Рішення

від 10.04.2024 по справі 144/757/23

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/757/23

Провадження № 2/144/18/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину за законом, -

в с т а н о в и в :

06.06.2023 року до Теплицького районного суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом, площею - 2,5577 га, кадастровий номер 0523782000:02:000:0246, яка знаходиться на території Залузької сільської ради Гайсинського (Теплицького) району Вінницької області після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свою заяву мотивує тим, що починаючи з 1997 року по 16 травня 2022 року з ОСОБА_5 проживала однією сім`єю по АДРЕСА_1 , але була зареєстрована по АДРЕСА_2 . Вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки подружжя, несли спільні витрати для купівлі майна для спільного користування, надавали одне одному допомогу, разом виховували доньку позивачки від першого шлюбу ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. Заявниця займалася всіма питаннями, пов`язаними з похованням ОСОБА_5 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач звернулася в Теплицьку державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини і була заведена спадкова справа № 228/2022. Окрім неї із заявою про вступ в спадщину за законом звернулася до нотаріальної контори рідна племінниця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 . У зв`язку з чим виник спір про право та необхідність звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

06 липня 2023 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

У своєму відзиві ОСОБА_2 зазначає, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу подана в позовному провадженні. Позивачкою проігноровано, що встановлення судом фактів, що мають юридичне значення відносяться до справ окремого провадження, позивачка не заявляє жодної вимоги, яку можна було б визначити як предмет позову в позовному провадженні.

26.06.2023 року ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмета позову, в якій остання, окрім встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, просить визнати право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом, площею - 2,5577 га, кадастровий номер 0523782000:02:000:0246, яка знаходиться на території Залузької сільської ради Гайсинського (Теплицького) району Вінницької області після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 06.07.2023 року прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову, в подальшому вирішено розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмета позову. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву із врахуванням яви про зміну предмета позову протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали.

У своєму відзиві на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 перебувала з покійним ОСОБА_5 в приятельських відносинах, спільне проживання не мало місця, докази такого спільного проживання не існують, а відтак відсутні й підстави для задоволення позову в частині визнання права власності на спірну земельну ділянку.

Не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати за нею ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку (пай) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5577 га, кадастровий номер 052378200:02:000:0246, розташовану на території Теплицької територіальної громади Гайсинського району (колишня Залузька сільська рада, Теплицького району), посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку ЯД414296, виданим на ім`я ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 17 липня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .

На зустрічну позовну заяву 25 липня 2023 року позивачем за первісним позовом подано відзив, в якому остання вказала на відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що посилаючись на підставу того що ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги за законом в порядку трансмісії, остання не надала доказів про те, хто вступив у спадщину після смерті її матері - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. У поданій до суду заяві позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом вказала що позовні вимоги первісного позову підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просила суд їх задовольнити. Вказала на безпідставність заявленого зустрічного позову, вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, просила прийняти до уваги доводи, зазначені нею у відзиві.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом в своїй заяві зазначив що позовні вимоги зустрічного позову підтримує у повному обсязі, посилаючись на зазначені у ньому обставини, просить відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, розгляд справи просить проводити без його участі.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в яких вказали, що проти задоволення первісного позову заперечують, просять в його задоволенні відмовити в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_2 підтримують та просять задовільнити його в повному обсязі, а розгляд справи проводити без їх участі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов від 13 червня 2022 року, ОСОБА_1 з 1997 року по день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала з останнім за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до довідки № 325 від 16.05.2023 року, виданої старостою Маломочульського старостинського округу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_5 з 1997 року до дня його смерті (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) і вели з ним спільне господарство (а.с. 10).

Факт проживання заявниці з ОСОБА_5 однією сім`єю та ведення ними спільного господарства підтверджується також показаннями свідків та наявністю у заявниці оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно ОСОБА_5 , а саме державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про про смерть серія НОМЕР_1 від 08 вересня 2022 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, у тому числі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом, площею 2,5577 га, кадастровий номер 0523782000:02:000:0246, яка знаходиться на території Залузької сільської ради Гайсинського (Теплицького) району Вінницької області.

На випадок своєї смерті спадкодавець заповідального розпорядження не залишив.

За прийняттям спадщини позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним ОСОБА_9 звернулася до нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори Лужанської Т.В. Однак постановою нотаріуса за № 67/02-31 від 27.04.2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно що належало ОСОБА_5 , оскільки документи, що підтверджують родинні відносини відсутні (а.с. 11).

Крім того після смерті ОСОБА_5 за прийняттям спадщини також звернулася до нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори Лужанської Т.В. Пелехата Я.В. Однак постановою нотаріуса за № 49/02-31 від 30.03.2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно що належало ОСОБА_5 , оскільки документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку відсутні (а.с. 67).

Із копії спадкової справи №228/2022, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що вона відкрита за заявою ОСОБА_2 , відповідача у справі за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом.

Згідно довідки № 315 від 18.05.2022 року, виданої виконавчим комітетом №4 Теплицької селищної ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його племінниця ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , займалася похованням останнього і понесла витрати на поховання (а.с. 61).

У свідоцтві про народження ОСОБА_5 , серія НОМЕР_2 від 21 липня 1961 року зазначено, що його батьком є ОСОБА_11 , а матір`ю ОСОБА_12 (а.с. 57).

У свідоцтві про народження ОСОБА_13 , серія НОМЕР_3 від 06 липня 1961 року зазначено, що її батьком є ОСОБА_11 , а матір`ю ОСОБА_12 (а.с. 58).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00037826670 від 14.12.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області 08.01.1990 року розірвано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_16 » (а.с. 59).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00035770375 від 08.06.2022 року Виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Бершадського району Вінницької області 07.12.1991 року, за актовим записом №19 зареєстровано шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_18 » (а.с. 60).

ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_19 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 08 червня 2022 року (а.с. 53).

У свідоцтві про народження ОСОБА_20 , серія НОМЕР_5 від 27.01.1982 року зазначено, що її матір`ю є ОСОБА_15 (а.с. 55).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 19 березня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , актовий запис № 9, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_23 » (а.с. 54).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , кожен окремо пояснили та підтвердили факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією сім`єю з 1997 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ведення ними спільного господарства.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до частини 2,4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, незаборонених законом і таких що не суперечать моральним засадам суспільства.

Юридичне поняття шлюбу визначено в частині 1 статті 21 СК України, де вказано про те, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом).

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, вважає, що факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , знайшов своє підтвердження.

Що стосується позовної вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1216, 1258, 1264 ЦК України, закріплено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК).

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК).

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК).

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст. 1265 ЦК).

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

Враховуючи зазначене, можна встановити, що позивач за первісною позовною заявою, відповідач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом четвертої черги, відповідач за первісною позовною заявою, позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_10 є спадкоємцем другої черги (спадкова трансмісія).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкування за правом спадкової трансмісії в порядку переходу права на прийняття спадщини (ст. 1276 ЦК) застосовується, якщо спадкоємець був живим на час відкриття спадщини, проте помер, не встигнувши прийняти спадщину чи відмовитись від неї. Спадкування за правом спадкової трансмісії застосовується при спадкуванні як за законом, так і за заповітом.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємцями майна померлої ОСОБА_19 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які як спадкоємці першої черги за законом фактично прийняли спадщину після їх померлої матері ОСОБА_19 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх заявах повідомили суд, що після смерті дядька ОСОБА_5 спадщину не приймали та на таку не претендують (а.с. 145, 146).

Так як ОСОБА_19 не вступила в спадщину та не отримала свідоцтво про прийняття спадщини у зв`язку зі смертю свого брата ОСОБА_5 , тому з урахуванням положень ст. 1276 ЦК України спадкове майно померлого спадкодавця ОСОБА_5 в порядку спадкової трансмісії перейшло до її доньки - позивача за зустрічною позовною заявою, відповідача за первісною позовною заявою ОСОБА_2 .

Згідно з положеннями ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як передбачено п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними правилами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи, що право власності виникає на підставі рішення суду, яке є одним з правовстановлюючих документів, визначених переліком, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності, то відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 316, 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів якого є визнання права.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Враховуючи обставини щодо документального підтвердження суб`єктивних прав відповідача за первісною позовною заявою, позивача за зустрічною позовною заявою як спадкоємця другої черги, застосовуючи вимоги приведеного вище законодавства, суд приходить до висновку про відповідність обраного ОСОБА_2 способу судового захисту та визнання обґрунтованими її вимоги щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку (пай) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5577 га, кадастровий № 0523782000:02:000:0246, розташовану на території Теплицької територіальної громади Гайсинського району (колишня Залузька сільська рада, Теплицького району), посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку ЯД414296, виданим на ім`я ОСОБА_5 , в порядку спадкування за правом спадкової трансмісії за законом після смерті ОСОБА_19 .

Виходячи із зазначених обставин та на підставі діючого законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог зустрічної позовної заяви та їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 392, 1218, 1276 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 , однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку (пай) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5577 га, кадастровий № 0523782000:02:000:0246, розташовану на території Теплицької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області (колишня Залузька сільська рада Теплицького району), посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку ЯД414296, виданим на ім`я ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - адвокат Ляховська Олександра Тимофіївна, адреса: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №451 від 18.04.2005 року.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_10 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвокат Панасюк Володимир Борисович, адреса: АДРЕСА_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21 від 23.01.2015 року.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення виготовлено 19.04.2024 року.

Суддя