Ухвала

від 18.04.2024 по справі 344/5301/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5301/24

Провадження № 1-кс/344/2377/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ скаргу ОСОБА_3 в інтересах Громадської організації «Нон-Стоп» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язання розпочати досудове розслідування, -

В С Т А Н О В И Л А:

21 березня 2024 року заявник ОСОБА_3 , який діє в інтересах Громадської організації «Нон-Стоп», звернувся до суду зі скаргою бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язання розпочати досудове розслідування.

Скаргу скаржник обґрунтовує тим, що 14 березня 2024 року на офіційну електронну адресу СУ ГУНП в Івано-Франківській області головою Громадської організації «Нон-Стоп» ОСОБА_3 направлено заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 172, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

У скарзі скаржник вказує, що посадові особи Київської міської державної адміністрації, начальник Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву і Київській області), керівництво правоохоронних органів у м. Києві, військовослужбовці, бійці Національної гвардії України, Територіальної оборони, їх керівництво, котрі безпосередньо мають відношення до встановлення блокпостів, КПП, посадові особи обласних державних адміністрацій, керівництво правоохоронних органів в обласних центрах, а саме областей, в яких компанія Uklon надає послуги таксі, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у злочинній змові з засновниками, керівництвом та працівниками ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 44293344, ТОВ «УКЛОН КОРПОРЕЙТ», код ЄДРПОУ 44378710, ТОВ "ТЕХ УКЛОН", код ЄДРПОУ 45260393, ГО "УКЛОН КЕА", код ЄДРПОУ 44710031, в тому числі з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , використовуючи платіжну систему Fondy та ТОВ ФК «Елаєнс», код ЄДРПОУ 38905834, створили злочину організацію, яка налагодила надання послуг таксі в комендантську годину, з метою здійснення колабораційної діяльності, пособництва державі-агресору, несанкціонованого поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, надання та отримання неправомірної вигоди, порушення трудового законодавства, перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. У діях зазначених суб`єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 172, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Скаржник вважає, що належного реагування щодо його заяви про кримінальне правопорушення не відбулось, оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було внесено відомостей за заявою заявника.

За таких обставин заявник просить зобов`язати уповноважених осіб органу досудового розслідування СУ ГУНП в Івано-Франківській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почати досудове розслідування за заявою голови Громадської організації «Нон-Стоп» ОСОБА_3 від 14 березня 2024 року за вих. № 14/03/2024-1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 172, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

У судове засідання скаржник ОСОБА_3 не прибув, проте у прохальній частині скарги просить розгляд скарги здійснювати за його відсутності та задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.

У судове засідання представник Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області не прибув, подав заяву про розгляд скарги без його участі, просив у задоволенні скарги відмовити.

Враховуючи вимоги частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, оскільки слідчим суддею було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення порушення прав будь-кого з учасників судового провадження, враховуючи те, що заборони розгляду такого роду скарг за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження немає, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд даної скарги з постановленням ухвали на підставі положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту пункту 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 Кримінального процесуального кодексу України ).

Як вбачається з матеріалів скарги, 14 березня 2024 року на офіційну електронну адресу СУ ГУНП в Івано-Франківській області головою Громадської організації «Нон-Стоп» ОСОБА_3 направлено заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 172, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст.212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст.369 Кримінального кодексу України.

У той же час у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 14 березня 2024 року заявником зазначено 85 адресатів.

Відповідно до частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

За змістом частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені частиною п`ятою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити зазначені відомості.

Згідно з частиною першою статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та статті 2 Кримінального кодексу України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

При цьому, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи частини четвертої статті 214 Кримінального процесуального кодексу мають імперативний характер, вони прямо і безальтернативно зобов`язують реєструвати заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення з унесенням інформації згідно частини п`ятої цієї статті.

Ні слідчий, ні прокурор, ні слідчий суддя чи суд не мають за законом розсуду в цьому питанні, а зобов`язані виконати пряму нормативну вказівку частини четвертої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18.

Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу 1 вказаного Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 2 і 4 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.

Викладене дає підстави вважати, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно бездіяльність, передбачена пунктом 1 часини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Статтею 8 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретної за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

У справі Європейського суду з прав людини «Preda and Dardari v. Italy» (1999), Суд вказав, що метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.

Слідчий суддя вважає, що заява про вчинення кримінального правопорушення не містить відомостей, які могли б об`єктивно свідчити про вчинення зазначеними у заяві особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 172, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 309, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах Громадської організації «Нон-Стоп» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язання розпочати досудове розслідування - відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1