Ухвала

від 22.04.2024 по справі 372/2105/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2105/24

Провадження 2-н-518/24

ухвала

Іменем України

22 квітня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В. розглянувши заяву Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства про видачу судового наказу про стягнення заборгованості ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Статтею 163 ЦПК Українипередбачені вимоги до заяви про видачу судового наказу.

Зокрема, п.2 ч.2ст.163 ЦПК України, встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Аналогічні вимоги до судового наказу як виконавчого документу передбачені у п.3 ч.1ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3ст.431 ЦПК Українивиконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Разом з тим, у відповідності до абзацу 2 п.4ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі зазначаються виконавчий документ (судовий наказ) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

З матеріалів заяви вбачається, що в останній відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника. Проте, відповідно до положеньст.163 ЦПК України, у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника, заявнику необхідно вказати його номер та серію паспорта, однак така інформація про боржника також не зазначена у заяві.

Крім цього, у заяві також не зазначені число, місяць та рік народження боржника, що також унеможливлює виконання вимог ч.5ст.165 ЦПК Українив частині того, що суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особиборжника.

Також у випадку відсутності ідентифікуючих даних про особу боржника неможливо виконати вимоги ч.7ст.165 ЦПК Українищодо визначення підсудності та не може скористатися даними з Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, аналізуючи положення законодавства, судовий наказ видається із зазначенням відповідних ідентифікуючих даних сторін, для можливості його подальшого пред`явлення для виконання у спосіб передбачений законодавством, що, в даному випадку, не вбачається за можливе, у зв`язку з відсутністю у заяві необхідної ідентифікуючої інформації стосовно боржника.

Статтею 165 ЦПК Українивизначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимогстатті 163 цього Кодексу.

Таким чином, вивчивши матеріали заяви та враховуючи відсутність ідентифікуючої інформації стосовно боржника (відсутність дати народження, РНОКПП чи серії та номеру паспорта, та інших доказів), суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Інститут наказного провадження є видом безспірного провадження в межах цивільного судочинства та відповідно до положень п.7 ч.1ст.168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Витребування судом доказів у наказному провадженні чинним ЦПК Українинепередбачено.

Частиною 6 ст. 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У порушення зазначеної вимоги, а також ст. 163 ЦПК України, заявником не зазначено про наявність чи відсутність електронного кабінету.

На підставі ст.ст.161,163,165,167,258-261,353-355 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити Обухівському водопровідно-каналізаційному підприємству у видачі судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бутиоскаржена доКиївського апеляційногосуду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В.Висоцька