Рішення

від 22.04.2024 по справі 904/6369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6369/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-Енерджі Груп" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 28, кв. 3, ідентифікаційний код 37156380) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Галан" (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 62, офіс 97, ідентифікаційний код 45091344) про стягнення 168 800,90 грн. заборгованості за поставлений товар

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тиса-Енерджі Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Галан" 168 800,90 грн. заборгованості за поставлений товар.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 684,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №17/43 від 04.02.2023 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладним на загальну суму 1 163 334,40 грн.:

- №285 від 06.06.2023 на суму 106 554,50 грн.;

- №305 від 09.06.2023 на суму 123 144,00 грн.;

- №304 від 09.06.2023 на суму 112 049,00 грн.;

- №315 від 13.06.2023 на суму 88 650,00 грн.;

- №350 від 26.06.2023 на суму 253 428,70 грн.;

- №349 від 26.06.2023 на суму 120 708,00 грн.;

- №452 від 27.07.2023 на суму 358 800,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/6369/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилась ухвала суду від 11.12.2023, завчасно направлено відповідачу на його адресу зазначену у позовній заяві, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка направлялася за адресою відповідача, повернулась до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі - Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92 Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "закінчення встановленого строку зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення "у зв`язку з відсутністю адресата".

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тиса-Енерджі Груп" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Галан" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №17/43 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити товар відповідно до умов договору і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору.

Відповідно до п.2.2 договору зобов`язати сторін по поставці товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення покупця. Покупець передає постачальнику замовлення, в якому вказуються: номер замовлення, кількість товару, що піддягає поставці, асортимент, термін і місце поставки замовлення можуть надаватись постачальникові у письмовій формі: по факсу, електронній пошті, через торгівельного представника, або у інший спосіб, прийнятний для покупця, та повинні бути узгоджені постачальником в той самий спосіб не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту його отримання та направлені в письмовому вигляді разом з товаром. При цьому замовлення повинні бути узгоджені шляхом підписання уповноваженим представником постачальника та скріплені печаткою підприємства (за наявності такої). При ненаданні узгодженого замовлення в письмовій формі разом з товаром покупець має право відмовитися відприйняття відповідної партії товару або стягнути штраф в розмірі, передбаченому договором.

Асортимент і вартість товару, що поставляється, а також умови поставок відображаються сторонами в Специфікації (Додаток №1), що є невід`ємною частиною договору. У погоджену сторонами ціну товару входять усі витрати, що несе постачальник при поставці товару (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору ціна товару визначається на підставі Специфікації (Додаток №1), але може бути змінено на момент поставки товару по узгодженню з покупцем. Загальна ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за договором.

Усі розрахунки за договором здійснюються винятково в національній валюті України. Оплата партії поставленого товару провадиться в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих при поставці товарно-транспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками постачальника і покупця. Датою приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що піддягає оплаті, списується з банківського рахунка покупця на рахунок постачальника (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору оплата за товар проводиться шляхом 100% передплати, до моменту поставки товару за умови, що постачальник надасть покупцю належним чином оформлені видаткові накладні та належним чином зареєструє податкову накладну, виконає вимоги п.5.5 договору.

Сторони щомісяця в термін до 10 (десятого) числа місяця, що йде за звітним періодом, здійснюють звірених взаємної заборгованості сторін по виконанню договору за такий період (п.3.4 договору).

Згідно з п.4.1 договору поставка товару постачальником здійснюється на умовах DDP Інкотермс 2010 (якщо інше не передбачено додатковою угодою сторін) відповідно до Замовлення покупця, погодженого постачальником, протягом 5 календарних днів з моменту отримання підписаного постачальником замовлення покупця. Строк поставки товару може бути змінено сторонами шляхом зазначення такого строку в замовленні. У випадку затримки поставки товару або поставки товару, який не відповідає вимогам, викладеним у Замовленні, покупець має право відмовитися від прийняття такої партії товару.

Відповідно до п.5.1 договору товар, що поставляється за договором та Замовленням покупця, за своєю якістю повинен відповідати усім вимогам, встановленим ДСТУ і УкрЦСМ до даної групи товарів, а також не мати дефектів товарного виду. Товар не може бути прийнятим, якщо він не відповідає вимогам д якості та безпечності продукції та вимогам до документів, що засвідчують якість та безпечність продукції, передбаченим договором.

Постачальник несе відповідальність переч покупцем за будь-які ушкодження, дефекти, втрати, що стались з товаром через погане і/чи неправильне упакування і/чи маркування до моменту передачі товару у власність покупця (п.5.2 договору).

Здача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі) і ціні провадиться на підставі товарної накладної і тільки відповідно до погодженого сторонами Замовлення (п.6.1 договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами покупця товарної накладної (п.6.5 договору).

Договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається подовженим терміном на один рік (п.11.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 1 163 334,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представникам сторін та скріплені печатками товариств:

- №285 від 06.06.2023 на суму 106 554,50 грн.;

- №305 від 09.06.2023 на суму 123 144,00 грн.;

- №304 від 09.06.2023 на суму 112 049,00 грн.;

- №315 від 13.06.2023 на суму 88 650,00 грн.;

- №350 від 26.06.2023 на суму 253 428,70 грн.;

- №349 від 26.06.2023 на суму 120 708,00 грн.;

- №452 від 27.07.2023 на суму 358 800,20 грн.

та товарно-транспортними накладними:

- №Р285 від 06.06.2023;

- №Р304 від 09.06.2023;

- №Р305 від 09.06.2023;

- №Р315 від 13.06.2023;

- №Р349 від 26.06.2023;

- №Р350 від 26.06.2023;

- №Р452 від 27.07.2023.

В свою чергу відповідачем оплачено поставлений товар частково у сумі 994 533,50 грн., що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.39-46 том 1).

З метою позасудового врегулювання спору, позивачем направлено відповідачу претензію №1 від 19.09.2023 з проханням сплатити суму заборгованості у розмірі 168 800,90 грн. (а.с. 47-51 том 1).

Відповідач зобов`язання по оплаті виконав частково, на час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договорів, умови поставки товару, факт поставки товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати в сумі 168 800,90 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 168 800,90 грн.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 684,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-Енерджі Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Галан" про стягнення 168 800,90 грн. заборгованості за поставлений товар задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Галан" (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 62, офіс 97, ідентифікаційний код 45091344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-Енерджі Груп" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 28, кв. 3, ідентифікаційний код 37156380) 168 800,90 грн. заборгованості за поставлений товар та витрати по сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв