Рішення

від 22.04.2024 по справі 910/1142/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2024Справа № 910/1142/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-2-ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія

Комбінат Будівельних матеріалів»

про стягнення 30.000,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

30.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-2-ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія Комбінат Будівельних матеріалів» про стягнення 30.000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 09.08.2023, позивачем на рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 25.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 244 від 09.08.2023. Згідно з п. 2.6 договору поворотна фінансова допомога надається на строк не більше ніж 30 календарних днів з дати перерахування коштів. Відповідно до п. 5.2. договору передбачено, що при порушенні строку повернення фінансової допомоги, відповідач повинен сплатити неустойку у розмірі 20% від розміру поворотної фінансової допомоги. Враховуючи не виконання відповідачем умов договору, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 30.000,00 грн, з яких 25.000,00 грн основного боргу та 5.000,00 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1142/24 від 05.02.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

15.02.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1142/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.02.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 23.02.2024 о 00:56 год. що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 12.03.2024 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 22.02.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія Комбінат Будівельних матеріалів» (позичальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМУ-2-ЛТД» (позикодавець, позивач) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) б/н (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі передбаченому в п. 2.1 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути надану поворотну фінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не повернув поворотну фінансову допомогу, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25.000,00 грн та позивачем за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачем нараховано 5.000,00 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За умовами п. 8.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором. Договір може бути розірвано за домовленістю сторін або за рішенням суду.

Згідно з п. 2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 25.000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Згідно з п. 2.3 договору поворотна фінансова допомога надається позикодавцем у повному розмірі. Термін надання не повинен перевищувати 5 (п`ять) календарних днів з дати підсипання договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно платіжної інструкції № 244 від 09.08.2023 перераховано відповідачу кошти в розмірі 25.000,00 грн, в призначенні платежу зазначено - поворотна фінансова допомога згідно договору б/н від 09.08.2023.

Пунктом 2.6 договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається позичальнику на строк не більший ніж 30 (тридцять) календарних днів з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, відповідач мав виконати зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги у строк до 08.09.2023 включно.

Згідно з п. 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню на вимогу позикодавця, але не пізніше сплину останнього дня строку визначеного в п. 2.6 даного договору.

Відповідно до п. 3.5 договору поворотна фінансова допомога вважається повернутою з моменту остаточного перерахування коштів, що позичалися, на поточний рахунок позикодавця, що підтверджує відповідна виписка з банку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4.4 договору сторони зобов`язалися виконувати умови договору.

Проте, матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідачем не повернуто позивачу надану ним поворотну фінансову допомогу в розмірі 25.000,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному розмірі, яка не оспорена відповідачем.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача розміру поворотної фінансової допомоги в сумі 25.000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що при порушенні позичальником строку повернення поворотної фінансової допомоги, передбаченого п. 2.6 цього договору чи невиконання п. 3.3 цього договору, позичальник повинен сплатити на користь позикодавця неустойку у розмірі 20% від розміру поворотної фінансової допомоги, що є неповернутою на момент отримання вимоги про повернення або на момент сплину строку визначеного п. 2.6 цього договору.

Оскільки мало місце прострочення строку повернення поворотної фінансової, визначено п. 2.6 договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5.000,00 грн штрафу (20% від 30.000,00 грн).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-2-ЛТД» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія Комбінат Будівельних матеріалів» (02130, м. Київ, вул. Воскресенська, 16, кв. 76; код ЄДРПОУ 44917198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-2-ЛТД» (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. 50-років Перемоги/просп. Коцюбинського, 26/58; код ЄДРПОУ 23108941) 25.000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп. боргу, 5.000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. штрафу, 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова