Ухвала

від 22.04.2024 по справі 487/3095/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/3095/24

Провадження № 2-н/487/1011/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 року Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Щербина С.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку «Є-Комфорт» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості з обов`язкових внесків і платежів по утриманню будинку,

ВСТАНОВИВ

04.04.2024 голова правління ОСББ «Є-Комфорт» Лазарєва Д.В. звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості з обов`язкових внесків і платежів по утриманню будинку в загальній сумі 7780,68 грн., з яких: 5477,88 грн. внески на утримання будинку та прибудинкової території; 302,80 грн. витрати на оплату судового збору; 2000 витрати на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали заяви, прихожу до наступного.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.

Пунктом 3 частини 1 ст. 160ЦПК України визначено, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу, а саме: судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

Згідно пункту 6 частини 1 статті 168ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

У статті 165ЦПК України наведений вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу.

За правилами частини 1 статті 165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; заяву подано з порушенням правил підсудності.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Регулювання судових витрат належить до розділу І «Загальні положення» ЦПК України, а тому поширюється на всі категорії цивільних справ, у тому числі на наказне провадження.

Згідно з частинами 1, 3 статті 133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України)

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 5 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з положеннями частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Способи захисту цивільних прав та інтересів зазначені у частині другій статті 16 ЦК України, згідно якої стягнення судових витрат, понесених учасником справи при її розгляді, не належить до способу захисту цивільних прав та інтересів особи.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно ЦПК. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.

У п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23грудня 2011року «Про практику розгляду судами заяву порядку наказного провадження» зазначено, якщо у заяві про видачу судового наказу об`єднано вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суддя ухвалою відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині цих вимог, а щодо вимог, які підлягають розгляду в порядку наказного провадження, - вирішує питання про відкриття наказного провадження. Якщо такі вимоги між собою взаємопов`язані та окремий їх розгляд неможливий, то суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу (ч. 3 ст. 165 ЦПК України), але лише за умови сукупності таких підстав.

Відтак, прихожу до висновку, що вимога про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу не є безспірною, в силу статті 137 ЦПК України, однак така вимоги пов`язана із вимогами про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг і їх окремий розгляд в силу норм ЦПК є неможливим, з огляду на що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 161, 163, п.1, 3 ч.1 ст. 165, 260, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Об`єднанню співвласниківбагатоквартирного будинку «Є-Комфорт» у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості з обов`язкових внесків і платежів по утриманню будинку.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів в розмірі, що не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, на загальних підставах (в порядку позовного провадження), або звернутися з вимогою про видачу судового наказу яка відповідає ст. 161 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом 15-ти днів з моменту підписання суддею.

Суддя: С.В. Щербина