Рішення

від 22.04.2024 по справі 910/1717/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2024Справа № 910/1717/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської

міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

(01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРААЛЬ ПЛЮС"

(01021, м. Київ, вул.. Кловський узвіз, буд. 10)

про стягнення 7 287,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРААЛЬ ПЛЮС" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 3 010,98 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 3 723,19 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 522,99 грн. в загальному розмірі 7 287,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1717/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.02.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана відповідачем. Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було повернуто до суду з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідач не скористався наданим їм законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

14 червня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»/Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Грааль-плюс» (далі - ТОВ «Грааль- плюс»/Відповідач/«Абонент») укладено Договір №520342 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між Сторонами з 01.05.2018. Припинення дії Договору не звільніє Відповідача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік. якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.1, 8.2, 8.4, 8.5. Договору). Жодною із сторін заяв про припинення дії Договору не надходило, тому Договір вважається пролонгованим у відповідності до п. 8.5. Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд. Правилами користування тепловою енергією. Правилами технічної експлуатації теплових установ і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Позивач зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Об`єктом постачання теплової енергії є адміністративний будинок Відповідача (додатки 8, 9 Договору) за адресою: м. Київ. вул. Кловський узвіз, буд. 10.

Згідно п. 2.3.1. Договору. Відповідач зобов`язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (п. 2.3.2. Договору).

Облік теплової енергії здійснюється у відповідності до розділу 5 Договору.

Згідно п. 5.1. облік споживання Відповідачем теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Згідно п. 5.3. Договору, «Абонент», що має прилади обліку теплової енергії, щомісячно надає «Енергопостачальній організації» звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до Договору.

Обсяги постачання теплової енергії Відповідачу визначені в Додатку №1 до Договору.

Отже, відповідно до розділу 5 Договору адміністративний будинок за адресою м. Київ, вул. вул. Кловський узвіз, буд. 10, обладнаний будинковим приладом обліку.

Відповідно до п. 1, 3 Додатку 3 до Договору, розрахунки з Відповідачем за відпущену теплову енергію Позивачем проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ. Можливе змінення тарифів в період дії Договору.

Згідно п. 1, 2 Додатку 4 до Договору, Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Позивачу вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє Договір про заставу майна, згідно ЗУ «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Пункт 5 Додатку 4 до Договору визначає, що Відповідач щомісяця самостійно отримує з 12 по 15 число в ЦОК за адресою: вул. Волоська, буд. №42:

Облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

Акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в ЦОК);

Акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1.1., 3.2.1. Договору, сторони договору мають право вимагати виконання умов цього Договору.

Згідно п. п. 6.1.1., 6.3.1. Договору, Сторони договору несуть відповідальність за невиконання умов цього договору.

Договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу та зберігаються у сторін Договору (п. 9.10. Договору).

Отже, за період постачання Позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.

Позивач вказує що у грудні 2022 року було зроблено перерахунок за спожиту теплову енергію за попередній період в сторону зменшення на суму 1 1 256,38 грн. (підтверджується обліковою карткою за грудень 2022 та актом приймання- передавання товарної продукції за грудень 2022), утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 3 010,98 грн.

На підтвердження факту постачання теплової енергії та підтвердження обсягу відпущеної Відповідачу теплової енергії, а також її вартості, Позивач надає копію Договору №520342 від 14.06.2018 на постачання теплової енергії у гарячій воді з додатками; копії корінців нарядів на включення та відключення об`єкта тепло споживання, складені КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»; актами приймання-передавання товарної продукції; обліковими картками; Довідкою про стан розрахунків.

На підтвердження факту утворення заборгованості, Позивач надає Довідку про нарахування за теплову енергію за Договором №520342 від 14.06.2018.

За твердженням позивача, що не спростоване відповідачем, порушуючи умови Договору та норми законодавства, відповідач не вніс плату за отриману теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого утворилась заборгованість за період з жовтня 2021 по грудень 2022 включно, яка станом на дату подання позову складає 3 010,98 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач, в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов`язання з внесення оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з жовтня 2021 року по грудень 2022 року в розмірі 3 010,98 грн., що відповідачем не спростовано.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем у повному обсязі або спростовували наявність такої заборгованості, суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 3 010,98 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 552,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 723,19 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 552,99 грн. та інфляційних втрати в розмірі 3 723,19 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРААЛЬ ПЛЮС" (01021, м. Київ, вул.. Кловський узвіз, буд. 10; ідентифікаційний код: 23376943) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) заборгованість у розмірі 3 010,98 грн., 3% річних в розмірі 552,99 грн., інфляційних втрати в розмірі 3 723,19 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов