Рішення

від 10.04.2024 по справі 496/54/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/54/24

Провадження № 2/496/193/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Касьяненко А.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просила суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , загальною площею 81,6 кв.м., з яких житлова складає 28,5 кв.м., допоміжна 53,1 кв.м., з надвірними спорудами: сараєм, навісом, огорожею.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з лютого 2013 року керівництво Вигодянської сільської ради дозволило їй разом з сім`єю проживати у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З того часу весь час проживає з сім`єю в цьому будинку, сплачує комунальні послуги, зробила в будинку капітальний ремонт та продовжую постійно проживати у вищевказаному будинку, так як іншого житла у неї не має. Таким чином, позивач володіє вищезазначеним будинком та використовує його для власних потреб понад 10 років. Зокрема, підтримує належний технічний стан будинку, проводить поточні дрібні ремонти, підтримує порядок на подвір`ї та біля двору, користується присадибною ділянкою, сплачує за використану електроенергію, земельний податок, тощо. Позивач провела до будинку водопостачання, що підтверджується договором про надання послуг централізованого водопостачання від 17.02.2021 року. У зв`язку з вище викладеним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 04.01.2024 року відкрито провадження по справі, з призначенням підготовчого судового засідання.

До судового засідання позивач та її представник не з`явилися, але від представника надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити у повному обсязі та слухати справу у їх відсутність (а.с. 47).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу слухати у його відсутність (а.с. 46).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 безперервно та відкрито володіє нерухомим майном - а саме: житловимбудинком , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , більше 10 років , що підтверджується актом про встановлення факту проживання, складений депутатом Вигодянської сільської ради за участі сусідів - свідків від 19.04.2023 року, згідно якого ОСОБА_1 з лютого 2013 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до технічного паспорта №48/2/2023 від 20.07.2023 року встановлено, що замовником технічної інвентаризації на житловий будинок вказано ОСОБА_1 (а.с. 25-29).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.09.2023 року, право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с. 23).

Відповідно до договору про надання послуг централізованого водопостачання від 17.02.2021 року, позивач провела до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , водопостачання (а.с.с 13-14).

Позивач сплачувала земельний податок, що підтверджується квитанціями про прийняття податків та зборів (а.с. 11-12), сплатила за підключення до будинку електроенергії (а.с. 15-19).

Як вбачається з довідки Вигодянської сільської ради №353 від 10.04.2023 року, в погосподарській книзі житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 числиться за ОСОБА_2 (а.с. 22).

Згідно відповіді Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області, спадкові справи до майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заводились (а.с. 41).

Положеннями статей 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другоїстатті 16ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Таким чином, визнання права власності є самостійним майновим правом та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову зареєструвати вказане майно, не може бути захищене в інший спосіб.

Згідност. 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першоїстатті 344 ЦКособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановленоЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третястатті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 ЦК). (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей335і344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Пунктом 8Прикінцевих та перехідних положень ЦКзазначено, що правиластатті 344 ЦКпро набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, щоЦКнабрав чинності з 1 січня 2004 року, положеннястатті 344 ЦКпоширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першоїстатті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першоїстатті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нього за набувальною давністю.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. 344 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , загальною площею 81,6 кв.м., з яких житлова складає 28,5 кв.м., допоміжна 53,1 кв.м., з надвірними спорудами: сараєм, навісом, огорожею.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

Повний текст рішення складено 22.04.2024 року, з врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам, а також виготовлення повного тексту рішення суду, а також з врахуванням того, що головуючий по справі перебував на навчанні у НШСУ для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів з 12.04.2024 року по 19.04.2024 року.

Відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.