Рішення

від 12.04.2024 по справі 908/3619/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/235/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024 Справа № 908/3619/23

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А)

до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства «Бердянські жниварки», (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 2А)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол», (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, прим. 48)

до відповідача 3 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 62 371 797,40 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Хільчук О.П., на підставі довіреності № 355/21 від 02.07.2021 (адвокат), (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - не з`явився;

від відповідача 3 - не з`явився;

07.12.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № 188/2/833, сформована підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 06.12.2023, (вх. № 3983/08-07/23 від 07.12.2023) Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Бердянські жниварки», м. Бердянськ Запорізької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол», м. Запоріжжя і до ОСОБА_1 , м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 62 371 797,40 грн. заборгованості за кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 59 997 276,86 грн. і заборгованості за відсотками в розмірі 2 374 520,54 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 справу № 908/3619/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3619/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/235/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/3619/23 до 11.03.2024, підготовче засідання відкладалося на 12.02.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/3619/23, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 12.03.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2024 в судовому зсіданні оголошувалася перерва до 04.04.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2024 в судовому зсіданні оголошувалася перерва до 12.04.2024.

В судове засідання 12.04.2024 з`явився представник позивача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 12.04.2024 приєднався представник позивача.

В судовому засіданні 12.04.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представник відповідача 2 в судове засідання 12.04.2024 не з`явився.

12.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від відповідача 2 надійшло Клопотання про відкладення судового засідання вих. № б/н, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 11.04.2024, (вх. № 7995/08-08/24 від 12.04.2024), згідно якого представник відповідача 2 адвокат Озюменко Є.Ю. просить суд відкласти розгляд справи № 908/3619/23 на іншу дату. Подане клопотання мотивне тим, що починаючи з 12.03.2024 відповідач 2 провів декілька зустрічей з АТ «Райффайзен Банк» з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і можливістю укладання мирової угоди по справі. Проте, для підготовки тексту мирової угоди, визначення обсягу прав та обов`язків сторін по виконанню вказаної мирової угоди, сторонам по справі потрібен додатковий час, не менш ніж 30 календарних днів, у зв`язку із чим виникла необхідність у відкладенні розгляду справи № 908/3619/23 призначеної на 12.04.2024. Крім того, представник відповідача 2 адвокат Озюменко Є.Ю. за станом здоров`я не може приймати участь в судовому засіданні, призначеному на 12.04.2024, про що суду будуть надані підтверджуючі документи на наступне судове засідання.

Присутній в судовому засіданні 12.04.2024 представник позивача вважає за необхідне вирішити клопотання відповідача 2 про відкладення судового розгляду у справі № 908/3619/23 на розсуд суду. Стосовно можливості укладення мирової угоди представник позивача зазначив, що документального підтвердження розгляду Банком питання щодо укладення мирової угоди в рамках справи № 908/3619/23 надати не може, оскільки фізично відсутні всі підписанти такої угоди через знаходження на тимчасово окупованій території.

Розглянувши подане відповідачем 2 клопотання про відкладення розгляду справи № 908/3619/23, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд не вбачає процесуальних підстав для задоволення цього клопотання, а тому відмовляє в цьому клопотанні, виходячи з наступного.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст., ст. 56, 60, 61 ГПК України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах

Отже, відповідач 2 не позбавлений можливості залучити іншого представника у судове засідання, а доказів неможливості розгляду спору без участі відповідача 2 матеріали справи не містять.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17.

Стосовно зазначеної заявником підстави відкладення, а саме - надання часу для проведення мирного врегулювання спору між сторонами, то суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 192 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Про проведення перемовин щодо можливості укладення мирової угоди відповідач 2 повідомив суду лише на стадії судових дебатів. Жодних письмових доказів проведення таких перемовин ані відповідач 2, ані позивач суду не надали.

Відтак, сторони не позбавлені права на мирне врегулювання спору і після винесення судом рішення у справі на стадії виконання рішення, яка є завершальною стадією судового процесу.

Судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Представники відповідачів 1 і 3, так само як і відповідач 3 особисто, в жодне судове засідання у справі № 908/3619/23 не з`явилися, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомляли.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 13.05.2024 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, місто Бердянськ Бердянської міської територіальної громади входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 27.02.2022 по теперішній час).

Приватне акціонерне товариство «Бердянські жниварки» має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Бердянськ Запорізької області. ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Бердянськ Запорізької області.

У зв`язку із викладеним, ухвали суду по справі № 908/3619/23 направлялися судом відповідачам 1 і 3 на відомі суду адреси електронної почти, які також зазначалися ними як засоби офіційного зв`язку в кредитному договорі № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» та договорі поруки № 12/190/469 від 17.08.2021.

Крім того, враховуючи територіальне перебування відповідачів 1 і 3 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/3619/23 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1 і 3 про відкриття провадження у справі № 908/3619/23 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Однією із найважливіших гарантій забезпечення захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист безпосередньо в Основному законі України.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що судовий розгляд справи було проведено за участю представника відповідача 2, судом оголошено перерву перед судовими дебатами, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 12.04.2024 за відсутністю відповідачів 1, 2 і 3, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст., ст. 16, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, які укладені між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Бердянські жниварки», щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021, укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» і фізичною особою ОСОБА_1 укладено договори поруки від 17.08.2021 відповідно № 12/190/468 і № 12/190/469, за умовами яких відповідач 2 і відповідач 3 зобов`язалися відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов`язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань. Станом на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі заборгованість за кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, становить 62 371 797,40 грн., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту становить 59 997 276,86 грн. та заборгованість по процентам становить 2 374 520,54 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів 1, 2 і 3 солідарно заборгованість за кредитом в розмірі 59 997 276,86 грн. і заборгованості за відсотками в розмірі 2 374 520,54 грн. та покласти на відповідачів 1, 2 і 3 витрати зі сплати судового збору в сумі 748 461,57 грн.

04.01.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області на підставі ст. 165 ГПК України від відповідача 2 надійшов Відзив на позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 04.01.2024, (вх. № 244/08-08/24 від 04.01.2024), згідно якого відповідач 2 не заперечує укладення між АТ «Райффайзен Банк» та ПрАТ «Бердянські жниварки» кредитного договору № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеного в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, на підставі якого відповідач 1 отримав кредитні кошти в розмірі 60 000 000,00 грн. Так само відповідач 2 не заперечує і укладення між позивачем та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» 17.08.2021 договору поруки № 12/190/468. Проте неможливість належного виконання зобов`язань за кредитним договором пов`язана із повномасштабним вторгненням військ Російської Федерації на територію України та введенням на території України режиму воєнного стану, перебуванням території, де фактично знаходяться виробничі потужності ПрАТ «Бердянські жниварки» і ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» та здійснюється господарська діяльність підприємств, у зоні тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. При цьому відповідач 1 і відповідач 2 не здійснюють господарську діяльність та призупинило трудові відносини зі своїми працівниками. Таким чином, відповідач 2 вважає, що порушення умов кредитного договору сталося з незалежних від відповідачів причин, внаслідок дії форс-мажорних обставин. Про настання форс-мажорних обставин відповідач 1 повідомляв позивача, проте надати відповідне листування відповідач 2 не має можливості. Також відповідач 2 просить суд врахувати, що листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України. Також у відзиві на позовну заяву, відповідач 2 зазначив, що до позовної заяви позивачем не додано доказу на підтвердження розміру заборгованості відповідно до заявлених позовних вимог у сумі 62 371 797,40 грн., а наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості не відповідає розміру заявлених позовних вимог. Наведені обставини відповідач 2 просить суд врахувати при вирішення спору у даній справі та відмовити в задоволені позову.

Позивачем на підставі ст. 166 ГПК України надано Відповідь на відзив вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 12.01.2024, (вх. № 798/08-08/24 від 15.01.2024), в якій, позивач зазначив, що наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для не застосування заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання: повернення кредиту та сплати процентів. Крім того, лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, виданий Торгово-промисловою палатою України, на який посилаються відповідачі не є достатнім доказом, бо не є навіть універсальним форс-мажорним сертифікатом, а є лише листом, а відповідні сертифікати повинні мані індивідуальний характер під кожен окремий договір, тобто видані для кожного окремого суб`єкта господарської діяльності згідно ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Щодо наданого розрахунку заборгованості, то позивач просить суд врахувати, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості позичальника ПрАТ «Бердянські жниварки» було здійснено станом на 15.07.2022 (кінцева дата повернення кредитних коштів). Згідно з цим розрахунком сума заборгованості станом на 15.07.2022 складала 62 374 520,54 грн., а саме: - 60 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; - 2 374 520,54 грн. - заборгованість за відсотками станом на 14.07.2022 (включно). Після кінцевого терміну погашення кредиту (15.07.2022), а саме 28.02.2023 на підставі п. 5.2 Генерального кредитного договору № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 позивачем з рахунку відповідача 1 було списано 2723,14 грн. в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. У в`язку із цим позивачем заявлено у позові суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 59 997 276,86 грн. (сума виданого кредиту за мінусом 2723,14 грн.). Розмір заборгованості за відсотками не змінився та становить 2 374 520,54 грн. станом на 14.07.2022 (включно).З урахуванням зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач 2 процесуальним правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач 1 і відповідач 3 суду не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд

УСТАНОВИВ

13.09.2016 Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», (Банк, Кредитор, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Бердянські жниварки», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Бердянські жниварки», (Позичальник, Боржник, відповідач 1 у справі) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 (далі - Генеральний договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Генерального договору Кредитор зобов`язався здійснювати на користь Позичальника Кредитні операції у межах Загального ліміту та Сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а Позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту Кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити повне Погашення заборгованості у межах Строку Кредитної операції.

До Генерального договору сторонами укладено ряд додаткових угод. Зокрема, Додатковою угодою № 12 від 14.08.2019 Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 викладено в новій редакції.

Так, згідно з п. 1.2 Генерального договору в редакції Додаткової угоди № 12 від 14.08.2019 загальний ліміт становить 150 000 000,00 грн.; останній день строку дії загального ліміту - 12.09.2024 або інша дата, визначена відповідно до статті 9 Генерального договору.

Також умовами Генерального договору в редакції Додаткової угоди № 12 від 14.08.2019 передбачено:

- дефолт - обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за Генеральним договором, обставини, які свідчать про те, що зобов`язання позичальника за Генеральним договором не будуть виконані, а також інші обставини, визначені статтею 9 Генерального договору та/або умовами як обставини дефолту (розділ «Визначення термінів» Генерального договору);

- виконання зобов`язань позичальників, що виникають (у тому числі виникнуть у майбутньому) за Генеральним договором та/або договорами, забезпечується, зокрема, порукою відповідно до договорів поруки, що укладаються між Кредитором і Поручителем: Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол»; Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрінол»; фізичною особою ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором (пп. 4.1.4 п. 4.1 Генерального договору);

- у разі настання обставин дефолту Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів при зміни вжити один або декілька таких заходів щодо всіх або окремих позичальників: відмовитися від проведення кредитних операцій або від укладення договорів, припинити їх виконання; встановити розмір всіх або окремих лімітів в розмірі фактичної заборгованості позичальника(-ів) за всіма або окремими кредитними операціями; скасувати всі або окремі ліміти; вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості; вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов`язань за Генеральним договором та/або окремими договорами (пункт 9.1 Генерального договору);

- Кредитор вправі скористатись правами, зазначеними в пункті 9.1 Генерального договору, та пред`явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема у випадку порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Генеральним договором та/або за окремими договорами (підпункт 9.2.1 пункту 9.2 Генерального договору);

- якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 9.1.1 - 9.1.4 пункту 9.1 Генерального договору він повідомляє про це Позичальника шляхом надіслання письмового повідомлення; у цьому разі зобов`язання Кредитора є припиненими, ліміти скасованими або встановленими в розмірі фактичної заборгованості позичальника або всіх позичальників за всіма або окремими кредитними операціями з дати надіслання кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно, а останнім днем строку кредитної операції або всіх кредитних операцій є дата, визначена відповідно до абзацу другого даного пункту; позичальник зобов`язаний виконати вимогу, вказану у письмовому повідомленні кредитора, та здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 (тридцятого) календарного дня з дня надіслання кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк); у разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред`явити вимогу поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за Генеральним договором або окремими договорами, які не суперечать законодавству України (пункт 9.3 Генерального договору);

- Генеральний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Генеральним договором; при підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення Генерального договору, в тому числі при підписані договорів та змін до них, сторони визнають обов`язковим скріплення підписів позичальників/уповноважених осіб печаткою відповідної сторони (пункт 13.1 Генерального договору).

17.08.2021 Банком і відповідачем 1 укладено Кредитний договір № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого:

- ліміт кредитної операції становить 120 000 000,00 грн. в межах субліміту, вказаного в підпункті 1.3.1.1 Генерального договору (пункт 1.1 Кредитного договору);

- вид ліміту: відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами на підставі Повідомлення про вибірку кредитних коштів (пункт 1.2 Кредитного договору);

- мінімальна сума траншу 10 000,00 грн. (пункт 1.3 Кредитного договору);

- мінімальний строк користування траншем - 7 календарних днів (пункт 1.4 Кредитного договору);

- максимальний строк користування траншем - 360 календарних днів, при цьому строк продовження траншу не враховується. Максимальний строк користування траншем обмежений Останнім днем стоку дії ліміту кредитної операції (пункт 1.5 Кредитного договору);

- процентна ставка за користування Кредитом (траншем) зазначається у Повідомленнях та є фіксованою і не може бути змінена Кредитором в односторонньому порядку. У випадку неповернення траншу в останній день строку дії траншу, Позичальник зобов`язаний сплатити Проценти, що нараховуються на залишок Основної заборгованості за траншем, що не була сплачена в останній день строку дії траншу, визначеного Повідомленням, з дня, наступного за останнім днем строку дії траншу до дня погашення Основної заборгованості за траншем. Розміри процентних ставок, на основі яких розраховуються Проценти, визначаються відповідним Повідомленням (пункт 1.7 Кредитного договору).

- останній день строку дії ліміту кредитної операції - 07.09.2022 (пункт 1.8 Кредитного договору);

- спосіб надання кредиту - безготівкове перерахування на поточний рахунок Позичальника, вказаний у Повідомлені про вибірку кредитних коштів (пункт 1.9 Кредитного договору);

- проценти за Кредитним договором сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції (пункт 1.10 Кредитного договору);

- на взаємовідносини сторін за Кредитним договором поширюються положення Генерального договору та Умов; сторони зобов`язуються дотримуватись умов Генерального договору та Умов проведення кредитних операцій, зокрема, тих положень Умов, що регламентують умови надання кредитів (пункт 2 Кредитного договору);

- Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами в паперовій або в електронній формі і є невід`ємною частиною Генерального договору на здійснення кредитних операцій (пункт 6 Кредитного договору).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачами у справі, 14.02.2022 Банк виконав зобов`язання, передбачені Генеральним договором та Кредитним договором, та на підставі письмового Повідомлення про вибірку кредитних коштів № 010/190/276/1 від 14.02.2022 надав Позичальнику шляхом безготівкового перерахування на його рахунок кредитні кошти в загальній сумі 60 000 000,00 грн. зі строком Траншу з 14.02.2022 до 14.07.2022 включно з процентною ставкою за користування Траншем 13,50 % річних. (Відповідна інформація відображена в Повідомленні про вибірку кредитних коштів № 010/190/276/1 від 14.02.2022).

Факт перерахування позивачем відповідачу 1 кредитних коштів в розмірі 60 000 000,00 грн. по Кредитному договору № 010/190/276/1 від 14.02.2022 підтверджується платіжною інструкцією № 010/190/276/1 від 14.02.2022 та випискою по особовому рахунку Позичальника № НОМЕР_1 за період з 14.02.2022 по 04.12.2023).

Як вже зазначалося раніше, умовами пп. 4.1.4 п. 4.1 Генерального договору сторонами обумовлено, що виконання зобов`язань позичальників, що виникають (у тому числі виникнуть у майбутньому) за Генеральним договором та/або договорами, забезпечується, зокрема, порукою відповідно до договорів поруки, що укладаються між Кредитором і Поручителем: Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» (од ЄРПОУ 32365441); Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрінол» (код ЄДРПОУ 32365436); фізичною особою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Генерального договору № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Генеральним договором та Кредитним договором № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 між АТ «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» (Поручитель, відповідач 2 у справі) укладено Договір поруки № 12/190/468 від 17.08.2021 (надалі - Договір поруки 1), а також між АТ «Райффайзен Банк» та громадянином ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 3 у справі) укладено Договір поруки № 12/190/469 від 17.08.2021 (надалі - Договір поруки 2).

За Договорами поруки 1 і 2 Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим Договором забезпечується виконання Забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов`язань. (п., п. 1.1, 1.2 Договорів поруки).

Відповідно до п. 2.1 Договорів поруки 1 і 2 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель - зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з п. 2.2 Договорів поруки 1 і 2 Поручитель зобов`язується здійснити виконання Забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної Вимоги та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором.

Умовами п. 7.4 Договору поуки 1 і п. 6.4 Договору поуки 2 сторони обумовили, що повідомлення та інша кореспонденція між сторонами здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в Договорі та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Крім зазначеного, Кредитор має прав направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації, або на електронну адресу Поручителів: ІНФОРМАЦІЯ_4, peo@zhatki.com, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем 1 порушені умови Кредитного договору та строк дії Ліміту кредитної операції, зокрема у встановлений строк - 14.07.2022 - відповідачем 1 не здійснено погашення боргу за основним зобов`язанням (Траншем) та нарахованими відсотками.

Таким чином, починаючи з 15.07.2022 зобов`язання відповідача 1 за Кредитним договором № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 є простроченим.

З наведеного позивачем в позовній заяві розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 вбачається, що станом на 15.07.2022 (кінцева дата повернення кредитних коштів) сума заборгованості відповідача 1 складала 62 374 520,54 грн., а саме:

- 60 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 2 374 520,54 грн. - заборгованість за відсотками станом на 14.07.2022 (включно).

28.02.2023 на підставі п. 5.2 Генерального кредитного договору № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, яким передбачено право Кредитора здійснювати договірне списання з рахунків Позичальника будь-яких сум належних до сплати Позичальником за Генеральним договором, Договорами та Договорами забезпечення з метою погашення заборгованості, позивачем з рахунку відповідача 1 було списано 2 723,14 грн. в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Отже, на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі сума заборгованості відповідача 1 за Кредитним договором № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016 складала 62 371 797,40 грн., в тому числі:

- 59 997 276,86 грн. - заборгованість за кредитом (сума виданого кредиту за мінусом 2 723,14 грн.);

- 2 374 520,54 грн. - заборгованість за відсотками станом на 14.07.2022 (включно).

Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви.

16.02.2023 позивачем на адресу відповідача 2 - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, прим. 48) направлено Вимогу вих. № 188/2/109 від 16.02.2023, згідно з якою позивач вимагав протягом 10 календарних днів з дня направлення цієї вимоги виконати порушене зобов`язання, а саме сплатити заборгованість в розмірі 66 879 452,05 грн., в тому числі 60 000 000,00 грн. основна заборгованість та 6 879 452,05 грн. відсотки за користування кредитними коштами, за Повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/190/276/1 від 14.02.2022, що вдане в рамках Кредитного договору № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», який укладений в межах Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016.

Також зазначена Вимога вих. № 188/2/109 від 16.02.2023 відповідно до умов Договору поруки 1 направлялася позивачем на адресу електронної пошти відповідача 1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_4).

Відповідачем 1 Вимога вих. № 188/2/109 від 16.02.2023 у встановлений строк не виконана.

16.02.2023 на адресу електронної пошти відповідача 3 - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) позивачем направлена Вимога вих. № 188/2/110 від 16.02.2023 про погашення заборгованості за Кредитним договором № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», який укладений в межах Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, яка також залишена без належного реагування.

Невиконання відповідачами 1, 2 і 3 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», який укладений в межах Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, в частині погашення заборгованості за кредитом і відсотками за користування кредитними коштами стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 і 3 заборгованості в примусовому порядку.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором № 010/190/276 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», який укладений в межах Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, виконав належним чином, надавши відповідачу 1 на підставі письмового Повідомлення про вибірку кредитних коштів № 010/190/276/1 від 14.02.2022 кредитні кошти в загальній сумі 60 000 000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на його рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до інформації що міститься в Повідомленні про вибірку кредитних коштів № 010/190/276/1 від 14.02.2022 Позичальнику надані кредитні кошти в загальній сумі 60 000 000,00 грн. зі строком Траншу з 14.02.2022 до 14.07.2022 включно з процентною ставкою за користування Траншем 13,50 % річних.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач 1 був зобов`язаний повернути кредитні кошти у строк до 14.07.2022, як було обумовлено в Повідомленні про вибірку кредитних коштів № 010/190/276/1 від 14.02.2022.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту не виконав, внаслідок чого у відповідача 1 станом на час вирішення спору судом утворилась заборгованість основним зобов`язанням (Траншем) в розмірі 59 997 276,86 грн. (з урахуванням списаних 28.02.2023 Банком коштів в сумі 2 723,14 грн.).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договорами поруки № 12/190/468 від 17.08.2021 і № 12/190/469 від 17.08.2021 забезпечено виконання ПрАТ «Бердянські жниварки» зобов`язань за Кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки № 12/190/468 від 17.08.2021 і № 12/190/469 від 17.08.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручителі 1 і 2 заборгованість перед Кредитором не сплатили.

Так само відповідачі не надали суду свого контррозрахунку суми заборгованості по Кредитному договору № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеному в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, заявленої до стягнення.

При цьому доводи відповідача 2, що позивачем не додано доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідно до заявлених позовних вимог у сумі 62 371 797,40 грн., а наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості не відповідає розміру заявлених позовних вимог, спростовуються встановленими вище фактичними обставини, а тому визнані судом необґрунтованими і безпідставними.

Таким чином, з урахуванням положень вище наведених умов Генерального договору та Кредитного договору, суд дійшов висновку, що стягненню солідарно з відповідачів 1, 2 і 3 на користь позивача підлягає 59 997 276,86 грн. заборгованості за кредитом та 2 374 520,54 грн. заборгованості за відсоткам.

Щодо доводів відповідача 2 про наявність форс-мажорних обставин, що стали причиною невиконання відповідачами у справі зобов`язань за Кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, то суд зауважує на наступне.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З урахуванням викладеного суд погоджується з твердженням позивача, що наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для не застосування заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання: повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно з частиною 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. При цьому закон звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.

Отже, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов`язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов`язання.

Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку - військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Керуючись вищевказаною нормою, Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Зокрема, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст., ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями.

Більш того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов`язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов`язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

З огляду на це, абстрактний та загальний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією РФ проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Вище наведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Суд також зазначає, що всі громадяни, підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі та зазнають негативний вплив воєнних дій та введення на території України режиму воєнного стану, тому позивач у справі (АТ «Райффайзен Банк») також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на отримання коштів за Кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016.

Крім того, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача 2, наведені в обґрунтування заперечень на позовну заяву, судом визнані безпідставними та недоведеними.

Відповідачі 1 і 3 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1, 2 і 3 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Бердянські жниварки», м. Бердянськ Запорізької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол», м. Запоріжжя і до ОСОБА_1 , м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 62 371 797,40 грн. заборгованості за кредитним договором № 010/190/276 від 17.08.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів», укладеним в рамках Генерального кредитного договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-04-1/244 від 13.09.2016, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бердянські жниварки», (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 2А, ідентифікаційний код юридичної особи 31071312) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість за кредитом в розмірі 59 997 276 (п`ятдесят дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 86 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 2 374 520 (два мільйони триста сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять) грн. 54 коп. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол», (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, прим. 48, ідентифікаційний код юридичної особи 32365441) і ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол», (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, прим. 48, ідентифікаційний код юридичної особи 32365441) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість за кредитом в розмірі 59 997 276 (п`ятдесят дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 86 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 2 374 520 (два мільйони триста сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять) грн. 54 коп. солідарно з Приватним акціонерним товариством «Бердянські жниварки», (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 2А, ідентифікаційний код юридичної особи 31071312) і ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість за кредитом в розмірі 59 997 276 (п`ятдесят дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 86 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 2 374 520 (два мільйони триста сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять) грн. 54 коп. солідарно з Приватним акціонерним товариством «Бердянські жниварки», (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 2А, ідентифікаційний код юридичної особи 31071312) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол», (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, прим. 48, ідентифікаційний код юридичної особи 32365441). Видати наказ.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бердянські жниварки», (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 2А, ідентифікаційний код юридичної особи 31071312) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 249 487 (двісті сорок дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 19 коп. Видати наказ.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол», (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, прим. 48, ідентифікаційний код юридичної особи32365441) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 249 487 (двісті сорок дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 19 коп. Видати наказ.

7. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 249 487 (двісті сорок дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 19 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 22» квітня 2024 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.