Рішення

від 22.04.2024 по справі 612/358/23

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/358/23

2/612/2/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лобановської С.М,

за участю секретаря Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 26.11.2019 № б/н, що укладений між нею та відповідачем.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначає,що міжнею таФОП ОСОБА_2 укладено договіроренди земельноїділянки №б/нвід 26.11.2019,дата державноїреєстрації -28.11.2019,площа 5.2552га,кадастровий номер:6320686300:02:001:0552,договір укладеностроком до26.11.2068. Земельна ділянка розташована на території Софіївського старостинського округу Лозівського району Харківської області.

Згідно п. 4.1 Договору, орендна плата справляється у грошовій формі, встановленої у розмірі 1.5% від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди.

Пунктом 13.3 Договору передбачено підстави розірвання Договору на підставі рішення суду у разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Даний Договір, від імені позивачки підписано ОСОБА_3 , який діяв на підставі виданої нею довіреності від 12 червня 2017 року, зареєстрованої в реєстрі за № 760.

Починаючи з 2021 року, свої зобов`язання в частині оплати за оренду земельних ділянок відповідач не виконує.

Разом з тим, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 31.03.2023 рік, у графі - сума доходу, за 2021 - 2022 роки зазначено про сплату ОСОБА_1 орендної плати у розмірі 7800.00 грн. за кожний рік.

З урахуванням викладеного вбачається системне порушення з боку відповідача не виконання істотних умов договору, що в свою чергу, на підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» надає їй право заявити вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки.

06 липня 2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 зазначає, що 15.11.2010 ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 738141, площею 5,2552 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, з ТОВ «СОФІЯ-БЛИЗНЮКИ», на строк 10 років.

22.04.2014 ОСОБА_1 взяла в борг у ОСОБА_3 кошти в сумі 17500,00 гривень, що на той момент було еквівалентно 1590 доларів США, про що було укладено договір позики, за умовами якого вона зобов`язувалась повернути борг в строк до 01.01.2018. Позика не була повернута ні в строк зазначений в договорі позики, ні до теперішнього часу.

12.06.2017 ОСОБА_1 виписує на ОСОБА_3 довіреність серії НМО № 662008, якою уповноважує останнього, в тому числі: заключати та реєструвати договори оренди земельної ділянки, на умовах за його розсудом та отримувати продукцію або гроші за користування земельною ділянкою, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 738141, площею 5,2552 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

В цей же день, 12.06.2017, ОСОБА_1 підписала заповіт серії НМО № 662007, яким заповідає земельну ділянку, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 738141, площею 5,2552 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, ОСОБА_3 .

26.11.2019 ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від 12.06.2017, підписав договір оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 738141, площею 5,2552 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий № 6320686300:02:001:0552, з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , на 49 років.

28.11.2019 ОСОБА_2 розрахувався з ОСОБА_3 за оренду зазначеної земельної ділянки, наперед, строком на 49 років в повному обсязі, про що свідчить розписка, видана останнім в цей же день.

Щодо сплати податків за ОСОБА_1 , зазначає, що сплачує їх кожного року і по іншому не може вчиняти, так як в п. 4.1. договору оренди від 26.11.2019 зазначено, що орендна плата складає 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, а грошова оцінка землі кожного року зростає, тому він кожного року і сплачує за неї податок у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вважає, що все вищевказане свідчить про те, що ним не порушена жодна норма діючого законодавства, і претензій з боку ОСОБА_1 до нього не може бути, так як вона вже отримала кошти за оренду своєї земельної ділянки наперед, а зараз в неї виникло бажання вдруге отримати кошти за оренду землі, хоча вона не має на це жодного права.

06 вересня 2023 року до суду ОСОБА_3 надані письмові пояснення, в яких останній вказує на ті ж обставини, що і ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що дії щодо довіреності та заповіту від 12.06.2017, ОСОБА_1 вчинила, так як вона отримала від нього кошти за довічне користування вищевказаною земельною ділянкою. Претензій щодо розрахунку за користування земельною ділянкою у неї не було і не могло бути, так як він розрахувався з нею в повному обсязі.

В подальшому він підписав з ОСОБА_1 угоду про розірвання договору оренди від 15.11.2010.

Також наголошує, що 28.11.2019 ОСОБА_2 розрахувався з ним за оренду зазначеної земельної ділянки, наперед, строком на 49 років в повному обсязі, про що свідчить розписка видана ним в цей же день, та копія якої долучена до матеріалів справи.

Позивачка та її представник адвокат Попов А.О., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник адвокат Свистун А.В., у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказуючи на обставини, вказані у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, ОСОБА_4 додав, що додана до матеріалів справи розписка ОСОБА_3 підтверджує той факт, що ОСОБА_2 розрахувався з ним на оренду спірної земельної ділянки.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 11.07.2002 серії Р2 № 738141 ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 5,2552 га, яка розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6320686300:02:001:0552.

Згідно договору позики від 22.04.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 297, ОСОБА_1 взяла в борг у ОСОБА_3 кошти в сумі 17500,00 гривень, що на той момент було еквівалентно 1590 доларів США, за умовами якого вона зобов`язувалась повернути борг в строк до 01.01.2018.

Відповідно до довіреності від 12.06.2017 серії НМО № 662008, зареєстрованої в реєстрі за № 760, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 , в тому числі: заключати та реєструвати договори оренди земельної ділянки, на умовах за його розсудом та отримувати належну їй на підставі договору оренди продукцію або гроші за користування орендарем земельною ділянкою, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 738141, площею 5,2552 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Вказане підтвердила і сама ОСОБА_1 у судовому засіданні.

В цей же день, 12.06.2017, ОСОБА_1 підписала заповіт серії НМО № 662007, яким заповіла земельну ділянку, що належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 738141, площею 5,2552 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, ОСОБА_3 .

26.11.2019 ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від 12.06.2017, підписав договір оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 738141, площею 5,2552 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий № 6320686300:02:001:0552, з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , на 49 років, що підтверджується договором оренди землі від 26.11.2019.

Згідно розписки від 28.11.2019, оригінал якої оглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 отримала орендну плату за земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:02:001:0552 за 49 років наперед в повному обсязі від ФОП ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 4 статті 16 Закону України "Про оренду землі", передбачено, що зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Частиною 5 статті 32 згаданого закону встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 375/278/20 від 16.06.2021 року.

Суд вважає необґрунтованими доводи позовної заяви та представника позивача щодо порушення орендарем договору в частині невчасної виплати орендної плати, оскільки у судовому засіданні доведено та підтверджено третьою особою ОСОБА_3 , що останній, в особі ОСОБА_1 згідно довіреності від 12.06.2017, отримав від ОСОБА_2 кошти як орендну плату за оренду належної ОСОБА_1 на праві власності, земельної ділянки за 49 років по спірному договору оренди земельної ділянки, що підтверджується розпискою від 28.11.2019.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачкою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про розірваннядоговору оренди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2024 року.

Учасники справи:

Позивачка.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки.

ОСОБА_5 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2282 від 21.03.2011, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача.

ОСОБА_4 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2730 від 12.12.2007, адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа.

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Лобановська