Постанова

від 16.04.2024 по справі 531/1882/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/1882/22 Номер провадження 22-ц/814/1737/24Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Стеценко В.С.,

з участю представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч»

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року, постановлене суддею Поповим М.С. (повний текст складено 28 грудня 2023 року),

у справі за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (далі - СТОВ «Світоч») про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

31.08.2022 ОСОБА_4 звернулася в суд із указаним позовом, змінивши предмет позову заявою від 23.05.2023. В обґрунтування вимог позову зазначає, що є власницею земельної ділянки площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Полтавської області, Полтавського (колишнього Карлівського) району Максимівської сільської ради (за межами населеного пункту). Така земельна ділянка набута нею у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.05.2022 №459, після смерті бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_5 уклала із СТОВ «Світоч» договір оренди землі від 01.01.2009, який є розірваним за взаємною згодою сторін згідно угоди від 05.03.2018 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076. Проте відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку на умовах оренди згідно договору від 31.03.2018, зобов`язання за яким орендар належним чином не виконує та систематично не сплачує чи сплачує не у повному обсязі орендну плату, що згідно п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Із підстав викладеного, з метою захисту порушеного права, просить суд:

- розірвати договір оренди землі площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, укладений 31.03.2018 між СТОВ «Світоч» та ОСОБА_5 , скасувавши державну реєстрацію права оренди від 31.12.2021 за №46090862;

- зобов`язати СТОВ «Світоч» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076;

- стягнути з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_4 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:008:0076 за період із 2018 року по 2022 рік включно.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 26.12.2023 позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволено.

Розірвано договір оренди землі площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, укладений 31.03.2018 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Світоч» та ОСОБА_5 , та скасовано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди від 30.12.2021 за №46090862.

Зобов`язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» на користь ОСОБА_4 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, у загальному розмірі 7 779,24 грн.

Стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 984,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., а всього 16 984,80 грн.

При постановленні рішення, районний суд виходив із підстав доведеності належними доказами систематичної недоплати відповідачем орендної плати з урахуванням індексації, що передбачено умовами договору та вимогами закону. Тому, районний суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для розірвання договору оренди із зобов`язанням відповідача повернути позивачці належну їй земельну ділянку та сплатою заборгованості з орендної плати.

Із таким рішенням не погодився відповідач СТОВ «Світоч» та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування усіх обставин справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Звертає увагу на взаємовиключні мотиви оскаржуваного рішення, за яких, районний суд, дійшовши висновку про задоволення вимог позову, вказав, що на момент його подачі права позивача не були порушені, оскільки упродовж 2018-2022 років орендодавець міг розраховувати на суму орендної плати 2 688,10 грн., фактично отримавши 69 906,00 грн.

Зазначає, що при зверненні в суд із цим позовом позивачем не надано розрахунку суми заборгованості, що є його процесуальним обов`язком. Тоді як складення розрахунку судом суперечить нормам процесуального закону, а у самому розрахунку не вказано, які суми ним були взяті в його основу, не вказано чи були ці суми проіндексовано, не встановлено дійсний розмір орендної плати за кожен із років.

При цьому, позивачем у порядку, встановленому статтею 23 Закону України «Про оренду землі», не ініціювалося питання щодо перегляду розміру орендної плати, а здійснений судом розрахунок суми орендної плати за кожен рік складений на різні суми.

Звертає увагу, що позовну заяву подано до закінчення 2022 року, тобто другого року, який на думку позивача та суду, ввійшов до систематичного невиконання договору.

Зазначає, що за умовами договору оренди, орендна плата могла видаватися с/г продукцією або виплачуватися у грошовій формі. Тому, на думку відповідача, до даних відносин необхідно застосовувати звичай ділового обороту, а саме, про порядок погодження виплати орендної плати наперед, який може бути як у письмовій так і в усній формі. При цьому, між первинним орендодавцем та товариством існувала усна домовленість щодо виплати орендної плати наперед у більшому розмірі, ніж передбачено договором, а сплачена ним орендна плата включає у себе у тому числі коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Просить врахувати позицію ВП ВС у справі №912/1385/17 від 27.11.2018, за змістом якої застосування такого правового наслідку, як розірвання договору сум, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

03.04.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшли письмові пояснення позивачки, у вимогах яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

15.04.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшли пояснення відповідача до апеляційної скарги, яку просить задовольнити.

У суді апеляційної інстанції представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали, наполягаючи на її задоволенні з урахуванням пояснень до неї; а також заявили клопотання про застосування строку позовної давності. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.

Стосовно клопотання представників відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в суді першої інстанції відповідачем таке клопотання не заявлялося та не наведено об`єктивних обставин, за яких він не мав можливості реалізувати таке право. Тоді як сторони мають усвідомлювати, що інститут апеляційного перегляду впроваджений для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 січня 2009 року між ОСОБА_5 (орендодавець) та СТОВ «Світоч» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер с/г призначення, кадастровий номер №5321683400:00:008:0076, державний акт серії ПЛ №184657, яка знаходиться у с.Максимівка Максимівської сільської ради (п.1.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,75 га, у тому числі рілля (п.2.1.); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 55 854,17 грн. (п.2.5. договору)./а.с.15-17/

05 березня 2018 року між сторонами укладено угоду про дострокове розірвання такого договору оренди земельної ділянки./а.с.111/

31 серпня 2018 року між ОСОБА_5 (орендодавець) та СТОВ «Світоч» (орендар) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер с/г призначення, кадастровий номер №5321683400:00:008:0076, державний акт серії ПЛ №184657, яка знаходиться у с.Максимівка Максимівської сільської ради (п.2. договору).

Згідно з п.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 155 660,84 грн.

Договір укладено на 10 років до 31.03.2028 (п.7 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За бажанням орендна плата видається с/г продукцією або виплачується у грошовій формі (п.10 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.11 договору).

Орендна плата вноситься у такі строки: від 01.09. до 31.12. місяця кожного року (п.12 договору).

Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п.13 договору).

За змістом п.36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.38 договору).

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, але не є підставою розірвання цього договору, та надалі використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (п.39 договору).

ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 20.05.2022 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Шуба А.Ф., успадкувала від ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, яка знаходиться: Полтавська область, Полтавський (колишній Карлівський) район, Максимівська сільська рада (за межами населених пунктів), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва./а.с.12/

Право приватної власності на указану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_4 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63681433 від 20.05.2022, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №301422645 від 20.02.2022./а.с.13/

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5321683400:00:008:0076 складає 205 154,95 грн., що підтверджується Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованим 24.08.2022./а.с.14/

Згідно з інформацією про нарахування і виплату орендної плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_5 площею 4,7538 га з кадастровим номером 5321683400:00:008:0076 за 2012-2021 роки складає:

- 2012 рік: нараховано 5 896,00 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 31,7%; розмір утриманих податків - 884,40 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 18 612,40 грн.; виплачено у грошовому виразі - 1 550,00 грн.; натуральна оплата - 3 000,00 грн.; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу цукру, касир на підставі видаткового касового ордеру;

- 2013 рік: нараховано 8 240,00 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 44,3%; розмір утриманих податків - 1 236,00 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 18 612,40 грн.; виплачено у грошовому виразі - 2 200,00 грн.; натуральна оплата - 4 800,00 грн.; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 06.12.2013/а.с.53/;

- 2014 рік: нараховано 8 240,00 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 44,3%; розмір утриманих податків - 1 236,00 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 18 612,40 грн.; виплачено у грошовому виразі - 3 300,00 грн.; натуральна оплата - 3 700,00 грн.; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру/а.с.56/;

- 2015 рік: нараховано 9 581,00 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 7,3%; розмір утриманих податків - 1 580,87 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 130 635,45 грн.; виплачено у грошовому виразі - 4 400,00 грн.; натуральна оплата - 3 600,00 грн.; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 18.12.2015/а.с.52/;

- 2016 рік: нараховано 18 634,00 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 14,3%; розмір утриманих податків - 3 633,63 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 130 480,70 грн.; виплачено у грошовому виразі - 11 700,00 грн.; натуральна оплата - 3 000,00 грн.; відробіткова оплата - 312,50 грн.; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 13.10.2016/а.с.59,60/;

- 2017 рік: нараховано 24 844,72 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 16,9%; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 146 621,15 грн.; виплачено у грошовому виразі - 17 000,00 грн.; натуральна оплата - 3 000,00 грн.; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 14.12.2017/а.с.61/;

- 2018 рік: нараховано 24 844,72 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 16,9%; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 146 621,15 грн.; виплачено у грошовому виразі - 17 400,00 грн.; натуральна оплата - 2 600,00 грн.; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 21.12.2018/а.с.64/;

- 2019 рік: нараховано 24 844,72 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 12,1%; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 205057,74 грн.; виплачено у грошовому виразі - 20 000,00 грн.; підстави: касир на підставі видаткового касового ордеру від 26.12.2019/а.с.139/;

- 2020 рік: нараховано 24 844,72 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 12,1%; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 205 057,74 грн.; виплачено у грошовому виразі - 20 000,00 грн.; підстави: видатковий касовий ордер від 18.03.2020/а.с.43/;

- 2021 рік: нараховано 6 151,73 грн. орендної плати; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 3%; розмір утриманих податків - 1 199,59 грн.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 205 057,74 грн./а.с.41-42, 43-52, 54-55, 57, 62-63, 65/

За 2021 рік СТОВ «Світоч» сплачено ОСОБА_4 орендну плату у розмірі 4 953,00 грн., а за 2022 рік - 4 953,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7 та №8 від 07.11.2022./а.с.70,71/

Задовольняючи вимоги позову, районний суд виходив із підстав доведеності неналежного виконання орендарем зобов`язання в частині сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції, наслідком чого стала систематична сплата орендної плати не у повному розмірі.

Судом першої інстанції здійснено розрахунок відповідно до зведеної таблиці індексів споживчих цін з 2000 по 2023 рр. (%), що мається на офіційному сайті Мінфіну, та встановлено, що загальна сума орендної плати з індексацією: у 2018 році мала становити 28247,63 грн. (24844,72 х 113,7%), недоплата - 3402,91 грн.; у 2019 році - 27279,50 грн. (24844,72 х 109,8%), недоплата - 2434,78 грн.; у 2020 році - 25863,35 грн. (24844,72 х 104,1%), недоплата - 1018,63 грн.; у 2021 році - 6460,44 грн. (6152,8 х 105%), недоплата - 307,64 грн.; у 2022 - 6768,08 грн. (6152,8 х 110%), недоплата - 615,28 грн. Загальна сума недоплаченої орендної плати з індексацією за період 2018-2022 р.р. склала 7779,24 грн.

Із підстав викладеного, районний суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для розірвання договору оренди із зобов`язанням відповідача повернути позивачці належну їй земельну ділянку та сплатити заборгованість з орендної плати.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги їх правильність не спростовують, зводяться до довільного трактування умов зобов`язання на власну користь та переоцінки доказів.

За змістом частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є, серед іншого,орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Водночас, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст.13, п.3 ч.1 ст.15, ст.21 Закону України «Про оренду землі»).

Нормами статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі», п. «д» статті 141 ЗК України).

У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 сформовано висновок, що систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №912/1385/17 від 27.11.2018, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо), що відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №183/262/17 від 06.03.2019.

Так, із матеріалів справи убачається, що спірні правовідносини зумовлені неналежним виконанням СТОВ «Світоч» обов`язків орендаря згідно договору оренди землі від 31.03.2018, укладеного із орендодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині його оплатності. За умов такого договору сплата орендної плати мала відбуватися з урахуванням індексації, що було враховано судом першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку, що загальна сума недоплаченої орендної плати з індексацією за період 2018-2022 роки склала 7 779,24 грн.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують, а твердження відповідача щодо взаємовиключних мотивів оскаржуваного рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки теза суду, що на момент подачі позову у позивача не було порушено його права та інтересів, а отже не було підстав звернення до суду, стосується стислого викладу позиції відповідача в контексті наданого ним розрахунку.

Натомість посилання відповідача, що орендодавцем не ініціювалося питання щодо перегляду розміру орендної плати не впливає на обов`язки орендаря своєчасно сплачувати орендну плату в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації.

Доводи апеляційної скарги, що між орендодавцем та товариством існувала усна домовленість щодо виплати орендної плати наперед у більшому розмірі, ніж передбачено договором, колегія суддів відхиляє,оскільки такі твердження є припущеннями на яких не може ґрунтуватися судове рішення. Тоді як договір оренди визначав розмір орендної плати не менше 3% від нормативної грошової оцінки, а не 3%, відтак, вчинені орендарем платежі 16,9% та 12,1% від нормативної грошової оцінки не є авансом, оскільки за умовами зобов`язання орендодавець мав легітимні очікування, що мають належне правове підґрунтя, що такі платежі є орендною платою за поточний рік. Твердження відповідача, що до платежів з орендної плати включено індексацію не підтверджено належними доказами та спростовано самим відповідачем у наданому ним розрахунку, який містить розмір орендної плати у відсотковому відношенні від нормативно-грошової оцінки з урахуванням видатків, але без зазначення індексації.

Стосовно посилань відповідача на відсутність розрахунку суми заборгованості, що є процесуальним обов`язком позивача, а також неправильність розрахунку суду першої інстанції, колегія суддів зазначає. По-перше, саме відповідач, як більш захищена сторона в договірних відносинах, повинен і мав можливість надати самостійно докази на підтвердження чи спростування суми наявної заборгованості по орендній платі перед позивачем. По-друге, згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у справі №911/19/19 від 02.10.2020, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов`язання.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах, доводів для зменшення розміру правничих витрат чи відмови у їх стягненні апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення районного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» - залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.04.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак