Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/3343/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/3343/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника заявника адвоката Сухої М.В.,

представника ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт лтд" адвоката Лозовського В.М.,

представника ОСОБА_1 адвоката Усачука О.І.,

арбітражного керуючого Глеваського В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт лтд"

на постанову Господарського суду міста Києва

від 18.12.2023 (суддя Омельченко Л.В.)

у справі №910/3343/22

за заявою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенефіт юніон" (код 43892843)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 визнати банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бенефіт Юніон", відкрито ліквідаційну процедуру боржника строком на 12-ть місяців; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт лтд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 18.12.2023, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи № 910/3343/22 призначено на 19.03.2024.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 дану справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Копитова О.С., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкладено розгляд справи на 16.04.2024.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розпорядник майна боржника не вчинив вичерпні дії з встановлення вартості активів боржника, виходячи із наявності у власності боржника нерухомого майна загальною договірною вартістю 7 млн грн, а суд першої інстанції прийняв передчасне та необґрунтоване рішення про завершення процедури розпорядження майном без належного дослідження обставин щодо розміру активів боржника та їх вартості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенефіт юніон", визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до боржника у розмірі 67 480 242,82 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва 19.04.2023 визнано конкурсними кредиторами боржника:

Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" на загальну суму 67 563 552,82 грн, а саме: 83 310 грн - перша черга; 67 480 242,82 грн - четверта черга;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт лтд" на загальну суму 73 602 грн., а саме: 4 962 грн - перша черга; 68 640 грн - четверта черга;

ОСОБА_1 на загальну суму 19 791 287,01 грн, а саме: 4 962 грн - перша черга; 19 786 325 грн - четверта черга.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника на суму 9 919 781,51 грн - 150% річних та 1 306 753,51 грн - інфляційних втрат скасовано частково; постановлено прийняти в скасованій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 5 417 234,79 грн - 150% річних та 454 171,78 грн - інфляційних втрат; у іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 щодо вимог ОСОБА_1 залишено без змін; зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів боржника, включивши вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 14 436 068,57 грн, з яких: 4 962 грн - першої черги та 14 431 106,57 грн - четвертої черги;

15.12.2023 арбітражний керуючий Глеваський В.В. звернувся до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

До клопотання був доданий протокол № 2 засідання зборів кредиторів від 15.12.2023 про ухвалення рішення щодо звернення до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

17.12.2023 арбітражний керуючий Глеваський В.В. подав клопотання про затвердження звіту розпорядника майна боржника за результатами вчинених дій у процедурі розпорядження майном.

Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За змістом частини першої статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Аналіз положень статті 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. висновок у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Суд звертає увагу, що завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

У результаті проведеного аналізу основних фінансово-економічних показників господарської діяльності ТОВ "Бенефіт юніон" за період з 01.01.2020 по 01.01.2022, розпорядник майна боржника встановив наступні їх значення:

1. необоротні активи збільшилися на 100%, тобто на суму 6749,3 тис. грн;

2. оборотні активи активу балансу становлять - 3938,5 тис. грн;

3. власний капітал збільшився за рахунок чистого прибутку - 151,8 тис. грн, який складається з статутного капіталу в сумі 1,0 тис. грн та нерозподіленого прибутку в сумі 151,8 тис. грн;

4. поточні зобов`язання станом на 01.01.2022 складають 10524,7 тис. грн;

5. показники рентабельності мають позитивні значення.

Проведений аналіз ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства розпорядник майна не виявив, оскільки не достатньо наданих документів для повноти проведення фінансового аналізу.

Розпорядник майна боржника вказує, що у такому разі задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Станом на 05.06.2023 розпорядник майна боржника провів інвентаризацію та вніс відповідні записи до інвентаризаційних описів. Проаналізувавши активи та пасиви боржника розпорядник майна дійшов висновку, що пасиви значно перевищують активи, що свідчить про стійку неплатоспроможність ТОВ "Бенефіт юніон" та необхідність переходу в ліквідаційну процедуру.

Врахувавши викладені обставини, а також подання клопотання щодо введення процедури ліквідації, відсутність пропозицій щодо санації боржника, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необхідності визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Колегія суддів звертає увагу, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.

Як було встановлено вище, ухвалою попереднього засідання від 19.04.2023 з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 визнанні грошові вимоги кредиторів, які підлягають винесенню до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 81979 тис. грн.

Згідно з даними протоколу інвентаризаційної комісії від 16.01.2023, що складений арбітражним керуючим Глеваським В.В. як розпорядником майна боржника, на якого покладені обов`язки керівника боржника згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022, у боржника наявні наступні активи: дебіторська заборгованість в сумі 287475,34 грн, нерухоме майно (нежитлові виробничі та складські приміщення та земельні ділянки), рухоме майно (канцелярське приладдя) балансовою вартістю 6749,3 тис. грн.

Ринкова вартість активів боржника не визначалась розпорядником майна.

Апеляційна скарга мотивована тим, що покладений в основу постанови аналіз фінансово-господарського стану товариства-боржника не відповідає вимогам законодавства та свідчить про відсутність підстав для введення ліквідаційної процедури, позаяк активи боржника на момент відкриття провадження у справі про банкрутство перевищували його пасиви, зокрема, у власності боржника перебуває нерухоме майно загальною договірною вартістю (ціна їх придбання боржником за договорами купівлі-продажу) майже 7 млн грн.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи, оскільки здійснивши аналіз фінансово-господарського стану розпорядник майна визначив активи боржника, провівши їх інвентаризацію та встановив, що у боржника наявні наступні активи: дебіторська заборгованість в сумі 287475,34 грн, нерухоме майно (нежитлові виробничі та складські приміщення та земельні ділянки), рухоме майно (канцелярське приладдя) балансовою вартістю 6749,3 тис. грн. Тобто, вартість таких активів співпадає із вартістю, яка самостійно встановлена скаржником та на яку він посилається у апеляційній скарзі. Одночасно, пасиви боржника складають 81979 тис. грн, тобто у 12 разів перевищують активи товариства.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення інвесторів з метою проведення санаційних заходів діяльності боржника чи визначення ринкової вартості активів (нерухомого майна на яке зроблено посилання у апеляційній скарзі) в спростування їх балансової вартості, що встановлена розпорядником майна. Відтак наявні підстави для висновку про неплатоспроможність боржника, що вірно встановив суд першої інстанції.

Враховуючи, що пропозицій щодо санації боржника інвестори не подали, а кредитори ухвалили рішення про введення ліквідаційної процедури, матеріали справи свідчать про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника за рахунок його майна, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати боржника банкрутом та перейти у ліквідаційну процедуру.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 910/3343/22 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення судом апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт лтд" залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/3343/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко