Ухвала

від 19.04.2024 по справі 179/1791/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1791/23

провадження № 2/179/188/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року смт.Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» про зобов`язання сплатити заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» про зобов`язання сплатити заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками.

Відповідно до вимог позовної заяви позивач просив суд зобов`язати президент ТОВ «Агро-Овен» ОСОБА_3 сплатити йому, як спадкоємцю померлої дружини ОСОБА_4 заборгованість по орендній платі за користування двома земельними ділянками в сумі 219896 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

03.04.2024 року позивачем подані письмові доповнення до позовної заяви, за змістом яких позивач просить суд прийняти дані доповнення до позовної заяви до розгляду та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» заборгованість за користування двома земельними ділянками згідно укладених 30.03.2015 року договорів оренди з ОСОБА_4 у сумі 219 896 грн.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 03.04.2024 року, позивач пояснив, що вказаними доповненнями до позовної заяви він змінив предмет позову, та наразі просить суд стягнути з відповідача заборгованість за користування двома земельними ділянками у сумі 219896 грн.

Протокольною ухвалою суду від 03.04.2024 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.04.2024 року, представнику відповідача наданий час для ознайомлення з доповненнями до позовної заяви.

У підготовче засідання 19.04.2024 року позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача адвокат Кислий Є.І. у підготовчому засіданні просив залишити без розгляду процесуальний документі доповнення позивача до позовної заяви про стягнення заборгованості по орендній платі з ТОВ «Агро-Овен», посилаючись на його невідповідність вимогам ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши зміст доповнень до позовної заяви та позовної заяви, приходить до наступних висновків.

Пунктом 3 ч.2 ст.197 ЦПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд, в тому числі, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Частинами 2, 3 ст.49 ЦПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відтак, статтями 43, 49 ЦПК України серед прав учасників справи, а також серед процесуальних прав сторін передбачено права подання до закінчення підготовчого засідання заяви про зміну предмету або підстав позову.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовної заяви або позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї з таких заяв (клопотань), суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту поданих позивачем доповнень до позовної заяви, позивач замінив позовну вимогу на іншу, фактично змінивши предмет позову, тому суд розцінює вказані доповнення до позовної заяви, як заяву про зміну предмету позову.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо зловживання позивачем своїми правами, оскільки позивач має право на зміну предмету позову до закінчення підготовчого провадження у справі.

Оскільки письмова заява про зміну предмету позову подана позивачем з дотриманням строків, передбачених ч.3 ст.49 ЦПК України, до заяви надано копії направлення такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду.

Керуючись ст. ст. 13, 49, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_2 про зміну предмету позову.

Розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 22.04.2024 року.

Суддя О.Ю. Кравченко