Ухвала

від 17.04.2024 по справі 903/77/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

17 квітня 2024 року Справа № 903/77/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська аграрна компанія

про розстрочку виконання рішення суду

по справі №903/77/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вітагро Партнер, м. Волочиськ, Хмельницька обл.

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська аграрна компанія, с. Озеряни, Волинська обл.

2. ОСОБА_1 , м. Київ

про солідарне стягнення 2 956 609 грн. 60 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від стягувача: Малюта Н.М., трудовий договір

від боржника: Гораєвська А.В. - керівник

встановив: рішенням суду від 03.05.2023 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська аграрна компанія, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітагро Партнер 1 885 781 грн. 96 коп. основного боргу, 483 453 грн. 70 коп. суми коригування вартості товару до курсу валют, 12 806 грн. 70 коп. 3% річних, 290 367 грн. 30 коп. штрафу, 213 520 грн. 20 коп. пені та 43 288 грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 2 929 218 грн. 81 коп. (два мільйони дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті вісімнадцять грн. 81 коп.).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 виправлено описку, допущену в п.2 резолютивної частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 у справі №903/77/23. Ухвалено пункт 2 резолютивної частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 у справі №903/77/23 читати: Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська аграрна компанія" (вул. Шкільна, буд. 21, с. Озеряни, Турійський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 39516106), ОСОБА_1 (місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія/номер НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 22.05.2022, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (вул. Котляревського, буд. 7, м. Волочиськ, Волочиський р-н., Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 37993500) 2 677 275 грн. 06 коп., з яких: 1 885 781 грн. 96 коп. основного боргу, - 483 453 грн. 70 коп. суми коригування вартості товару до курсу валют, 12 806 грн. 70 коп. 3% річних, 145 183 грн. 65 коп. штрафу, - 106 760 грн. 10 коп. пені, 43 288 грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. В решті позову відмовити."

15.04.2024 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська аграрна компанія про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 заяву прийнято до розгляду у судовому засіданні 17.04.2024 о 14 год 30 хв. Запропоновано стягувачу до 17.04.2024 подати суду пояснення по суті заяви.

Стягувач у поясненнях від 16.04.2024 та представник у судовому засіданні розстрочення виконання рішення суду заперечують, оскільки судом вже відстрочувалось виконання рішення суду, проте рішення суду боржниками не виконане. Договір був укладений в період збройної агресії російської федерації, у зв`язку з чим боржник був обізнаний про наявність форс-мажорних обставин. Докази на підтвердження затримки збору врожаю у зв`язку з блекаутами та погодними умовами відсутні.

У судовому засіданні представник боржника заяву про розстрочення виконання рішення підтримала.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Рішенням суду від 03.05.2023 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська аграрна компанія, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітагро Партнер 1 885 781 грн 96 коп основного боргу, 483 453 грн 70 коп суми коригування вартості товару до курсу валют, 12 806 грн 70 коп 3% річних, 290 367 грн 30 коп штрафу, 213 520 грн 20 коп пені та 43 288 грн 95 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 2 929 218 грн 81 коп (два мільйони дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті вісімнадцять грн. 81 коп).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 змінено, виклавши його резолютивну частину в такій редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська аграрна компанія", ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" 267 727 грн 06 коп, з яких: 1 885 781 грн 96 коп основного боргу, 483 453 грн 70 коп суми коригування вартості товару до курсу валют, 12 806 грн 70 коп 3% річних, 145 183 грн 65 коп штрафу, 106 760 грн 10 коп пені 43 288 грн 95 коп витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. В решті позову відмовити.

Ухвалою суду від 16.08.2023 відстрочено виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 у справі №903/77/23 з урахування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 до 01.09.2023.

На виконання постанови суду видано накази від 29.11.2023 №9033/77/23-1, №903/77/23-2.

Ухвалою суду від 17.04.2024 виправлено помилки в наказах Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 №903/77/23-1, №903/77/23-2, вказавши суму боргу « 2 677 275 грн 06 коп» замість « 267 727 грн. 06 коп», правильні реквізити боржника ОСОБА_1 .

У заяві від 12.04.2024 ТОВ «Волинська аграрна компанія» просить розстрочити виконання рішення суду на два місяці згідно графіку: до 01.05.2024 в сумі 200 000 грн, до 01.06.2024 в сумі 191 498 грн 00 коп.

Заява обґрунтована складним матеріальним становищем боржника, яке виникло у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, що проявилось в придбанні засобів захисту рослин та добрив, необхідних для отримання врожаю з розстрочкою платежу під відсотки за користування з прив`язкою до іноземної валюти, що створило значну курсову різницю між цінами взятих на себе кредитних зобов`язань та кінцевими розмірами коштів, які потрібно повертати (зросли майже на 35%); у зв`язку з перешкодами експорту продукції зменшилась її вартість, що призвело як до складнощів у її реалізації так і до значного зниження вирощування сільськогосподарської продукції; через погодні умови та блекаути, які перешкоджали збиранню врожаю, підприємство втратило більшу частину врожаю сої, на вирощування якої і закуплялася продукція у позивача. Товариство здійснило повне погашення основного боргу за рішенням суду та коригування вартості товару курсу різниці валют. Борг, який товариство просить розстрочити, складається з суми коригування вартості товару до курсу валют, 3% річних, штрафу, пені та судових витрат. Крім того у товариства наявні інші боргові зобов`язання перед стягувачем, які за рішеннями суду виконані у повному обсязі, що підтверджує намагання товариства як скоріше здійснити повний розрахунок зі стягувачем за всіма зобов`язаннями.

Як встановлено ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Статтею 239 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "2102-ІХ від 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан в Україні введено з 5:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Боржник є юридичною особою, видами діяльності, якого є вирощування зернових та бобових культур, насіння олійних культур, збір та реалізація яких пов`язана з сезонністю, є основним джерелом покриття затрат товариства.

На виконання рішення суду боржником повністю погашено основу заборгованість в сумі 1 885 781 грн 86 коп, 400 000 грн 00 коп суми коригування вартості товару до курсу валют, що не заперечується стягувачем.

Сума боргу, яку боржник просить розстрочити, складається з коригування вартості товару до курсу валют в сумі 83 453 грн 70 коп, 12 806 грн 70 коп 3% річних, 145 182 грн 65 коп штрафу та 106 766 грн пені, 42 288 грн 95 коп витрат по сплаті судового збору та становить 14% від стягнутої рішенням суду заборгованості.

Враховуючи, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь вони були винесені "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Складне фінансове становище, здійснення товариством господарської діяльності, результатом якої є отримання прибутку від збирання та реалізації сільськогосподарських культур в період введення воєнного стану на всій території України, постійних блекаутів та обстрілів, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, правову природу боргу (курсова різниця, штрафні санкції), графік розстрочки, який складає два місяці, виконання рішення суду майже на 84 %, наявність інших виконаних боргових зобов`язань за рішеннями судів перед стягувачем є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, що вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, вид його діяльності, виходячи із засад розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення заяви боржника та розстрочення виконання рішення суду на два місяці.

Судом враховано, що розстрочка виконання рішення в даній справі на два місяці не порушить баланс інтересів сторін та спрямована на досягнення мети - виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

При цьому, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Розстрочення виконання рішення суду на два місяці не є уникненням боржника від виконання свого грошового зобов`язання перед стягувачем.

Судом також враховано, що 30% стягнутих рішенням суду сум становлять нарахування на основний борг.

Заява про зменшення штрафних санкцій боржником в період розгляду справи не подалась.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Керуючись ст.ст. 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська аграрна компанія про розстрочку виконання рішення суду задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 з врахуванням постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023, згідно такого графіку:

- до 01.05.2024 в сумі 200 000 грн 00 коп;

- до 01.06.2024 в сумі 191 498 грн 00 коп.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України

Ухвала суду підписана 22.04.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук