Ухвала

від 19.04.2024 по справі 754/5430/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-н/754/243/24

Справа № 754/5430/24

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву Житлово-будівельного кооперативу «НАУКФІЛЬМ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

ЖБК «НАУКФІЛЬМ» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою суд відмовляє у видачі судового наказу.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, згідно з розрахунком суми заборгованості за надані послуги, наданого заявником, заборгованість виникла за період з 01.01.2020 по 01.02.2024, заява про видачу судового наказу подана до суду 16.04.2024, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Цивільним кодексом передбачено строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачена, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Посилання заявника на те, що строк позовної давності за вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 переривався та продовжений згідно до вимог п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підчас дії карантину та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану, не можуть бути поставленими в основу рішення про видачу судового наказу, оскільки під час розгляду заяви про видачу судового наказу, судом не підлягають дослідженню матеріально-правові особливості застосування позовної давності (переривання, зупинення перебігу позовної давності, застосування позовної давності до частини вимог, тощо).

При вирішенні заяв, поданих в порядку наказного провадження про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, суд лише перевіряє чи з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою. Тобто досліджує питання безспірності заборгованості.

У відповідності до положення п. 2 ч. 2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу, в тому числі, повинно бути зазначено повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 431 ЦПК України, судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стаття 4 ЗУ «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа.

Зокрема, відповідно до п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі в обов`язковому порядку зазначаються, прізвище, ім`я по батькові боржника, адреса місця проживання, дата народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

В порушення вимог ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу та додані до неї документи не містять відомостей про дату народження чи реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серію паспорта боржника ОСОБА_1 . Не вказано у заяві і будь-яких інших даних, на підставі яких можливо ідентифікувати особу боржника ОСОБА_1 .

Крім того, вказані дані про боржника ОСОБА_1 необхідні для отримання судом інформації про місце проживання (перебування) боржника та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Відповідно до довідки наданої на запит суду з Реєстру територіальної громади м. Києва, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

За таких обставин, враховуючи те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 165 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до положення ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 165 ЦПК України, --

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою Житлово-будівельного кооперативу «НАУКФІЛЬМ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутись з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.О.Сенюта