Рішення

від 10.04.2024 по справі 910/18583/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2024Справа № 910/18583/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву Приватного підприємства "Укрелектробуд"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/18583/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Собранецька 140" (Україна, 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 140; ідентифікаційний код: 44100182)

до 1) Фонду державного майна України (Україна, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9; ідентифікаційний код: 00032945)

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (Україна, 79005, м. Львів, вул. М. Коперника, буд. 4; ідентифікаційний код: 42899921)

3) Приватного підприємства "Укрелектробуд" (Україна, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тиха, буд. 16, кв. 2; ідентифікаційний код: 34022645)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Ужгородського відділу комплексного проектування Українського державного інституту по проектуванню садів та виноградників "Укрдіпросад" Міністерства аграрної політики України (Україна, 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 140; ідентифікаційний код: 20434634)

про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними результатів електронного аукціону та визнання недійсним договору

Представники учасників справи:

від позивача: Ковач І.В., ордер серії АО № 1094565 від 24.11.2023;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Олійник Р.Б., ордер серії АО № 1112379 від 11.01.2024;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Собранецька 140" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду державного майна України (далі - відповідач-1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - відповідач-2), Приватного підприємства "Укрелектробуд" (далі - відповідач-3), в якій просило суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності, що зареєстроване за Фондом державного майна України на групу нежитлових приміщень загальною площею 309,3 кв.м, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 140, реєстраційний номер нерухомого об?єкта 2643186121100 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.09.2022;

- визнати недійсними результати електронного аукціону SPE001-UA-20230329-81043 щодо продажу групи нежитлових приміщень загальною площею 309,3 кв.м за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 140, реєстраційний номер нерухомого об?єкта 2643186121100, що відбувся 24.04.2023 і оформлений протоколом про результати електронного аукціону, що затверджений наказом № 00040 від 24.03.2023;

- визнати недійсним Договір від 26.05.2023 року № 458/2 купівлі-продажу об?єкта малої приватизації - окремого майна - групи нежитлових приміщень загальною площею 309,3 кв.м, за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Собранецька, 140 за результатами електронного аукціону (без умов);

- скасувати державну реєстрацію права власності, що зареєстроване за Приватним підприємством "Укрелектробуд" на групу нежитлових приміщень загальною площею 309,3 кв.м, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 140, реєстраційний номер нерухомого об?єкта 2643186121100, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26.05.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/18583/23 в позові було відмовлено, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5 368,00 грн покладено на позивача.

22.03.2024 представником відповідача-3 сформовано в системі "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення, яка 25.03.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", відповідно до якої відповідач-3 просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 34 775,00 грн, а також 25 407,35 грн судових витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 розгляд заяви відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/18583/23 призначено на 10.04.2024.

10.04.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке 10.04.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 10.04.2024 з`явились представники позивача та відповідача-3, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо заяви, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення, проти задоволення заяви заперечував.

Розглянувши у судовому засіданні 10.04.2024 заяву відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення в цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Щодо витрат відповідача-3 на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 34 775,00 грн суд дійшов наступних висновків.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують виконання робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, на виконання вимог процесуального закону, відповідач-3 зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він очікує понести, у зв`язку із розглядом справи, витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву також зазначено, що докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відповідач-3 має намір подати після ухвалення судом рішення.

Враховуючи вищенаведене, оскільки при ухваленні рішення в цій справі судом не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом цієї справи, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача-3 на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження розміру понесених відповідачем-3 витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правової допомоги від 28.02.2020, Додаткової угоди № 1 від 01.12.2023 до цього Договору, Детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, Актів виконаних робіт № 003790 від 08.02.2024 на суму 30 065,00 грн та № 003869 від 20.03.2024 на суму 4 710,00 грн, рахунків № 003790 від 08.02.2024 на суму 30 065,00 грн та № 003869 від 20.03.2024 на суму 4 710,00 грн, платіжних інструкцій № 171738 від 20.02.2024 на суму 30 065,00 грн та № 171950 від 22.03.2024 на суму 4 710,00 грн.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В контексті викладеного суд зазначає, що надані відповідачем-3 докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зазначеному розмірі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в цьому розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач, заперечуючи проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, вказує на те, що докази, якими відповідач-3 обґрунтовує понесення цих витрат, містять недоліки, а їх розмір є завищеним.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд відхиляє заперечення позивача з приводу наявності, на його думку, недоліків у наданому відповідачем-3 Детальному описі робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, оскільки учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Також безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач-3 оплатив правничу допомогу із перевищенням встановленого у рахунку строку, оскільки прострочення оплати не свідчить, що такі послуги не були надані.

Інші заперечення позивача не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються на поверхневому вивченні доказів.

Водночас, як вбачається з Детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також Актів виконаних робіт № 003790 від 08.02.2024 на суму 30 065,00 грн, № 003869 від 20.03.2024 на суму 4 710,00 грн, Адвокатським об`єднанням "Греца і Партнери" було надано послуги із підготовки клопотання про ознайомлення з інвентаризаційною справою на будинок № 140 по вул. Собранецькій у місті Ужгороді Закарпатської області в сумі 180,00 грн, витрати на ознайомлення з інвентаризаційною справою в сумі 500,00 грн та послуги з ознайомлення з інвентаризаційною справою в сумі 1 125,00 грн.

Однак у матеріалах справи відсутнє клопотання про ознайомлення з вищенаведеною інвентаризаційною справою, також відповідачем-3 не обґрунтовано понесення витрат на ознайомлення з інвентаризаційною справою в сумі 500,00 грн. Більше того, на думку суду усі ці витрати охоплюються послугою з ознайомлення з інвентаризаційною справою в сумі 1 125,00 грн, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на позивача іншої частини витрат зі збору доказів.

Крім того, суд вважає відсутніми підстави для покладення на позивача витрат, пов`язаних із підготовкою заперечень на клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи в сумі 585,00 грн, оскільки ці докази були надані позивачем з дозволу суду і прийняті до розгляду, а заперечення відповідача-3 відхилені протокольною ухвалою суду.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, а також те, що у задоволенні позову було відмовлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими є витрати відповідача-3 на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 33 510,00 грн.

Відтак витрати відповідача-3 на професійну правничу допомогу в розмірі 34 775,00 грн покладаються на позивача в розмірі 33 510,00 грн, а інша частина витрат відповідача-3 на професійну правничу допомогу в розмірі 1 265,00 покладається на нього.

Щодо розподілу витрат відповідача-3 в розмірі 25 407,35 грн, пов`язаних із залученням експерта та проведенням судової будівельно-технічної експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 4, 5 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як встановлено судом, на замовлення відповідача-3 02.02.2024 судовим експертом Колчаром В`ячеславом Дмитровичем було складено Висновок експерта № 672/01-24 за наслідком проведення судової будівельно-технічної експертизи, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до рахунку-фактури № 672/1 від 24.01.2024, виставленого Фізичною особою - підприємцем Колчаром В.Д., вартість робіт із проведення судової експертизи склала 25 407,35 грн.

Відповідач-3 вказані роботи оплатив, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції № 171560 від 24.01.2024 на суму 25 407,35 грн.

Отже заявлений розмір судових витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, підтверджено належними доказами.

Приписами частин 6, 7 статті 127 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти розподілу витрат відповідача-3 на проведення судової будівельно-технічної експертизи, позивач зазначає, що вищенаведений висновок експерта було подано із пропуском встановленого строку; об`єктивно не існувало необхідності у проведенні такої експертизи; вартість проведення експертизи є завищеною та не відповідає обсягу виконаних експертом робіт.

Відмова у відшкодуванні судових витрат є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат, обставин необґрунтованості заявленого розміру судових витрат.

Суд відзначає, що хоча і вищенаведений висновок експерта був поданий відповідачем-3 не разом з відзивом на позовну заяву, він, тим не менш, прийнятий судом до розгляду.

Надавши оцінку поданим відповідачем-3 доказам на підтвердження понесення ним витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, зважаючи на складність роботи та її обсяг, суд дійшов висновку про те, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим.

Твердження позивача про завищену вартість проведення експертизи не підтверджені жодним доказом, а тому відхиляються судом.

З огляду на вищевикладене, оскільки в позові було відмовлено, витрати відповідача-3, пов`язані із залученням експерта та проведенням судової будівельно-технічної експертизи, в розмірі 25 407,35 грн покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 127, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Укрелектробуд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18583/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Собранецька 140" (Україна, 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 140; ідентифікаційний код: 44100182) на користь Приватного підприємства "Укрелектробуд" (Україна, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тиха, буд. 16, кв. 2; ідентифікаційний код: 34022645) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 510 (тридцять три тисячі п`ятсот десять) грн 00 коп. та витрати, пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи, в розмірі 25 407 (двадцять п`ять тисяч чотириста сім) грн 35 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 22.04.2024.

Суддя О.В. Нечай