Ухвала

від 16.04.2024 по справі 910/10469/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.04.2024Справа № 910/10469/22Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участі секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис" на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис"

про стягнення 1 596 993,37 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис" на користь Міністерства оборони України 1 596993 (один мільйон п`ятсот дев`яносто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 37 коп. пені, 23 954 (двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 90 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.23 вказане рішення залишене у без змін, скарга без задоволення.

06.11.2023 Господарським судом міста Києва на виконання рішення виданий відповідний наказ.

21.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис" звернулося в суд із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив:

- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про відкриття виконавчою провадження АСВП № НОМЕР_1 від 11.12.2023;

- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державною виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_1 від 11.12.2023;

- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1 від 11.12.2023;

- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державною виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні АСВПІ № НОМЕР_1 від 11.12.2023;

- зобов`язати старішого державного виконавця Шевченківською відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіональної управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилову В.В. усунути порушення (поновити порушене право заявника) та повернути наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 по справі № 910/10469/22 стягувичу без прийняття виконання.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.12.2023 відклав вирішення питання про розгляд заяви до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

05.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис" надійшла скарга на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив:

- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державною виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про закінчення виконавчого провадження від 25.12.2023 АСВП № НОМЕР_1;

- зобов`язати старішого державного виконавця Шевченківською відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіональної управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилову В.В. усунути порушення (поновити порушене право заявника) та повернути наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 по справі № 910/10469/22 стягувичу без прийняття виконання.

Ухвалами суду від 08.01.2024 прийнято до розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис".

09.01.2024 від державного виконавця надійшла до суду постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.12.2023 разом з наказом суду від 06.11.2023.

29.01.2024 від державного виконавця до суду надійшов відзив на скаргу, в якому він проти скарги заперечував, посилаючись на дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних постанов.

18.03.2024 скаржник подав суду заяву про уточнення (доповнення скарги).

15.04.2024 державний виконавець подав суду додаткові пояснення у справі.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями статті 340 ГПК Україна визначено, що скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Розглянувши матеріали скарги, наданий відзив на скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Подана скарга мотивована тим, що з метою добровільного виконання рішення суду скаржником 11.12.2023 сплачено на користь стягувача присуджені судом кошти, проте державним виконавцем було відкрито виконавче провадження постановою ВП № НОМЕР_1 від 11.12.2023 та винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні АСВПІ № НОМЕР_1 від 11.12.2023. Вказані постанови підлягають скасуванню, оскільки був пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання за яким стягувач є державний орган (Міністерство оборони України), а тому наказ мав бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис" на користь Міністерства оборони України 1 596993 (один мільйон п`ятсот дев`яносто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 37 коп. пені, 23 954 (двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 90 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.23 вказане рішення залишене без змін, скарга без задоволення.

06.11.2023 Господарським судом міста Києва на виконання рішення виданий відповідний наказ.

Постановою від 11.12.2023 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 від 11.12.2023 та цього ж дня винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні.

Платіжною інструкцією № 3991 від 11.12.2023 боржник перерахував на рахунок стягувача 1 620 948,27 грн. присуджених рішенням суду коштів.

Згідно пояснень представників сторін цього ж дня 11.12.2023 боржник надіслав на електронну адресу органу державної виконавчої служби листа з вищевказаною платіжною інструкцією.

25.12.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі сплатою боржником суми боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачсм є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно наказу Господарського суду міста Києва виданого 06.11.2023 строк пред`явлення його для примусового виконання встановлений до 06.12.2023.

Відповідно до наявних матеріалів справи стягував звернувся до виконавчої служби про примусове виконання рішення суду 11.12.2023.

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Враховуючи викладені вимоги Закону строк пред`явлення наказу до виконання не пропущено.

Таким чином доводи скаржника про те, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито всупереч порушення вимог статті 12 Закону є безпідставними.

Згідно частини першої статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої цієї ж статті виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості Із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) відповідно до вимог частини четвертої статті 27 Закону.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.05.2018 у справі №П/811/482/17 (К/9901/2149/17), виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду. Виконавчий збір є платою за вчинення дій. пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. (Правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/181, від 17 вересня 2020 року у справі №640/16620/19 та від 26 червня 2020 року у справі №360/3324/19).

Згідно частини дев`ятої статті 27 Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Всупереч ст. 74 ГПК України боржником не надано доказів сплати на користь стягувача присуджених рішенням сум до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Факт сплати за виконавчим провадженням у день його відкриття не є підтвердженням виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження, набрало законної сили 06.09.2023, і з цього моменту у боржника виник обов`язок виконати рішення суду, яке є обов`язковим для виконання.

Таким чином, державний виконавець при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору та здійснення заходів примусового виконання діяв відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки відсутні жодні докази про виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене доводи скаржника з цього приводу необгрунтовані.

Частиною другою статті 42 Закону встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно частини третьої цієї ж статті витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до пункту другого розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини).

На підставі вищевикладеного, державним виконавцем у відповідності до вимог Закону 11.12.2023 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Доводи скаржника щодо відсутності належних повноважень представника стягувача на подання заяви про відкриття виконавчого провадження є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія довіреності № 220/42/Д від 16.01.2023, якою уповноважено Ковальчука І.В. на вчинення відповідних дій.

Інші доводи, на які посилався скаржник під час розгляду даної скарги, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволені скарг.

За таких обставин, у задоволенні скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис" на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) слід відмовити.

Керуючись статтями 232-234, 342-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал Віжн Текнолоджис" на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відмовити повністю.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.

Повна ухвала складена 19.04.2024

Суддя О.М. Ярмак