Рішення

від 10.04.2024 по справі 308/22011/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/22011/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Мішко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про виділ у натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради про виділ у натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Позов мотивований тим, що 08 липня 2004 року вона та ОСОБА_2 уклали договір дарування нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данюк Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №655. Вказує, що згідно даного договору ОСОБА_2 передала у власність безоплатно (подарувала) ОСОБА_1 належну їй на праві спільної часткової власності 35/100 частини будинковолодіння, що знаходиться: АДРЕСА_1 .

Зауважує, що належні їй на праві приватної спільної часткової власності 35/100 частини будинковолодіння - літ. Б, складається з трьох кімнат, загальною площею 82,70 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., розташовані на земельній ділянці розміром 384 кв.м. Земельна ділянка під належними їй 35/100 частиною житлового будинку в АДРЕСА_1 , площею 0,0384 га, кадастровий номер 2110100000:07:001:0102, також перебуває у її особистій приватній власності на підставі державного акту на землю серія ЗК №055809.

Позивач вказує, що в цілому будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: бібліотеки літ. А, житлового будинку літ. Б, огорожі -1, загальною площею 153,7 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці площею 526 кв.м.

Вказує, що відповідач Ужгородська міська рада також має свої відокремлені 65/100 частини будинковолодіння з окремим входом під літ. «А», що доводиться інформацією про об`єкт нерухомого майна від 11.07.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6488662.

На переконання позивача, вона з відповідачем є власниками двох окремих домоволодінь, що знаходяться на окремих земельних ділянках, однак належне їй нерухоме майно до цих пір становить не виділену в натурі 35/100 частини будинковолодіння літ. Б.

Наголошує, що за технічними показниками житловий будинок літ. Б, загальною площею - 82.7 м2, житловою площею - 45.1 м2 є відокремлена, має окремий вихід, інженерні комунікації, може використовуватись незалежно від інших будівель та може бути виділена в натурі без проведення будівельних робіт і являє собою окремий житловий будинок.

З огляду на викладене просить суд виділити в натурі ОСОБА_1 в окреме домоволодіння належні їй 35/100 частини будинковолодіння в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею 82,7 м2; житловою площею 45,1 м2; нежитловою площею 37,6 м2.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася та подала заяву, згідно якої просила задолити позов та розглянути справу без її участі.

Представник Ужгородської міської ради також не скористалася своїм правом на участь у судовому засіданні та подала заяву, відповідно до якої просить проводити розгляд справи на підставі наявних матеріалів без її участі.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 35/100 частини будинковолодіння - літ. Б, що складається з трьох кімнат, житлвою площею 45.1 кв.м. загальною площею 82.7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 384 кв.м., належать позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності на підставі договору дарування №655 від 08.07.2004.

Судом також встановлено, що земельна ділянка площею 0,0384 га, кадастровий номер 2110100000:07:001:0102, за адресою: АДРЕСА_1 , також перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на землю серія ЗК №055809.

З оглянутої інформації про об`єкт нерухомого майна від 11.07.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6488662, вбачається, що Ужгородська міська рада також має у власності 65/100 частини будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про можливість виділу виданої ФОП ОСОБА_3 від 19.09.2023 року №17: Будівля «Будівля бібліотеки літ. А», загальною площею 71 м2; нежитлова площа 71 м2; №1 огорожа та розташована в АДРЕСА_1 ; Будинок «Житловий будинок літ. Б», загальною площею 82,7 м2; житлова площа 45,1 м2; нежитлова площа 37,6 м2 та розташований в АДРЕСА_1 .

Увесь об`єкт складається з Будівлі бібліотеки літ. А. загальна площа 71 м2, нежитлова площа 71 м2 та №1 огорожі, Житлового будинку літ Б. загальна площа 82,7 м2; житлова площа 45,1 м2; нежитлова площа 37,6 м2.

За технічними показниками житловий будинок літ. Б, загальною площею 82.7 м2, житловою площею 45.1 м2 є відокремлена, має окремий вихід, інженерні комунікації, може використовуватись незалежно від інших будівель та може бути виділена в натурі без проведення будівельних робіт і являє собою окремий житловий будинок.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває права власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові ВСУ від 03 квітня 2013 року (справа № 6-12цс13) суд дійшов наступних висновків щодо виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності. Виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

У частинах першій та третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За такого, на переконання суду, позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази, якими підтверджується, що майно, а саме: 35/100 частини будинковолодінняв АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею 82,7 м2; житловою площею 45,1 м2; нежитловою площею 37,6 м2, являє собою окремий об`єкт нерухомості, але спільна часткова власність перешкоджає ОСОБА_1 у повній мірі реалізувати своє право щодо володіння та розпорядження власним майном.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 355-358, 364 ЦК України, ст.ст. 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі 35/100 частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, що складається з житлового будинку загальною площею 82,7 м2; житловою площею 45,1 м2; нежитловою площею 37,6 м2.

Припинити право ОСОБА_1 на 35/100 частки спільної часткової власності будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ;

Відповідач - Ужгородська міська рада, адреса: м. Ужгород, пл. Поштова, 3; код ЄДРПОУ 33868924.

Суддя Т.Р. Деметрадзе