Рішення

від 18.04.2024 по справі 531/556/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/556/24

номер провадження 2/531/287/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участю секретаря Нагорної О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в місті Карлівка цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить суд стягнути з нього витрати на лікування ОСОБА_2 у розмірі 4083,99 грн.

У позові зазначається, що у провадженні Карлівського районного суду Полтавської області перебувало кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України, потерпілою за яким є ОСОБА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича». Вартість одного ліжко-дня 1361,33 грн., загальна вартість за три ліжко-днів складає 4083,99 грн. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Ухвалою від 18.03.2024 було відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляв.

Ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 21.03.2024.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних письмових матеріалів та доказів.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 08.08.2023 по справі 531/1793/23 (провадження 1-кп/531/208/23) звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1ст. 286 КК України, на підставіст.46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_2 . Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України закрито (а.с.15).

При дослідженні матеріалів вказаної справи, судом встановлено, що 21.03.2023 близько 18:40 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул.Полтавський Шлях в м.Карлівка, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила пішохідний перехід від відділення «Райфайзен Банк Аваль» до КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича». Внаслідок ДТП, ОСОБА_2 , згідно висновку експерта судово-медичної експертизи, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лобкової кістки таза ліворуч, закритої черепно-мозкової травми у виді струсу головного мозку, забою правого колінного суглобу, множинних саден на голові, тулубі, лівій кисті та правому колінному суглобі, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я.

У зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича» з 21.03.2023 по 24.03.2023, історія хвороби №94, всього 3 л/дн. Вартість одного ліжко-дня 1361,33 грн., загальна вартість за три ліжко-днів складає 4083,99 грн. Зазначене підтверджується довідкою КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича» №228 від 09.06.2023 (а.с.4).

Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

За змістом наведеної норми матеріального права, обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.

Згідно з Постановою Пленуму ВСУ від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених Постановою КМУ № 545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я».

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Постановою КМУ № 545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я» на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

При винесенні ухвали по справі 531/1793/23 (провадження 1-кп/531/208/23) від 08.08.2023 про закриття провадження, рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої судом не було прийнято, крім того ОСОБА_1 не надано суду відзив на позов та належні та допустимі докази, які б ставили під сумнів правильність проведеного позивачем розрахунку боргу. Відомості про сплату відповідачем коштів також відсутні.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 витрати на лікування ОСОБА_2 у розмірі 4083,99 грн.

Оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, згідно положення ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 18, 77-81, 89, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на лікування ОСОБА_2 у відділенні травматології Комунального некомерційного підприємства «Карлівська лікарня ім.Л.В. Радевича» у розмірі 4083,99 грн. (чотири тисячі вісімдесят три гривні дев`яносто дев`ять копійок) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , Полтавське обласне АТ «Ощадбанк», м.Полтава, ЄДРПОУ 44057192.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя М.С.Попов