Ухвала
від 17.04.2024 по справі 636/2546/24
ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 636/2546/24 Провадження 2/636/1372/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 місто Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнська С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, третя особа: Харківська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок,

встановила :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , № Н6-131 від 27.05.1997, дійсним та визнання за нею права власності на зазначений житловий будинок, та клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона отримує лише пенсію та сплатити судовий збір їй складно.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1,3 ст.136ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, або зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем не зазначено будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували її неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позовної заяви до суду, отже, відповідні докази у справі відсутні.

Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності доЦивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК),Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, враховуючи, що відстрочення від сплати судового збору або звільнення судом від його сплати є правом, а не обов`язком суду, в позовній заяві не зазначено будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає їй сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:

-до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору;

-відсутня оцінка спірного майна на момент подання позову до суду;, відповідно до розміру якої має бути сплачений судовий збір;

-не надані докази на підтвердження наявності скрутного майнового стану позивача;

-відсутня мотивована відмова державного реєстратора про відмову в реєстрації права власності на спірний житловий будинок.

Таким чином, позивачу необхідно обґрунтовано, з посиланням на закон, який регламентує дані правовідносини, оформити позовну заяву, оскільки суддя має право відкрити провадження у справі лише при наявності як передумов права на пред`явлення позову, так і при наявності умов, які складають порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені в статтях 175-177 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 185 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, суддя, -

постановила :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, третя особа: Харківська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви впродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя: С.А. Оболєнська

Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено23.04.2024
Номер документу118504568
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —636/2546/24

Ухвала від 27.05.2024

Цивільне

Чугуївський міський суд Харківської області

Оболєнська С. А.

Ухвала від 17.04.2024

Цивільне

Чугуївський міський суд Харківської області

Оболєнська С. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні