Рішення

від 25.03.2024 по справі 757/39825/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39825/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №757/39825/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного банку України про усунення перешкод у користуванні власністю.

Мотивуючі заявлені вимоги позивач зазначає, що позивач є власником транспортних засобів, а саме: MAN, модель 18.463, тип вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , рік випуску 2002, колір зелений, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу видане Запорізьким ВРЕВ №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, номер свідоцтва НОМЕР_3 від 19.03.2009 року, особливі відмітки: біржова угода 097045 12.03.2009 ААС 268402 від 11.03.2008; MAN, модель 18.463, тип вантажний сідловий тягач, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_11, НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2000, колір зелений, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу видане Запорізьким ВРЕВ №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, номер свідоцтва НОМЕР_6 від 24.03.2009 року, особливі відмітки: біржова угода 097044 12.03.2009 ААС 265636 від 24.01.2008.

Дані транспортні засоби, здаються в оренду ТОВ «Торговий дім «Енергохімтех» (код ЄДРПОУ 33570697) згідно договору найму (оренди) транспортних засобів від 29.03.2023р. реєстраційний номер в реєстрі 87.

Орендар транспортних засобів являється підприємством, що здійснює господарську діяльність з перевезення небезпечних вантажів (внутрішнє та міжнародне), а саме: для провадження господарської діяльності були взяті в оренду зазначені вище транспортні засоби. Проте, коли підприємство-орендар подали документи до Сервісного центру МВС для отримання тимчасового технічного паспорту на ТОВ «Торговий дім «Енергохімтех» з правом виїзду за кордом на вказані транспортні засоби, то отримали відмову у вказаних діях через наявну інформацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заставу транспортних засобів (за пошуковими даними номером шасі (кузова, рами) та обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Був повідомлений обтяжувач - Національний банк України та підстави для внесення в реєстр обтяжень рухомого майна.

18.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Національного банку України (відповідач) за формою електронного звернення громадянина, яке надсилається на корпоративну електронну пошту НБУ.

На вказаний запит Національним банком України була надана відповідь від 29.05.2023 вих. №263-0005/37349 про скасування обтяжень. У відповіді зазначено, що 19.12.2013 між АКБ «Східно¬європейський банк» та Національним банком укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований за номером 10408, відповідно до пункту 1.1 якого АКБ СЕБ» передає Національному банку право вимоги за кредитним договором та договорами застави, укладеними з ТОВ «Маркет-1». Відповідно до договору про відступлення прав вимоги, серед іншого, передані права вимоги за договорами застави транспортних засобів: вантажний сідловий тягач MAN, 2002 року випуску, VIN НОМЕР_2 та вантажний сідловий тягач MAN, 2000 року випуску, VIN НОМЕР_4 . Оскільки на сьогодні заборгованість боржника ТОВ «Маркет-1» за кредитним договором не погашена, у Національного банку відсутні підстави для скасування заборони відчуження транспортних засобів.

Таким чином, позивач вказує, що на момент придбання йому не було відомі дані оставини, а тому вважає, що дії Національного банку України щодо внесення обтяження на транспортні засоби (автомобіль MAN 18.463, 2002 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі № НОМЕР_2 ; автомобіль MAN 18.463, 2000 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер шасі № НОМЕР_4 ) є такими, що перешкоджають користуванню власністю, а саме обмежують права позивача при наданні транспортних засобів в оренду, при відчуженні, переобладнанні чи інших дій з транспортними засобами.

Таким чином, позивач вважає, що він є добросовісним набувачем права власності на транспортні засоби, оскільки при купівлі майна жодних даних про заставу не було внесено до державних реєстрів, що додатково підтверджується довідкою вих. №10пв/-2115 від 09.09.2011р. ГУМВС України в Запорізькій області Відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи №3 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, тож право власності на транспортні засоби було набуте без обтяжень. До того ж, ОСОБА_1 не має жодного відношення до укладення кредитного договору №0001-130/2008 від 03.11.2008 між ТОВ «Маркет-1» та АКБ «Східно - Європейський банк». Дії Національного банку України щодо внесення транспортних засобів як об`єктів обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна порушують права ОСОБА_1 на володіння та розпорядження транспортними засобами.

З врахуванням зазначеного, позивач просить суд:

- Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні правом власності на транспортні засоби вантажний сідловий тягач MAN 18.463, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_5 та вантажний сідловий тягач MAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом внесення змін до предмету обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.06.2019 17:48:52 за №26713653, зареєстрованим реєстратором Філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», підстава обтяження: Договір застави рухомого майна, серія та номер 5585 від 03.11.2008, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шербак Т.В., а саме вилучити об`єкти обтяження: автомобіль вантажний, M.A.N. 18.463, вантажний сідловий тягач, номер об`єкта НОМЕР_4, номер державної реєстрації: НОМЕР_7 ; автомобіль вантажний, MAN, вантажний сідловий тягач, номер об`єкта НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_8 ;

- Зобов`язати Національний банк України здійснити відповідні дії для державної реєстрації змін предмету обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.06.2019 17:48:52 за №26713653 шляхом вилучення об`єктів обтяження: автомобіль вантажний, M.A.N. 18.463, вантажний сідловий тягач, номер об`єкта НОМЕР_4, номер державної реєстрації: НОМЕР_7 ; автомобіль вантажний, MAN, вантажний сідловий тягач, номер об`єкта НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_8 .

12.09.2023 ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду справи в спрощеному позовному провадженні.

03.10.2023 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами позивача.

Так, представник відповідача зазначає, що 03.11.2008 між АКБ «СЕБ» та ТОВ «Маркет-1» укладено кредитний договір № 0001-130/2008, за яким банк відкрив позичальнику відкличну не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з лімітом у сумі 15 065 000,00 грн. строком до 03.11.2008 по 02.11.2009, зі сплатою 23,0 відсотків річних, разом зі змінами та доповненнями до нього.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АКБ «СЕБ» та ТОВ «Маркет-1» укладено Договір застави рухомого майна від 03.11.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. та зареєстровано в реєстрі за № 5585, разом зі змінами та доповненнями до нього.

Заставодавець (ТОВ «Маркет-1) за Договором застави рухомого майна від 03.11.2008 передав в заставу АКБ «СЕБ» серед іншого рухомого майна, в тому числі Вантажний автомобіль, МАN, сідловий тягач, НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_8 , 2002 року випуску; вантажний автомобіль, M.A.N. 18.463, сідловий тягач, НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_7 , 2000 року випуску.

Державні номери автомобілів змінені після їх незаконного вибуття із власності.

Також вихідним листом від 03.11.2008 № 03/11 ТОВ «Маркет-1» повідомлено про передачу в заставу АКБ «СЕБ» транспортних засобів, що обліковуються на балансі підприємства, в тому числі вантажного автомобілю, МАN, сідловий тягач, НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_8 , 2002 року випуску та вантажного автомобілю, M.A.N. 18.463, сідловий тягач, НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_7 , 2000 року випуску.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 04.11.2008 о 15:05 зареєстровано обтяження № 8148936 з терміном дії до 04.11.2013 за АКБ «СЕБ», боржник ТОВ «Маркет-1», на підставі Договору застави рухомого майна від 03.11.2008.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до реєстраційного запису № 40813549 АКБ «СЕБ» внесено відомості про термін дії обтяження та продовження його з 04.11.2013 до 30.05.2018 .

18.12.2009 постановою Правління Національного банку України № 756 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 21.12.2009 АКБ «СЕБ».

З урахуванням Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 та постанови Правління Національного банку України від 10.12.2013 № 504 «Про набуття Національним банком України права власності на нерухоме майно та права вимоги за майновими правами, які передані в заставу за кредитами для підтримки ліквідності, виданими АКБ «Східно-Європейський банк», 19.12.2013 Національний банк та АКБ «СЕБ» уклали Договір про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 10408, за яким АКБ «СЕБ» як первісний кредитор передав Національному банку як новому кредитору право вимоги за рядом кредитних договорів, договорів поруки, договорів іпотеки та договорів застави рухомого майна, серед яких також право вимоги за Кредитним договором та Договором застави рухомого майна від 03.11.2008, разом зі змінами та доповненнями до нього.

У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Так, АКБ «СЕБ» 04.11.2008 о 15:05 правомірно зареєстрував обтяження № 8148936 та продовжив його дію з 04.11.2008 до 30.05.2018 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відносно рухомого майна на підставі Договору застави рухомого майна від 03.11.2008, право вимоги відносно якого 19.12.2013 було відступлено Національному банку України, як новому кредитору та обтяжене 14.06.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 26713653, що підтверджується витягами №86548907 та №86548787, а тому представник відповідача вважає, що Національний банк набув всіх відступлених прав стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет та переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження та задоволення свої вимог за рахунок обтяженого рухомого майна.

Так, позивач вказує у своїй позовній заяві про той факт, що у березні 2009 були придбані у ВАТ АКБ «Східно-Європейський банк» на аукціоні транспортні засоби: вантажний автомобіль, МАN, сідловий тягач, НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_8 , 2002 року випуску та вантажного автомобілю, M.A.N. 18.463, сідловий тягач, НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_7 , 2000 року випуску, однак ним не було враховано та не перевірено належним чином інформацію про наявність діючого з 04.11.2008 по 30.05.2018 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрованого обтяження за АКБ «СЕБ» № 8148936.

Однак, АКБ «СЕБ» та Національний банк України не надавали будь-яку згоду на відчуження рухомого майна.

Відтак, позивач безпідставно вимагає у Національного банку усунути перешкоди у користуванні правом власності, шляхом внесення змін до предмету обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та вилучити об`єкти обтяження, здійснити відповідні реєстраційні дії для державної реєстрації змін предмету обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом вилучення об`єктів обтяження, оскільки в розумінні статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження» не є добросовісним набувачем та не набув право власності на таке рухоме майно без обтяжень, оскільки станом на березень 2009 при купівлі автомобілю як рухомого майна існувало зареєстроване 04.11.2008 за АКБ «СЕБ» обтяження № 8148936 такого майна.

Окрім цього, представник відповідача вказує, що рішенням Господарського суду м. Києва від 16.01.2012 у справі № 65/150, яке набрало законної сили 16.01.2012, позов першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави, в особі Національного банку України, в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області задоволено повністю, вирішено стягнути солідарно з ТОВ «Маркет-1» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротонда» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь АКБ «СЕБ» заборгованість по кредиту в розмірі 15 065 000,00 грн, несплачені відсотки за користування коштами - 2 825 925,17 грн.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012, яке набрало законної сили 16.01.2012, видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.07.2019 заяву Національного банку України про зміну способу і порядок виконання рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2012 у справі № 65/150 задоволено частково, змінено спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 у справі № 65/150, а саме, стягнути з ТОВ «Маркет-1» (01103, м. Київ, б-р. Дружби Народів, 28, к. 730, ідентифікаційний код 32822124) на користь АКБ «СЕБ» (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 1, ідентифікаційний код 19364130) заборгованість по кредиту в розмірі 15 065 000 грн. 00 коп., несплачені відсотки за користування коштами - 2 825 925 грн. 17 коп. (ухвала Господарського суду м. Києва від 02.07.2019 у справі № 65/150, отримана із Єдиного державного реєстру судових рішень додається).

15.06.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби Лазюком Д. М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_12 із виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 у справі № 65/150 (інформація про стан виконавчого провадження № НОМЕР_12, отримана із автоматизованої системи виконавчого провадження, додається).

18.03.2021 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби Лазюком Д. М. винесено постанову про розшук майна боржника та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить боржнику.

Тобто, Національний банк України, за рахунок спірних транспортних засобів: вантажного автомобілю, МАN, сідлового тягача, НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_8 , 2002 року випуску та вантажного автомобілю, M.A.N. 18.463, сідлового тягача, НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_7 , 2000 року випуску, за якими зареєстровано обтяження Національного банку 14.06.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 26713653, має право в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_12 частково задовольнити свої вимоги за рахунок коштів від реалізації спірного автомобілю, оскільки автомобіль як застава забезпечує виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору № 0001-130/2008 від 03.11.2008, укладеного між ТОВ «Маркет-1» та АКБ «СЕБ» та будь-якими додатковими договорами (угодами), додатками, змінами та доповненнями до них, право вимоги за якими АКБ «АКБ» відступив Національному банку України згідно Договору про відступлення права вимог від 19.12.2013 за № 10408, укладеним між АКБ «СЕБ» та Національним банком України.

Також, згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 03.11.2008 № 0001-130/2008, укладеного між АКБ «СЕБ» та ТОВ «Маркет-1», станом на 19.12.2013 (дата укладення договору про відступлення права вимоги між Національним банком України та АКБ «СЕБ» за кредитним договором від 03.11.2008 № 0001-130/2008) загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 17 091 932,17 грн, з яки: 2 026 932,17 грн - заборгованість за простроченими процентами та 15 065 000,00 грн - залишок (простроченої) суми кредиту.

Згідно розпорядження ліквідатора №135.1 від 22.12.2009, нарахування відсотків та неустойки по кредиту ТОВ «Маркет-1» зупинено з 22.12.2009.

Факт отримання та неповернення кредитних коштів ТОВ «Маркет-1» також встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва у справі №65/150, яке набрало законної сили 16.01.2012, на виконання якого 15.06.2020 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_12 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби Лазюком Д. М.

Рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2012 у справі № 65/150 на сьогодні є невиконаним, доказом чого є відкрите виконавче провадження, а також оборотно-сальдові відомості станом на дату розгляду даної справи.

Тож, письмовими доказами підтверджено наявність невиконаних зобов`язань ТОВ «Маркет-1» перед АКБ «СЕБ» за кредитним договором від 03.11.2008 № 0001-130/2008, права вимоги за яким були відступлені Національному банку України на підставі договору про відступлення права вимоги від 19.12.2013.

З врахуванням зазначеного, представник відповідача просив відмовити в задоовленні плзовних вимог.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Разом з цим, позивачем було направлено заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав.

Представник відповідача з`явився в судове засідання, подав заяву про розгляд справи без фіксування технічними засобами, заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, які були досліджені судом, з урахуванням заперечень ОСОБА_2 , на засадах верховенства права та у відповідності до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висноків.

Так, судом встановлено, що 03.11.2008 між АКБ «СЕБ» та ТОВ «Маркет-1» укладено кредитний договір № 0001-130/2008, за яким банк відкрив позичальнику відкличну не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з лімітом у сумі 15 065 000,00 грн. строком до 03.11.2008 по 02.11.2009 зі сплатою 23,0 відсотків річних, разом зі змінами та доповненнями до нього.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АКБ «СЕБ» та ТОВ «Маркет-1» укладено Договір застави рухомого майна від 03.11.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. та зареєстровано в реєстрі за № 5585, разом зі змінами та доповненнями до нього.

Заставодавець (ТОВ «Маркет-1) за Договором застави рухомого майна від 03.11.2008 передав в заставу АКБ «СЕБ» серед іншого рухомого майна, в тому числі Вантажний автомобіль, МАN, сідловий тягач, НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_8 , 2002 року випуску; вантажний автомобіль, M.A.N. 18.463, сідловий тягач, НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_7 , 2000 року випуску.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 04.11.2008 о 15:05 зареєстровано обтяження № 8148936 з терміном дії до 04.11.2013 за АКБ «СЕБ», боржник ТОВ «Маркет-1», на підставі Договору застави рухомого майна від 03.11.2008.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до реєстраційного запису № 40813549 АКБ «СЕБ» внесено відомості про термін дії обтяження та продовження його з 04.11.2013 до 30.05.2018 .

Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 та постанови Правління Національного банку України від 10.12.2013 № 504 «Про набуття Національним банком України права власності на нерухоме майно та права вимоги за майновими правами, які передані в заставу за кредитами для підтримки ліквідності, виданими АКБ «Східно-Європейський банк», 19.12.2013 Національний банк та АКБ «СЕБ» уклали Договір про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 10408, за яким АКБ «СЕБ» як первісний кредитор передав Національному банку як новому кредитору право вимоги за рядом кредитних договорів, договорів поруки, договорів іпотеки та договорів застави рухомого майна, серед яких також право вимоги за Кредитним договором та Договором застави рухомого майна від 03.11.2008, разом зі змінами та доповненнями до нього.

Окрім цього, представником відповідача було долучено довідку-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 03.11.2008 № 0001-130/2008, укладеного між АКБ «СЕБ» та ТОВ «Маркет-1», станом на 19.12.2013 (дата укладення договору про відступлення права вимоги між Національним банком та АКБ «СЕБ» за кредитним договором від 03.11.2008 № 0001-130/2008) загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 17 091 932,17 грн, з яких 2 026 932,17 грн - заборгованість за простроченими процентами та 15 065 000,00 грн - залишок (простроченої) суми кредиту.

Згідно розпорядження ліквідатора №135.1 від 22.12.2009 нарахування відсотків та неустойки по кредиту ТОВ «Маркет-1» зупинено з 22.12.2009.

Факт отримання та неповернення кредитних коштів ТОВ «Маркет-1» також встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва у справі №65/150, яке набрало законної сили 16.01.2012, на виконання якого 15.06.2020 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_12 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби Лазюком Д. М.

Разом з цим, позивач стверджує, що спірні транспортні засоби були придбані на товарній біржі з аукціону, про що свідчать дані про біржові угоди датовані березнем 2009 року.

Позивач посилається на те, що він не знав про існування обтяження та вказує, що довідкою вих. №10пв/-2115 від 09.09.2011р. з ГУМВС України в Запорізькій області Відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи №3 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, його було повідомлено, що згідно комп`ютерної бази даних УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, станом на 08.09.2011р., за гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль MAN 18.463,2000 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_9 , номер шасі № НОМЕР_10 ; автомобіль MAN 18.463, 2002 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі № НОМЕР_2 ; автомобіль MAN 18.463, 2000 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер шасі № НОМЕР_4 , в розшуку, заставі не перебувають.

Відтак, позивач просить суд поновити його права, оскільки вважає себе добросовісним набувачем, якому мають належити спірні транспортні засоби.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Положеннями пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення. Частиною другою статті 129-1 Конституції України визначено позитивний обов`язок держави забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Правові наслідки реєстрації обтяження визначені у статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», в якій, зокрема, зазначено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжував має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Також, ст. 27 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Частиною 2 ст. 586 ЦК України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, визначено, що державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін`юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін`юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - суб`єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Підставою для внесення запису про припинення обтяження до Реєстру відповідно до статей 43 та 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та пункту 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п`яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

З врахуванням зазначеного, суд погоджується, з доводами сторони відповідача, що обтяження, яке зареєстровано АКБ «СЕБ» 04.11.2008 о 15:05 № 8148936 зберігає свою силу і для нового власника обтяженого рухомого майна.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03.04.2013 року у справі № 6-7цс13, від 19.11.2014 року у справі № 6-168цс14 та у постановах Верховного Суду: від 10.10.2019 року у справі № 463/3582/17 і від 18.12.2019 року у справі № 619/4033/18, від 05.02.2020 у справі № 761/3615/19, від 18.03.2020 у справі № 202/5584/18.

Також, стороною відповідача доведено, що Національний банк набув всіх відступлених прав стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет та переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження та задоволення свої вимог за рахунок обтяженого рухомого майна, з врахуванням наявності рішеннь судів та підтвердження заборгованості боржника за кредитними зобов`язаннями.

Згідно наданих документів відповідача, зокрема і витягів із Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що з 2008 року існувало обтяження на спірні транспортні засоби, які були заставою для забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору №001-130/2008 від 03.11.2008.

Таким чином, в розумінні статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», позивач є не добросовісним набувачем та не набув право власності на таке рухоме майно без обтяжень, оскільки ним не було враховано та не перевірено належним чином інформацію про наявність діючого з 04.11.2008 по 30.05.2018 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрованого обтяження за АКБ «СЕБ» № 8148936.

Окрім цього, стороною позивача не надано реальних доказів, що останнім під час купівлі транспорних засобів здійснювалась перевірка таких засобів, не надано документів, на підставі яких здійснювався аукціон та на підставі яких позивач реєстрував документи, а посилання на те, що у нього відсутня документація не свідчить про доведеність обставин, на які він посилається та довідка за 2011 рік, не свідчить про обставини та інформацію, яка відноситься до 2009 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необгрунтовані та належним чином спростовані стороною відповідача.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Так, під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Разом з тим позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, а отже позов не підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права відновити свої права шляхом обрання вірного способу захисту своїх прав та інтересів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 317, 388, 391, 586 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 9, 10, 43, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 27 Закону України «Про заставу», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні ОСОБА_1 до Національного банку України про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 03.04.2024.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА