Ухвала

від 19.04.2024 по справі 642/1892/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

19.04.2024

Справа №642/1892/24

Провадження № 1-кс/642/1247/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2024 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВВП №2ХРУП №3ГУНП вХарківській області ОСОБА_3 проарешт майнау кримінальномупровадженні № 12024221220000506 від 22.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а саме:

-Однокімнатну квартиру загальною площею 23.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2517326663120;

-Земельну ділянку з кадастровим номером 6325183504:00:001:0220 площею 0.25 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2395597463251.

-Житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 117.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2390630863251.

- Земельну ділянку з кадастровим номером 6325183504:00:001:0219 площею 0.25 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав:2389858263251.

-Машономісце №0-60 1-го поверху в житловому будинку літ. «А-21», загальною площею 16 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2248445763101.

-Однокімнатну квартиру загальною площею 54.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 1830850463101.

-Житловий будинок,з надвірнимибудівлями,загальною площею297,2кв.м.за адресою: АДРЕСА_5 .Реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна зДержавного реєструречових прав:509783063101,шляхом заборонийого відчуження,з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої, внаслідок кримінального правопорушення.

Як вбачаєтьсяз наданогоклопотання тадодатків донього, в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12022221220000567 від 07.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2021 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, виконавчий директор та єдиний засновник ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, ОСОБА_4 , переслідуючи намір заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, усвідомлюючи неможливість самостійної реалізації протиправних намірів, розуміючи переваги вчинення зазначених злочинних дій за попередньою змовою групою осіб, задля реалізації протиправних намірів, розподіливши поміж собою злочинні ролі, вступила у злочинну змову з співвиконавцем кримінальних правопорушень, а саме з головним інженером начальником господарчого відділу ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , заздалегідь розробивши злочинний план, направлений на заволодіння грошовими коштами ННЦ, виділеними на закупівлю апаратно-програмних комплексів, вчинили незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу директора ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» № 4-К від 30.03.2020 ОСОБА_4 прийнята на роботу на посаду виконавчого директора з 01.04.2020.

Рішенням учасника ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» № 10/01 від 09.10.2020 єдиному учаснику товариства ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» ОСОБА_4 надано повноваження:

- укладати від імені ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» договори та інші правочини з підприємствами, установами та організаціями; - представляти Товариство без доручення в органах державної влади та місцевого самоврядування, в органах судової влади, перед будь-якими українськими та іноземними, юридичними та фізичними особами, в усіх підприємствах, організаціях, установах; - розпоряджатися майном та коштами ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», підписувати угоди, що стосуються розпорядження майном та коштами Товариства;- одержувати кредити, інвестиції від підприємств, організацій, установ у будь-яких формах, самостійно визначати умови та суми відповідних угод в межах повноважень, передбачених статутом;- відкривати поточні, валютні та інші банківські рахунки Товариства; - видавати довіреності на право діяти від імені Товариства в межах своїх повноважень.

Таким чином, ОСОБА_4 , як єдиний учасник та виконавчий директор ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою, зокрема службовою особою юридичної особи приватного права, та вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 , зі свого боку, спочатку повинен був забезпечити перемогу ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» під час проведення тендерної закупівлі у ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, після чого ОСОБА_4 повинна була організувати поставку обладнання, що не відповідає умовам договору та є значно дешевшим за необхідне, а ОСОБА_6 , в свою чергу, прийняти таке обладнання без перевірки його на відповідність, підписати видатку накладну, що є підставою для здійснення оплати за поставку такого обладнання, та тим самим здійснити заволодіння грошовими коштами ННЦ, виділеними на закупівлю апаратно-програмних комплексів.

У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, із корисливих мотивів, залучила свого знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований як фізична особа- підприємець з ІПН НОМЕР_2 , для участі у конкурсних торгах, які оголосив ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, на закупівлю двох апаратно-програмних комплексів на базі хроматографів «Хроматек-Кристал-5000» (або еквівалент), із заздалегідь обумовленою дорожчою пропозицією для створення хибної уяви про законність проведення зазначених конкурсних торгів.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, без фактичного проведення засідання тендерного комітету, за невстановлених під час досудового розслідування обставин, 03.12.2021 складено протокол засідання тендерного комітету ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, де визначено переможцем у процедурі закупівлі апаратно-програмних комплексів на базі хроматографів «Хроматек-Кристал-5000» (або еквівалент): Апаратно-програмний комплекс для визначення автентичності, вмісту токсичних мікродомішок і метилового спирту в горілці і спирті етиловому, Апаратно-програмний комплекс для визначення детального вуглеводного аналізу бензину.

За результатами проведення тендерної закупівлі, 14.12.2021 між ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 02883133, в особі директора ОСОБА_8 , який не був обізнаний про злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, в особі виконавчого директора ОСОБА_4 укладений договір № 159/21, згідно з яким ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, прийняло на себе зобов`язання з постачання апаратно-програмних комплексів на базі хроматографів «Хроматек-Кристал-5000» (або еквівалент): Апаратно-програмний комплекс для визначення автентичності, вмісту токсичних мікродомішок і метилового спирту в горілці і спирті етиловому, Апаратно-програмний комплекс для визначення детального вуглеводного аналізу бензину. Ціна договору склала 2199000, 00 грн.

Відповідно до 1.2. договору № 159/21 від 14.12.2021 Право власності на товар переходить до Замовника з моменту передання Постачальником Замовнику товару в порядку та у строки, визначені договором.

Пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що постачальник гарантує якість Товару, що постачається. Товар, що постачається, повинен відповідати найвищому рівню технології і стандартам, нормам, законодавчо встановленим на території України. Товар, що поставляється, повинен мати необхідні сертифікати, реєстраційні посвідчення або свідоцтва про реєстрацію, інструкції українською мовою, затверджені в установленому порядку, супроводжуватися документами щодо кількості, найменування виробника.

Відповідно до п. 5.3. договору зобов`язання постачальника перед замовником вважаються виконаними у повному обсязі з моменту підписання накладної про поставку товару у повному обсязі з моменту підписання накладної про поставку (передачу Товару) та виконання умов договору. Датою виконання Постачальником зобов`язань щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у кількості та якості, що відповідають вимогам цього договору до замовника.

Згідно з п. 5.4. приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до супровідних документів на товар, по якості відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з розділом ІІ договору. Приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною Постачальника (в двох екземплярах), яка підписується матеріально-відповідальними особами Постачальника та Замовника.

П.11.14 договору передбачено, що виконавець гарантує та зобов`язується не здійснювати (як безпосередньо, так і через третіх осіб) будь які матеріальні/нематеріальні заохочення, зацікавлення, стимулювання, пропозиції, тобто не пропонувати, не обіцяти, не надавати грошову винагороду, майно, майнові права, переваги, пільги, послуги, знижки, нематеріальні активи та будь-які інші преференції працівникам Замовника та особам, які пов`язані будь-якими відносинами з Замовником, що є відповідальними за умови виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, включаючи їх родичів та інших подібних чи уповноважених осіб, за вчинення ними дій чи бездіяльності з використанням наданих їм повноважень в інтересах Виконавця, та/або в інтересах третіх осіб і всупереч інтересам Замовника.

У подальшому, 16.12.2021 виконавчий директор ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , зловживаючи службовим становищем та переслідуючи корисливу мету незаконного особистого збагачення, з метою заволодіння грошовими коштами ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, не бажаючи здійснити постачання передбаченого умовами договору товару, на виконання умов вищезазначеного договору передала до ННЦ апаратно-програмні комплекси, які не відповідали умовам договору, а саме апаратно-програмні комплекси на базі хроматографів «Хроматек-Кристал-2000м», які не були новими і мали ознаки користування та підроблення назви та серійного номеру, та надали до них супроводжувальні документи не в повному обсязі та які не були оформлені належним чином, а саме не містили відбитків печатки виробника та підпису осіб, які проводили перевірку зазначених комплексів, а містили лише копії відбитків та підпису, які не були завірені підписом службової особи ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС».

Разом зцим, ОСОБА_5 ,будучи службовоюособою, атакож матеріально-відповідальноюособою,16.12.2021,перебуваючи заадресою: АДРЕСА_6 ,в приміщенніННЦ «ІСЕім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса», діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , в інтересах ТОВ «НВП «АЛЛХІМ СЕРВІС», зловживаючи своїм службовим становищем, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, будучи обізнаним про те, що товар не відповідає умовам договору та даним, зазначеним у видатковій накладній, діючи відповідно до п. 5.4. договору як матеріально-відповідальна особа, підписав в графі «Отримав (ла)» видаткову накладну ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, від 16.12.2021 № 1 на постачання товару - Апаратно-програмного комплексу для визначення автентичності, вмісту токсичних мікродомішок і метилового спирту в горілці і спирті етиловому, Апаратно-програмний комплекс для визначення детального вуглеводного аналізу бензину, які фактично до ННЦ поставлені не були, на загальну суму 2199000 грн.

У подальшому ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 02883133, на підставі в т. ч. зазначеної видаткової накладної, перераховано на банківський рахунок ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ «ПУМБ», грошові кошти на загальну суму 2199000 грн. за поставлений товар, якими виконавчий директор ТОВ «АЛЛХІМ-СЕРВІС» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 отримали можливість розпоряджатись на власний розсуд, тобто фактично заволоділи грошовими коштами.

Згідно з висновком комплексної судової товарознавчої експертизи та комп`ютерно- технічної експертизи № 26/1-4/24 від 06.03.2024 за результатами проведення поставлені ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» апаратно-програмні комплекси за своїм маркуванням, кількістю та специфікацією не відповідають апаратно-програмним комплексам, зазначеним у договорі № 159/21 від 14.12.2021.

Таким чином, ОСОБА_4 ,будучи службовоюособою,переслідуючи намірзаволодіння чужиммайном вособливо великихрозмірах,за попередньоюзмовою групоюосіб,вступила узлочинну змовуз співвиконавцемкримінальних правопорушень,а саме з головним інженером ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , переслідуючи корисливу мету незаконного особистого збагачення, діючи всупереч п. 1 ч. 3 ст. 61 Закону України «Про запобігання корупції», п. п. 1.2, 1.3, 2.1 посадової інструкції, а також всупереч п.п. 5.4, 6.1.2, 11.14 договору поставки від 14.12.2021 незаконно заволодів грошовими коштами, виділеними на придбання апаратно-програмних комплексів, отриманими в якості оплати за поставлений товар, який фактично поставлений не був, у загальній сумі 2199000 грн., тим самим спричинивши державним інтересам в особі ННЦ матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

Крім того, у листопаді 2021 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, виконавчий директор та засновник ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» ОСОБА_4 , переслідуючи намірзаволодіння чужиммайном вособливо великихрозмірах,вступив узлочинну змовуз співвиконавцемкримінальних правопорушень,а самеголовним інженером начальникомгосподарчого відділуННЦ «ІСЕім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса» Міністерстваюстиції України ОСОБА_5 ,вчинили службовепідроблення офіційнихдокументів запопередньою змовоюгрупою осіб,а самескладання тавидачу службовоюособою завідомонеправдивих офіційнихдокументів за наступних обставин.

ОСОБА_4 , як єдиний учасник та виконавчий директор ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою, зокрема службовою особою юридичної особи приватного права, та вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 16.12.2021, більш точний час встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим, перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці, виконавчий директорта засновникТОВ «НВП«АЛЛХІМ-СЕРВІС» ОСОБА_4 , реалізовуючи єдиний умисел заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, склала завідомо недостовірний офіційний документ видаткову накладну ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, від 16.12.2021 № 1 на постачання товару - Апаратно-програмний комплекс для визначення автентичності, вмісту токсичних мікродомішок і метилового спирту в горілці і спирті етиловому, Апаратно-програмний комплекс для визначення детального вуглеводного аналізу бензину, внісши до неї недостовірні відомості щодо найменування та якості фактично поставленого обладнання за договором поставки № 159/21 від 14.12.2021 та поставила свій підпис у графі «Від постачальника виконавчий директор ОСОБА_4 , відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення» та скріпила його печаткою.

Після чого, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, а також матеріально-відповідальною особою, 16.12.2021, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , в приміщенні ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, будучи обізнаним про те, що товар не відповідає умовам договору та даним, зазначеним у видатковій накладній, діючи відповідно до п. 5.4. договору як матеріально-відповідальна особа, отримав від ОСОБА_4 видаткову накладну ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 36372803, від 16.12.2021 № 1 на постачання товару - Апаратно-програмний комплекс для визначення автентичності, вмісту токсичних мікродомішок і метилового спирту в горілці і спирті етиловому, Апаратно-програмний комплекс для визначення детального вуглеводного аналізу бензину з внесеними до неї недостовірними відомостями та підписав її в графі «Отримав (ла)».

Таким чином, ОСОБА_4 склала та підписала видаткову накладну № 1 від 16.12.2021 за договором про постачання № 159/21 від 14.12.2021, який є офіційним документом (має наступні ознаки: містить зафіксовану інформацію про поставлене обладнання, підтверджує факт поставки обладнання, здатний спричинити наслідки правового характеру (є підставами для перерахування з бюджету відповідних грошових коштів за поставку обладнання), видається та посвідчується компетентними особами (особами, уповноваженими на підписання вказаних накладних), складений з дотриманням визначених законом форм (мають необхідні реквізити)), із завідомо неправдивими відомостями про предмет поставки, шляхом складання видаткової накладної із завідомо неправдивими даними щодо предмету поставки відповідно до договору, усвідомлюючи при цьому фактичну поставку обладнання, що повністю не відповідає умовам договору, що підтверджується висновком комплексної судової товарознавчої експертизи та комп`ютерно- технічної експертизи № 26/1-4/24 від 06.03.2024, особисто підписала видаткову накладну №1 від 16.12.2021 та скріпила її печаткою.

Разом з цим, ч.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

У подальшому, на виконання умов договору про постачання № 159/21 від 14.12.2021, ОСОБА_9 , надав до керівника ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України ОСОБА_8 власноруч підписану ним та ОСОБА_10 видаткову накладну із зазначенням неправдивих відомостей щодо фактично поставленого обладнання для їх підписання відповідальною особою Замовника та проведення розрахунку за договором.

На підставі зазначеної видаткової накладної ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 02883133, перераховано на банківський рахунок ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС», № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ «ПУМБ», грошові кошти на загальну суму 2199000 грн. за поставлений товар, якими виконавчий директор ТОВ «НВП АЛЛХІМ-СЕРВІС» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 отримали можливість розпоряджатись на власний розсуд, тобто фактично заволоділи грошовими коштами.

Згідно з висновком комплексної судової товарознавчої експертизи та комп`ютерно- технічної експертизи № 26/1-4/24 від 06.03.2024 поставлені ТОВ «НВП «АЛЛХІМ-СЕРВІС» апаратно-програмні комплекси за своїм маркуванням, кількістю та специфікацією не відповідають апаратно-програмним комплексам, зазначеним у договорі № 159/21 від 14.12.2021.

Отже, в діях ОСОБА_4 , вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі та службове підроблення офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.

11.04.2024, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

12.04.2024 від представника ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» було отримано цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування завданої матеріальної шкоди на суму 2 199 000 гривень.

В подальшому було встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 373654722 від 10.04.2024 у ОСОБА_4 перебувають у власності наступні об`єкти нерухомості: 1 кімнатна квартира загальною площею 23.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2517326663120; Земельна ділянка з кадастровим номером 6325183504:00:001:0220 площею 0.25 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2395597463251; житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 117.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2390630863251; Земельна ділянка з кадастровим номером 6325183504:00:001:0219 площею 0.25 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав:2389858263251; Машономісце №0-60 1-го поверху в житловому будинку літ. «А-21», загальною площею 16 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2248445763101; 1 кімнатна квартира загальною площею 54.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 1830850463101; Житловий будинок, з надвірними будівлями, загальною площею 297,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 509783063101.

Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна с тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, втому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу): 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості передачі та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, керуючись ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), беручи до уваги наявність достатніх підстав, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, звернулися до суду з заявами про розгляд клопотання у їх відсутності, клопотання підтримують у повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися, звернулися до суду з заявою про розгляд клопотання у їх відсутності, тому суд вважає можливим розглянути клопотання у їх відсутності на підставі ч.1 ст.172 КПК України.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст. 170 КПК України).

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Таким чином, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт може бути накладений, зокрема, на майно, яке перебуває у власності підозрюваного з метою конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Так, 11.04..2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.28,ч.1ст.366ККУкраїни, а саме привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі та службове підроблення офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 12.04.2024 представником ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» було заявлено цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування завданої матеріальної шкоди на суму 2 199 000 гривень.

Санкцією ч.5 ст.191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Із матеріалів клопотання слідчого вбачається наявність правових підстав для накладання арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочинів, можливість зникнення, втрати, пошкодження, відчуження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. , 131, 132, 170-173, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а саме:

-Однокімнатну квартиру загальною площею 23.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2517326663120;

-Земельну ділянку з кадастровим номером 6325183504:00:001:0220 площею 0.25 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2395597463251.

-Житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 117.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2390630863251.

- Земельну ділянку з кадастровим номером 6325183504:00:001:0219 площею 0.25 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав:2389858263251.

-Машономісце №0-60 1-го поверху в житловому будинку літ. «А-21», загальною площею 16 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 2248445763101.

-Однокімнатну квартиру загальною площею 54.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав: 1830850463101.

-Житловий будинок,з надвірнимибудівлями,загальною площею297,2кв.м.за адресою: АДРЕСА_5 .Реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна зДержавного реєструречових прав:509783063101,шляхом заборонийого відчуження,з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої, внаслідок кримінального правопорушення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити слідчому СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1