЕС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області про зобов`язання повернути земельну ділянку площею 18,9447 га у АДРЕСА_4 належному користувачу квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України відмовлено. Встановлено, що на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 , розташовувалось військове містечко, яке було списано та реалізовано Міністерством оборони України ТОВ «Луцький завод «Прогрес», відтак земельна ділянка не підпадала під визначення "земель оборони", тому на виконання умов договорів, укладених між відповідачем та Міністерством оборони, Міністром оборони України на адресу Дніпропетровського міського голови, оскільки на землі Дніпропетровської міської громади було розташовано військове містечко, надіслано листа від 08.11.2006 року за № 220/4424, яким надано згоду на припинення права користування Міністерством оборони України земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_2 АДРЕСА_3 та зміну її цільового призначення з подальшим відведенням в установленому чинним законодавством порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» під будівництво. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» правомірно використовує земельну ділянку у АДРЕСА_3 , на якій розташована його власність (об`єкти нерухомості), а Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ у м.Дніпропетровськ не може бути належним землекористувачем спірної ділянки.

Крім того, зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі №904/9257/14 було встановлено, що 28 липня 2006 року між Міністерством оборони України, як сторона-1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес», як сторона-2, діючи на підставі рішення Міністра оборони України від 24.07.2006 року, було укладено договір про спільну діяльність у будівництві житла (без об`єднання вкладів учасників) № 227/ДБ-15СПЗ. Предметом договору визначено спільну діяльність сторін щодо будівництва комплексу житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення орієнтовною загальною площею квартир 43668 кв.м, що підлягали будівництву на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 19,6 га, яка розташована по АДРЕСА_8 ) (п. 2.1. договору).

Також судом враховується, що частинами першою та другою статті 20 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статті 21 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Отже, зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що списання та реалізація військового містечка Міністерством оборони України третій особі ТОВ «Луцький завод «Прогрес» та передача земельної ділянки, у межах якої знаходиться спірна земельна ділянка, під будівництво комплексу житлових споруд є зміною її цільового призначення без дотримання встановленого законодавством порядку та є фактичним відчуженням земель оборони.

У даній справі військовий прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро з посиланням на порушення прав держави.

Однак, виходячи із обставин, встановлених у справі N904/9257/14, на момент передачі у власність спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_7 . Дніпровська міська рада діяла у межах своїх повноважень, визначених ЗК України. Підстави для того, щоб вважати, що рішення Дніпровської міської ради від 31 січня 2018 року №185/29 було прийнято з порушення норм чинного законодавства відсутні, а тому в задоволенні позову в частині визнання даного рішення незаконним та його скасуванні слід відмовити.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання рішення Дніпровської міської ради від 31 січня 2018 року №185/29 незаконним та його скасуванні, у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання відповідача ОСОБА_7 повернути за актом приймання-передачі державі в особі Міністерства оборони України спірну земельну ділянку як похідних вимог також слід відмовити.

З огляду на викладенні у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст.12,13, 81,89, 141, 264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах Міністерства оборони України, Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління до Дніпровської міської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКИЙ ЗАВОД «ПРОГРЕС» про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання повернути земельну ділянку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Феодосіївська, буд.2.

Позивач: Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління, місцезнаходження: м. Дніпро, вул.Феодосіївська, буд.13, ідентифікаційний код 08004581.

Позивач: Міністерство оборони України, місцезнаходження: м. Київ, пр.Повітрофлотський, буд.6, ідентифікаційний код 00034022.

Відповідач: Дніпровська міська рада, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.75, ідентифікаційний код 26510514.

Відповідач: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, місцезнаходження: м. Дніпро, вул.Старокозацька, буд.58, ідентифікаційний код юридичної особи 40392181.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Філософська, буд.39-а, ідентифікаційний код 39835428.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКИЙ ЗАВОД «ПРОГРЕС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявська, буд.24а, ідентифікаційний код 32273424.

Повне рішення складено 12 квітня 2024 року.

Головуючий: