Рішення

від 22.04.2024 по справі 484/1562/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1562/24

Провадження № 2/484/771/24

Рішення

іменем України

22.04.2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Максютенко О.А.,

за участю секретаря судового засіданняЗавірюхи В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Дінеро", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

встановив

представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 28929 від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Дінеро» грошових коштів на загальну суму 13849 грн. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса від 23.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевич С.В., 19.10.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67185349 про стягнення з позивачки заборгованості в розмірі 13849 грн.

Представник позивача зазначила, що жодного документу приватним виконавцем позивачу не направлялося, а про існування виконавчого провадження позивачка дізналася випадково, коли у січня 2024 року нотаріус повідомила, що в реєстрі боржників міститься запис щодо неї.

Після проведеного аналізу вимог діючого законодавства України, пришла до висновку, що дії відповідача та третіх осіб у справі є незаконними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України та вважає, що здійснений виконавчий напис від 23.09.2021 року є незаконним та таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із наступним.

Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що вчинений без врахування всіх необхідних документів, передбачених законом України «Про нотаріат», які підтверджують безспірність вимоги.

У виконавчому написі не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано грошові суми, які потрібно стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дінеро» на загальну суму 13849 грн.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не було дотримано вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого були порушені права позивача.

Таким чином, у зв`язку з не отриманнямпозивачкою будь-яких документів, які б свідчили про дане прострочення та зобов`язання, повідомлення про наявність кредитної заборгованості, про порядок стягнення заборгованості, строків погашення та про початок процедури позасудового стягнення, підстави вважати про безспірний порядок стягненнягрошовихкоштів даної заборгованості є недопустимим, не правомірним та таким, щосуперечитьзаконодавствуУкраїни, а дії приватного нотаріусаБригіда В.О., направлені на винесеннявиконавчогонапису є протиправними.

На підставі ст.ст.278-279 ЦПК України,справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Представник відповідача 29.03.2024 року надіслав на адресу суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В клопотання ізазначено, що витрати позивачана оплатупослуг адвокатає неспівмірнимзі складністюсправи,а такожзавищеними щодоіншої сторониспору.Позовна заявапро визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню,є шаблоннимдокументом,підготовка якогоне потребуєбагато часу,значних зусиль,особливих навиківта знань,і неможе вважатисяскладною юридичноюроботою дляадвоката.Судова практиказ питаньвизнання виконавчогонапису нотаріусатаким,що непідлягає виконанню,у подібнихправовідносинах єсталою.При визначеннірозумно необхідногорозміру сум,які підлягаютьсплаті запослуги адвоката,можуть братисядо уваги,зокрема,вартість оплативідповідних послугадвокатів,яка склаласяв країніабо врегіоні;наявні відомостіорганів статистикиабо іншихорганів проціни наринку юридичнихпослуг;тривалість розглядуі складністьсправи тощо.За своєюкатегорією справа№ 484/1562/24про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню,не єскладною,а лишезазначення впозовній заявірозміру витратна правовудопомогу неє безумовноюпідставою длявідшкодування витратна професійнуправничу допомогув зазначеномурозмірі 14500грн,адже цейрозмір невідповідає критеріюрозумної необхідностітаких витратта співмірності,та жоднимчином недоведений належнимидоказами.Відсутність документальногопідтвердження витратна правовудопомогу єпідставою длявідмови узадоволенні вимогпро відшкодуваннятаких витрат.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце слухання справиоповіщені відповідно до вимогст. 128, 130 ЦПК України. Заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Відзив чи пояснення на позовну заяву не надали.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського Бригіда В.О. було вчинено виконавчий напис № 28929 про стягнення з ОСОБА_2 на підставі укладеного кредитного договору № АG5718065 від 12.02.2020 року. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 13299 грн.

У відповідності до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

За змістом статті 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При цьому, приймаючи рішення у справі, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України відповідно до яких, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем та третіми особами не було надано жодних документів які б могли підтвердити, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, зазначений у написі є безспірним. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, що фактично скасовує його чинність з моменту вчинення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн., так як позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, відповідно до положень ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Щодо правової допомоги, про стягнення якої просить позивач, суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

У ст. 137 ЦПК України зазначено наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

З огляду на наведені норми процесуального права, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу не є пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін. Крім того суд критично сприймає деякі пункти доданого до позову розрахунку таких витрат, зокрема вартість представництва адвоката в суді (участь в судових засіданнях), оскільки адвокат в судовому засіданні участі не приймав, вивчення судової практики ( в даному випадку ця справа є досить типовою) а також вартість складання самого розрахунку вартості наданих послуг, що на переконання суду не є складовою правової допомоги.

Отже виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в частині відшкодування правової допомоги, слід задовольнити вимоги позивача частково, стягнувши з відповідача на його користь 2000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України, суд

ухвалив

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Дінеро» (вул. Сурікова,3А м. Київ, код ЄДРПОУ 41350844); треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. (проспект Григоренка,15, прим.3 м. Київ 02068), Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич С.В. (вул. Спаська,13,6 м. Миколаїв 54030) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса № 28929 від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія Дінеро» за кредитним договором № АG5718065 від 12.02.2020 року грошових коштів на загальну суму 13949

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дінеро» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дінеро» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу частково у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення суду 22.04.2024 року.

Суддя: