Ухвала

від 22.04.2024 по справі 908/1179/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.2024 Справа № 908/1179/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко Оксана Володимирівна, розглянувши заяву за вих. № 1672 від 18.04.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги (вул. Покровська, буд. 33, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, 72401) грошової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

18.04.2024 у Господарський суд Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла заява за вих. № 1672 від 18.04.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання про видачу судового наказу щодо стягнення з Комунального некомерційного підприємства Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги заборгованості за договором № 13 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2022 у розмірі 12313,80 грн. за лютий 2022.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Ярешко О.В.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно ст.ст. 76-78 ГПК України, належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на укладений договір № 13 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2022. У порушення договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у боржника виник борг за спожиту електричну енергію, обсяг якої підтверджується повідомленням ПАТ Запоріжжяобленерго від 14.06.2023 № 007-66/3312, та складає 293147 кВт*год. З 01.01.2022 по 04.10.2022, у зв`язку з чим в останнього з`явилась заборгованість у розмірі 12313,80 грн. (розрахунок додається).

До заяви додано, зокрема, копію листа ПАТ Запоріжжяобленерго від 14.06.2023 № 007-66/3312, згідно додатку № 1 до якого, боржником у лютому 2022 спожито електроенергії в обсязі 3852 кВт*год.

Разом з тим, у доданому до заяви рахунку на оплату від 28.02.2022 на суму 12313,80 грн. та акту прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2022, який підписано лише з боку заявника, вказано обсяг спожитої електроенергії: 3854 кВт*год. У розрахунку заборгованості, складеному заявником, зазначено обсяг спожитої електроенергії: 3852 кВт*год.

Таким чином, із поданої заяви не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника до боржника на підставі поданих документів, наявності та безспірності грошової заборгованості.

Згідно п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання у видачі судового наказу про стягнення грошової заборгованості у сумі 12313,80 грн. на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання у видачі судового наказу за заявою вих. № 1672 від 18.04.2024 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги 12313,80 грн. грошової заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 22.04.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Ярешко