Ухвала

від 16.04.2024 по справі 904/2900/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

16.04.2024м. ДніпроСправа № 904/2900/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ" НІКС-М", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дніпро Скло", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 3 314 205 грн 70 коп. за договором поставки від 07.10.2021 № 07-10-21

Суддя Рудь І.А.

за участю секретаря судового засідання Курінової О.А.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Заєць П.Л., ордер, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ" НІКС-М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 05.09.2022 № 1, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дніпро Скло" суму передплати за товар у розмірі 3 314 205 грн. 70 коп., відповідно до умов договору поставки від 07.10.2021 № 07-10-21.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 28.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 18.10.2022.

17.10.2022 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 07.10.2022 № 01/7, в якій зазначив, що після звернення позивач із даним позовом та до відкриття судом провадження у справі, сторонами здійснені дії на часткове виконання зобов`язань за договором, зокрема, здійснені платежі та відвантажена продукція, у зв`язку із чим сума заборгованості відповідача складає 3 202 452 грн 15 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Судові витрати покласти на відповідача в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2022 підготовче засідання відкладене на 17.11.2022.

21.10.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 14.10.2022 № 1-14/10/2022, в якому виклав підстави для залишення позову без розгляду, а також зазначив, що відомості, вказані позивачем у позові, є неправдивими та такими, що вводять суд в оману; обґрунтування доводів позивача щодо підстав та предмету позову не підтверджуються жодними доказами, долученими позивачем до позовної заяви. Відповідач стверджує, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем за спірним договором, оскільки у період з 08.10.2021 по 13.09.2022 відповідачем здійснювалися поставки товару, частина яких не оформлена з боку позивача належним чином, тобто позивачем не повернуті надані відповідачем на підпис документи на підтвердження отримання товару. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог; встановити відповідачу додатковий строк для надання доказів по справі. Витрати відповідача на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку складає 30 000 грн 00 коп., просив покласти на позивача.

Того ж дня відповідачем до суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду від 14.10.2022 № 2-14/10/2022.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням відповідача; підготовче засідання відкладено на 14.12.2022.

18.11.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 16.11.2022 № б/н, в якому просить поновити строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Відповідач вказує на те, що ним у повному обсязі було виконано умови договору, що підтверджується доказами, долученими до відзиву на позовну заяву.

Також, 18.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів:

- у позивача - щодо фінансової звітності та податкової звітності;

- у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - відомості щодо позивача про його фінансову звітність. (клопотання у письмовому вигляді долучені до справи).

Крім того, відповідач подав клопотання про витребування відомостей від ФОП Онушко А.М. щодо транспортного засобу, який здійснював перевезення вантажу.

12.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 06.12.2022 №0612, в якій зазначив, що в матеріалах справи відсутні видаткові накладні, на які посилається відповідач, як на підставу для зменшення заборгованості, а надані відповідачем товарно-транспортні накладні не містять підпису посадових осіб позивача, та, можливо, посвідчують внутрішні переміщення на складах позивача. Просив суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2022 задоволено клопотання відповідача та зобов`язано позивача надати первинну документацію та документи складського обліку, податкову звітність; підготовче засідання відкладене на 22.12.2022.

У підготовчому засіданні 22.12.2022 представник відповідача надав клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_1 .

Представник відповідача також наполягав на задоволенні судом його клопотання про витребуванням документів у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2022 судом застосовано розумні строки для розгляду справи у підготовчому провадженні, та відкладено підготовче засідання на 02.02.2023. Клопотання відповідача залишено на розгляді у суду.

13.01.2023 позивач подав до суду клопотання від 13.01.2023 № 1 про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів та повідомив суд, що позивач не відвантажує товарну продукцію за кодом УКТ ЗЕД № 7005293590 та № 7003103000; сировина за вказаним кодом (скло в асортименті) від відповідача та інших постачальників використовується при виробництві металопластикових конструкцій; інформація про замовлення покупців зберігається протягом дії контракту (договору) та протягом 14 днів після виконання замовлення.

16.01.2023 позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів та зазначив, що документи надає частково, оскільки для надання всього обсягу документів потрібен час.

24.01.2023 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 23.01.2023 № б/н, в яких звертає увагу суду на неточності у первинно-бухгалтерській документації позивача щодо дат поставки товару, які ставлять під сумнів позицію позивача щодо неотримання товару позивачем саме у день відвантаження перевізнику. Стверджує, що з урахуванням доданих до відзиву товарно-транспортних накладних відповідачем у повному обсязі відвантажено товар позивачу. Наявність деяких неточностей у товарно-транспортних накладних не спростовує поставку товару позивачу.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2023 задоволено клопотання відповідача та витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначені у клопотання докази; підготовче засідання відкладене на 28.02.2023.

У підготовчому засіданні 28.02.2023 оголошено перерву до 16.03.2023.

07.03.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на виконання ухвали суду від 02.02.2023 надійшли копії фінансової звітності по ТОВ "ВКФ" НІКС-М" за період з 01.10.2021 по 31.12.2022.

16.03.2023 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 21.03.2023 підготовче засідання у справі призначене на 04.04.2023.

У підготовчому засіданні 04.04.2023 відповідач подав клопотання про призначення експертизи від 03.04.2023 № б/н, в якому просив суд призначити у справі економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Надав перелік питань на вирішення експертизи.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що з огляду на надані позивачем суперечливі докази, відповідач ставить під сумнів твердження позивача про наявність заборгованості та неотримання товару від відповідача. З документів, наданих позивачем та податковою на вимогу суду за клопотанням відповідача, неможливо встановити отримання товару позивачем від відповідача, оскільки скло, яке поставляв відповідач у подальшому перероблялось позивачем у готову продукцію, у зв`язку із чим для встановлення факту поставки товару на підставі вказаних документів потрібні спеціальні знання. Враховуючи, що відповідач був не єдиним постачальником скла позивачу, для виокремлення саме поставленого відповідачем товару є необхідним призначення економічної експертизи.

У підготовчому засіданні 04.04.2023 представник позивача залишив вирішення поданого відповідачем клопотання на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2023 у справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судових експертиз поставлені наступні питання:

1) Яка кількість залишків товару, подібного тому, що поставлявся відповідачем за договором поставки №07-10-21 від 07.10.2021, на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ" НІКС-М" була станом на 07.10.2021?

2) Яку кількість товару за договором поставки №07-10-21 від 07.10.2021 отримано позивачем від відповідача за період з 08.10.2021 по 22.09.2022?

3) Чи відповідає кількість отриманого товару (скла) від різних постачальників, кількості продукції, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ" НІКС-М" за період з 08.10.2021 по 22.09.2022? Чи співпадають залишки товару скла з урахуванням виготовленої продукції?

4) Чи підтверджується документально заявлений у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, розмір заборгованості за товар, не поставлений відповідачем позивачу за договором поставки №07-10-21 від 07.10.2021 за період з 08.10.2021 по 22.09.2022?

03.05.2023 на адресу суду надійшов лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27.04.2023 № 2493/05-11/-23, в якому експерт зазначає про значну завантаженість експертів, просить погодити проведення експертизи в строк, що перевищує 90 календарних днів та забезпечити виконання попередньої оплати вартості експертного дослідження, згідно з наданим рахунком від 25.04.2023 № 191на суму 119 490 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2023 погоджено клопотання експерта про проведення судової експертизи на строк, що перевищує 90 календарних днів та задоволено клопотання експерта про надання матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

05.02.2024 матеріали справи повернуто на адресу Господарського суду Дніпропетровської області із висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 23.01.2024 № 1843-23.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2024 поновлено провадження у справі 904/2900/22, та призначено її розгляд у підготовчому засіданні на 14.03.2024 о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2024 підготовче засідання відкладене на 02.04.2024, у зв`язку з неявкою сторін.

У підготовче засідання 02.04.2024 сторони явку повноважних представників не забезпечили, витребувані судом документи не надали. Про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 16.04.2024; зобов`язано позивача надати до суду докази реєстрації електронного кабінету відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України; явку у засідання повноважних представників учасників судового процесу визнати обов`язковою.

У судове засідання 16.04.2024 позивач явку повноважного представника не забезпечив, витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, господарський суд зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.

Господарський суд зазначає про те, що після поновлення провадження у справі № 904/2900/22 ухвали суду від 15.02.2024, 14.03.2024, 02.04.2024 надсилалися позивачу на його поштову адресу та електронну адресу.

Відповідно до довідок, які наявні в матеріалах справи (а.с. 173, 190, 196), вказані ухвали були доставлені до електронної скриньки позивача, та отриманні останнім - 15.02.2024, 18.03.2024, 05.04.2024.

Крім того, 02.04.2024 до суду повернулося рекомендоване поштові повідомлення про вручення ухвали від 14.03.2024 представнику позивача 26.03.2024 (а.с. 191).

У судове засідання, яке відбулося 16.04.2024, представник позивача не з`явився, про причини неявки не повідомив.

З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Водночас, враховуючи, що на час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ" НІКС-М" не подано заяву про повернення судового, питання про повернення судового збору не вирішується господарським судом при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду.

При цьому, господарський суд роз`яснює право Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ" НІКС-М" на повернення судового збору на підставі пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі подання відповідної заяви.

Керуючись ст. ст. 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ" НІКС-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дніпро Скло" про стягнення заборгованості в сумі 3 314 205 грн 70 коп. за договором поставки від 07.10.2021 № 07-10-21.

Ухвала набирає законної сили 16.04.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 22.04.2024.

Суддя І.А. Рудь