Рішення

від 17.04.2024 по справі 134/130/24

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/130/24

2/134/134/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 квітня 2024 року

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.

з участюпредставника позивача прокурора Бідюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні смт. Крижопіль цивільну справу за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2024 року керівник Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області звернувся в суд в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з позовом до ОСОБА_1 , третя особана сторонівідповідача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруПриватне акціонернетовариство «Продовольчакомпанія «ПОДІЛЛЯ» в якому просить припинити право власності останньої на земельну ділянку площею 2,0642 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521984600:03:001:0007, яка розташована в адміністративних межах Крижопільської територіальної громади (колишньої Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

Так, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.11.2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0642 га, кадастровий номер 0521984600:03:001:0007.

Реєстрацію права власності за ОСОБА_1 проведено на підставі рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2021 року (справа № 134/1128/21) .

Вказаним рішенням суду визнано право власності в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області розміром 2,0642 гектари, кадастровий номер 0521984600:03:001:0007, право власності на яке підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 214701. На момент набуття права власності вказана земельна ділянка перебувала в оренді відповідно до договору оренди від 20.03.2015 року, укладеного між ТОВ «Кряж і К» та ОСОБА_2 строком на 5 років з правом пролонгації. СТОВ «Княж і К» (код ЄДРПОУ 30803438) припинено, правонаступником вказаного товариства стало ТОВ «Княж і К Плюс» (код ЄДРПОУ 42526177), яке в подальшому також припинило свою діяльність і його правонаступником стало ТОВ «Продовольча компанія «Поділля» (код ЄДРПОУ 33143011).

Згідно інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, наданої у листі № 0501.5-8225/05.3-23 від 30.11.2023 року, ОСОБА_1 за обліками Управління не значиться.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 30.11.2021 року по даний час) не відчужила її, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отже є підстави для конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Відповідно до ч. 1ст. 140 ЗК Україниконфіскація за рішенням суду є підставою припинення права власності на земельні ділянки.

З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 січня 2024 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву на позов не подала.

Прокурор не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідно до ч.1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст.280 ЦПК України,суд вважає доцільним провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд протокольної ухвалою в судовому засіданні 17 квітня 2024 року увалив провести заочний розгляд справи.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області направило на електронну адресу суду заяву, у якій просить розглянути справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та надали пояснення по справі. В поясненнях просять позов задовольнити з огляду на наступне: оскільки відповідачка ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування, то відповідно до ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України дані земля підлягають відчуженню. Так як відповідачка упродовж року після набуття права власності на вказану земельну ділянку не здійснила її відчуження, то вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку статті 145 Земельного кодексу України.

Третя особа ПАТ «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» надіслало на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення вимог, викладених у позові не заперечують.

Заслухавши пояснення учасників справи, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Вирішуючи питання щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, суд враховує наступне.

Приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст.23Закону України«Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у відповідності до положень ст. 145 Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на лист прокурора про виявлені порушення із вимогою вжити заходів щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку, повідомило окружну прокуратуру про неподання позову щодо усунення даних порушень у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури, станом на 17.01.2024 року (день надходження позову до суду) самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому у відповідності до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.56ЦПК України маються всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 за схожих обставин.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2021 року по справі № 134/1128/21 (копія рішення суду знаходиться в матеріалах справи), ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0642 га, яка розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 214701,виданим на підставі розпорядження Крижопільської районної державної адміністрації від 21 вересня 2004 року № 210 на ім`я ОСОБА_2 .

30.11.2021 року зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 0521984600:03:001:0007, площею 2,0642 га, про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка знаходиться в матеріалах справи. Разом з цим, на момент набуття права власності вказана земельна ділянка перебувала в оренді відповідно до договору оренди від 20.03.2015 року, який укладено між ТОВ «Кряж і К» та ОСОБА_2 строком на 5 років з правом пролонгації. СТОВ «Княж і К» (код ЄДРПОУ 30803438) припинено, правонаступником вказаного товариства стало ТОВ «Княж і К Плюс» (код ЄДРПОУ 42526177), яке в подальшому також припинило свою діяльність і його правонаступником стало ТОВ «Продовольча компанія «Поділля» (код ЄДРПОУ 33143011).

Згідно інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, наданої у листі № 0501.5-8225/05.3-23 від 30.11.2023 року, ОСОБА_1 за обліками Управління не значиться.

Після набуття земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , грубо порушуючи вимоги національного законодавства, протягом року її не відчужила.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.319,321ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2ст.38Закону України«Про міжнароднеприватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 39 вищевказаного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Оскільки спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, тому на них поширюється дія права України.

У відповідності до ч. 5ст.22ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Приписами ст.378ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності дост.13Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст.373ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст. 374 ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачене ст.22,81 ЗК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч. 1 ст. 145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Згідност. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відтак, суд приходить до висновку, що хоча відповідачка ОСОБА_1 і набула у спадок земельну ділянку сільськогосподарського призначення як іноземна громадянка, вона протягом року з часу державної реєстрації права на землю повинена була відчужити таку земельну ділянку, однак цей свій обов`язок не виконала.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст.140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. «в» ч. 1ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2ст.145ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року з часу переходу до неї права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521984600:03:001:0007, площею 2,0642 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Крижопільської територіальної громади (колишньої Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області), її не відчужила, тому право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити шляхом конфіскації.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ іЛьоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року у справі «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України»). Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримана справедлива рівновага між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області підлягають задоволенню.

При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн.

За правилами ч. ч. 1, 6ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 гривні.

Керуючись ст. ст.12,81,142,263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації - задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521984600:03:001:0007 площею 2,0642 га, що розташована в адміністративних межах Крижопільської територіальної громади (колишньої Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Тульчинська окружна прокуратура Вінницької області, місцезнаходження: вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин Вінницької області, код ЄДРПОУ 02909909;

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 39767547, місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ»: юридична адреса: вул. Героя України О. Порошенка, 74а, смт. Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33143011.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2024 року.

Суддя