Постанова

від 17.04.2024 по справі 641/6480/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/6480/23 Головуючий І інстанції - Богдан М.В.

Провадження № 33/818/126/24 Суддя доповідач - Гєрцик Р.В.

Категорія: ч.1 ст.163-1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Соболєвої Є.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Корнієнко О.В. на постанову судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -

у с т а н о в и в :

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, встановлено, що відповідно до акту перевірки від 04.08.2023 року № 23628/20-40-07-19-05/37368274 ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПП «Факторбуд», код ЄРДПОУ 37368274, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гомоненка, 10, порушила порядок ведення податкового обліку, а саме: завищення податкового кредиту на загальну суму 1 701 797 грн за травень 2023 року, чим порушено пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). Вищезазначене порушення призвело до: - завищення суми від?ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 701 797 грн за травень 2023 року, чим порушено пп. «в» 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Постановою судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 85 гривень та стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Корнієнко О.В. просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі закрити з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вказує, що акт перевірки від 04.08.2023 не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує правових наслідків для платника податків та не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Єдиною підставою, на думку апелянта, для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складення такого узгодженого грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

На час подання апеляційної скарги ПП «Факторбуд» було подано позов до ГУ ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.08.2023 року №00269900719 та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року прийнято справу до провадження та призначено до розгляду у підготовче судове засідання.

Мотиви суду

До початку судового розгляду захисник Корнієнко О.В. подала до суду клопотання, в якому просила провести судове засідання без її участі, просила задовольнити апеляційну скаргу та на підтвердження доводів апеляційної скарги просила долучити до матеріалів справи копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року, відповідно до якого адміністративний позов ПП "ФАКТОРБУД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено та визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.08.2023 №00269900719.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника в межах доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Як на доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення № 1442/20-40-07-30 від 29.09.2023 року та акт перевірки від 04.08.2023 року № 23628/20-40-07-19-05/37368274.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, враховуючи наступне.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Разом з цим, як було встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на підставі п.п. 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ГУ ДПС області у період з 24.07.2023 року по 28.07.2023 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт перевірки від 04.08.2023 № 236228/20-40-07-19-05/37368274.

На підставі висновків акту перевірки 30.08.2023 року Головним управлінням ДПС у Харківській області у відношенні ПП "ФАКТОРБУД" прийнято податкове повідомлення-рішення №00269900719, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за травень 2023 року на 1701797 грн.

ПП "ФАКТОРБУД" скористалось правом оскарження податкового повідомлення-рішення, однак рішенням про результати розгляду скарги від 18.10.2023 року №31152/6/99-00-06-01-04-06 спірну ППР залишено без змін, скаргу - без задоволення.

В подальшому ПП "ФАКТОРБУД" звернулось до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року відповідно до якого адміністративний позов ПП "ФАКТОРБУД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.08.2023 №00269900719.

Зокрема, Харківським окружним адміністративним судом було встановлено, що за результатами дослідження доказів, які містяться у матеріалах справи, суд встановив, що 08.08.2023 ПП "ФАКТОРБУД" за допомогою засобів електронного зв`язку подано до ГУ ДПС у Харківській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким уточнив показники податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2022 - квітень 2023 роки, 15.09.2023 року - за травень 2023 року

Таким чином, враховуючи, що ПП "ФАКТОРБУД" до моменту прийняття спірного податкового повідомлення рішення було надано до податкового органу уточнюючі розрахунки з деталізацією показників, які спростовують висновок про завищення від`ємного значення, однак вказане не враховано конролюючим органом, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.08.2023 №00269900719.

Відповідно до п.86.3. Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п.86.8. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно з пунктів 56.1 та 56.2 ст.56 ПК України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З вищевикладеного вбачається, що на час ухвалення судового рішення та на момент складення адміністративного протоколу акт перевірки від 04.08.2023 року № 23628/20-40-07-19-05/37368274 та ППР №00269900719 від 30.08.2023 року були неузгодженими, а тому висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог податкового законодавства було передчасним.

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що акт перевірки від 04.08.2023 року № 23628/20-40-07-19-05/37368274, з урахуванням заперечень наданих ПП "ФАКТОРБУД" , повинен був бути змінений, доповнений або скасований, а тому він не може бути доказом у справі на даний час.

За таких обставин, з урахуванням висновків рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутні достатність достатніх доказів, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною за принципами поза розумним сумнівом та балансом ймовірностей, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги а - є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.294КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Корнієнко О.В. задовольнити.

Постанову судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик