Постанова
від 17.04.2024 по справі 53/321-10
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Харків Справа № 53/321-10 (н.р. 53/278-09)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Шевель О.В.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників:

від заявника Дребот І.А. за довіреністю від 21.03.2024 № 9, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.01.2028 № 4960;

від боржника Лазор А.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 30.12.2021 Серії ВС № 1114684, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.10.2014 Серії ЛВ № 1562;

від інших учасників справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, м.Київ, (вх.№746Х/2)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №53/321-10 (н.р. 53/278-09) (повний текст складено 11.03.2024, суддя Рильова В.В.)

за заявою Акціонерного товариства "Мегабанк" про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату наказу (вх.№ 2072/24 від 23.01.24) та клопотання ТОВ "Мальви-Маркет" про передачу матеріалів справи та матеріалів заяви про видачу дублікату наказу за підсудністю до Господарського суду Львівської області для розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (вх.№3905 від 12.02.2024)

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк", м. Київ,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", м. Львів,

2. Приватного підприємства "Торнадо-М", м. Київ,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Мальви ЛТД", м. Львів,

про стягнення 18526296,97 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.01.2011 у справі №53/321-10 за позовом Публічного АТ "Мегабанк" до ТОВ "Мальви-Маркет", ПП "Торнадо-М" та до ТОВ "Підприємство Мальви ЛТД" про стягнення 18 526 296,97 грн позовні вимоги було задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Мальви-Маркет" та ПП "Торнадо-М" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,46 грн та 1 177 908,30 доларів США, що складається із: залишку кредиту у розмірі 1 079 395,60 доларів США; заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 12 484,27 грн за період з 01.12.2010 по 23.12.2010; заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 98 512,70 доларів США за період з 01.05.2010 по 31.12.2010 (включно); штрафів у розмірі 4 678 912,19 грн.

В межах задоволення вимог ПАТ Мегабанк за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,46 грн та 1 177 908,30 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №3894 від 25.07.2006 р., укладеним між ПАТ Мегабанк та ТОВ "Мальви-Маркет" шляхом проведення публічних торгів для реалізації предмету іпотеки, а саме: побутові приміщення площею 508,35 кв. м, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464641; нежитлові приміщення площею 322,3 кв. м, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2055678; нежитлове приміщення площею 47,7 кв. м, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15301717; нежитлові приміщення підвалу площею 258,9 кв. м, приміщення першого поверху площею 464,6 кв. м, загальною площею 723,5 кв. м, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464938; нежитлові приміщення площею 286,7 кв. м, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3465117, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3, за початковою ціною на підставі оцінки майна, встановленою суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за 9 918 700,00 грн.

В межах задоволення вимог ПАТ Мегабанк за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,46 грн. та 1 177 908,30 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 3833 від 02.08.2007, укладений між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Мальви-Маркет" шляхом проведення публічних торгів для реалізації предмету іпотеки, а саме: об`єкт незавершеного будівництва багатоквартирний житловий будинок, реєстраційний номер 16934798, що знаходиться за адресою: Львівська область, Жидачівський район, м. Жидачів, вул. Симоненка В., буд 20, за початковою ціною на підставі оцінки майна, встановленою суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за 8 137 600,00 грн.

В межах задоволення вимог ПАТ "Мегабанк" за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,46 грн та 1 177 908,30 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2551 від 17.12.2007, укладеним між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Підприємство Мальви ЛТД", шляхом проведення прилюдних торгів для реалізації предмету іпотеки, а саме: адміністративно-виробнича будівля літ. "А-2", загальною площею 2 926,0 кв. м, реєстраційний номер 17783300; виробнича будівля літ. "Б-1", загальною площею 151,6 кв. м, реєстраційний номер 17783317; складська будівля літ. "В-1", загальною площею 14,4 кв.м, реєстраційний номер 17783421; складська будівля літ. "Г-1", загальною площею 19,8 кв. м, реєстраційний номер 17783458; складська будівля літ. "Д-1", загальною площею 19,6 кв. м, реєстраційний номер 17783498; господарська будівля літ. "Е-1", загальною площею 75,9 кв. м, реєстраційний номер 17783529; господарська будівля літ. "Є-1", загальною площею 75,5 кв. м, реєстраційний номер 17783549; господарська будівля літ. "Ж-1", загальною площею 22,8 кв. м, реєстраційний номер 17783613; господарська будівля літ. "З-1", загальною площею 35,4 кв.м, реєстраційний номер 17783622; складська будівля літ. "І-1", загальною площею 510,2 кв. м, реєстраційний номер 17783667; що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Героїв України, 7.

Стягнуто з ТОВ "Мальви-Маркет" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість за іпотечним договором №3894 від 25.07.2006 р. у розмірі 971 838,60 грн.

Стягнуто з ТОВ "Мальви-Маркет" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість за іпотечним договором № 3833 від 02.08.2007р. у розмірі 1 029 689,25 грн.

Стягнуто з ТОВ "Підприємство Мальви ЛТД" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість за іпотечним договором № 2551 від 17.12.2007 у розмірі 1 269 018,30 грн.

Витрати по сплаті держмита у розмірі 25 500,00 грн та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 321,00 грн стягнуто солідарно з ТОВ "Мальви-Маркет" та ПП "Торнадо-М" та ТОВ "Підприємство Мальви ЛТД" на користь ПАТ "Мегабанк".

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2011 у справі №53/321-10 залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2011.

13.04.2011 на виконання рішення Господарського суду Харківської області було видано відповідні накази.

23.01.2024 до суду надійшла заява АТ "Мегабанк" вх.№ 2072/24, в якій останній просив суд:

- визнати причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа по справі № 53/321-10 поважними та постановити ухвалу про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення солідарно з ТОВ "Мальви-Маркет" та Приватного підприємства "Торнадо-М" на користь АТ "Мегабанк" заборгованості за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,46 грн та 1 177 908,30 доларів США;

- видати дублікат наказу Господарського суду Харківської області по справі №53/321-10 про стягнення солідарно з ТОВ "Мальви-Маркет" та Приватного підприємства "Торнадо-М" на користь АТ "Мегабанк" заборгованості за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,46 грн та 1 177 908,30 доларів США.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №53/321-10 в задоволенні клопотання ТОВ "Мальви-Маркет" про передачу матеріалів справи та матеріалів заяви про видачу дублікату наказу за підсудністю до Господарського суду Львівської області для розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (вх.№3905 від 12.02.2024) відмовлено. В задоволенні заяви АТ "Мегабанк" (вх.№ 2072/24 від 23.01.2024) про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа - відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд встановив, що предметом судового розгляду в межах поданої заяви АТ "Мегабанк" з урахуванням уточнень (вх.№ 4736 від 20.02.2024) визначено питання щодо поновлення строку на пред`явлення до виконання та видачу дублікату одного наказу саме щодо стягнення з Приватного підприємства "Торнадо-М" заборгованості за кредитним договором від 25.07.2006 № 119/2004 станом на 04.01.2011 в сумі 4691396,6 грн та 1177908,30 доларів США, як солідарного відповідача, що виключає можливість розгляду такої заяви в межах справи про банкрутство ТОВ "Мальви-Маркет" за правилами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 20, 30, 31 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, господарський суд першої інстанції вказав, що з боку АТ "Мегабанк" не надано належного обґрунтування з приводу неможливості звернення до виконавчої служби для пред`явлення наказу (про стягнення з ПП "Торнадо-М" заборгованості за кредитним договором 119/2004 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4691396,6 грн та 1177908,30 доларів США, як солідарного відповідача) до виконання в порядку, визначеному чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження", не наведено, які саме у позивача виникли непереборні, істотні труднощі, що завадили вчасному зверненню з вказаним наказом до виконавчої служби.

Позивач із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився, 19.03.2024 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 в частині відмови в задоволенні заяви АТ "Мегабанк" (вх.№ 2072/24 від 23.01.2024) про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, АТ "Мегабанк" зазначає про поважність причини пропуску строку на звернення до суду з заявою про видачу дублікату наказу виконавчого документу з огляду на те, що така можливість виникла після остаточного вирішення Верховним Судом питання витребування майна, за рахунок якого була погашена заборгованість ТОВ "Мальви-Маркет" перед банком, а набуття права власності на нежитлові приміщенні банком, що були предметом іпотеки за іпотечними договорами, укладеними з ТОВ "Мальви-Маркет", мали наслідком "правомірні очікування" та "законні сподівання" банку, що рішення Господарського суду Харківської області у справі № 53/321-10 про стягнення заборгованості є виконаним. В свою чергу апелянт зазначає, що відмова стягувачу в поновленні припущенного процесуального строку фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки це суперечило б основоположному принципу обов`язковості судових рішень.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №53/321-10 (н.р. 53/278-09); справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (вх.№ 5305 від 16.04.2024).

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:

- судом першої інстанції вірно встановлено, що з боку АТ "Мегабанк" на надано належного обґрунтування з приводу неможливості звернення до виконавчої служби для пред`явлення наказу до виконання в порядку, визначеному чинною редакцією Закону України "Про виконавчого провадження", не наведено наявність непереборних, істотних труднощів, що завадили зверненню з вказаним наказом до виконавчої служби; заявник, як сторона виконавчого провадження, несумлінно користувався наданими правами з метою забезпечення своєчасного вчинення виконавчих дій, не вживав заходів щодо виконання рішення суду;

- строк пред`явлення виконавчого документа за рішенням Господарського суду Харківської області від 18.01.2011 у справі № 53/321-10 до виконання закінчився ще до звернення банком до суду з позовом про витребування майна; у межах розгляду справи №914/1353/16 про витребування майна із чужого незаконного володіння судами розглянуто питання щодо добросовісності дій АТ "Мегабанк" щодо набуття спірного майна, що вказує на безпідставність тверджень банку про "правомірні очікування" та "законні сподівання" щодо погашення заборгованості у АТ "Мегабанк";

- аргументи скаржника про те, що введення ліквідаційної процедури та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію є поважною причиною пропуску на пред`явлення наказу до виконання є необґрунтованими, оскільки не спростовують можливість пред`явлення наказу до виконання;

- оскільки заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документу після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання та в задоволенні заяви про поновлення строку судом першої інстанції правомірно відмовлено, заява про видачу дублікату виконавчого документа у відповідності до п. 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні, яке проведено в режимі відеоконференції, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №53/321-10 (н.р. 53/278-09) скасувати в частині відмови в задоволенні заяви АТ "Мегабанк" про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Представник ТОВ "Мальви-Маркет" заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №53/321-10 (н.р. 53/278-09) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка в судове засідання їх представників не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2011 на виконання вказаного вище рішення суду від 18.01.2011 у справі № 53/321-10 видано накази:

- два накази на солідарне стягнення з ТОВ "Мальви-Маркет" та ПП "Торнадо-М" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованості за кредитним договором №119/2004 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,6 грн та 1 177 908,30 доларів США (один наказ із зазначенням боржника - ТОВ "Мальви-Маркет", другий наказ із зазначенням боржника - ПП "Торнадо-М");

- 9 інших наказів на виконання рішення суду у даній справі.

23.01.2023 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Мегабанк" надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред`явлення до виконання (вх.№2072/24 від 23.01.2024).

Вказана заява обґрунтована тим, що 21.07.2022 правлінням Національного банку України прийнято рішення №362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Мегабанк", у зв`язку з чим АТ "Мегабанк" проведено інвентаризацію, відповідно до якої виконавчий документ - наказ Господарського суду Харківської області №53/321-10, яким стягнуто солідарно з ТОВ "Мальви-Маркет" та ПП "Торнадо -М" на користь АТ "Мегабанк" заборгованість за кредитним договором №11/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.20011 в сумі 4 691 396,46 та 1 177 908,30 доларів США, не виявлено. Отже, на думку заявника, вищевказаний наказ є втраченим, рішення Господарського суду Харківської області №53/321-10 про стягнення заборгованості на користь АТ "Мегабанк" не виконано, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є пропущеним з поважних причин, які не залежать від волі стягувача та пов`язані з об`єктивними непереборними, істотними труднощами. У зв`язку з чим АТ "Мегабанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа по справі № 53/321-10 поважними, поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа та видачу дублікату наказу Господарського суду Харківської області по справі № 53/321-10 про стягнення солідарно з ТОВ Мальви-Маркет та Приватного підприємства Торнадо-М на користь АТ Мегабанк заборгованості за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006 р. станом на 04.01.2011 р. в сумі 4 691 396,46 грн та 1 177 908,30 доларів США (Т.9, а.с.174-175).

12.02.2024 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від ТОВ "Мальви-Маркет" надійшло клопотання про передачу матеріалів справи та матеріалів заяви про видачу дублікату наказу за підсудністю до Господарського суду Львівської області для розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (вх.№3905 від 12.02.2024).

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/1353/16 за заявою ТОВ "Мальва-Маркет" про банкрутство ТОВ "Мальви-Маркет", у зв`язку з чим заява АТ "Мегабанк" про видачу дублікату судового наказу від 13.04.2011, боржником за яким є, зокрема, ТОВ "Мальви-Маркет", підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, а матеріали справи та матеріали заяви підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду Львівської області (т.10, а.с.79-82).

20.02.2024 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд від АТ "Мегабанк" надійшли уточнення до заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред`явлення до виконання (вх.№4736 від 20.02.2024).

У вказаних уточненнях АТ "Мегабанк" зазначає, що з 2011 року ТОВ "Мальви-Маркет" вчиняло дії на неповернення заборгованості Банку, ініціювало ряд судових процесів стосовно визнання торгів недійсними. В свою чергу АТ "Мегабанк" вживало законні заходи з метою виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2011 у справі №53/321-10. Пропуск строку АТ "Мегабанк" обґрунтовує тим, що банк зміг звернутися з відповідною заявою після винесення 29.08.2023 постанови Верховним Судом у справі №914/1353/16, якою ухвалено остаточне рішення з питання витребування майна за рахунок якого була погашена заборгованість ТОВ "Мальви-Маркет" перед АТ "Мегабанк", у банка були відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з ПП "Торнадо-М". На думку АТ "Мегабанк", вказані факти є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду за видачею дублікату виконавчого документу, а також свідчать про не втрату інтересу банку до захисту своїх порушених прав. На підставі викладеного, АТ "Мегабанк" просить суд поновити строк пред`явлення виконавчого документу до виконання та видати дублікат виконавчого документу стововно ПП "Торнадо М" (т.10, а.с.121-126).

04.03.2024 винесено оскаржувану ухвалу з підстав, викладених вище.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (в редакції чинній станом на день видачі наказу від 13.12.2011) у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Отже, з правового аналізу норм ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що при солідарному стягнення з кількох боржників виконавчих документів має видаватись по кількості солідарних боржників, в яких має бути зазначено резолютивну частину рішення, найменування стягувача, найменування одного із боржників, а також має бути вказано про те, що обов`язок є солідарним.

Відповідно, якщо кілька відповідачів, до яких було пред`явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов`язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним.

Підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є втрата оригіналу наказу та звернення до суду із заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 року у справі № 916/215/15-г).

При цьому, судова колегія зазначає, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка "Дублікат".

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі ухвали суду і його зміст має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду.

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (в редакції чинній станом на день видачі наказу від 13.12.2011) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; (ч. 2 ст. ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (в редакції, чинній станом на день видачі наказу від 13.12.2011).

У наказі у справі № 53/321-10 про примусове виконання рішення суду від 18.01.2011, поновити строк пред`явлення та видати дублікат якого просить заявник (стягнення з ПП "Торнадо- М" заборгованості за кредитним договором №119/2004 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,6 грн. та 1 177 908,30 доларів США, як солідарного відповідача), вказано, що наказ дійсний для пред`явлення до 14.04.2012.

З заяви позивача вбачається, що вказаний наказ до примусового виконання стягувачем не пред`являвся, матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин, станом на день звернення до суду з заявою про видачу дублікату наказу, строк його пред`явлення до виконання вже сплинув.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення до виконання у даній справі) визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Частиною 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, поважною причиною визнається така обставина, яка є об`єктивно непереборною та пов`язаною з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання (у розумінні ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України), тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; при цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 року у справі № 917/1431/14.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ч. 2, 3 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання заявник вказує на те, що здійснення належного виконання рішення суду та пред`явлення виконавчого листа (про стягнення з ПП "Торнадо- М" заборгованості за кредитним договором №119/2004 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,6 грн та 1 177 908,30 доларів США, як солідарного відповідача) до виконання у строки, передбачені законом, стало неможливим у зв`язку з відсутністю в Акціонерному товаристві "Мегабанк" відповідного виконавчого документу, а також у зв`язку з тим, що позивач протягом тривалого часу вчиняв дії щодо примусового виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмети іпотеки. На думку заявника, вказані обставини стали поважною причиною пропуску строку пред`явлення наказу до виконання, які не залежали від волі стягувача та пов`язані з об`єктивними непереборними, істотними труднощами.

Крім того, заявник посилається на те, що ТОВ "Мальви-Маркет" з 2011 року вчиняло дії направлені на не повернення заборгованості банку, зокрема, ініціювало низку судових процесів стосовно визнання проведення прилюдних торгів недійсними, зважаючи на що, банк зміг звернутися з даною заявою лише після 29.08.2023, а саме вирішення Верховним Судом питання витребування майна, за рахунок якого була погашена заборгованість ТОВ "Мальви-Маркет" перед банком. До цього в АТ "Мегабанк" були відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з ПП "Тормадо-М".

Разом з тим, статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язків за договором як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. В даному випадку, кредитор може звернутися за виконанням зобов`язання як до боржника безпосередньо, так і до його поручителя. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними кредиторові до тих пір, поки їх зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі. А виконання солідарного зобов`язання в повному обсязі одним із боржників припиняє зобов`язання решти солідарних боржників перед кредитором.

Місцевий господарський суд правомірно визначив, що діюче законодавство не містить умов щодо черговості пред`явлення до примусового виконання наказів щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості та не ставить можливість такого пред`явлення наказу щодо стянення заборогваності з поручителя у залежність від пред`явлення до виконання інших наказів, виданих на виконання рішення суду.

З огляду на положення ст. 543 Цивільного кодексу України, а також видачу Господарським судом Харківської області окремого наказу у справі № 53/321-10 про стягнення з ПП "Торнадо- М" заборгованості за кредитним договором №119/2004 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4 691 396,6 грн. та 1 177 908,30 доларів США, як солідарного відповідача, стягувач мав можливість за даним виконавчим документом протягом розумного строку вчинити дії щодо своєчасного пред`явлення наказу до виконання, поновлення строків його пред`явлення чи встановлення обставин його втрати.

З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені стягувачем аргументи не можуть свідчити про непереборність обставин, яка унеможливлювала пред`явлення наказу у передбачений законом строк до виконання, пропуск строку на пред`явлення наказу до виконання саме щодо поручителя ПП "Торнадо- М" повністю залежав від суб`єктивного волевиявлення стягувача.

За таких обставин, розглянувши вищезазначену заяву АТ "Мегабанк", місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку щодо відсутності достатньо правових підстав для її задоволення - оскільки стягувач звернувся до суду з цією заявою більше ніж через 11 років після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (14.04.2012); не надав належних доказів на підтвердження поважності пропуску цього строку (існування непереборних, істотних труднощів, що завадили зверненню з вказаним наказом до виконавчої служби), а також наявності обставин переривання строку пред`явлення наказу до виконання після 14.04.2012.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

Оскільки строк для пред`явлення наказу до виконання сплив та місцевий господарський суд відмовив в поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, з чим погодився суд апеляційної інстанції, то відмова за результатами розгляду заяви в частині видачі його дубліката також є цілком правомірною.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, не підтверджуються належними доказами та є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу АТ "Мегабанк" в собі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої Ірини Володимирівни необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №53/321-10 (н.р. 53/278-09) відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №53/321-10 (н.р. 53/278-09) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Шевель

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено24.04.2024
Номер документу118516621
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування

Судовий реєстр по справі —53/321-10

Постанова від 11.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 09.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Постанова від 17.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 15.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 05.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 01.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 19.03.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 04.03.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні