Рішення

від 22.04.2024 по справі 910/12642/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2024Справа № 910/12642/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Гранд Кристалл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол"

про стягнення 100 000,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Гранд Кристалл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол" про стягнення 100 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 581/1 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток від 28.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/12642/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/12642/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494961080 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 18.09.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням терміну зберігання".

Крім того, 21.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494961080, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 про відкриття провадження у справі № 910/12642/23 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 15.08.2023.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Станом на поточну дату інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021 між Приватним підприємством "Гранд Кристалл" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол" (далі - відповідач, продавець) було укладено Договір № 581/1 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товари та надавати послуги з використанням ПК на АЗС, а покупець зобов`язується приймати товари, послуги та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому Договорі та додатках (додаткових угодах) до нього. Отримання товарів та послуг покупцем здійснюється через пред`явників ПК (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору передача у власність (поставка) товарів та надання послуг покупцю здійснюється продавцем (Експлуатантом АЗС) цілодобово (за винятком технічних перерв) на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС РОS-терміналу, при умові: пред`явлення паливної картки покупцем (Пред`явником ПК), правильного введення ПІН-коду ПК. Вид послуг, асортимент та кількість товарів обираються покупцем (Пред`явником ПК) самостійно.

Згідно з пунктом 3.4 Договору загальна кількість, вартість, асортимент товарів та послуг, що передаються (надаються) за цим Договором сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичної кількості, асортименту та вартості поставлених товарів і наданих послуг цим Договором, що підтверджується електронними даними Процесінгового центру, або даними касових чеків (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС), або зведених актів приймання-передачі, або зведених видаткових накладних, якими оформлялися транзакції і які підтверджують факт передачі товарів та надання послуг покупцю.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що послуги вважаються наданими покупцю, а право власності на товар та всі ризики пошкодження чи втрати товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товарів, послуг на АЗС, що підтверджується даними Процесінгового центру, або інших документів, що зазначені в пункті 3.4 Договору.

У відповідності до пункту 4.5 Договору розрахунки за товари та послуги здійснюються покупцем в гривнях на умовах попередньої (авансової) оплати товарів шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі чи повідомлений додатково. На грошову суму, внесену як аванс (передоплата), покупець має право отримати товар та/або послуги відповідно до умов цього Договору. Моментом здійснення покупцем оплати вважається момент надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно з пунктами 9.1 та 9.2 Договору він набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами зобов`язань за Договором. Передача (надання) товарів та послуг за цим Договором здійснюється протягом строку поставки, що становить 1 (один) рік з моменту укладення цього Договору. У випадку, коли протягом останніх 30-ти (тридцяти) календарних днів річного строку поставки відбулися транзакції, цей строк щоразу автоматично пролонгується (продовжується) ще на 1 (один) рік.

Пунктом 9.6 Договору сторони погодили, що закінчення строку дії цього Договору (в тому числі дострокове розірвання) не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії Договору.

Крім того, невід`ємними частинами Договору є Порядок та умови користування Паливною картою та Додаткова угода до Договору, в якій зазначено перелік персоніфікованих пластикових карт, за якими здійснюється відпуск товарів. Вищезазначені додатки підписані та скріплені печатками сторін.

На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4198 від 15.02.2022 з призначенням платежу: «Оплата за паливо-мастильні матеріали згідно Договору № 581/1 від 28.04.2021 р. у сумі 416 666,67 грн, ПДВ - 20% 83 333,33 грн».

14.07.2023 позивачем засобами поштового та електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено Претензію від 12.07.2023, в якій позивач вимагав протягом 7 днів з дня отримання даної претензії повернути суму попередньої оплати - 500 000,00 грн, сплачену на підставі платіжного доручення № 4198 від 15.02.2022, проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач безпідставно не здійснював відпуск товару протягом строку дії Договору та не повернув суму попередньої оплати у розмірі 500 000,00 грн, тому позивач просить суд стягнути з відповідача частину передоплати в сумі 100 000,00 грн, оскільки не в змозі сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення всієї суми.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями статті 173 Господарського кодексу України.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Аналогічні положення містяться у статті 174 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань в частині здійснення поставки товару за Договором.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що відповідачем свого зобов`язанням, визначеного Договором, виконано не було, товар на суму 500 000,00 грн не поставлено, попередню оплату позивачеві не повернуто.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). У разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 та від 16.06.2020 у справі № 910/10958/19.

Судом встановлено, що 14.07.2023 позивачем засобами поштового та електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено Претензію від 12.07.2023, в якій позивач вимагав протягом 7 днів з дня отримання даної претензії повернути суму попередньої оплати у розмірі 500 000,00 грн, сплаченої на підставі платіжного доручення № 4198 від 15.02.2022, проте вказана претензія задоволена відповідачем не була.

Доказів на підтвердження поставки товару відповідачем суду не надано, докази на підтвердження повернення попередньої оплати в сумі 500 000,00 грн в матеріалах справи також відсутні.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 100 000,00 грн є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол" (03148, місто Київ, вулиця Коласа Якуба, будинок 25; ідентифікаційний код: 42967430) на користь Приватного підприємства "Гранд Кристалл" (61157, місто Харків, провулок Монгольський, будинок 6; ідентифікаційний код: 37578878) 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.04.2024.

Суддя О.В. Нечай